open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 року № 810/2042/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області, Бородянського районного відділу Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління МВС України в Київській області, у якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління МВС України в Київській області, Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо відмови у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 грошового утримання за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 27 квітня 1986 року без урахування подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням з коефіцієнтом 3 за один день роботи в першій зоні небезпечності місті Чорнобиль 27 квітня 1986 року у розмірі 54,68 крб.; одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення більше 50 мілізівертів у розмірі 3-х місячних окладів по посаді і званню — 600 крб.; добових у розмірі 3,50 крб., а разом — 658,18 крб. (шістсот п’ятдесят вісім карбованців 18 коп.);

- зобов'язати Бородянський районний відділ Головного управління МВС України в Київській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 27 квітня 1986 року з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням у розмірі 54,68 крб.; добових у розмірі 3,50 крб.; одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінення у розмірі 600,00 крб. відповідно до постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС №524-156 від 07 травня 1986 року, постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР № 964-рс від 17 травня 1986 року, постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 та видати відповідну довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку і врахуванням раніше оплаченої заробітної плати з коефіцієнтом 3 за роботу в зоні відчуження, з якої раніше нараховувалась пенсія, для пред'явлення до органів Управління пенсійного фонду України для нарахування пенсії.

Позов мотивовано тим, що 27.04.1986 у період проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у м. Чорнобиль. На письмове звернення позивача до Головного управління МВС України в Київській області з проханням видати довідку про заробітну плату у зоні відчуження 24.04.1986 для перерахунку пенсії з урахуванням чинного законодавства, відповідачем-2 видано довідку, до якої не були включені окремі виплати, що були передбачені нормативно-правовими актами урядів СРСР і УРСР.

Так, позивач стверджує, що відповідачем при видачі довідки не були враховані положення постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156, розпорядження ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964-рс, постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_2 професійних Спілок від 10.06.1986 №207-7, відповідно до яких його заробітна плата має бути обчислена з урахуванням кратності зони небезпеки, тарифної ставки, підвищеної у два рази, та одноразової грошової допомоги за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінення.

Відповідачі правом надати письмові заперечення проти позову не скористались.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 18.07.2017, не з'явились. Від позивача 18.07.2017 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідачі про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності їх уповноважених представників до суду не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду у Бородянському районі Київської області, отримує пенсію як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році першої категорії, також є інвалідом ІІ групи із захворюванням, пов’язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії «А» №090839, виданим Київською облдержадміністрацією 24.05.1999 (а.с. 13).

Відповідно до маршрутного листа, виданого ГУ МВС України в Київській області від 20.01.2011 №20/Г-19, ОСОБА_1 27.04.1986 приймав участь у заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження у м. Чорнобиль та отримав дозу радіоактивного опромінення 26,50 Бер. (а.с. 12).

Згідно із довідкою, виданою Бородянським РВ ГУ МВС України в Київській області від 29.08.2016 № Р-275, за роботу у населеному пункті м. Чорнобиль 27.04.1986, з урахуванням посадового окладу у розмірі 90,00 крб., денної тарифної ставки у розмірі 6,67 крб. та коефіцієнта кратності 4, позивачеві виплачене грошове забезпечення у розмірі 27,34 крб. (а.с. 11).

У серпні 2016 року позивач звернувся до Головного Управління МВС України в Київській області з письмовою заявою про надання довідки про заробітну плату (грошове утримання) у зоні відчуження за 27.04.1986.

Листом від 31.08.2015 №29/Г-511 Головне управління МВС України в Київській області відмовило позивачу у видачі довідки з перерахуванням заробітної плати позивача (а.с. 9-10).

Так, у вказаному листі відповідач-1 повідомив позивача, що у його особовій справі відсутні відомості про нарахування та виплату спірних сум грошового забезпечення, а тому відсутні підстави для включення зазначених ним доплат у довідку про заробітну плату.

За переконанням позивача, відмова ГУ МВС України в Київській області здійснити перерахунок грошового забезпечення є протиправною, оскільки не ґрунтується на вимогах нормативно-правових актів Урядів колишніх СРСР та УРСР, суттєво обмежує його конституційні права та інтереси і призвела до відчутної втрати розміру його пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці ООН № 115 «Про захист працівників від іонізуючої радіації» і п.п. 1.11 ОСП-72/80 основних санітарних правил, оплачуватися має весь час знаходження працівника в умовах радіації більше 1,4 мілібер на годину (без засобів індивідуального захисту).

Підприємства і організації у разі неправильної оплати праці в зоні відчуження, повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках, брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії (ПО ЛНА) на ЧАЕС (Чорнобильській атомній електростанції (з листа Мінсоцполітики від 09.06.1995 № 224/8.13).

ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964-рс було встановлено, що у тих випадках, коли працівник отримав гранично допустиму дозу радіації і в зв'язку з цим не допускається для подальшої роботи в зазначених зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода у розмірі особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 карбованців.

Основні межі дозу радіоактивного опромінення встановлені ст.5 Закону України «Про захист людини від іонізуючого випромінювання» від 14.01.1998 № 15/98-ВР.

Згідно цієї норми, основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік. При цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичних груп, не повинні перевищувати встановленого цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.

Відповідно до примітки до ч. 1 ст. 5 зазначеного закону, 1 мілізіверт дорівнює 0,1 бера.

Згідно із розпорядженням ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати», у залежності від рівня радіоактивного забруднення території було введено зони небезпечності з відповідною оплатою роботи працівників, а саме: у III зоні небезпечності – у п'ятикратному розмірі в порівнянні із встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - чотирикратному розмірі, у І зоні – трьохкратному розмірі. У тих випадках, коли працівник отримував граничну допустиму дозу радіації, у зв'язку чим не допускався для подальшої роботи у вказаних зонах небезпечності, йому виплачувалась одноразова винагорода в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ – трьох місячних окладів грошового утримання за посадою і військовому чи спеціальному званню, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 крб.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.11.1993 № 1006-р, з метою соціального захисту колишніх співробітників апарату МВС учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесених до першої категорії, а також тих, які отримали в 1986 -1987 роках дозу опромінення в 25 бер і більше, органам внутрішніх справ дозволено перераховувати їх грошове утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадових окладів і окладів за спеціальними званнями, що діяли в період роботи в зоні ЧАЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу.

Зазначені вище норми оплати роботи в зонах небезпечності поширювались також на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі розпорядження ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031-рс «Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».

Крім того, доручено МВС та Мінсоцзахисту призначити і перерахувати пенсії відповідно до норм чинного законодавства із перерахованого згідно з названим розпорядженням грошового утримання.

Згідно з п.1 постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, РМ СРСР, ВІДРПС від 07.05.1986 № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» було постановлено «виплачувати військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, які виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади і оклади по військовому чи спеціальному званню в подвійному розмірі. Особам офіцерського складу начальницькому та рядовому складу органів внутрішніх справ виплачувати, крім того, добові».

Постановою РМ СРСР, ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 та постановою РМ УРСР і УРРПС № 207-7 від 10.06.1986 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища» були встановлені добові у розмірі 3 карбованці 50 коп.

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.11.1993 № 1006, з метою соціального захисту колишніх співробітників апарату МВС - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до першої категорії, а також тих, які отримали в 1986-1987 роках дозу опромінення в 25 бер і більше, передбачено дозволити МВС перерахувати їх грошове утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадових окладів і окладів за спеціальними званнями, що діяли в період роботи в зоні Чорнобильської АЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу.

Конституція України у ст. 46 встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Статтею 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами.

Так, ОСОБА_3 праці та соціальної політики України у своєму листі від 06.03.2012 № 544/20/132-12 надало роз'яснення, а саме: «...Відомості про встановлення умов і розмірів оплати праці та умов їхнього запровадження по конкретних особах можуть мати, а отже й надавати виключно підприємства, установи, організації (далі - підприємства), де працювали ці особи, або їхні правонаступники. Згідно статті 15 цього ж Закону видача довідок про заробітну плату у період роботи (служби) з ліквідації наслідків аварії па Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами (військкоматами), які відповідно до ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» несусь матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її».

ОСОБА_3 праці України від 22.11.1995 № 09-3815 повідомлялося, що у разі неправильного нарахування заробітної плати особам, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії па ЧАЕС у 1986-1987 роках, згідно з листом ОСОБА_3 праці України від 29.10.1992 № 09-3751, листом ОСОБА_3 України у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС від 29.10.1992 № 1082/ЗК та листом ОСОБА_3 фінансів України від 29.10.1992 № 13-412/308, на підставі стверджуючих документів підприємство (організація), яке відряджало працівника в зону відчуження (або його правонаступник), має зробити перерахунок заробітної плати і надати довідку про новий розмір заробітної плати в зоні відчуження для подання до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання особи - для перерахунку розміру пенсії.

Відповідно до ст.1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої 30.06.1961, Україна прийняла на себе зобов'язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У ст. 2 цього ж Закону передбачено, що основна заробітна плата це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством: премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці», грошові компенсаційні виплати у вигляді добових віднесено до додаткової заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до наданої позивачеві довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) від 26.08.2016 №Г-275, фактично виплачена позивачеві заробітна плата (грошове забезпечення) склала – 27,34 крб.

Проте, внаслідок неврахування відповідачами вимог вказаних нормативно-правових актів, позивачу протиправно не нараховано і не виплачено:

- посадовий оклад, збільшений на 100% з урахуванням коефіцієнту 4 за роботу у другій зоні небезпечності за один день роботи 27.04.1986 у розмірі 53,36 крб. (6,67 крб. – денна тарифна ставка х 2 х коефіцієнт кратності 4);

- одноразову винагороду за переопромінення у розмірі 600 крб. із розрахунку трьох місячних окладів грошового утримання за посадою і військовому чи спеціальному званню ((90+110)х3);

- добові у розмірі 3,50 крб.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не в повному обсязі нарахував та виплатив позивачу грошове забезпечення за період роботи у зоні відчуження під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тим самим порушив права позивача на отримання заробітної плати з урахуванням складності та умов виконуваної роботи під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та перерахунок пенсії з урахуванням вищезазначених сум.

Таким чином, дії Головного управління МВС України в Київській області, Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо відмови у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 грошового утримання за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 27 квітня 1986 року без урахування подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням з коефіцієнтом 4 за один день роботи в другій зоні небезпечності місті Чорнобиль 27 квітня 1986 року у розмірі 53,36 крб.; одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення більше 50 мілізівертів у розмірі 3-х місячних окладів по посаді і званню — 600 крб.; добових у розмірі 3,50 крб., а разом — 656,86 крб. є протиправними.

Отже, вимоги позивача про зобов’язання Бородянський РВ ГУ МВС України в Київській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 27 квітня 1986 року з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням; добових; одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінення та видати відповідну довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку і врахуванням раніше оплаченої заробітної плати з коефіцієнтом 4 за роботу в зоні відчуження, з якої раніше нараховувалась пенсія, для пред'явлення до органів Управління пенсійного фонду України для нарахування пенсії, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі у ході розгляду справи не надали.

Беручи до уваги наведене у сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління МВС України в Київській області, Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо відмови у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 грошового утримання за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 27 квітня 1986 року без урахування подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням з коефіцієнтом 4 за один день роботи в другій зоні небезпечності у місті Чорнобиль 27 квітня 1986 року у розмірі 53,36 крб.; одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення більше 50 мілізівертів у розмірі 3-х місячних окладів по посаді і званню — 600 крб.; добових у розмірі 3,50 крб., а разом — 656,86 крб.

Зобов'язати Бородянський районний відділ Головного управління МВС України в Київській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 27 квітня 1986 року з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням у розмірі 53,36 крб.; добових у розмірі 3,50 крб.; одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінення у розмірі 600,00 крб. відповідно до постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС №524-156 від 07 травня 1986 року, постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР № 964-рс від 17 травня 1986 року, постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7.

Зобов'язати Бородянський РВ ГУ МВС України в Київській області видати ОСОБА_1 довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку і врахуванням раніше оплаченої заробітної плати з коефіцієнтом 4 за роботу у зоні відчуження, з якої раніше нараховувалась пенсія, для пред'явлення до органів Управління пенсійного фонду України для нарахування пенсії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.07.2017.

Джерело: ЄДРСР 69516038
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку