open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2007 р.

№ 2/234-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Яценко О.В. -головуючого (доповідач у справі)

Катеринчук Л.Й.

Кравчук Г.А.

розглянувши касаційну скаргу

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

на ухвалу у справі

господарського суду Хмельницької області від 05.02.2007р. №2/234-Б господарського суду Хмельницької області

за заявою до про

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ Шепетівського підприємства теплових мереж, м. Шепетівка визнання грошових вимог

в судовому засіданні взяли участь представники сторін від Шепетівського підприємства теплових мереж від ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"

Івчук Ю.В. дов.№520 від 31.07.2006р. Жорова Л.М. дов.№373/10 від 29.12.2006р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.02.2007р. (суддя Дячук Т.В.) у справі № 2/234-Б відмовлено у задоволенні заяви Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ з грошовими вимогами до Шепетівського підприємства теплових мереж, м. Шепетівка на суму 649314,52грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.02.2007р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом попередньої інстанції, ухвалою господарського суду від 09.10.2006р. порушено провадження у справі №2/23 4-Б про визнання банкрутом Шепетівського підприємства теплових мереж, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та інші заходи їх забезпечення, а ухвалою від 23.10.2006р. призначено розпорядника майном боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1

Оголошення про порушення справи №2/234-Б опубліковано у газеті „Голос України" НОМЕР_1

У строк, встановлений ч.1 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду надійшли заява дочірньої компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України" з грошовими вимогами до боржника на суму 649314грн.52коп., в т.ч.: 429789грн.45коп. - основний борг за договором №17-99/ТКЕ-1 від 28.12.1998р., 180934грн.28коп. інфляційні нарахування за період з жовтня 2003 року по жовтень 2006 року, 38590грн.79коп. річні у розмірі 3%, за період з 30.11.2003р. по 29.11.2006р.

Розпорядник майном листом від 14.12.2006р. вих.№2/206 повідомив дочірню компанію „Газ України" НАК „Нафтогаз України" про невизнання боржником заявлених грошових вимог у зв'язку із збігом строків позовної давності та з посиланням на рішення Шепетівської ОДПІ по акту документальної перевірки від 18.07.2003р. №851/23-021,02091981, яким на підставі абзацу „в" підп. 18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 проведено списання безнадійної кредиторської заборгованості.

Як зазначено судом попередньої інстанції, між дочірньою компанією „Торговий дім „Газ України" (постачальник) та Шепетівським підприємством теплових мереж (покупець) укладено договір на постачання природного газу №17-99/ТКЕ-1 від 28.12.І998р.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язався передати покупцеві природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Пунктом 2.1 договору встановлено об'єм постачання газу у 1999 році 14800,00тис.куб.м., з розбивкою поставки газу поквартально.

Розділом 5 договору встановлено порядок та умови проведення розрахунків, зокрема, згідно п.5.2 оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості об'єму газу, що передається у місяці поставки газу згідно п.2.1 даного договору до 10 числа наступного за звітним місяця.

Пунктом 5.3 передбачено, що звірка розрахунків за звітний місяць здійснюється сторонами до 15 числа наступного за звітним місяця, на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акту приймання-передачі газу, результати звірки оформляються актом звірки.

Місцевий господарський суд встановив, що як зазначено у заяві з грошовими вимогами, протягом січня-грудня 1999 року постачальник передав покупцю 14800,00тис.куб.м. природного газу по ціні 231,00грн. за 1000куб.м., з врахуванням тарифу на транспортування по газових мережах ДП „Укртрансгаз", оплата за поставлений природний газ проведена частково, а саме, несплачено 429789грн.45коп. Докази на підтвердження поставки (акти приймання передачі газу, акти звірки), а також докази про часткову його оплату до заяви не додані.

Таким чином, суд попередньої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що враховуючи п.п.5.2, 5.3 договору на постачання природного газу №17-99/ТКЕ-1 від 28.12.1998р., про наявність боргу за поставлений Шепетівському підприємству теплових мереж у 1999 році природний газ та про порушення його права, постачальнику дочірній компанії „Торговий дім „Газ України" мало бути відомо за результатами звірки 15.01.2000р., а відповідно, з цієї дати і починається перебіг строку позовної давності.

В зв'язку з реорганізацією дочірньої компанії „Торговий дім „Газ України" та створенням дочірньої компанії „Газ України", яка є правонаступником прав та обов'язків ДП „Торговий дім „Газ України" (до заяви надано копії протоколу засідання спостережної ради НАК „Нафтогаз України", наказу НАК „Нафтогаз України" №14 від 18.01.2001р., статуту дочірньої компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України" (пункти 1.1, 1.2), балансу ДП „Торговий дім „Газ України" станом на 01.05.2001р.) право вимоги про сплату боргу за поставлений природний газ перейшло до дочірньої компанії „Газ України".

Суд дійшов до правомірного висновку, що трирічний строк позовної давності на вимоги щодо повернення боргу за природний газ, що був поставлений Шепетівському підприємству теплових мереж у грудні 1999 році, закінчився у січні 2003 року.

Судом також вірно враховано, що згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004р., правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

В зв'язку з закінченням строку позовної давності на вимоги про повернення боргу за природний газ до набрання чинності Цивільним кодексом України, суд керується нормами Цивільного кодексу УРСР, ст.71 якого встановлено загальний строк позовної давності - три роки, а ст.76 передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно ст.77 зазначеного Кодексу зміна осіб у зобов'язанні не тягне за собою зміни строку позовної давності.

Відповідно ч.1 ст.80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Крім того, норма ст.75 цього Кодексу є імперативною - позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Суд правомірно врахував, що посилання дочірньої компанії „Газ України" на п.10.1 договору на постачання природного газу №17-99/ТКЕ-1 від 28.12.1998р. є безпідставним, оскільки цей пункт визначає термін дії договору і не змінює терміну проведення оплати за поставлений споживачу газ, що визначений у п.5.2 договору.

Таким чином, суд попередньої інстанції у повному обсязі з'ясував матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що Київським міжобласним апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.12.2006р не вбачається.

Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.02.2007р. у справі № 2/234-Б залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.02.2007р. у справі № 2/234-Б залишити без змін.

Головуючий О.В. Яценко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.А. Кравчук

Джерело: ЄДРСР 695234
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку