open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 640/486/16-ц

н/п 2/640/106/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Шаповал Є.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «СК «Український страховий стандарт» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача ПАТ «СК «УСС» на користь позивача 12 937 грн. 47 коп. відшкодування матеріальної шкоди, та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 135 580 грн. та моральну шкоду в розмірі 15 000 грн., та стягнути судові витрати. В обгрунтування зазначених вимог посилається на наступне. 28.01.2015 року о 18 год. 30 хв. в м. Харкові на регульованому перехресті вул. Ак. Павлова-пр. 50 років ВЛКСМ, відповідач ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки "GEELY EMGRAND 7» д.н.з. НОМЕР_1, намагалася проїхати регульоване перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофору. В результаті зазначених дій ОСОБА_2 сталося зіткнення автомобілю «GEELY» з автомобілями «BMW» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням позивача та автомобілем «TOYOTA» д.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2015 року провадження відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, однак встановлено, що вказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 внаслідок порушення нею вимог п. 8.7.3-є ПДР України. В результаті вказаної ДТП, автомобіль «BMW» який належить позивачу був пошкоджений, у зв'язку з чим позивачу було завдано матеріальну шкоду. На час ДТП транспортний засіб, яким керувала відповідач ОСОБА_2 був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/9062252 строком до 21.03.2015 року. Страхувове відшкодування складає 50000,00 грн. за вирахуванням франшизи в розмірі 1000,00 грн., тобто 49000,00 грн. Страхову компанію було повідомлено про вказану ДТП, та вона перерахувала кошти позивачу в розмірі 36062,53 грн., тому позивач просить стягнути з неї ще 12937,47 грн. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №28 від 11.03.2015 року розмір матеріальної шкоди, завданої позивачеві визначається як вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу замінних деталей і втрати товарної вартості автомобіля складає 76311 грн. 26 коп. Ні після ДТП, ні в подальшому відшкодування спричиненої позивачу матеріальної шкоди з боку відповідача ОСОБА_2 здійснене не було. На даний час роботи з відновлення пошкодженого транспортного засобу виконані, а саме позивачем самостійно здійснено ремонт автомобілю на загальну суму 184580 грн., що підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією про сплату. Тому відповідач повинна відшкодувати позивачу різницю між здійсненими витратами для відновлення автомобіля позивача та частковим відшкодуванням страховика в розмірі 135580 грн. Крім того, внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 позивачу було завдано моральної шкоди, оскільки ДТП здійснила негативний вплив на психологічне здоров'я позивача, змінилось його повсякденне життя, порушився сон, тривалий час позивач не міг повноцінно відпочивати та відновлювати сили. Розмір заподіяної моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 15 000,00 грн., які він просить стягнути з відповідача ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за своєї відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «СК «Український страховий стандарт» в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та своєчасно, в матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, в яких представник відповідача зазначає, що визнає вимоги позивача в сумі 7 212,51 грн., та повідомлено, що доплата буде здійснена після вступу рішення суду в законну силу. (а.с. 128).

Відповідач ОСОБА_2 та/або її представник в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином та своєчасно, оскільки адвокат Решнюк А.В. ознайомився з матеріалами вказаної цивільної справи 12.09.2017 в повному обсязі, причину неявки суду не повідомили, що розцінюється судом як затягування розгляду справи, оскільки ухвала про відкриття провадження оскаржувалась відповідачем тричі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що 28.01.2015 року приблизно о 18.30 год. на регульованому перехресті вул. Ак. Павлова- пр. 50 років ВЛКСМ в м. Харкові сталося зіткнення автомобілів "GEELY» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 з автомобілями «BMW» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, та «TOYOTA» д.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 Транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Дане ДТП сталося з вини водія ОСОБА_2, яка керуючи транспортним засобом "GEELY» д.н.з. НОМЕР_1, порушила вимоги п. 8.7.3 є ПДР України.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2015 року, яка набула чинності, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Автомобіль «BMW» д.р.н. НОМЕР_2 належить позивачу на праві власності. (а.с. 11).

В результаті ДТП, позивачу була заподіяна матеріальна шкода, яка складає 76311,26 грн., що підтверджується звітом експертного товарознавчого дослідження №28 від 11.03.2015 року. (а.с. 12-39).

Позивачем самостійно виконаний ремонт власного автомобілю, сплативши власні кошти в розмірі 184580,00 грн., ПДВ - не передбачений, що підтверджується актом виконаних робіт №ВП015/1 від 22.04.2015 року та копією квитанції про сплату №353973 від 22.04.2015 року. (а.с. 40-41).

Відповідно до звіту №03/02/15 про оцінку колісного транспортного засобу від 29.01.2015 року виготовленого на замовлення ПрАТ «СК УСС», вартість відновлювального ремонту автомобілю позивача складає 91115,66 грн. з ПДВ на складові частини, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобілю та вартість матеріального збитку складає 43275,04 грн. з ПДВ на складові частини, що підлягають заміні. (а.с. 71-97).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Відповідно до роз'яснень, викладених в Пленумі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» в п. 6 зазначено, що «особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання,

зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди ( п. 2.2. Правил дорожнього руху України)».

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також у п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення ст. 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом статті 29 Закону України «Про загальнообов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Автомобіль позивача на момент ДТП був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/9062252 від 22.03.2014 року зі страховим лімітом 50 000 грн.

Позивачем було отримано від страхової компанії страхове відшкодування в розмірі 36062,53 грн.

Позивачем було надано до страхової компанію документи та заяву про здійснення доплати, на що було повідомлено, що на разі справа перебуває на розгляді в суді, та страхове відшкодування в розмірі 7212,51 грн., яке було відраховане позивачу відповідно до п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , буде сплачено йому після набуттям рішенням суду законної сили.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобіві» зменшення страхового відшкодування на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість проводиться за умови, коли такий податок був включений у розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, а витрати на відновлювальний ремонт здійснюються на рахунок потерпілої особи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкові зобов'язання у особи, яка надає послуги, виникають з дати вчинення замовником та виконавцем послуги певних дій, направлених на отримання послуги. Таким чином, автотоварознавче дослідження не є підставою для виникнення податкових зобов'язань з надання послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов'язання можуть виникнути лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником податку ПДВ.

Тобто, у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов'язання не виникають.

Але, ФОП ОСОБА_8 не є платником ПДВ, що підтверджується актом виконаних робіт. (а.с. 40).

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).

Разом з тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб

здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач ПрАТ «СК «УСС» повинен виплатити позивачу страхову суму, яка встановлена у полісі, у розмірі 50 000 грн., розмір франшизи становить 0,00 грн., а відповідачем перераховано позивачу 36 062,53 грн., але позивач зазначає, що відповідач повинен сплатити йому 49 000,00 грн. страхового відшкодування, тому суд, відповідно до ст. 11 ЦПК України, стягує з відповідача ПрАТ «СК «УСС» матеріальну шкоду в розмірі 12937 грн. 47 коп., оскільки нарахування страхової компанії суми страхового відшкодування від звіту суперечить приписам ст. 1192 ЦК України.

Статтею 1194 ЦК України установлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 135 580 грн. матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, а її посилання, що позивачем не надано доказів, що позивачем було сплачено ці кошти спростовуються матеріалами справи, та відповідно до наданої довідки Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (а.с. 176), розбіжностей відображення у бухгалтерському обліку взаємовідносин між ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_1 не встановлено.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини...

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З врахуванням перелічених факторів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в 15000,00 гривень є значно завищеним. Суд враховує обставини по справі, та вважає , що з виниклим ДТП позивачу були спричинені моральні страждання, стресова ситуація внаслідок ДТП, тривалий час він позбавлений можливості використовувати автомобіль, що суттєво погіршує якість його життя, повинен надавати пояснення в органах внутрішніх справ, страховій компанії, суді, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм.

Тому суд приходить до висновку, що за вказаних обставин, відшкодування моральної шкоди в сумі 2000,00 гривень є достатнім та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 61, 88, 174, 212-215,209,218, 224 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1187, 1188 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, грошові кошти в якості страхового відшкодування в розмірі 12 937 (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять сім) гривень 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_6, користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, матеріальну шкоду в розмірі 135 580 (сто тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_6, користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, судові витрати в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_6, користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, судові витрати в розмірі 2151 (дві тисячі сто п'ятдесят одна) гривень 98 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий -

Джерело: ЄДРСР 69338485
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку