ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.10.2017 Справа №905/2130/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь», м.Курахове Маріїнського району Донецької області, ЄДРПОУ 32582387,
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ВТБ Банк», м.Київ, ЄДРПОУ 14359319,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м.Київ,
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
за участю уповноважених представників:
від позивача: ОСОБА_3 – адвокат,
від відповідача: ОСОБА_4 – за довіреністю,
від третьої особи: не з’явився, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь», м.Курахове Маріїнського району Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства «ВТБ Банк», м.Київ, про визнання виконавчого напису від 23.08.2017р. №3616, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, таким, що не підлягає виконанню.
З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2130/17 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 15.09.2017р. даний позов прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №905/2130/17 та до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м.Київ.
У подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при вчинені виконавчого напису були порушені приписи Закону України „Про нотаріат”, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін’юсту України від 22.02.2012р. №296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, зауважує на вчиненні оспорюваного напису щодо вимог, які є спірними.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копію кредитного договору №70 від 23.12.2010р., витяги з Єдиного державного реєстру судових рішень: ухвали господарського суду міста Києва від 06.08.2014р. про порушення провадження та ухвали від 16.05.2017р. у справі №910/16158/14, ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2015р. про порушення провадження та ухвали від 18.07.2017р. у справі №904/9456/15, ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2017р. у справі №909/547/15, ухвали господарського суду Донецької області від 18.12.2015р. про порушення провадження та ухвали від 15.01.2016р. у справі №905/3542/15.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.3.1 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін’юсту України від 22.02.2012р. №296/5, постановою Кабінету міністрів України №1172 від 29.06.1999р. „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” та ст.ст.12, 15, 32, 34, 54, 61, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України.
25.09.2017р. представником позивача суду надано письмові пояснення №06-2130/17 від 20.09.2015р. щодо витребуваних документів, разом із якими до матеріалів справи долучено у копіях: позовна заява про стягнення заборгованості №587 від 12.08.2014р., позовна заява про стягнення заборгованості №605 від 18.12.2015р., постанова Вищого господарського суду України від 18.02.2015р. по справі №910/16158/14, виконавчий напис від 23.08.2017р. за №3616, виписки по особовим рахункам з 01.09.2016р. по 01.06.2017р., «Нарахування процентів за користування кредитом за період з 01.09.2016р. по 01.06.2017р. (включно)» додаток №1 до розрахунку заборгованості за кредитним договором №70 від 23.12.2010р., а також письмові пояснення №07-2130/17 від 21.09.2015р. до позовної заяви.
05.10.2017р. представником відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області надано відзив №б/н від 04.10.2017р. на позовну заяву, за яким позовні вимоги не визнано у повному обсязі; вважає напис таким, що відповідає встановленим законом вимогам його вчинення; зауважує, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов’язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку; стверджує про надання нотаріусу повного, необхідного пакету документів для вчинення оспорюваного напису; зазначено, що заборгованість боржника перед банком сплатити проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором за період з 01.09.2016р. по 01.06.2017р., яка становить 2 250 113,82дол.США не є предметом розгляду у справах №910/16158/14, №909/547/15, №905/3542/16, №904/9456/15, також банком не пред’явлено позовів до суду щодо стягнення з позивача означених процентів, в даному випадку ця заборгованість є безспірною.
До відзиву додано у копіях: виконавчий напис від 23.08.2017р.
17.10.2017р. представником позивача подано додаткові письмові пояснення №14-2130/17 від 13.10.2017р. разом із копією рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2014р. по справі №910/16158/14, витягів з Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014р. у справі №910/16158/14, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017р. у справі №909/547/15, ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2017р. по справі №909/547/15, копії: договорів №1 від 04.02.2011р., №2 від 07.04.2011р., №3 від 28.09.2011р., №4 від 20.12.2012р. про внесення змін до Кредитного договору №70 від 23.12.2010р..
19.10.2017р. представником відповідача заявлено клопотання про витребування у третьої особи матеріалів нотаріальної справи щодо вчиненого виконавчого напису для дослідження та встановлення всіх обставин справи.
19.10.2017р. представником позивача до матеріалів справи приєднано лист-відповідь приватного нотаріуса ОСОБА_2 №1567/01-16 від 18.09.2017р. із доданими до нього копіями документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис 23.08.2017р. за реєстровим №3616.
19.10.2017р. представником відповідача надано додаткові пояснення №б/н б/д, за змістом яких вказує, що виписки по рахунку клієнтів є підтвердженням виконаних операцій та жодним нормативним актом не передбачено їх підписання головою правління банку та головним бухгалтером, вважає виписку банку доказом заборгованості із посиланням на висновки Вищого господарського суду України у справах №910/32719/15, №915/1750/13, №910/12030/16, №910/5536/15-г, №914/512/16; свідчить про те, що виходячи з умов укладеного договору сторони передбачили зміну процентної ставки без повідомлення про це; звертає увагу на висновки Вищого господарського суду України у справі №910/32719/15 в обґрунтування безспірності вимог; зауважує, що матеріали справи не містять жодного документу, який підтверджує, що суми заборгованості зазначені у виписці та написі є спірними, нотаріусу було надано документи про надання кредиту, які також долучено судом справи, а відтак, за висновками відповідача, суд має можливість визначитися з сумою процентів, які стягуються та нараховані на суму кредиту.
19.10.2017р. представником відповідача заявлено клопотання №б/н від 18.10.2017р. про призначення у справі №905/1230/17 судової економічної експертизи щодо визначення розрахунку заборгованості ТОВ «Електросталь» зі сплати відсотків за кредитним договором №70 від 23.12.2010р., яка виникла за період з 01.09.2016р. по 01.06.2017р. станом на 23.08.2017р.
Представник позивача в судовому засіданні 19.10.2017р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні; проти задоволення клопотання відповідача про призначення у справі експертизи заперечив.
Представник відповідача у судовому засіданні 19.10.2017р. проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав; підтримав доводи, викладені представником у минулому судовому засіданні; вважає вимоги безспірними; говорить про те, що є наявною потреба у витребуванні у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача документів, а саме матеріалів нотаріальної справи щодо вчиненого виконавчого напису, та представив відповідне клопотання б/н б/д; просив надати можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судові засідання не з’явилась, причин неявки не повідомила, витребувані судом документи не надано.
У судовому засіданні оголошено перерву з 12 год. 55 хв. по 15 год. 30 хв. 19.10.2017р. задля ознайомлення представником відповідача з матеріалами справи.
У задоволенні клопотання представника відповідача у порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України судом відмовлено, по-перше, з огляду на вчинення судом запитуваної дії, про що відображено в ухвалі господарського суду Донецької області від 15.09.2017р. у справі №905/2130/17, по-друге, представником позивача додано до матеріалів справи витребувані документи.
Клопотання представника відповідача про призначення у справі №905/2130/17 економічної експертизи не підлягає задоволенню, адже, з огляду на предмет розглядуваного спору, не є досліджуваною обставиною правомірність розрахунку заборгованості позивача зі сплати відсотків за кредитним договором №70 від 23.12.2010р., за викладених обставин не виявлено потреби у розумінні приписів ст.41 Господарського процесуального кодексу України.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (Позичальник) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "ВТБ Банк" (Банк) було укладено кредитний договір №70 від 23.12.2010р. за умовами п.1.1 якого Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит в сумі 30 000 000 доларів США, а Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку Кредит не пізніше 22.12.2013р., а також сплатити Плату за Кредит та виконати інші зобов’язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним Договором.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис №3616 від 23.08.2017р. на вищевказаному кредитному договорі №70 від 23.12.2010р., яким запропоновано звернути стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «ВТБ Банк» частину заборгованості за кредитним договором №70 разом із всіма змінами та доповненнями, укладеного 23.12.2010р., а саме: заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01.09.2016р. по 01.06.2017р., яка становить 2 250 113,82дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.06.2017р. становить 59 201 248,39грн., у тому числі: строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.05.2017р. по 01.06.2017р. (включно), становить 65 696,75дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.06.2017р. становить 1 728 503,50грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 01.09.2016р. по 01.06.2017р. (включно), становить 2 184 417,07дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.06.2017р. становить 57 472 744,89грн. Строк за який проводиться стягнення: з 01.09.2016р. до 01.06.2017р.
Згідно зі ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно п.3.1, 3.2, 3.5 гл.16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р., нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р., встановлено стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, як то кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як слідує з представлених суду документів, на підставі яких вчинено спірний виконавчий напис, приватному нотаріусу ОСОБА_2 надано заяву про вчинення виконавчого напису, лист ОСОБА_1 акціонерного товариства «ВТБ Банк» №7249/1-2 від 23.08.2017р., кредитний договір №70 від 23.12.2010р. разом із додатками до нього №№1-6, договір договори №1 від 04.02.2011р., №2 від 07.04.2011р., №3 від 28.09.2011р., №4 від 20.12.2012р. про внесення змін до Кредитного договору №70 від 23.12.2010р., фіскальний чек КМА ПАТ «Укрпошта» №5855 від 24.07.2017р., рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист, датовано 24.07.2017р., лист-вимога ОСОБА_1 акціонерного товариства «ВТБ Банк» №6480/1-2 від 24.07.2017р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь», копії меморіального ордеру №33192 від 24.12.2010р. та №13002 від 28.12.2010р., замовлення про надання кредитних коштів №б/н від 24.12.2016р. та №б/н від 27.12.2010р., виписки по особовим рахункам з 01.09.2016р. по 01.06.2017р., розрахунок суми заборгованості ТОВ «Електросталь» перед ПАТ «ВТБ Банк» за процентами, нарахованими за період з 01.09.2016р. по 01.06.2017р. (включно), згідно з кредитним договором №70 від 23.10.2010р., станом на 01.06.2017р., «Нарахування процентів за користування кредитом з період з 01.09.2016р. по 01.06.2017р.».
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтями 526, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 530 Цивільного кодексу України визначає, що у разі коли строк виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Згідно з вимогами статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з пп.пп.4.3.4., 4.3.5. п.4.3. Кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати банку плату за кредит в розмірі та в порядку, передбачених в Кредитному договорі. Позичальник зобов'язується повернути кредит в повному обсязі в строк, визначений в Кредитному договорі.
Згідно з ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін, щодо видачі та погашення кредиту.
Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи – є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, щодо яких встановлено ці обставини.
Матеріали справи містять, зокрема, копію постанови Вищого господарського суду України від 18.02.2015р. по справі №910/16158/14 за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «Електросталь» та ТОВ «Авентіна» про солідарне стягнення боргу, процентів та штрафних санкцій у загальній сумі 26 714 237,07 доларів США (313 967 005,28 грн. за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р.).
В обґрунтування заявлених вимог Банк посилався на те, що ТОВ «Електросталь» не виконало в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором № 70 від 23.12.2010 р., у зв'язку з чим станом на 28.07.2014 р. утворилася стягувана заборгованість, яка включає прострочену заборгованість по кредиту у сумі 22 398 917,80 доларів США; строкову заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.06.2014 р. по 27.07.2014 р., у сумі 277 186,61 доларів США; прострочену заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.10.2013 р. по 24.06.2014 р., у сумі 1 817 521,50 доларів США, а також виникли підстави для нарахування пені: за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.11.2013 р. по 28.07.2014 р. - у сумі 102 560,03 доларів США та за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.10.2013 по 28.07.2014р - у сумі 1 891 119,61 доларів США; крім того, було нараховано три проценти річних за прострочення повернення кредиту за період з 01.10.2013 р. по 27.07.2014 р. - в сумі 407 781,69 доларів США, і три проценти річних за прострочення сплати процентів за період з 01.11.2013 р. по 27.07.2014 р. - в сумі 19 149,83 доларів США.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2014р. позовні вимоги задоволено повністю - стягнуто солідарно з ТОВ «Електросталь» та ТОВ «Авентіна» всього 26 714 237,07 доларів США (313 967 005,28 грн. за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р.) та 73 080 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. вказане рішення місцевого суду залишено без змін.
Разом з цим, касаційною інстанцію скасовано приведені судові акти у справі №910/16158/14 та останню передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі.
У наведеній поставі Вищого господарського суду України зазначено про передчасність висновків щодо правомірності та обґрунтованості вимог ОСОБА_1 акціонерного товариства «ВТБ Банк».
Так, дійшов висновку, що застосовуючи до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, належним чином не з'ясовано, чи були підстави саме для дострокового повернення наданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Електросталь» кредитних коштів.
Встановив, що листами ОСОБА_1 акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» №8162-1-2 від 01.11.2013р. (з 9,5% до 10,5% з огляду на порушення підпункту 4.3.12.7. Кредитного договору), №292/1-2 від 15.01.2014 р. (з 10,5% до 11,5% за порушення підпунктів 4.3.11.1., 4.3.11.4. Кредитного договору), № 2905/1-2 від 05.05.2014 р. (з 11,5% до 13,5% за порушення підпункту 4.3.12.6. Кредитного договору) відбулося збільшення процентної ставки.
Проте не було належним чином досліджено обставини збільшення базового розміру процентів та підстави для кожного окремого збільшення процентної ставки.
Відповідно до пп. 4.3.11.1. Кредитного договору позичальник зобов'язується з метою мінімізації ризиків банку, пов'язаних з необхідністю здійснення аналізу певного спектору фінансових показників позичальника, а також наявністю грошових коштів для здійснення прав банку у випадку порушення позичальником певних умов Кредитного договору, з 01.01.2011 позичальник повинен забезпечити проведення в банку щоквартальних загальних кредитових оборотів по поточних рахунках, відкритих в банку в сумі, що дорівнює загальним кредитовим оборотам позичальника у всіх банках за квартал, що передує кварталу, за який здійснюється моніторинг, пропорційно розміру кредитної заборгованості позичальника перед банком в загальній кредитній заборгованості позичальника перед іншими банками, де у позичальника відкриті рахунки (фактична заборгованість по всім видам кредитів в інших банках) станом на перше число кварталу, за який проводиться моніторинг, та забезпечувати розмір таких кредитових оборотів у вищевказаному обсязі протягом строку дії Кредитного договору. Моніторинг виконання підпункту 4.3.11.1. пункту 4.3 Кредитного договору проводиться не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, наступного за звітним кварталом. Під щоквартальним загальним кредитовим оборотом у Кредитному договорі розуміється сумарний обсяг коштів, що надійшли на поточні рахунки позичальника в банку протягом кожного розрахункового кварталу.
Згідно з пп. 4.3.11.4. Кредитного договору позичальник зобов'язується забезпечити щоквартально починаючи з 01.01.2011 р., проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти в Банку щоквартально на суму не менше еквівалента 105 000 000 гривень за курсом НБУ станом на перше число місяця наступного за звітним кварталом, в якому проводиться моніторинг, та забезпечити проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти в Банку у вказаному обсязі протягом дії строку дії цього Договору. Моніторинг виконання підпункту 4.3.11.4. проводиться не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, наступного за звітним кварталом.
Разом з тим, для встановлення факту порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросталь» зазначених підпунктів Кредитного договору, слід було дослідити всі обставини, необхідні для підтвердження такого порушення.
У відповідності з пп. 4.3.12.6. Кредитного договору протягом дії цього Договору позичальник зобов'язаний без письмової згоди Банку не отримувати / не залучати кредити та позики в будь-яких видах, за виключенням короткострокових кредитів (строк дії такого кредитного договору не повинен перевищувати один рік), загальна сума яких не повинна перевищувати 1 000 000 доларів США у еквіваленті, по курсу Національного банку України на дату укладання таких договорів.
Однак, взагалі не дослідженою є обставина укладення ТОВ «Електросталь» з ПАТ «Дельта Банк» договору про надання кредиту та його істотні умови, з'ясування чого прямо пов'язано з наявністю підстав для збільшення процентної ставки.
Крім того, відповідно до абз.5 пп.3.1.1. Кредитного договору при умові дії підвищеного розміру процентів за користування кредитом за порушення умов, визначених п.п. 4.3.12.1., 4.3.12.4., 4.3.12.5., 4.3.12.6., 4.3.127., 4.3.12.8., 4.3.16., 4.3.17. цього Договору та у випадку повторного порушення вказаних умов, розмір процентів за користування кредитом не збільшується.
Помилково не звернуто увагу, що листом №8162-1/1-2 від 01.11.2013р. Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» вже збільшило розмір процентів за порушення підпункту 4.3.12.7. Кредитного договору, що виключає повторне збільшення процентної ставки відповідно до умов Договору.
У постанові Вищого господарського суду України від 18.02.2015р. у справі №910/16158/14 визначено під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, в тому числі з'ясувати, чи було реалізовано позивачем право достроково вимагати повернення кредиту, чи підлягає нарахування та стягненню у складі заборгованості збільшена позивачем процента ставка за кредитом, чи мало місце задоволення вимог позивача в межах забезпечувальних зобов'язань.
Справа №910/16158/14 прийнята господарським судом міста Києва до перегляду, про що свідчить ухвала цього суду від 16.05.2017р., якою провадження у даній справі зупинено.
Доказів, що свідчать про вирішення означених спірних питань у справі №910/16158/14 суду не представлено, а відтак слідує відсутність встановлення фактичних обставин по справі.
Одночасно матеріали розглядуваної справи містять процесуальні документи у справах №905/3542/15, №909/547/15, №904/3542/15 з яких вбачається перебування на судовому розгляді вимог відповідача, як щодо стягнення суми тіла кредиту, так і відсотків за період 2014-2015р.р., за якими відсутнє рішення, чинне у розумінні приписів ст.85 Господарського процесуального кодексу України та обов’язкове, враховуючи положення ст.115 наведеного Кодексу.
З огляду на викладене вище, на дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса (23.08.2017р.), є наявним спір щодо заявлених відповідачем коштів, правомірності виникнення зобов’язання з їх сплати.
З огляду на таке, беручи до увагу відрахування процентів за користування кредитними коштами, встановлене кредитним договором №70 від 23.12.2010р. зі змінами, а також приписи ст.1048 Цивільного кодексу України, не можна дійти однозначного висновку про підставність визначення сум заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01.09.2016р. по 01.06.2017р., і, як наслідок, щодо безспірності вимог ОСОБА_1 акціонерного товариства «ВТБ Банк».
Відтак, меморіальні ордери та банківські виписки з особових рахунків, що представлені нотаріусу у якості первинних бухгалтерських документів, не можуть підтверджувати безспірність вимог Банку за викладених обставин.
Відповідно до п.5.4-п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №254 від 18.06.2003р., особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити:
- номер особового рахунку;
- дату здійснення останньої (попередньої) операції;
- дату здійснення поточної операції;
- код банку, у якому відкрито рахунок;
- код валюти;
- суму вхідного залишку за рахунком;
- код банку-кореспондента;
- номер рахунку кореспондента;
- номер документа;
- суму операції (відповідно за дебетом або кредитом);
- суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;
- суму вихідного залишку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
За змістом п.7.1- п.7.2 Положення банки мають забезпечити формування первинних документів (паперових і електронних), що були підставою для відображення операцій в обліку та звітності. Первинні документи за кожний робочий день мають бути звірені з оборотно-сальдовим балансом. У разі виявлення розбіжностей здійснюється вивіряння документів та оборотів за кожним балансовим рахунком.
Відповідальність за належну організацію системи внутрішнього контролю та її функціонування в процесі операційної діяльності банку покладається на його керівництво (п.8.1 Положення).
Система внутрішнього контролю банку - це сукупність процедур, що спрямовані на попередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок, а також забезпечення захисту і збереження активів, повноти і точності облікової документації. Внутрішній банківський контроль має бути невід'ємною частиною операційної діяльності банку та поєднувати адміністративний і бухгалтерський контроль за активами та пасивами банку (п.8.2 Положення).
Згідно п.8.16 Положення заходи внутрішнього бухгалтерського контролю мають передбачати облік операцій у повному обсязі, а саме: усі операції мають обліковуватися відповідно до вимог законодавства України; усі операції мають відображатися в регістрах бухгалтерського обліку банку в тому періоді, протягом якого вони були здійснені. Підтвердженням повного та своєчасного здійснення операції є документи, які свідчать про те, що ця операція була виконана та інформація про неї внесена в регістри бухгалтерського обліку. До письмових підтверджень належать і самі записи в регістрах бухгалтерського обліку. Системи ведення бухгалтерського обліку в банках мають забезпечувати таке: зазначення докладної інформації про операцію; визначення її вартості та часу проведення; перевіряння правильності відображення операцій, зокрема забезпечувати арифметичну точність записів, підбиття підсумків та перевіряння узгодження бухгалтерських записів, перевіряння результатів узгодження, повідомлення про помилки і розбіжності тощо.
Наразі , беручи до уваги правовідносини між сторонами, за результатом яких мають місце спірні суми, наявна банківська виписка є неповною, не містить суми заборгованості за тілом кредиту та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, не відображає повний обсяг виконаних операцій.
При цьому, з представлених суду документів, на підставі яких нотаріусом вчинено виконавчий напис, не вбачається перевіряння оформлення банківської виписки належним чином. Остання містить підпис та штамп Банку, однак без визначення посади, прізвища особи, якій належить такий підпис, не вбачається встановлення наявності права цієї особи на засвідчення від імені стягувача даних, що відображені у виписці.
Таким чином, зважаючи на вищеприведене, заперечення відповідача не спростовують викладене.
Отже, виконавчий напис нотаріусу вчинено за документами, які не можуть бути розцінені, як підтвердження безспірності заборгованості боржника та, що встановлюють прострочення виконання зобов’язання.
Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності. Згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З огляду на викладене, не встановлено наявними у нотаріуса підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, зазначений у виконавчому написі, є безспірним, внаслідок чого, позовні вимоги щодо визнання спірного виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Приймаючи до уваги зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь», м.Курахове Маріїнського району Донецької області, до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства «ВТБ Банк», м.Київ, про визнання виконавчого напису від 23.08.2017р. №3616, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
2. Визнати виконавчий напис від 23.08.2017р. №3616, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, таким, що не підлягає виконанню.
3. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м.Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка/вул.Пушкінська, буд.8/26, ЄДРПОУ 14359319, банківські реквізити не вказано) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, Промислова зона, б.70, ЄДРПОУ 32582387, банківські реквізити не вказано) відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1600,00 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. У судовому засіданні 19.10.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
7. Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2017р.
Суддя О.В. Кротінова
