open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
13.09.2017 Єдиний унікальний номер 205/3897/17

Справа № 2/205/2403/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Романовій А.О.

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЗАВИ АСИСТАНС» до ОСОБА_2 третя особа : ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 21 червня 2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом, в якому в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 червня 2016 року о 16-20 год. у м.Дніпро з вини відповідача ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна подія, внаслідок якої власнику автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 завдано матеріальних збитків у сумі 72 463,82 грн., розрахованої на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження судового експерта №030/16 від 02.07.2016 року. На виконання умов договору укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ «Європейський Страховий Союз», останній у відшкодування шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_3 на рахунок позивача здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 36 965, 46 грн. замість узгодженої суми у розмірі 64 906, 00 грн. Різницю суми якої у розмірі 14 906,00 грн. й просив стягнути із відповідача разом із моральною шкодою в сумі 14 906,00 грн. та витратами на правову допомогу в розмірі суми 4 480,00 грн. (а.с.6-11).

У судовому засіданні позивач в особі свого представника за договором адвокат – ОСОБА_4, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач – ОСОБА_2, в судовому засіданні проти вимог позову заперечував. Просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа – ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи без своєї присутності не надавав.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні. Повний текст складено 18 вересня 2017 року.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного договору страхування, на вимогу відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суд, з’ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов’язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Судом встановлено, що 10 червня 2016 року об 16-20 год. в м. Дніпропетровську по пр.. ОСОБА_5, 32, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_2, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням власника транспортного засобу водія ОСОБА_3, позивача по справі. Внаслідок зіткнення автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 5).

У відповідності до ч.1,2,5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ч.3 ст.386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.

Згідно п.1.3. ст.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

В листопаді 2016 року власник пошкодженого транспорту ОСОБА_3 вже звертався до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» про відшкодування шкоди. Даний спір було вирішено по суті рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року, яким скасовано рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2017 року та відмовлено позивачу задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.85-88).

У відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зокрема рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року було встановлено, що у зв'язку із настанням страхового випадку, в межах визначеного договором страхового ліміту за винятком франшизи, ПрАТ «Європейський страховий союз» перерахував на користь позивача – ОСОБА_3, суму страхового відшкодування у розмірі 36 965 гривень 46 копійок, що підтверджується платіжними дорученнями про перерахунок коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЗАВИ АСИСТАНС», тобто позивача у даній справі, оскільки нотаріально посвідченою приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 довіреністю від 28 липня 2016 року зареєстрованою в реєстрі за № 140 ОСОБА_3 уповноважив ТОВ «ВИЗАВИ АСИСТАНС» та інших фізичних осіб представляти його інтереси стосовно автотранспортної пригоди (а.с.14).

Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИЗАВИ АСИСТАНС» не є потерпілою особою, у розумінні положень п.1.3. ст.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а на підставі нотаріально посвідченої довіреності є представником інтересів власника транспортного засобу ОСОБА_3. У зв’язку із чим, вимоги позивача щодо відшкодування на свою користь завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди суперечать положенням ст.238 ЦК України, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЗАВИ АСИСТАНС» до ОСОБА_2 визнаються судом незаконними.

Таким чином, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв’язку у сукупності, суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи вимоги щодо судових витрат, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд вважає судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 22, 23, 979-999, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 року, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст. 10,11, 59, 60, 61, 79, 88, 209, 212, 213-215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЗАВИ АСИСТАНС» до ОСОБА_2 третя особа : ОСОБА_3 про відшкодування шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.С. Шавула

Джерело: ЄДРСР 69547272
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку