open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 219/10744/17

Провадження № 2-а/219/1139/2017

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 жовтня 2017 року м. Бахмут

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Давидовська Т.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Бахмутського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області,

про визнання дій та бездіяльності протиправноюта зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

29 вересня 2017 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1А.) звернулась з адміністративним позовом до Бахмутського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області(далі Фонд) про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання відновити виплату пенсії з листопада 2016 року.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що вона є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у Фонді та згідно довідки №1419111014 від 25 липня 2017 року перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особи за адресою: м.Бахмут, вул. Некрасова 34/6. Стверджує, що з 01 листопада 2016 року їй не виплачується пенсія, а Фонд без належних правових підстав не здійснив їй нарахування та виплату пенсії згідно її заяви. Зазначені дії Фонду, на думку позивача, є протиправними як такі, що суперечать Конституції України та Законам України.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Суддя розглядає, відповідно до частини 4 статті 183-2КАС України, справи, передбачені пунктами 1-4 частини 1 статті 183-2цього Кодексу, в порядку скороченого провадження одноособово без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя розглядає, відповідно до частини 4 статті 183-2КАС України, справи, передбачені пунктами 1-4 частини 1 статті 183-2цього Кодексу, в порядку скороченого провадження одноособово без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини у їх сукупності, суддя вважає достатніми підстави для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Підстав для розгляду справи в судовому засіданні не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, представлені сторонами документи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, приходжу до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянином України, пенсіонером та перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України у м. Бахмут Донецької області згідно довідки №1419111014 від 25 липня 2017 року.За заявою пенсійна справа ОСОБА_1 взята на облік у Фонді та останній виплачувалась пенсія щомісяця в період до 01 листопада 2016 року і подальшому її виплата була призупинена.

Приймаючи рішення суд виходить з наступного.

Статтею46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунокстраховихвнесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, іншівиди соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на отримання пенсії є обєктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (справа Європейського суду з прав людини «Мюллер проти Австрії», 1975 рік) та повязане з правом мирно володіти своїм майном.

Статтею8Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 4 Закону № 1058встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується наКонституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цьогоЗакону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

У відповідності до частини 3статті 4 Закону№ 1058,якавизначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Законупередбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цимЗаконом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цимЗаконом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно дост. 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно із ст. 47 Закон № 1058 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 49 Закон № 1058виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що відмова у нарахуванні та виплаті, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійниморганомвідповідногорішення. У випадку прийняття рішення про припинення - лише з підстав визначенихст.49 Закону № 1058.

Судом установлено, що відповідне рішення Фондом як пенсійним органом щодо відмови у нарахуванні та виплаті або припинення виплати ОСОБА_1 пенсії не приймалося і доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно зі Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Кабінетом Міністрів України 7 листопада 2014 року прийнято постанову «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» № 595. Цією постановою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).

Пунктом 8 Тимчасового порядку встановлено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Як уже встановлено судом, позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України у м. Бахмут Донецької області згідно довідки №1419111014 від 25 липня 2017 за адресою: м.Бахмут, вул. Некрасова 34/6. Зазначена довідка не скасована і діє безстроково.

Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, яким є управління та їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Порушення одночасно норм Закону № 1058-IV щодо не визначення підстави припинення виплати пенсії передбаченої у ньому та способу реалізації владних управлінських функцій, а саме, припинення виплати пенсії без прийняття рішення є грубим порушенням права пенсіонера на пенсійне забезпечення.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач субєкт владних повноважень не довів правомірності нездійснення відновлення виплати позивачеві пенсії, не представив жодних доказів обґрунтованості, добросовісності та розсудливості при здійсненні такої бездіяльності, а такождотримання принципу рівності перед законом та запобігання дискримінації внутрішньо переміщеної особи.

Зважаючи на вищенаведене, дії Фонду щодо припинення виплати позивачу пенсії з 01 листопада 2016 року не відповідають вимогам законодавства та принципу верховенства права і є протиправними. Відтак, із застосуванням положень ч. 2ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги про визнання дій протиправними, зобовязання поновити нарахування та виплатуналежної позивачу пенсії з 01 листопада 2016 року є цілком правомірними, ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.

З огляду на викладене, керуючись статтями11, 17-18, 158-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України,суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Бахмутського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірнимидії Бахмутського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 призначеної йому пенсії з 01 листопада 2016 року.

Зобовязати Бахмутське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області з 01 листопада 2016 року поновити нарахування та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів від дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законноїсили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Т. . Давидовська

Джерело: ЄДРСР 69737167
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку