ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017

Справа №910/11446/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/11446/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах

енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)

про врегулювання розбіжностей при укладенні договору.

за участю представників сторін:

від позивача: Зубченко Н.Ю., довіреність № 17090106 від 01.09.2017р.;

Гуляєв С.В., довіреність № 91/2017/02/01-5 від 01.02.2017р.;

від відповідача: Житченко О.В., довіреність № 22 від 11.09.2017р.

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (надалі - відповідач) про врегулювання розбіжностей та викладення спірних умов договору від 16.06.2017р. № 687-17 у такій редакції:

« 1.3. товариство передає електричну енергію електромережами, які перебувають на балансі товариства, з урахуванням обсягів технологічних витрат електроенергії у мережах товариства, що визначаються на підставі економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії на передачу місцевими (локальними) електромережами 1 класу напруги та економічних коефіцієнтів технологічних витрат електроенергії на передачу місцевими (локальними) електромережами 2 класу напруги, затверджених НКРЕ, від точок постачання на межі балансової належності електричних мереж, що визначені у додатку 4 до договору між товариством та ДП «Енергоринок», до меж балансової належності споживача(ів) ПНТ, що визначені у Актах розмежування балансової належності і експлуатаційної відповідальності (тодаток 3 до цього тоговору, що є його невід'ємною частиною).

3.2. Споживач (чи ПНТ за дорученням споживача) письмово повідомляє товариство про призупинення дії договору про постачання електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до початку дії договору про купівлю-продаж електричної енергії та остаточно розраховується з ним.

Споживач здійснює остаточний розрахунок з товариством за спожиту електричну енергію з урахуванням очікуваних обсягів купівлі у товариства електроенергії до дня набрання чинності договору про купівлю-продаж електричної енергії. Орієнтовна сума остаточного розрахунку з товариством до дня набрання чинності договору на купівлю-продаж електричної енергії визначається на підставі фактичних даних про обсяги споживання на день проведення розрахунку та прогнозованих даних, визначених за фактичним середньодобовим споживанням поточного розрахункового періоду.

Між товариством та споживачем укладається додаткова угода про призупинення дії договору про постачання електричної енергії в частині обсягів постачання електроенергії та оплати за неї на строк дії договору купівлі-продажу електричної енергії.

Товариство та споживач підписують двосторонній акт, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку на перший день дії договору про купівлю-продаж електричної енергії. На підставі акта визначаються фактичні обсяги спожитої електричної енергії до дня набрання чинності договору про купівлю-продаж електричної енергії.

Споживачу протягом 5 банківських днів від дня оформлення акта повертаються кошти, сплачені понад вартість електричної енергії, отриманої від товариства, або виписується платіжний документ для оплати електричної енергії, купленої понад обсяги, які оплачені товариства. У разі несплати споживачем суми, зазначеної у платіжному документі, протягом 5 банківських діб, товариство має право відмовити ПНТ у погодженні повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ на наступний розрахунковий період.

За погодженням споживача та ПНТ кредиторська заборгованість товариства перед споживачем може бути перерахована на розрахунковий рахунок ПНТ в оплату купованої споживачем у ПНТ електричної енергії.

4.1. Умови встановлення автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (далі - АСКОЕ) у точках розрахункового обліку споживачів визначені Правилами користування електричної енергії, нормативно-технічними документами та паспортними даними заводу виробника розрахункового засобу обліку електроенергії.

4.2. Комерційний облік переданої та спожитої споживачем ПНТ електричної енергії здійснюється на підставі даних, встановлених за допомогою АСКОЕ. Перелік розрахункових точок обліку наведено у додатку 4, що є невід'ємною частиною цього договору.

АСКОЕ споживача має охоплювати всі розрахункові точки обліку електроенергії, бути метрологічно атестованою, прийнятою у промислову експлуатацію, зареєстрованою у Головного оператора системи комерційного обліку оптового ринку електричної енергії України та відповідати вимогам:

- Концепції побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах енергоринку;

- Технічних вимог до Автоматизованої системи комерційного обліку Оптового ринку електричної енергії України;

- Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії;

- ДСТУ 2681-94 та іншим нормативним вимогам.

4.3. Передавання інформації АСКОЕ споживача ПНТ має здійснюватися шляхом експорту файлів або регламентованого доступу до інформації бази даних (далі - БД) за узгодженими протоколами обміну та форматами даних. Передавання інформації має відбуватися в автоматичному режимі та/або з ініціативи товариства в обсязі:

- фактичних добових погодинних даних по кожній точці обліку;

- показників передавання та споживання електроенергії за переліком згідно із зразком, установленим додатком 5, що є невід'ємною частиною цього договору;

- добових показань лічильників, згідно з визначеним переліком точок обліку, знятих на 24 годину доби;

- щоденної звітності (макет 30900) тощо.

Регламентований доступ до БД АСКОЕ споживача ПНТ має відбуватися автоматично або за запитом товариства та забезпечувати отримання інформації згідно із зразками, встановленими додатком 5, додатком 6, макетом 30900.

4.5. У разі виходу з ладу приладів диференційованого (погодинного) обліку споживання електроенергії (складових вимірювального комплексу) у точці обліку споживача ПНТ використовуються дублюючі прилади диференційованого (погодинного) обліку (складові вимірювального комплексу), а в разі їх відсутності визначення обсягів споживання у таких точках обліку споживача здійснюється за середньодобовим графіком споживання електроенергії п'яти попередніх робочих днів (до моменту виходу з ладу приладів обліку споживання), про що ПНТ повідомляє товариство негайно. ПНТ зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту виходу з ладу приладів обліку споживання, але не пізніше ніж на дату подання на погодження товариству Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії з ОРЕ на наступний місяць, відновити диференційний (погодинний) облік і письмово повідомити про це товариство. До отримання письмового підтвердження про відновлення диференційного (погодинного) обліку та причини виходу з ладу системи погодинного обліку товариство не погоджує повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії з ОРЕ на наступний місяць.

5.1.4) відмовити ПНТ у погодженні Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ на наступний розрахунковий період у разі:

- виникнення заборгованості ПНТ за послуги з передачі електричної енергії та/або додаткові (інформаційні) послуги, а також за іншими умовами цього договору;

- наявності у споживача безоблікового споживання електричної енергії;

- невідповідності розрахункових засобів обліку споживача (субспоживача) вимогам, встановленим пп. 4.1-4.4 цього договору;

6.2.2) забезпечити при виконанні ПНТ умов цього договору передачу електроенергії, що належить ПНТ, до споживачів згідно з додатком 1, які уклали договори купівлі-продажу електроенергії з ПНТ;

6.2.8) проводити зчитування та збір фактичних даних про погодинне споживання електричної енергії споживачами ПНТ, а також формування та передачу в ДП "Енергоринок" до 10-00 даних про погодинні обсяги купівлі ПНТ електричної енергії на Оптовому ринку з урахуванням обсягів її власного виробництва та нормативних технологічних витрат електроенергії в мережах товариства (макет 30900).

6.3.1) до 8-ї доби місяця, що передує розрахунковому, надавати до товариства в електронному вигляді прогноз погодинного обсягу купівлі електроенергії в ОРЕ ( з урахуванням обсягів власного виробництва електроенергії) по кожному споживачу ПНТ на наступний розрахунковий місяць;

6.3.4) у разі зняття показів споживання електричної енергії ПНТ або безпосередньо споживачем:

- щоденно надавати до товариства до 9-00 години електронною поштою та до 9-30 години нарочно за підписом уповноваженої особи споживача ПНТ та ПНТ і скріплені печаткою дані погодинного споживання електроенергії кожним споживачем ПНТ та обсяги власного виробництва електроенергії за попередню добу;

- до 10-00 години 11, 21 числа розрахункового місяця та до 10-00 години 1 числа місяця, наступного за розрахунковим, надавати до товариства факсимільним зв'язком завірені підписом керівника та печаткою ПНТ дані про фактичне споживання електроенергії споживачами відповідно за 10,20 діб та місяць;

6.3.7) ПНТ несе відповідальність за здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати за передачу електроенергії та інших додаткових послуг на умовах, визначених цим договором.

У випадку порушення строків оплати за умовами цього договору товариство має право нараховувати пеню у розмірі 0,2 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення;

6.3.9) виконувати всі оперативні команди та розпорядження диспетчера товариства (через диспетчера ПНТ) щодо керування електроустановками споживачів (субспоживачів)

6,3.10) у разі невиконання ПНТ п. 2.4 цього договору постачальником електричної енергії споживачу(ам) ПНТ або ПНТ як споживачу стає товариство в обсязі різниці між заявленою та фактично спожитою кількістю електричної енергії.

11.2. Невід'ємними частинами цього договору є такі додатки:

Додаток 1. Перелік споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ.

Додаток 2. Перелік робіт, які входять до складу додаткових (інформаційних) послуг ПНТ, та розмір плати за надання інформаційних послуг.

Додаток 3. Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін.

Додаток 4. Перелік розрахункових точок обліку.

Додаток 5. Перелік інформації, яка передається з АСКОЕ Споживача (субспоживача) ПНТ.

Додаток 6. Акт зняття показань розрахункових лічильників.».

Позовні вимоги обґрунтовані недосягненням сторонами при укладенні договору № 687-17 від 16.06.2017р. про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією, зокрема, при врегулюванні розбіжностей відносно п.п. 1.3., 3.2., 4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 5.1.4), 6.2.2), 6.2.8), 6.3.1), 6.3.4), 6.3.7), 6.3.9), 6.3.10) 11.2. вказаного договору, додатків 1, 2, 3, 4, 5, 6 до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2017р. порушено провадження у справі № 910/11446/17 та призначено розгляд справи на 31.08.2017р.

30.08.2017р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на позов, обґрунтовані тим, що запропоновані позивачем редакції спірних положень договору суперечать чинному законодавству та не відповідають Примірному договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, що затверджений постановою НКРЕ від 19 жовтня 2005 року №934.

Присутній у судовому засіданні 31.08.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили та подали клопотання про долучення доказів до справи.

В судовому засіданні 31.08.2017р., відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 14.09.2017р.

13.09.2017р. через загальний відділ діловодства від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву на позов, у яких зазначено, що зміни до Примірного договору можуть вноситись лише за взаємною згодою сторін, яка відповідачем надана не була, а тому в позові слід відмовити.

14.09.2017р. через загальний відділ діловодства від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 14.09.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання представникам позивача часу ознайомитись з поданими відповідачем доповненнями до відзиву та підготовкою своїх письмових пояснень на доповнення відповідача до відзиву.

Представник відповідача проти відкладення розгляду справи не заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2017р. розгляд справи відкладено на 05.10.2017р. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)

05.10.2017р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву.

05.10.2017р. через загальний відділ господарського суду від третьої особи-1 надійшли пояснення по справі, відповідно до яких НКРЕКП вважає, що додаткові зміни та доповнення до Примірного договору, запропоновані позивачем, можуть призвести до створення ситуацій, за яких виконання договору буде суперечити положенням чинного законодавства. У поясненнях також викладено клопотання про розгляд справи без участі представника НКРЕКП.

Присутній в судовому засіданні 05.10.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у поданому суду відзиві та доповненнях до нього.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення повідомлений належним чином.

Враховуючи клопотання третьої особи про розгляд справи без участі представника, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2017р. ТОВ «Торгова електрична компанія» (постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом - ПНТ) надіслало ПАТ «Київенерго» (товариство, електропередавальна організація - ЕК) лист №396 з пропозицією укласти договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією, та необхідними для цього документами.

Листом № 42АУ/017/2080 від 19.06.2017р. на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» позивач направив два примірники підписаного та скріпленого печаткою договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією № 687-17 від 16.06.2017р. (далі-договір) з додатками 1 - 6 (Перелік споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ, Перелік робіт товариства, які входять до складу додаткових (інформаційних) послуг ПНТ та розмір плати за надання додаткових (інформаційних) послуг, Акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, Перелік розрахункових точок обліку, Перелік інформації, яка передається з АСКОЕ споживача (субспоживача) ПНТ, Акт зняття показань розрахункових лічильників, які не були заповнені та не містили умов щодо істотних умов договору про передачу енергії.

Листом № 487 від 23.06.2017р. відповідач заперечив щодо окремих умов договору, а саме: п.п. 1.3., 3.2., 4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 5.1.4), 5.1.5), 6.2.2), 6.2.8), 6.3.1), 6.3.4), 6.3.7), 6.3.9), 6.3.10), 6.3.11), 11.2., додатків 1, 2, 3, 4, 5, 6. Разом з листом від № 487 від 23.06.2017р. відповідач надіслав позивачу один примірник підписаного сторонами та скріпленого печатками підприємств договору № 687-17 від 16.06.2017р. про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією та два примірники протоколу розбіжностей №1 від 22.06.2017р., підписаного представником та скріпленого печаткою ТОВ «Торгова електрична компанія».

Листом від 05.07.2017р. № 42АУ/017/2218 позивач надіслав відповідачу один примірник протоколу розбіжностей до договору № 687-17 від 16.06.2017р., підписаний з протоколом узгодження розбіжностей та два примірники протоколу узгодження розбіжностей, де виклав власну редакцію деяких положень договору. Також у цьому листі позивач звернувся до відповідача з проханням підписати, скріпити печаткою протокол узгодження розбіжностей та повернути один примірник цього протоколу позивачу до 11.07.2017р.

Листом від 11.07.2017 р. № 540 відповідач повідомив позивача про незгоду з умовами протоколу розбіжностей та не заперечував проти передання до суду розбіжностей, що залишились неврегульованими.

Неврегульованими між позивачем та відповідачем залишились: п.п. 1.3., 3.2., 4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 5.1.4), 6.2.2), 6.2.8), 6.3.1), 6.3.4), 6.3.7), 6.3.9), 6.3.10), 11.2., додатки 1, 2, 3, 4, 5, 6 (зміст яких сторонами взагалі не викладався), у зв'язку із чим позивач на підставі частини 7 статті 181 Господарського кодексу України передав на розгляд суду вказані розбіжності.

Отже, предметом позову є вимога позивача врегулювати розбіжності і викласти спірні умови договору в редакції, запропонованій позивачем.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Загальний порядок укладання господарських договорів врегульований статтею 181 Господарського кодексу України, згідно з яким господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін і у випадку, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором; сторона, яка одержала протокол розбіжностей, зобов'язана протягом 20 днів розглянути його та в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції (частини 1-5).

У paзі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей така згода згідно пункту 6 статті 181 Господарського кодексу України повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телефонограмами тощо).

Частиною першою, третьою статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями; укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Обмеження права осіб вимагати у судовому порядку укладення договору пов'язано перш за все зі свободою договору, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Отже, за відсутності визначених ст. 187 Господарського кодексу України підстав, з якими закон пов'язує можливість укладення договору за рішенням суду, права сторони не є порушеними.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" система розподілу електричної енергії - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електричної енергії.

Розподіл електричної енергії, тобто транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу.

Продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" позивач є оператором системи розподілу, який здійснює транспортування електричної енергії (розподілвідповідач є електропостачальником, тобто суб'єктом господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" одним з основних принципів функціонування ринку електричної енергії є принцип недискримінаційного і прозорого доступу до системи передачі та системи розподілу.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови та порядок доступу до системи передачі/розподілу визначаються кодексом системи передачі, кодексом системи розподілу, які затверджуються Регуляторам (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Статтею 4 вказаного Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Вказана стаття також визначає, що для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються певні види договорів, в тому числі і договір про надання послуг з розподілу.

Вказані норми кореспондуються з вимогами ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", відповідно до якої відповідач як електропостачальник має право на недискримінаційний доступ до системи передачі, систем розподілу на підставі договорів з оператором системи передачі, оператором системи розподілу відповідно до вимог кодексу системи передачі, кодексу системи розподілу.

Відповідно до ст. 22 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", нормативно-правові акти, прийняті на виконання Закону України "Про електроенергетику", діють до набрання чинності нормативно-правовими актами, затвердженими на виконання цього Закону.

Заборона електропередавальній організації відмовляти в передачі електричної енергії постачальникам електричної енергії встановлена і Правилами користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (п. 1.10). В свою чергу, виходячи з Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж, затвердженого поставною НКРЕ від 29.10.2010р. № 1421 (далі - Порядок), актом, який є підставою для виникнення між постачальником електричної енергії та електропередавальною організацією правовідношення з передачі електричної енергії, є договір.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про природні монополії» ринок розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами віднесено до сфери діяльності природних монополій.

Статтею 1 Закону України «Про природні монополії» визначено, що природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).

Тобто, послуга з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами є монопольним видом діяльності, відповідно до Закону України «Про природні монополії».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.06.2015р. № 1844, затверджено, що територією здійснення ліцензованої діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами ПАТ "Київенерго" є м. Київ в межах розташування місцевих (локальних) електричних мереж, що перебувають у його власності.

При цьому, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» є постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладення договору між сторонами спору є обов`язковим в силу вимог закону.

Відповідно до Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж для укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом має надати відповідній електропередавальній організації документи, передбачені п. 5. Порядку.

Такий договір укладається з врахуванням положень постанови НКРЕ від 19.10.2005р. № 934 "Про схвалення Примірного договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією".

Відповідно до п. 7 Порядку, упродовж п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання від постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом усіх документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, відповідна електропередавальна організація має надати постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом два примірники підписаного та скріпленого печаткою договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

За змістом п.п. 8-9 Порядку, що кореспондуються із положеннями ст. 181 Господарського кодексу України, у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає електропередавальній організації два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. При цьому, електропередавальна організація, яка одержала протокол розбіжностей до договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, зобов'язана впродовж двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що якщо електропередавальна організація, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом вважаються прийнятими.

Так, судом встановлено факт звернення відповідачем на підставі ст. 181 Господарського кодексу України та Порядку до позивача як особи, що займає монопольне становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, із листом від 30.05.2017р. № 396 щодо укладення договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

У відповідь на вказаний лист позивачем листом № 42АУ/017/2080 від 19.06.2017р. про укладення договору направлено відповідачу два примірники договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за неврегульованим тарифом та електропередавальною організацією №687-17 від 16.06.2017р. з додатками 1-6.

Водночас, відповідач, користуючись наданим йому відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України та п. 8 Порядку правом на прийняття умов договору із власними запереченнями, надіслав на адресу позивача разом із листом № 487 від 23.06.2017р. підписаний та скріплений печаткою договір із відповідними застереженнями та протокол розбіжностей №1 від 22.06.2017р. у двох примірниках.

Разом з тим, листом від 05.07.2017р. № 42АУ/017/2218 позивач надіслав відповідачу один примірник протоколу розбіжностей до договору № 687-17 від 16.06.2017р. підписаний з протоколом узгодження розбіжностей та два примірники протоколу узгодження розбіжностей, .

Листом від 11.07.2017 р. № 540 відповідач повідомив позивача про незгоду з умовами протоколу розбіжностей та не заперечував проти передання до суду розбіжностей, що залишились неврегульованими.

Судом встановлено, що позивач, який є природним монополістом, звернувся в межах строків визначених ст. 181 ГК України та п.п. 8-9 Порядку до суду про врегулювання переддоговірного спору щодо врегулювання розбіжностей редакцій п.п. 1.3., 3.2., 4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 5.1.4), 6.2.2), 6.2.8), 6.3.1), 6.3.4), 6.3.7), 6.3.9), 6.3.10), 11.2., додатків 1, 2, 3, 4, 5, 6.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Суд зазначає, що спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що між сторонам залишились неврегульованими розбіжності щодо умов договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією № 687-17 від 16.06.2017р., а саме п.п. 1.1, 1.3, 2.1, 2.2, 4.1, 4.2, 4.3, 4.5, пп. 4 п. 5.1., пп. 2 п. 6.2, пп. 8 п. 6.2, пп.1 п.6.3, пп. 4 п. 6.3, пп.7 п.6.3, пп. 9 п. 6.3, пп. 10 п. 6.3, пп.11 п.6.3, п.п. 10.1, 10.2, 11.2, 11.5, 11.6, додатки 1, 2, 3, 4, 5, 6 до договору.

Судом встановлено, що спірні пункти договору в редакції позивача мають наступний зміст:

« 1.3. товариство передає електричну енергію електромережами, які перебувають на балансі товариства, з урахуванням обсягів технологічних витрат електроенергії у мережах товариства, що визначаються на підставі економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії на передачу місцевими (локальними) електромережами 1 класу напруги та економічних коефіцієнтів технологічних витрат електроенергії на передачу місцевими (локальними) електромережами 2 класу напруги, затверджених НКРЕ, від точок постачання на межі балансової належності електричних мереж, що визначені у додатку 4 до договору між товариством та ДП «Енергоринок», до меж балансової належності споживача(ів) ПНТ, що визначені у Актах розмежування балансової належності і експлуатаційної відповідальності (тодаток 3 до цього тоговору, що є його невід'ємною частиною).

3.2. Споживач (чи ПНТ за дорученням споживача) письмово повідомляє товариство про призупинення дії договору про постачання електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до початку дії договору про купівлю-продаж електричної енергії та остаточно розраховується з ним.

Споживач здійснює остаточний розрахунок з товариством за спожиту електричну енергію з урахуванням очікуваних обсягів купівлі у товариства електроенергії до дня набрання чинності договору про купівлю-продаж електричної енергії. Орієнтовна сума остаточного розрахунку з товариством до дня набрання чинності договору на купівлю-продаж електричної енергії визначається на підставі фактичних даних про обсяги споживання на день проведення розрахунку та прогнозованих даних, визначених за фактичним середньодобовим споживанням поточного розрахункового періоду.

Між товариством та споживачем укладається додаткова угода про призупинення дії договору про постачання електричної енергії в частині обсягів постачання електроенергії та оплати за неї на строк дії договору купівлі-продажу електричної енергії.

Товариство та споживач підписують двосторонній акт, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку на перший день дії договору про купівлю-продаж електричної енергії. На підставі акта визначаються фактичні обсяги спожитої електричної енергії до дня набрання чинності договору про купівлю-продаж електричної енергії.

Споживачу протягом 5 банківських днів від дня оформлення акта повертаються кошти, сплачені понад вартість електричної енергії, отриманої від товариства, або виписується платіжний документ для оплати електричної енергії, купленої понад обсяги, які оплачені товариства. У разі несплати споживачем суми, зазначеної у платіжному документі, протягом 5 банківських діб, товариство має право відмовити ПНТ у погодженні повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ на наступний розрахунковий період.

За погодженням споживача та ПНТ кредиторська заборгованість товариства перед споживачем може бути перерахована на розрахунковий рахунок ПНТ в оплату купованої споживачем у ПНТ електричної енергії.

4.1. Умови встановлення автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (далі - АСКОЕ) у точках розрахункового обліку споживачів визначені Правилами користування електричної енергії, нормативно-технічними документами та паспортними даними заводу виробника розрахункового засобу обліку електроенергії.

4.2. Комерційний облік переданої та спожитої споживачем ПНТ електричної енергії здійснюється на підставі даних, встановлених за допомогою АСКОЕ. Перелік розрахункових точок обліку наведено у додатку 4, що є невід'ємною частиною цього договору.

АСКОЕ споживача має охоплювати всі розрахункові точки обліку електроенергії, бути метрологічно атестованою, прийнятою у промислову експлуатацію, зареєстрованою у Головного оператора системи комерційного обліку оптового ринку електричної енергії України та відповідати вимогам:

- Концепції побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах енергоринку;

- Технічних вимог до Автоматизованої системи комерційного обліку Оптового ринку електричної енергії України;

- Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії;

- ДСТУ 2681-94 та іншим нормативним вимогам.

4.3. Передавання інформації АСКОЕ споживача ПНТ має здійснюватися шляхом експорту файлів або регламентованого доступу до інформації бази даних (далі - БД) за узгодженими протоколами обміну та форматами даних. Передавання інформації має відбуватися в автоматичному режимі та/або з ініціативи товариства в обсязі:

- фактичних добових погодинних даних по кожній точці обліку;

- показників передавання та споживання електроенергії за переліком згідно із зразком, установленим додатком 5, що є невід'ємною частиною цього договору;

- добових показань лічильників, згідно з визначеним переліком точок обліку, знятих на 24 годину доби;

- щоденної звітності (макет 30900) тощо.

Регламентований доступ до БД АСКОЕ споживача ПНТ має відбуватися автоматично або за запитом товариства та забезпечувати отримання інформації згідно із зразками, встановленими додатком 5, додатком 6, макетом 30900.

4.5. У разі виходу з ладу приладів диференційованого (погодинного) обліку споживання електроенергії (складових вимірювального комплексу) у точці обліку споживача ПНТ використовуються дублюючі прилади диференційованого (погодинного) обліку (складові вимірювального комплексу), а в разі їх відсутності визначення обсягів споживання у таких точках обліку споживача здійснюється за середньодобовим графіком споживання електроенергії п'яти попередніх робочих днів (до моменту виходу з ладу приладів обліку споживання), про що ПНТ повідомляє товариство негайно. ПНТ зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту виходу з ладу приладів обліку споживання, але не пізніше ніж на дату подання на погодження товариству Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії з ОРЕ на наступний місяць, відновити диференційний (погодинний) облік і письмово повідомити про це товариство. До отримання письмового підтвердження про відновлення диференційного (погодинного) обліку та причини виходу з ладу системи погодинного обліку товариство не погоджує повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії з ОРЕ на наступний місяць.

5.1.4) відмовити ПНТ у погодженні Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ на наступний розрахунковий період у разі:

- виникнення заборгованості ПНТ за послуги з передачі електричної енергії та/або додаткові (інформаційні) послуги, а також за іншими умовами цього договору;

- наявності у споживача безоблікового споживання електричної енергії;

- невідповідності розрахункових засобів обліку споживача (субспоживача) вимогам, встановленим пп. 4.1-4.4 цього договору;

6.2.2) забезпечити при виконанні ПНТ умов цього договору передачу електроенергії, що належить ПНТ, до споживачів згідно з додатком 1, які уклали договори купівлі-продажу електроенергії з ПНТ;

6.2.8) проводити зчитування та збір фактичних даних про погодинне споживання електричної енергії споживачами ПНТ, а також формування та передачу в ДП "Енергоринок" до 10-00 даних про погодинні обсяги купівлі ПНТ електричної енергії на Оптовому ринку з урахуванням обсягів її власного виробництва та нормативних технологічних витрат електроенергії в мережах товариства (макет 30900).

6.3.1) до 8-ї доби місяця, що передує розрахунковому, надавати до товариства в електронному вигляді прогноз погодинного обсягу купівлі електроенергії в ОРЕ ( з урахуванням обсягів власного виробництва електроенергії) по кожному споживачу ПНТ на наступний розрахунковий місяць;

6.3.4) у разі зняття показів споживання електричної енергії ПНТ або безпосередньо споживачем:

- щоденно надавати до товариства до 9-00 години електронною поштою та до 9-30 години нарочно за підписом уповноваженої особи споживача ПНТ та ПНТ і скріплені печаткою дані погодинного споживання електроенергії кожним споживачем ПНТ та обсяги власного виробництва електроенергії за попередню добу;

- до 10-00 години 11, 21 числа розрахункового місяця та до 10-00 години 1 числа місяця, наступного за розрахунковим, надавати до товариства факсимільним зв'язком завірені підписом керівника та печаткою ПНТ дані про фактичне споживання електроенергії споживачами відповідно за 10,20 діб та місяць;

6.3.7) ПНТ несе відповідальність за здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати за передачу електроенергії та інших додаткових послуг на умовах, визначених цим договором.

У випадку порушення строків оплати за умовами цього договору товариство має право нараховувати пеню у розмірі 0,2 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення;

6.3.9) виконувати всі оперативні команди та розпорядження диспетчера товариства (через диспетчера ПНТ) щодо керування електроустановками споживачів (субспоживачів)

6,3.10) у разі невиконання ПНТ п. 2.4 цього договору постачальником електричної енергії споживачу(ам) ПНТ або ПНТ як споживачу стає товариство в обсязі різниці між заявленою та фактично спожитою кількістю електричної енергії.

11.2. Невід'ємними частинами цього договору є такі додатки:

Додаток 1. Перелік споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ.

Додаток 2. Перелік робіт, які входять до складу додаткових (інформаційних) послуг ПНТ, та розмір плати за надання інформаційних послуг.

Додаток 3. Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін.

Додаток 4. Перелік розрахункових точок обліку.

Додаток 5. Перелік інформації, яка передається з АСКОЕ Споживача (субспоживача) ПНТ.

Додаток 6. Акт зняття показань розрахункових лічильників.».

Розглянувши доводи сторін зі спірних умов договору, суд дійшов таких висновків.

Так, пунктом 1.1 договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ» передбачено зобов'язання електропередавальної організації (ЕК) передавати електричну енергію, куповану ПНТ на Оптовому ринку електричної енергії України (далі - ОРЕ) до споживачів ПНТ, що мають зазначатись у Переліку споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ, що є додатком 1 до договору на передачу та є його невід'ємною частиною.

Водночас, редакція відповідного пункту Примірного договір на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією, що був затверджений постановою НКРЕ від 19.10.2005р. № 934, передбачає зобов'язання ЕК передавати електричну енергію куповану постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (ПНТ) на Оптовому ринку електричної енергії України (ОРЕ) до всіх споживачів ПНТ, що вказуються у повідомлені про заявлений обсяг купівлі електричної енергії ПНТ на ОРЕ (далі - Повідомлення), що погоджується ЕК, а не тих що зазначені у окремому переліку. Самого Переліку Споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ Примірним договором також не передбачено.

Поряд з тим, відповідно до пункту 5.9 Правил користування електричною енергією, що затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (далі - ПКЕЕ), для здійснення переходу на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом додатком до діючого договору про постачання електричної енергії або окремим договором між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (далі-ПРТ) має бути оформлена домовленість сторін про внесення змін в договір про постачання електричної енергії щодо припинення-відновлення продажу електричної енергії на час постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.

При цьому, відповідно до пункту 5.10 ПКЕЕ, споживач має письмово повідомити ПРТ про необхідність внесення змін до договору про постачання електричної енергії та відповідно про перехід на постачання електричної енергії до певного ПНТ, у тому числі про перехід на постачання електричної енергії від одного ПНТ до іншого ПНТ, не пізніше ніж за 20 днів до початку дії договору з ПНТ.

В свою чергу, відповідно пункту 12 Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж, що затверджений постановою НКРЕ від 29.10.2010 року № 1421, у разі укладення договору на передачу ПНТ подає за шість робочих днів до 19 числа (включно) місяця, що передує розрахунковому, електропередавальній організації на погодження, у тому числі, Повідомлення.

Відповідно до частини 2 Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії між ДПЕ та ПНТ, що затверджений постановою НКРЕ від 18.06.2004р. № 631 (далі - договір між ДПВ та ПНТ), Повідомлення - це документ, що надається ПНТ на адресу ДПЕ та погоджується ЕК, при цьому форма Повідомлення має бути затверджена по кожному класу напруги, тощо (відповідно до форми Повідомлення, що є додатком 1 до Договору між ДПЕ та ПНТ).

Разом з тим, відповідно до пункту 4 Порядку, зобов'язання щодо ведення переліку споживачів, з якими у ПНТ укладені договори про купівлю-продаж електричної енергії покладе о саме на ЕК.

До переліку споживачів вноситься інформація щодо укладених (із змінами щодо припинення-відновлення продажу (постачання) електричної енергії) договорів про постачання електричної енергії із постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, площадок вимірювання споживачів, стану розрахункових засобів обліку на відповідних площадках вимірювання тощо.

У разі укладення договору про купівлю-продаж електричної енергії з новим споживачем або при розірванні раніше укладеного договору про купівлю-продаж електричної енергії електропередавальна організація (за письмовим повідомленням постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом) вносить до переліку споживачів відповідні зміни.

Таким чином, порядок надання актуальної інформації про перелік споживачів від ТОВ «Торгова Електрична Компанія» до ПАТ «Київенерго» та погодження цієї інформації останнім, вже передбачені нормативно-правовими актами, не потребують додаткового уточнення в договорі та не є зобов'язанням ТОВ «Торгова Електрична Компанія».

Також варто зазначити, що запропонований ПАТ «Київенерго» проект договору не містить визначеною порядку складання, затвердження та внесення змін у додаток 1 до договору на передачу - Перелік Споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ, що передбачений пунктом 1.1. цього договору: не визначено умов щодо того, яка із сторін договору зобов'язана скласти зазначений додаток та надати його іншій стороні для підписання, не визначені строки складання зазначеного додатку, розгляду його іншою стороною та підписання. Це в свою чергу може призвести до можливості зловживання ПАТ «Київенерго» своїм монопольним становищем, шляхом затягування процесу погодження, непогодження або неприйому для погодження цього додатка.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що ПАТ «Київенерго» передає електричну енергію лише тими електричними мережами, що перебувають на балансі товариства.

Поряд з цим, пунктом 5 постанови НКРЕ від 18.08.1999р. № 1058 «Про порядок закупівлі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України ліцензіатами з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом" встановлено, що плату ліцензіату з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, який одночасно здійснює діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на закріпленій території якого розташовані електроустановки споживача ПНТ, останній здійснює незалежно від точки приєднання електроустановок.

Таким чином, ЕК, яка одночасно здійснює діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, має забезпечити передачу електричної енергії до точки приєднання споживача, електроустановки якого розташовані на закріпленій території ЕК, незалежно від точки приєднання електроустановок та не залежно від того у чиїй власності перебувають мережі, якими передається електрична енергія.

Для здійснення передачі електричної енергії споживачу, ЕК може використовувати технологічні електричні мережі, що не перебувають у її власності.

Відповідно до пункту 1.7 ПКЕЕ, у разі використання технологічних електричних мереж ЕК відносини між власником цих мереж та ЕК, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що у укладається між ними на основі типового договору (додаток 2 до ПКЕЕ).

Основний споживач не має права відмовити ЕК в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог ПКЕЕ в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.

Також пунктом 1.3. договору на передачу пропонується укладення Акту розмежування балансової належності і експлуатаційної відповідальності (додаток 3 до договору).

Разом з тим, відповідно до п. 2 1 ПКЕЕ, межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

При цьому, укладання акту розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін між ПНТ та ЕК, можливе лише у випадку коли ПНТ постачає електричну енергію на власні об'єкти споживання електричної енергії. Такий акт має бути додатком до договорів про технічне забезпечення електропостачання споживача, про спільне використання технологічних електричних мереж та про постачання електричної енергії (типові форми - додатки 1-3 до ПКЕЕ), а не договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією.

Варто зазначити що зобов'язання сторін визначені у пункті 1.3 договору на передачу не передбачені Примірним договором, при цьому сам не містить визначеного порядку складання, затвердження та внесення змін у додаток 2 до договору - Акт розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін, що передбачений пунктом 1.3. цього договору: не визначено умов щодо того, яка із сторін договору на передачу зобов'язана скласти зазначений акт та надати його іншій стороні для підписання, не визначені строки складання зазначеного додатку, розгляду його іншою стороною та підписання. Це в свою чергу може призвести до можливості зловживання ПАТ "Київенерго" своїм монопольним становищем, шляхом затягування процесу погодження, непогодження або неприйому для погодження цього додатка.

Відповідно до пункту 2.1 договору передбачається визначення вартості додаткових (інформаційних) послуг згідно із Переліком робіт, що водять до складу цих послуг, наведених у додатку 2 до договору на передачу.

Разом з тим, перелік робіт ПАТ «Київенерго», які входять до складу інформаційних послуг, що надаються ПНТ, вже визначений у переліку робіт, які входять до складу інформаційних послуг, що надаються постачальникам електричної енергії за нерегульованим тарифом, що затверджений постановою НКРЕКП від 25.11.2016р. № 2065 «Про встановлення на 2017 рік граничного розміру плати за надання інформаційних послуг ліцензіатами з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами, які мають ліцензію на право здійснення діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом, постачальникам електроенергії за нерегульованим тарифом», та не потребує додаткового уточнення в договорі.

Також варто зазначити, що перелік робіт ПАТ «Київенерго», зазначений у додатку 2 до договору не відповідає переліку, що визначений постановою НКРЕКП від 25.11.2016р. № 2065.

Пунктами 4.1, 4.3 договору встановлено вимогу щодо використання у комерційному обліку переданої та спожитої споживачем ПНТ електричної енергії лише АСКОЕ.

Так, зокрема у пункті 4.1. договору, на відміну від редакції Примірного договору, не визначено умови встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії у споживача для визначення даних комерційного обліку.

Разом з тим, відповідно до пункту 1.2 Порядку визначення розрахункових погодинних обсягів електричної енергії, що затверджений постановою НКРЕ від 26.07.2012р. № 958 (далі - Порядок визначення погодинних обсягів), передбачене застосування точок обліку, щомісячний обсяг споживання електроенергії у яких протягом останніх 12 місяців не перевищує 50 тис. кВт год, або які використовуються для визначення обсягів споживання електроенергії субспоживачем, електропостачання якому здійснює ПРТ, а також обсягів перетікання електричної енергії з електромереж споживача в електромережі ПРТ, для визначення погодинних даних щодо обсягів споживання електроенергії споживачами ПНТ, за допомогою застосування механізму формування розрахункових погодинних даних (розділ 2 зазначеного порядку).

При цьому, відповідно до пункту 3.35 ПКЕЕ, забезпечення локальним устаткуванням збору та обробки даних є обов'язковим лише для об'єктів (крім багатоквартирних житлових будинків та населених пунктів) з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок або заявленим обсягом споживання електричної енергії для нових електроустановок 50 тис. кВт год і більше.

В свою чергу, пунктом 4.3. Примірного договору передбачено, що встановлення АСКОЕ для точок визначених у пункті 1.2 Порядку визначення погодинних обсягів є не обов'язковим, проте така вимога у договорі передбачена не була.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 1.1 Порядку визначення погодинних обсягів, цей порядок є обов'язковим для виконання усім ПНТ та відповідним ЕК, на території здійснення ліцензованої діяльності яких знаходиться споживач ПНТ.

Таким чином, вимога щодо використання лише АСКОЕ для визначення даних комерційного обліку для всіх споживачів ПНТ, є такою що не відповідає діючим нормативно-правовим актам.

Пунктом 4.2 договору встановлено обов'язок сторін щодо визначення у додатку 4 цього договору Переліку розрахункових точок споживачів.

Відповідно до типового договору про постачання електричної енергії (додаток 3 до ПКЕЕ) перелік розрахункових точок споживача є невід'ємною частиною саме договору між споживачем та ПРТ, а не договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією.

Таким чином розпорядником інформації щодо стану обліку споживачів є ЕК, а вимога щодо встановлення обов'язку сторін щодо визначення у додатку 4 цього договору Переліку розрахункових точок споживачів є такою, що не відповідає діючим нормативно-правовим актам.

Також, пунктом 4.2 договору встановлено вимогу, що АСКОЕ споживача має бути метрологічно атестованою, прийнятою у промислову експлуатацію, зареєстрованою у головного оператора комерційного обліку ОРЕ та відповідати вимогам певних документів, зокрема Концепції побудови автоматизованих систем обліку електричної енергії в умовах енергоринку, Інструкції про порядок комерційного обліку ОРЕ, тощо.

Разом з тим, відповідно до положень статті 16 розділу ІV Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки повинні проходити процедуру оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, у тому числі первинну повірку та затвердження типу засобів вимірювальної техніки, коли це передбачено відповідними технічними регламентами.

Згідно з положеннями технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016р. № 94, автоматизовані системи контролю і обліку енергетичних і матеріальних ресурсів внесені до переліку засобів вимірювальної техніки, на які поширюється дія Технічного регламенту, та повинні проходити процедуру оцінки відповідності.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» процедура атестації вимірювальних систем не передбачена.

Відповідно до преамбули Інструкції про порядок комерційною обліку електричної енергії (додаток 10 до договору між членами Оптового ринку електричної енергії України, далі - ІКО), ІКО - це узгоджений документ, який визначає точки комерційного та технічного обліку електричної енергії, вимоги до засобів вимірювання е електричної енергії та порядок їх експлуатації, процедури зняття показів лічильників і автоматизації комерційного обліку електричної енергії забезпечення функціонування ОРЕ.

ІКО є обов'язковою для виконання усіма сторонами договору між членами ОРЕ (далі - ДЧОРЕ) та операторами автоматизованих систем комерційного обліку, тобто виконання ІКО іншими суб'єктами ринку електричної енергії не передбачено.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 ІКО, оператором автоматизованої системи комерційного обліку є сторона Договору, на ім'я якої зареєстрована автоматизована система комерційного обліку у Головного оператора (ДПЕ) і яка несе відповідальність за її функціонування. Оператором є власник системи комерційного обліку або уповноважена ним сторона.

При цьому, ІКО розповсюджується на всі засоби обліку електроенергії та визначення потужності, які застосовуються сторонами ДЧОРЕ, в електроустановки, що діють та споруджуються.

Таким чином, виконання вимог ІКО є обов'язковою для виконання саме операторами, проте не зобов'язує до виконання споживачів.

Згідно з пунктом 3.9.8 Умов і Правил з передачі, ЕК повинен надавати оптовому постачальнику електричної енергії (ДПЕ) інформацію про обсяги погодинної закупівлі електроенергії, на основі якої розраховуватимуться платежі, що їх мають сплачувати ПНТ. Ці обсяги погодинної закупівлі електроенергії на ОРЕ складаються з відповідних погодинних обсягів електроенергії, спожитої споживачами, які закуповують електроенергію у ПНТ.

При цьому, відповідно до пункту 3.9.3 Умов та Правил з передачі, ліцензіат з передачі повинен забезпечити зчитування лічильників у споживачів, які розташовані на території його ліцензованої діяльності, для усіх постачальників електричної енергії, включаючи ПНТ, за принципами неупередженості та конфіденційності. Ліцензіат має компенсувати відповідні витрати за рахунок тарифів.

Таким чином, функції оператора для вимірювальних комплексів споживачів ПНТ повинен виконувати ліцензіат із передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами.

Відповідно до пункту 4.5 договору, у разі виходу з ладу приладів диференційованою (погодинного) обліку споживання електричної енергії у точці обліку споживача ПНТ мають використовуватись дублюючі прилади, а в разі їх відсутності визначення обсягів споживання має здійснюватись за середньодобовим графіком споживання електричної енергії п'яти попередніх днів. Про це ПНТ має негайно повідомляти ЕК.

Також цим пунктом передбачено зобов'язання ПНТ протягом трьох робочих днів до моменту виходу з ладу приладів обліку споживання, але до подачі Повідомлення на погодження ЕК, відновити диференційний (погодинний) облік і повідомити про це ЕК.

Разом з тим, пунктом 3.4 ПКЕЕ встановлено, що термін приведення обліку у відповідність може складати до одного місяця (для обліку в мережах 0,4 кВ) та трьох місяців (для обліку в мереж 6 КБ та вище) з дня складення акта про невідповідність метрологічних характеристик, який складається сторонами у разі звернення до власника засобів обліку споживача або ЕК, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку.

В свою чергу, відповідно до пункту 3.1 Договору між ДПЕ та ПНТ, наявність у споживача, якому постачає ПНТ, розрахункових приладів диференційного (погодинного) обліку споживання електроенергії підтверджується довідкою про стан обліку електроенергії у споживачів (надалі - Довідка), що надається ПНТ до ДПЕ та що погоджується відповідною ЕК.

Відповідно до підпункту 3.11.1 Договору між ДПЕ та ПНТ, у разі виходу з ладу розрахункових приладів диференційного (погодинного) обліку споживання електроенергії у точці обліку споживача, використовуються дублюючі прилади диференційного (погодинного) обліку.

В разі відсутності дублюючих пристроїв диференційного обліку, визначення обсягів споживання споживача здійснюється за середньодобовим графіком споживання електроенергії попереднього розрахункового періоду. Про таку відсутність дублюючих пристроїв має повідомити ДПЕ протягом розрахункового періоду.

ПТЕ зобов'язаний в термін не більше одного місяця з моменту виходу з ладу системи обліку відновити погодинний розрахунковий облік письмово повідомити про це ДПЕ. До отримання ДПЕ такого письмового підтвердження про відновлення погодинного розрахункового обліку Довідка вважається недійсною.

Таким чином, тимчасове, протягом 1 місяця порушення роботи розрахункових приладів диференційного (погодинного) обліку споживання електроенергії (складових вимірювального комплексу) у точці обліку споживача не є підставою для відмови в погоджені Повідомлення зі сторони ЕК.

Також потрібно зазначити, що відповідно пункту 32 ПКЕЕ, відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (ЕК) на підставі відповідного договору.

Таким чином, у разі виходу з ладу приладів диференційованою (погодинного) обліку споживання електричної енергії у точці обліку споживача ПНТ, саме ЕК має повідомляти про це ПНТ.

Пунктом 5.1.4 договору передбачено право ЕК відмовити ПНТ у погодженні Повідомлення, за наступних не передбачених Примірним договором причин:

- наявності у споживача без облікового споживання електричної енергії;

- невідповідність розрахункових засобів обліку споживача (субспоживача) вимогам, встановлених Договором на передачу.

Поряд з тим, відповідно до пункту 7.5 ПКЕЕ, у разі невиконання споживачем обґрунтованих виставлених вимог ЕК щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів, ЕК зобов'язана (у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади), попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж).

Таким чином, за порушення ПКЕЕ споживачами, цими правилами передбачено ряд санкцій: припинення чи обмеження електропостачання, здійснення яких передбачається при будь-якому типі постачання, та відповідно не впливає на необхідність переходу споживача на постачання до ПРТ .

При цьому, непогодження Повідомлення за причиною невиконання споживачами вимог ПКЕЕ та умов договорів про постачання електричної енергії та невідповідності приладів і систем обліку споживачів, що заявляються, вимогам ІКО, ПКЕЕ, Правил улаштування електроустановок, не передбачається жодною з норм зазначених документів.

В свою чергу, у разі непогодження Повідомлення зі сторони ЕК, воно не приймається до розгляду ДПЕ (пункт 38 Примірного договору між ДПЕ та ПНТ), постачання ПНТ не здійснюється, а відповідно до пункту 5.12 ПКЕЕ наступного після дня припинення виконання зобов'язань ПНТ з першого дня розрахункового місяця у повному обсязі відновлюється продаж електричної енергії споживачу зі сторони ПРТ.

Отже, зазначений пункт договору у разі порушення роботи обліку електричної енергії споживача, замість повного або часткового припинення йому постачання, що встановлено діючими нормативно-правовими документами, передбачає лише здійснення зміни постачальника від ПНТ до ЕК, тобто зміну порядку оплати коштів за спожиту електричну енергію.

Відповідно до підпункту 4 пункту 5.1 Примірного договору між ПНТ та ЕК, непогодження повідомлення ПНТ на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії України зі сторони ЕК можливе лише за умови виникнення заборгованості ПНТ за послуги з передачі електричної енергії.

Відповідно до пункту 6.2.2 договору ЕК зобов'язується забезпечити при виконанні ПНТ умов договору на передачу електричної енергії, що належить ПНТ, виключно до споживачів згідно з додатком 1 до договору, які уклали договори купівлі-продажу електричної енергії з ПНТ.

Разом з тим, як зазначалось вище, інформація про перелік споживачів, що міститься у додатку 1 до договору не потребує додаткового уточнення в самому договорі, а порядок надання актуальної інформації про перелік споживачів, що міститься від ТОВ «Торгова Електрична Компанія» до ПАТ "Київенерго", та погодження цієї інформації останнім, вже передбачені діючими нормативно-правовими актами.

Водночас, відповідно до пункту 5 постанови НКРЕ від 18.08.1999р. № 1058 "Про порядок закупівлі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України ліцензіатами з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом", ЕК, яка одночасно здійснює діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, має забезпечити передачу електричної енергії до точки приєднання споживача, електроустановки якого розташовані на закріпленій території ЕК, незалежно від точки приєднання електроустановок та не залежно від того у чиїй власності перебувають мережі, якими передається електрична енергія.

Договором не передбачене зобов'язання ЕК формувати та передавати до ДПЕ погодинні дані споживання електричної енергії споживачами ПНТ, що розраховані згідно із Порядком визначення погодинних обсягів.

Поряд з тим, зазначене зобов'язання передбачене самим Порядком визначення погодинних обсягів та підпунктом 8 пункту 6.2 Примірного договору.

Також варто зазначити, що відповідним пунктом Примірного договору передбачена відповідальність ЕК перед ДПЕ за несвоєчасне надання, ненаданняабо надання недостовірних даних щодо погодинних обсягів споживання електричної енергії споживачами ПНТ та купівлі ПНТ електричної енергії на ОРЕ до ДПЕ та ДП "НЕК "Укренерго" у розмірі 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний факт такого порушення, яка у спірному договорі не зазначена.

При цьому, пункт 52 договору між ПРТ та ДПЕ, також передбачає таке зобов'язання ЕК (в якості ПРТ ) надавати електронною поштою через відповідну енергосистему ДП «НЕК «Укренерго» на адресу ДПЕ обсягів купівлі електроенергії в ДГІЕ кожним із ПНТ.

За кожний факт такого порушення має право нарахувати ЕК штраф у розмірі 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У разі ненадання або надання недостовірних даних згідно з пунктом 5.2 договору між ПРТ та ДПЕ, що призвело до неповної оплати вартості поставленої ПНТ електроенергії, ДПЕ має право нарахувати ЕК штраф в розмірі 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладений аналіз спірних умов договору, суд не погоджується з твердженням позивача, що запропоновані ним зміни до Примірного договору сприятимуть його реальному виконанню та спрямовані виключно на забезпечення належного електропостачання споживачам.

Стаття 627 Цивільного кодексу України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору не може мати абсолютний характер, законом можуть передбачені певні обмеження свободи договору, в тому числі і свободи сторін щодо визначення умов договору. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В цих випадках договір повинен відповідати імперативним приписам цивільного законодавства, і сторони договору відступити від них не можуть.

Певна імперативність присутня при укладенні договорів на основі примірного договору, що слідує з ч. 4 ст. 179 ГК України. Відповідно до абзацу 3 даної норми при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктом господарювання для використання при укладенні ним договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Примірні договори мають рекомендаційний характер, оскільки визначають бажану, з точки зору умов, договірну модель. Зміна даної договірної моделі можлива тільки за згодою сторін, відсутність якої надає умовам примірного договору імперативного характеру при формуванні змісту самого договору.

Нормативні приписи щодо визначення сторонами змісту договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на основі примірного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, форму якого встановлено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлено Порядком, який є актом цивільного законодавства. Зміна умов примірного договору або доповнення його змісту, в силу п. 2 Порядку, може мати місце за взаємною згодою сторін.

Як вже зазначалось, примірний договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією схвалено Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.10.2005р. № 934 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10.08.2006р № 1057, від 18.11.2011р. № 2210).

Враховуючи, що спірні взаємовідносини між сторонами виникли з приводу укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, а також те, що позивач є природним монополістом, а відповідач здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії промисловим споживачам України за нерегульованим тарифом, суд при вирішенні даного спору виходив також зі змісту положень Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж, затвердженого Постановою НКРЕ від 29.10.2010р. № 1421, яким встановлено механізм врегулювання взаємовідносин між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією під час укладення наведеного договору.

Пунктом 2 наведеного Порядку передбачено, що під час укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією сторони мають визначати його зміст на основі примірного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією, форму якого встановлено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови цього договору або доповнювати його зміст.

Отже, під час укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами сторони мають визначати його зміст на основі примірного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією та мають право змінювати окремі умови цього договору або доповнювати його зміст лише за взаємною згодою, що виключає відповідні зміни та доповнення в односторонньому порядку.

Таким чином, зважаючи на те, що зміна умов Примірного договору або доповнення його змісту може мати місце за взаємною згодою сторін, яка, в силу наявності спору, відсутня, формування змісту договору повинно здійснюватись виходячи з імперативного характеру Примірного договору для умов, щодо яких існує спір.

Судом встановлено, що спірні пункти договору в редакції позивача не відповідають тексту Примірного договору, тоді як саме на основі примірного договору сторони мають визначити зміст договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, який укладається між ними, та лише за взаємною згодою сторони мають право змінювати окремі умови цього договору.

Наразі відповідач заперечує з приводу укладення договору з текстом пунктів 1.3., 3.2., 4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 5.1.4), 6.2.2), 6.2.8), 6.3.1), 6.3.4), 6.3.7), 6.3.9), 6.3.10), 11.2., додатків 1, 2, 3, 4, 5, 6 в редакції позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач наполягає на укладенні Договору з текстом спірних пунктів у редакції Примірного договору.

Зважаючи на наведене, а також те, що позивач є монополістом на ринку з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у м Києві, у зв'язку з чим у відповідача відсутня можливість укласти договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами з іншим контрагентом та на більш вигідних для себе умовах, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для зміни умов пунктів 1.3., 3.2., 4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 5.1.4), 6.2.2), 6.2.8), 6.3.1), 6.3.4), 6.3.7), 6.3.9), 6.3.10), 11.2. договору та додатків 1, 2, 3, 4, 5, 6 до нього.

При цьому суд відхиляє як безпідставні твердження позивача з приводу того, що оскільки форма договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами примірна, то законодавець допускає можливість змінювати окремі положення цього договору. Наразі позивач не звертає увагу, що згідно з п. 2 Порядку сторони мають право змінювати окремі умови цього договору лише за взаємною згодою.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача належних та достатніх обґрунтувань своїх вимог, а тому в позові належить відмовити повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 31.10.2017р.

Суддя

А.І. Привалов