open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

справа № 2-а-2955/1115/11 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В., за відсутністю сторін, розглянувши в порядку скороченого провадження одноособово справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до управління Пенсійного фонду України у Новомиргородському районі Кіровоградської області (далі відповідач, управління Пенсійного фонду) про визнання протиправною бездіяльності відповідача та покладення на нього зобовязання нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу 30 % підвищення до пенсії за віком як дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

У Новомиргородський районний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду про визнання протиправною бездіяльності відповідача та покладення на нього зобовязання нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу 30 % підвищення до пенсії за віком як дитині війни.

Позивач стверджує, що є пенсіонером за віком, має статус дитини війни і, відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни (далі Закон) її щомісячна пенсія повинна збільшитись на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідач не виконав вимог вказаного Закону, а її письмове звернення про збільшення пенсії відповідно до вимог цього Закону залишив без задоволення.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просить визнати бездіяльність відповідача щодо відмови в збільшенні пенсії за період із 10.04.2011 р. неправомірною, зобовязати його підвищити їй пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно, а також здійснити їй виплату за період із 10.04.2011 р.

Ухвалою від 11.10.2011 р. було відкрите провадження у вище згаданій адміністративній справі, копію якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів відповідач отримав 21.10.2011 р.

В той же час відповідач не скористався наданим ч. 3 ст. 183-2 КАС України правом та не подав до суду у встановлений цим законом десятиденний строк заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини та безпосередньо дослідивши докази в справі: оглянувши письмові докази, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає наявними достатні підстави для часткового задоволення адміністративного позову із таких міркувань.

За змістом ст. 3 та п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України відносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є публічно-правовими.

Як вбачається із положень Закону:

ст. 1 дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

ст. 6 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

ст. 7 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судом безспірно зясовано, що ОСОБА_1 пенсіонер, народилася 08.02.1937 року і відповідно до вимог ст. 1 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 р., набула статусу дитини війни, а тому згідно зі ст. 6 Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Проте за даними відповідача позивачеві щомісячно нараховувалось та виплачувалось підвищення до пенсії, як особі зі статусом дитини війни, в наступних розмірах: із лютого 2011 р. по даний час по 49,80 грн.

Нормами Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік спочатку не було передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача про покладення на відповідача обовязку здійснити перерахунок пенсії, починаючи із 10 квітня 2011 р., ґрунтуються на законі і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону є дітьми війни, тобто фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян зі згаданим статусом на соціальний захист.

За умови відсутності у Державному бюджеті України коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни створюється ситуація правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.

Проте, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до Закону України Про державний бюджет України на 2011 року від 14.06.2011 р. № 3491, який набрав чинності з 19 червня 2011 р., окрім іншого, внесено зміни до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни і визначено, що у 2011 р. норми і положення ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 р.

Вказаний порядок та розмір виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету міністрів України, яким 6 липня 2011 р. винесена постанова за № 745 Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, яка набрала законної сили з 23 липня 2011 р. Вказаною постановою визначено, що дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, проводиться у розмірі 49,80 грн.

Таким чином, позовні вимоги, починаючи з 23.07.2011 р. не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до відомості про підвищення пенсії позивач отримує підвищення до пенсії як дитина війни у сумі 49,80 грн., тобто у розмірі, встановленому постановою КМУ від 06.07.2011 р. № 745.

Слід зазначити, що реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У справі Кечко проти України Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії, ґрунтуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Така дія зазначеного принципу повязана з іншим принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобовязань для запобігання відповідальності.

В той же час, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Враховуючи, що позивач наділений державою правовим статусом дитини війни, вказаний статус включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава взяла на себе публічне зобовязання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Таким чином, між позивачем і державою встановлено певний правовий звязок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобовязання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Відповідно до вимог:

ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

ч. 3 та ч. 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається із пп. 1, 3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Ураховуючи, що суд не вправі виконувати функції субєкта владних повноважень, покладені на нього законом, а також те, що питання стосовно здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнає необхідним зобовязати управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1, як особі, що має статус дитини війни, починаючи із 10.04.2011 р., відповідно до ст. 6 Закону із урахуванням норм ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування та раніше проведених виплат.

Викладені судом обставини підтверджуються зібраними у справі письмовими доказами: офіційними документами позивача, які посвідчують його особу та правовий статус дитини війни, заявою ОСОБА_1 до відповідача, довідкою, листом, інформацією управління Пенсійного фонду, а також іншими матеріалами справи.

За даними відповідача позивачеві щомісячно нараховувалось та виплачувалось підвищення до пенсії, як особі зі статусом дитини війни, в наступних розмірах: із лютого 2011 р. по даний час по 49,80 грн.

Тому управлінню Пенсійного фонду потрібно додатково нарахувати та виплатити решту боргу за досліджуваний період, починаючи із 10.04.2011 р. по 22.07.2011 р.

Таким чином, адміністративний позов підлягає незаперечному задоволенню в обумовленому судом обсязі, бо захистити позивачеві власні права іншим шляхом неможливо.

У задоволенні решти позову слід відмовити за його безпідставністю.

Згідно положенням ст. ст. 256-257 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів.

Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Ураховуючи наведене, оцінюючи перелічені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і всебічному зясуванні обставин в адміністративній справі в їх сукупності, на підставі ст. ст. 22, 64, 68, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6-7 Закону України Про соціальний захист дітей війни, ст. ст. 77, 110 Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік, Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/07 (у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян), підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік, Закону України Про внесення змін до Закону України Про державний бюджет України на 2011 року від 14.06.2011 р., постанови Кабінету міністрів України Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету від 06.07.2011 р. № 745, ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, пп. 1, 3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, керуючись ст. ст. 2-3, 6, 8, 17, 71-72, 99-104, 111-112, 121, 158-163, 167, 183-2, 185-186, 256-257 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Новомиргородському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та покладення на нього зобовязання нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу 30 % підвищення до пенсії за віком як дитині війни задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1, як особі, що має статус дитини війни, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період, починаючи із 10 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей проміжок часу.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії, як особі, що має статус дитини війни, ОСОБА_1 згідно статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період, починаючи із 10 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей проміжок часу.

У задоволенні решти позову відмовити за його безпідставністю.

Звернути постанову у частині виплати державної соціальної допомоги до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з дня отримання копії постанови.

Суддя - підпис- ОСОБА_2

Згідно з оригіналом

Суддя Новомиргородського

районного суду ОСОБА_2

Джерело: ЄДРСР 70020355
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку