Дата документу 18.09.2017

Справа № 320/7996/16-ц

(Провадження № 2/320/687/17)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Купавської Н.М.

при секретарі Чудаковій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про захист права власності та визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 22.09.2015, індексний номер 24653427, стосовно реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект», та скасувати державну реєстрацію права власності на дану квартиру за відповідачем на підставі договору іпотеки від 01.11.2006 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.09.2015 року.

В судове засідання представник позивачки адвокат ОСОБА_3 не зявилася, від неї надійшла заява з проханням слухати справу у її відсутність, на позові наполягає.

Представник відповідача ТОВ «Кей-Колет» в судове засідання не зявився, однак, від нього надійшла заява про розгляд справи в його відсутність. В письмових запереченнях він просить відмовити в позові у повному обсязі.

Відповідач приватний нотаріус ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, про час, день та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі договору купівлі-продажу квартири від 01.11.2006 ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується копією відповідного договору купівлі-продажу /а.с.8/.

Дана квартира була придбана за кредитні кошти, отримані в борг від АК КІБ «УкрСиббанк» на підставі укладеного договору про надання споживчого кредиту № 11066631000 від 01.11.2006 /а.с.9-12/.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.4 кредитного договору банк надав позичальнику ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 59000 доларів США для його особистих потреб, а саме: на придбання квартири АДРЕСА_3 /а.с9/

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором у цей же день 01.11.2006 між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений договір іпотеки № 11066631000/З, за умовами якого в іпотеку банку була передана вищевказана квартира /13-15/.

В подальшому, 12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» на підставі Договору факторингу свої права вимоги за зобовязаннями відповідача по кредитному договору №110666631000 від 01.11.20006 /а.с.16-17/.

22.09.2015 на підставі заяви ТОВ «Кей-Колект» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було внесено відомості щодо власника квартири АДРЕСА_4, яким стало ТОВ «Кей-Колект», номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно «11283006» /а.с.19, 20/.

Повідомленням від 21.03.2016 ТОВ «Кей-Колект» повідомило ОСОБА_1, що рішенням від 22.09.2015 анулювалась (прощення) її кредитна заборгованість в сумі 50699,13 доларів США за кредитним договором №11066631000 від 01.11.2006 у звязку з реалізацією ТОВ «Кей-Колект» права на нерухоме майно, яким було забезпечено виконання зазначеного вище кредитного договору на підставі ст.37, 38 ЗУ «Про іпотеку» /а.с.104/.

Суд вважає, що зазначене рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не відповідає вимогам закону виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно ч.9 ст.15 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Відповідно до абз.7 п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року(чинного на час виникнення спірних правовідносин), нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії.

Таким чином, державна реєстрація права власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Нотаріусів було наділено повноваженнями державного реєстратора щодо прав на нерухоме майно лише у разі вчинення нотаріальних дій з цим майном, які повинні реалізовуватися одночасно з їх вчиненням. При цьому, не передбачена можливість проведення нотаріусом державної реєстрації речових прав на обєкт нерухомого майна без вчинення ним нотаріальної дії, повязаної з переходом таких прав на обєкт нерухомості.

Однак, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 22.09.2015 не вчинялось нотаріальної дії щодо нерухомого майна, виключно у результаті вчинення якої вона набувала окремих прав державного реєстратора та мала повноваження прийняти рішення про реєстрацію права власності.

Крім того, згідноНаказу Міністерства юстиції України №607/5 від 02.04.2013 рокуПро заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осібу разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мінюсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатку до цьогонаказу.

Відповідно до пунктів 1, 4, 7 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженогоУказом Президента України №401/2011 від 06.04.2011 року, Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Укрдержреєстр здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону. Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Таким чином, всупереч вимог ч.5 ст.3, ч.9 ст.15 та ч.1 ст.16 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийняття рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які виникли на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, належить до повноважень державних реєстраторів прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, а не до компетенції нотаріусів, що також свідчить про обґрунтованість тверджень позивача про відсутність у приватного нотаріуса ОСОБА_2 відповідних повноважень.

Статтею 13-1 Закону України«Про нотаріат»(у редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

Враховуючи, що нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки не за місцем його розташування та поза межами нотаріального округу, на території якого вона має право здійснювати нотаріальну діяльність.

Більш того, пунктом 5ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч.9статті 15 цього Закону. Але приватним нотаріусом ОСОБА_2 рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Кей-Колект» було прийнято 22.09.2015, тобто, у момент, коли в Єдиному реєстрі заборон були наявні записи про заборону відчуження вказаного вище нерухомого майна на підставі постанов державних виконавців ВДВС Мелітопольського МРУЮ від 25.09.2013 та 31.07.2015 /а.с.21/, що було перешкодою для здійснення реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте (даний висновок узгоджується із висновком Верховного суду України, викладеного в його рішеннях, зокрема, у постанові від 11.11.2014 (справа № 21-357а14) та 19 травня 2015 року (справа № 21-121а15).

Згідно п.46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року(чинного на час виникнення спірних правовідносин) для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає завірену у встановленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобовязання, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги, а також документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця тощо.

Відповідно до положень ст.35 Закону України«Про іпотеку»обовязок надіслання вимоги може вважатися виконаним іпотекодержателем лише у разі, якщо така вимога отримана іпотекодавцем. Строк її виконання обчислюється з моменту отримання вимоги.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на ту обставину, що позивачці відповідно до ЗУ «Про іпотеку» було направлено вимогу про усунення порушень за кредитним договором.

Однак, вимогу ТОВ«Кей-Колект»про наявність заборгованості за кредитними договорами від 01.11.2006 та намір звернути стягнення на предмет іпотеки позивачка не отримувала. В матеріалах справи міститься поштове повідомлення від 14.04.2014 про відправлення невідомої кореспонденції, відправником за яким значиться ТОВ «УКРБОРГ», яке взагалі не є кредитором. Проте, вказана копія документу не підтверджує факт отримання ОСОБА_1 саме листа ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про намір звернути стягнення на предмет іпотеки вих. №732561/ЛЗ, від 05.03.2014 (а.с.87-88). Тобто, докази підтвердження виконання вимог ст.35 Закону України«Про іпотеку»відсутні.

Згідно п.5.2 договору іпотеки від 01.11.2006 сторони досягли згоди, що позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

- передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом УкраїниПро іпотеку;

- отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом УкраїниПро іпотеку.

При цьому, окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя між позивачем, як іпотекодавцем, і ТОВ«Кей-Колект»,як іпотеко держателем, не укладався, а положення п.5.2 договору іпотеки від 01.11.2006 не є застереженням у розумінні Закону України«Про іпотеку», а передбачають способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, у тексті договору іпотеки від 01.11.2006 відсутні будь-які посилання про права ТОВ «Кей-Колект» на предмет іпотеки, дане товариство не є стороною вказаного договору, а при переході права вимоги за даним договором до товариства від банку ним не було проведено згідност. 24 Закону України «Про іпотеку»відповідної реєстрації обтяження.

Пунктом 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено, щоу разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Посилання позивачки на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», як на підставу для задоволення своїх вимог є необґрунтованим, оскільки відповідно до постанови Верховного Суду України від 20.01.2016 в справі № 6-482 цс 15 зроблено правовий висновок про те, що положення даного Закону не передбачають підстав для відмови в захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів, вони лише зупиняють виконання судових рішень до вдосконалення механізму, передбаченого пунктом 3 цього Закону.

Таким чином, діючи поза межами повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном, порушуючи вимоги Закону України«Про іпотеку», при відсутності необхідних документів для реєстрації права власності, а також при наявності чинних арештів на квартиру приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 внаслідок прийняття рішень про державну реєстрацію права власності наділила ТОВ«Кей-Колект»правом власності на нерухоме майно, позбавивши права власності позивача, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки державна реєстрація права власності на спірну квартиру за ТОВ «Кей-Колект» підлягає скасуванню, це є підставою для скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 22.09.2015 року, № запису про право власності 11283006.

Питання про судові витрати вирішити на підставіст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про захист права власності та визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення від 22 вересня 2015 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, індексний номер: 24653427, стосовно реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_6 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Скасувати державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_6, проведену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на підставі договору іпотеки від 01 листопада 2006 року, номер запису про право власності: 11283006.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в рівних частках на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1102 /одна тисяча сто дві/ гривні.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Мелітопольського міськрайонного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: