РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/6439/17

Провадження № 2/638/3266/17

29.09.2017 р. Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету імені ОСОБА_2, третя особа Міністерство Освіти і науки України про стягнення заборгованості з виплат соціальної стипендії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 25.04.2017 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Харківського національного університету імені ОСОБА_2, третя особа Міністерство Освіти і науки України про стягнення заборгованості з виплат соціальної стипендії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в серпні 2012 року був зарахований до історичного факультету вищого навчального закладу IV рівня акредитації «Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна» на денну форму навчання, за рахунок коштів державного бюджету, поза конкурсом, на підставі статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», як особа, батько якої має стаж роботи в підземних умовах більше 15 років.

У червні року закінчив курс навчання за освітнім ступенем «бакалавр». З вересня 2016 року продовжив навчання на 5 курсі цього навчального закладу, на який був зарахований для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр».

Факт наявності підземного стажу роботи батька, ОСОБА_3, більше 15 років надавав позивачу право на отримання з вересня 2012 року соціальної стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Але, як вказує позивач, всупереч вимогам законодавства відповідач з вересня 2012 року по грудень 2014 року та з вересня 2016 року по листопад 2016 року виплачував позивачу лише академічну стипендію за успішне навчання, значно меншу за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб. А з січня 2015 року по червень 2016 року відповідач не виплачував стипендію взагалі.

Враховуючи вищевикладене позивач просить стягнути заборгованість по виплаті соціальної стипендії за період з травня 2014 року по листопад 2016 року, включно з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 36211,16 грн.

В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву в якій просив слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, представник Харківського національного університету імені ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив слухати справу без його участі, проти задоволення вимог заперечував, просив відмовити.

Третя особа, Міністерство Освіти і науки України, надали письмові заперечення, в яких просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зарахований з 01.09.2012 року на 1 курс історичного факультету наказом Харківського національного університету імені ОСОБА_2 №0210-05/920 від 11 серпня 2012 року.

Відповідно до наказів Харківського національного університету імені ОСОБА_2, ОСОБА_1 був переведений на старші курси, №0210-05/810 від 27.06.2013 року з першого курсу на другий, наказ №0210-05/926 від 27.06.2014 року з другого курсу на третій, наказ №0210-05/968 від 30.06.2015 року з третього курсу на четвертий.

30.06.2016 року ОСОБА_1 закінчив університет та отримав освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр, наказ №0210-05/1035 від 21.06.2016 року.

На час навчання ОСОБА_1 була призначена стипендія, навчання за освітньо-професійною програмою-бакалавр: з 01.09.2012 року на перший семестр 2012/2013 навчального року у розмірі 730,00 грн. згідно наказу №0210-05/1032 від 29.08.2012; з 01.02.2014 року на другий семестр 2013/2014 навчального року у розмірі 730,00 грн. згідно наказу №0210-05/111 від 31.01.2014 року; з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року згідно затвердженого навчального плану на перший семестр 2014/2015 навчального року у розмірі 730,00 грн. згідно наказу №0210-05/932 від 27.06.2014 року. А з 01.09.2016 року призначена стипендія, навчання за освітньо-професійною програмою – магістр, на перший семестр 2016/2017 навчального року у розмірі 825,00 грн. згідно наказу №0210-05/1754 від 31.08.2016 року.

Соціальна стипендія з 01.02.2017 року по 30.06.2017 на другий семестр 2016/2017 навчального року у розмірі 1000,00 грн. згідно наказу №0210-05/233-1 від 06.02.2017 року. З 01.07.2017 року по 31.01.2018 року на перший семестр 2017/2018 навчального року у розмірі 1000,00 грн. згідно наказу №0210-05/1129 від 30.06.2017 року.

ОСОБА_1 призначалася академічна стипендія, розмір якої визначався постановою Кабінету Міністрів України №165 від 05.03.2008 року «Деякі питання стипендіального забезпечення» до 01 січня 2017 року.

З 01 лютого 2017 року ОСОБА_1 призначалася соціальна стипендія, розмір якої визначався постановою Кабінету Міністрів України №1047 від 28 грудня 2016 року «Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах» з 01.01.2017 року. У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 приймав участь у рейтингу успішності та не вийшов на академічну стипендію, йому була призначена соціальна стипендія, згідно до його заяви.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про освіту» студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» установлено, що шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Згідно з п. 8 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 (далі - Порядок), для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії, надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам ВНЗ, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, навчальні заклади утворюють стипендіальні комісії.

Пунктом 18 цього Порядку встановлено, що особи, які вперше претендують або поновлюють право на призначення соціальної стипендії, подають стипендіальній комісії документи, що підтверджують їх право на отримання пільг та гарантій на стипендіальне забезпечення згідно з нормативно-правовими актами.

Не подавши документи на призначення соціальної стипендії, передбаченої ст. 5 ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці", ОСОБА_1 не реалізував своє суб’єктивне право на призначення йому такої стипендії і вона йому не призначалась відповідно до зазначеного Порядку.

Те, що ці права позивачем не були реалізовані не може свідчити про звуження чи обмеження його права на отримання соціальної стипендії, а тому не може бути підставою для покладення на відповідача обов’язку щодо проведення перерахунку та виплати соціальної стипендії.

Відповідно до ч.2 ст.62 Закону України «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного бюджету або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законом порядку. Розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення та виплати встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.62 Закону).

Згідно Порядку призначення та виплати стипендій, затвердженого постановою КМУ № 882 від 12 липня 2004 року, стипендії поділяються на академічні та соціальні. Академічні стипендії призначаються особам зазначеним у підпунктах 1-3 та 9 пункту 1 цього Порядку - за результатами навчання упрофесійно-технічних і вищих навчальних закладах та виявленою при цьому успішністю та зазначеним у підпунктах 4-8 на підставі наказу про зарахування до навчальних закладів та наукових установ, а соціальні - на підставі нормативно-правових актів на отримання державних пільг і гарантій для окремих категорій громадян (п.4).

Академічними стипендіями є: 1) стипендії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, іменні стипендії, які призначаються учням, студентам, курсантам вищих навчальних закладів, а також курсантам, слухачам та ад’юнктам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів за результатами навчання, розміри та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами; 2) іменні або персональні стипендії навчального закладу; 3) ординарні (звичайні) академічні стипендії (п.5).

Відповідно до пункту 6 цього Порядку соціальні стипендії призначаються: 1) студентам і курсантам вищого навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентам і курсантам вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків; 2) студентам і курсантам вищого навчального закладу з числа осіб, яким згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантуються пільги під час призначення стипендії; 3) студентам і курсантам вищого навчального закладу з малозабезпечених сімей (у разі отримання відповідної державної допомоги згідно із законодавством); 4) студентам, які є дітьми-інвалідами та інвалідами I-III групи; 5) студентам і курсантам вищого навчального закладу, які мають сім'ї з дітьми і в яких обоє з подружжя або одна мати (батько) навчається у вищому навчальному закладі за денною формою навчання; 6) студентам, які навчаються за гірничими спеціальностями, батьки яких загинули або стали інвалідами внаслідок отримання травм на виробництві, професійного захворювання під час роботи на вугледобувних підприємствах.

Таким чином, Порядком призначення та виплати стипендії затвердженого постановою КМУ №882 від 12 липня 2004 року не передбачено виплату стипендії особам зазначеним у статті 5. ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 року №882 на Міністерство фінансів України, Міністерство освіти і науки України та інші органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є навчальні заклади та наукові установи покладено обов’язок забезпечувати призначення і виплату стипендій.

У такому випадку, за наявності неузгодженості між нормативно-правовими актами суд керуючись ч.4 ст.8 Цивільно-процесуального кодексу України, вважає за необхідне керуватися правовими актами, які мають вищу юридичну силу.

Відповідно до статті 3 ЗУ «Про вищу освіту» державну політику у сфері вищої освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 5 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначає, що особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих навчальних закладів України для навчання з наданням за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Таким чином, обов’язок по забезпеченню зазначених осіб стипендією у встановленому цією нормою розмірі покладається на органи державної влади до сфери управління яких відноситься вирішення питань стипендіального забезпечення.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексації частини недоотриманої стипендії, оскільки відповідно до абзацу 5 статті 5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються. Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» джерелом фінансування оспорюваних виплат є кошти державного бюджету, які не були виділені відповідачу у встановленому законом порядку.

Водночас позивачем, не подано жодних доказів на підтвердження тих обставин, що заборгованість по виплаті стипендії перед позивачем виникла саме у відповідача чи внаслідок його винних дій або бездіяльності.

Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, та із урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського національного університету імені ОСОБА_2, третя особа Міністерство Освіти і науки України про стягнення заборгованості з виплат соціальної стипендії, які на думку суду пред’явлені за неналежністю, оскільки право позивача відповідачем не порушувалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Харківського національного університету імені ОСОБА_2, третя особа Міністерство Освіти і науки України про стягнення заборгованості з виплат соціальної стипендії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя