Справа № 638/10462/17

Категорія 83

2-а/638/571/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2017 р. М. Харків

Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Наумова С.М., розглянувши у порядку скгороченого провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Шевченківського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в місті Харкові про визнання неправомірними дії щодо відмови у перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

У липня 2017 року ОСОБА_2, звернулася в суд з позовом до Шевченківського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в місті Харкові, в якому просила визнати неправомірними дії Шевченківського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в м. Харкові щодо до обмеження її права на отримання пенсії по втраті годувальника у розмірі 50% від 90% від місячного заробітку заступника начальника відділу Харківської обласної прокуратури та зобов'язати Шевченківське об'єднане Управління пенсійного фонду України в м. Харкові провести їй перерахунок пенсії з 01.07.2016 р. на підставі довідки прокуратури Харківської області за №18-300 від 20.06.2017 р. про заробітну плату заступника начальника відділу прокуратури Харківської області на 01.12.2015 р. із розрахунку 90% від місячної заробітної плати та здійснити відповідні виплати по втраті годувальника без обмеження їх розміру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що її чоловік - ОСОБА_4 працював в органах прокуратури, та в 1986 році звільнився з посади начальника відділу загального нагляду у зв'язку з виходом на пенсію.

В липні 2000 року її чоловік помер, і з 2001 року вона отримувала пенсію по втраті годувальника у розмірі 50% від пенсії, яка була призначена її чоловіку відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру в редакції від 12.07.2001 р. № 2663-111.

Її чоловік оформив та отримував пенсію за вислугою років з урахуванням перерахунків у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників згідно зі ст. 50-1 Законом України «Про прокуратуру» N 1789-ХІ1 у розмірі 90% від місячної заробітної плати заступника начальника відділу Харківської обласної прокуратури.

9 грудня 2015 року вийшла Постанова Кабінету Міністрів України № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою була підвищена заробітна плата працівникам прокуратури, та на підставі якої нею з Харківської обласної прокуратури була отримана довідка за № 18-300 від 20.06.2017 р. про заробітну плату станом на 01.12.2015 р. заступника начальника відділу прокуратури Харківської області.

Цю довідку із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника вона 20.06.2017 р. надала в Шевченківське об'єднане Управління пенсійного фонду України в м. Харкові.

Але Шевченківським об'єднаним Управлінням пенсійного фонду України в м. Харкові їй у перерахунку пенсії було відмовлено, та вона отримала рішення комісії з розгляду спірних питань від 23.06.2017 р. (протокол № 12), згідно якому надано обгрунтування відмови, тобто: «Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-УШ з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про

прокуратуру». У зв'язку з викладеним з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються ».

Однак із зазначеним рішенням позивач не згодна та вважає, що Шевченківським об'єднаним Управлінням пенсійного фонду України в м. Харкові незаконно відмовлено їй у перерахунку пенсії.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення в яких просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України справу вирішено судом на підставі наявних у справі матеріалів і доказів, в порядку скороченого провадження, передбаченого п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному Управлінні пенсійного фонду України в м. Харкові та отримує пенсію по втраті годувальника - померлого чоловік ОСОБА_4, який працював в органах прокуратури та в 1986 році звільнився з посади начальника відділу загального нагляду у зв'язку з виходом не пенсію.

ОСОБА_2, 20.06.2017 року звернулась до Шевченківського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в місті Харкові із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 20.06.2017 року № 18-300 про заробітну плату станом на 01.12.2015 року.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова яке відбулося 23.06.2017 року протокол № 12 ОСОБА_2, відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 року, оскільки з 01.06.2015 року скасовано норми щодо призначення (перерахунку) пенсій відповідно до спеціальних законів, в тому числі згідно з Законом України «Про прокуратуру». Позивач не погодившись з рішенням відповідача звернулась до суду з дійсним позовом.

Суд зазначає, що умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначено статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній станом на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.

Відповідно ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника.

Згідно ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює розміри пенсії у зв'язку з втратою годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Виходячи з наведених законодавчих норм пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються із заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті (заробітну плату, чи пенсію).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 1986 року отримав пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України № 1789-Х11 «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року. Таким чином, розмір пенсії позивачу визначено згідно ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто в залежності від того доходу (пенсії), який мав годувальник на час настання смерті у 2000 році.

У ч. 3 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (чинній на час призначення пенсії по втраті годувальника позивачу) передбачено, що середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 12 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»). При цьому, призначення (перерахунок) пенсії працівникам прокуратури провадиться відповідно до порядку, встановленого наведеними нормами Закону, з урахуванням посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років та інших виплат, скоригованих на коефіцієнт загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. При цьому заробіток для перерахунку пенсії не може перевищувати розміру чинної заробітної плати за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час перерахунку пенсії.

Також за правилами ч. 2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

В даних спірних правовідносинах при вирішенні питання про наявність підстав для перерахунку призначеної пенсії позивачу як працівнику прокуратури до позивача не можуть застосовуватися норми Закону України «Про прокуратуру», що визначають грошову винагороду діючих працівників прокуратури, оскільки позивачу призначено пенсію по втраті годувальника, яка визначається у відповідності із Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «;Про пенсійне забезпечення», розмір якої залежить від заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.

Суд зазначає, посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії працівникам прокуратури враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії. У ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право членів сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що визначена за правилами ст. 37 вказаного Закону.

Проте, перехід на пенсію у зв'язку із втратою годувальника не передбачає виникнення права у особи, яка не відноситься до суб'єктів, яким надано право на пенсію за спеціальним Законом (Законом України «Про прокуратуру»), на перерахунок пенсії згідно норм Закону України «Про прокуратуру» та з підстав, що надають право виключно працівникам прокуратури на здійснення перерахунку призначеної пенсії.

За таких обставин, суд приходить до висновку про не обґрунтованість позовних вимог щодо скасування оскаржуваного рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивачу та зобов'язання провести перерахунок пенсії згідно довідки прокуратури Харківської області від 20.06.2017 року.

Керуючись статтями 6-14, 71, 159-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 3 ст. 36, 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 50-1 Закону України № 1789-Х11 «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Шевченківського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в місті Харкові про визнання неправомірними дії щодо відмови у перерахунку пенсії.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Наумова С.М.