донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.10.2017 справа №905/2130/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:
Сгара Е.В Гези Т.Д., Дучал Н.М. Тимошенко А.А. Ципляк П.С. - довір. не прибув не прибув
розглянувши апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ
на ухвалу господарського суду
Донецької області
від
15.09.2017
у справі
№ 905/2130/17 (суддя О.В. Кротінова)
за позовом до відповідача: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", м. Курахове Донецької області Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, м. Київ
про за заявою про
визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", м. Курахове Донецької області забезпечення позову
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.09.2017р. по справі №905/2130/17:
- задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", м.Курахове Марїнського району Донецької області, №б/н від 13.09.2017р. про вжиття заходів до забезпечення позової заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №3616 від 23.08.2017р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В.;
- до розгляду господарським судом Донецької області справи №905/2130/17 по суті спору: зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №3616 від 23.08.2017р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м. Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 15.09.2017р. по справі №905/2130/17.
Скаржник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм процесуального права. Зазначив, що незалежно від результатів вирішення господарським судом спору в даній справі видача наказу та примусове виконання рішення за вищевказаними позовними вимогами не провадиться, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій. Отже, відсутні обставинb, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі. Вважає, що вжиття заходів до забезпечення позову в даному випадку суперечить змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обставини справи та є безпідставним.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 28.09.2017р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Дучал Н.М., Склярук О.І.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.10.2017р., у зв'язку із перебуванням судді Склярук О.І. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Дучал Н.М., Геза Т.Д.
Позивач у судовому засідання 17.10.2017р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та такою, що підлягає залишенню без змін.
Відповідач у судове засідання 17.10.2017р. не прибув, через канцелярію суду надав клопотання, яким просив витребувати у позивача документи, що підтверджують сплату процентів за кредитним договором №70 від 23.12.2010р., що нараховані за період з 01.09.2016р. по 01.06.2017р., документи, що підтверджують спірність суми за виконавчим написом нотаріуса, а також документи, що підтверджують реальну загрозу невиконання можливого судового рішення з боку ПАТ «ВТБ Банк». В обґрунтування зазначеного клопотання зазначив, що останній не володіє документами. що мають значення для вирішення справи, а саме доказами спірності стягуваної суми та доказами неможливості виконання судового рішення.
Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, враховуючи той факт, що вищевказані документи, які відповідач просить витребувати, жодним чином не впливають на вирішення спору за даною апеляційною скаргою, оскільки в межах даного апеляційного провадження переглядається законність прийняття ухвали про забезпечення позову. При цьому, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що факт спірності/безспірності заборгованості за кредитним договором №70 від 23.12.2010р. повинен доводитись при розгляді місцевим господарським судом справи по суті, у зв'язку із чим відповідач не позбавлений права заявити аналогічне клопотання в суді першої інстанції.
Також відповідач заявив клопотання про відкладання розгляду апеляційної скарги та продовження процесуального строку розгляду апеляційної скарги. В обґрунтування вищевказаних клопотань зазначив, що представники відповідача не можуть прибути у судове засідання по цій справі через численну кількість судових засідань, призначених на цю ж дату, що й судове засідання по даній справ, а також через заявлене клопотання про витребування доказів.
Розглянувши вищевказані клопотання, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку щодо залишення останніх без задоволення, враховуючи той факт, що у разі неможливості прибути певного представника, юридична особа не позбавлена права направити до суду іншого представника, той факт, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, а також з огляду на встановлений принцип недопустимості затягування судового процесу.
Третя особа у судове засідання 17.10.2017р. не прибула, через канцелярію суду надала клопотання про відкладання розгляду апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання зазначила, що судовому засіданню передують 3 вихідних дня, у зв'язку із чим приватному нотаріусу не надається можливим підготувати мотивований відзив на апеляційну скаргу та прибути особисто або направити уповноваженого представника до судового засідання.
Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, враховуючи той факт, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, а також на встановлений принцип недопустимості затягування судового процесу.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (Позичальник) та Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (Банк) було укладено кредитний договір №70 від 23.12.2010р. за умовами п.1.1 якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 30 000 000 доларів США, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку Кредит не пізніше 22.12.2013р., а також сплатити Плату за Кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним Договором.
Як стверджує позивач, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною було вчинено виконавчий напис №3616 від 23.08.2017р. на вищевказаному кредитному договорі №70 від 23.12.2010р.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.09.2017р. ВП №54793757 з примусового виконання виконавчого напису №3616 від 23.08.2017р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною.
Також, державним виконавцем 27.09.2017р. було винесено постанови про арешт майна боржника та арешт коштів боржника.
Не погодившись із вищевказаними обставинами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь", м.Курахове Марїнського району Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №б/н від 13.09.2017р. до відповідача, Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київ, про визнання виконавчого напису №3616 від 23.08.2017р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.09.2017р. по справі №905/2130/17 було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.10.2017р.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" під час звернення до суду із позовом подало заяву, якою просило вжити заходи до забезпечення позової заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №3616 від 23.08.2017р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Донецької області від 15.09.2017р. по справі №905/2130/17:
- задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", м.Курахове Марїнського району Донецької області, №б/н від 13.09.2017р. про вжиття заходів до забезпечення позової заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №3616 від 23.08.2017р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В.;
- до розгляду господарським судом Донецької області справи №905/2130/17 по суті спору: зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №3616 від 23.08.2017р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною.
В обґрунтування вищезазначеної ухвали судом першої інстанції зазначено, що у випадку звернення стягнення на грошові кошти позивача в рамках виконавчого провадження, на підставі оспорюваного виконавчого напису, виконання судового рішення за заявленим позовом виявиться не можливим. Крім того, проведення виконавчих дій позбавить справу за наведеним вище заявленим позовом, предмету розгляду та заздалегідь знецінить можливість захисту прав та інтересів позивача від можливого неправомірного стягнення на майно останнього у спосіб, заявлений у позові.
При розгляді вищевказаної заяви, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або не виконання рішення господарського суду у разі не вжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із прийняттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обґрунтовуючи викладені в заяві обставини про вжиття заходів щодо забезпечення позову позивач вказує, що проведення виконавчих дій на підставі спірного виконаного напису та, відповідно, стягнення грошових коштів з позивача позбавляє справу, порушену за позовом останнього, предмету розгляду, та заздалегідь знецінить можливість захисту прав та інтересів позивача від неправомірного стягнення грошових коштів.
Оцінивши обставини, викладені в заяві про вжиття заходів, матеріали справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.
При цьому, відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Апеляційний господарський суд зазначає, що в разі задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання виконавчого напису №3616 від 23.08.2017р. таким, що не підлягає виконанню, буде встановлено юридичний факт, який беззаперечно вплине на можливість стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №70 від 23.12.2010р. шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Так, згідно п.3 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом та підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, в тому числі у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, можливе задоволення позовних вимог за результатами розгляду даного спору зумовить виникненню у державного виконавця обов'язку закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №3616 від 23.08.2017р.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність в матеріалах справи заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №3616 від 23.08.2017р., копій постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника від 27.09.2017р., існує ймовірність примусового виконання державним виконавцем вищевказаного виконавчого документу, а його примусове виконання нівелює покладені на систему правосуддя завдання та не забезпечить реальної можливості захисту прав та інтересів позивача від можливого неправомірного стягнення на майно останнього.
При цьому, за переконання колегії суддів апеляційного господарського суду наявність потенційної можливості примусового виконання державним виконавцем виконавчого напису №3616, вчиненого 23.08.2017р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі, що є підставою для застосування заходів щодо забезпечення позову в світлі приписів ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, як вже зазначалось вище, задоволення позовних вимог в даній справі зумовить виникненню у державного виконавця обов'язку закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №3616 від 23.08.2017р.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №3616 від 23.08.2017р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною.
Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України в постановах від 13.07.2016р. по справі №914/408/16, від 18.06.2015р. по справі №910/5681/15-г, від 15.04.2013р. по справі №5006/12/211пн/2012.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Донецької області від 15.09.2017р. по справі №905/2130/17 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.09.2017р. по справі №905/2130/17 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 15.09.2017р. по справі №905/2130/17 - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Е.В. Сгара
Судді : Т.Д. Геза
Н.М. Дучал
