open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 487/4439/17

Провадження № 2-а/487/233/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючий суддя Біцюк А. В., у порядку скороченого провадження розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального обєднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про поновлення порушеного права на пенсійне забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

23.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального обєднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - ЦО УПФУ м. Миколаєва), в якому просив зобовязати ЦО УПФУ м. Миколаєва зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його служби у Збройних Силах з 01.09.1972 року по 20.02.2010 рік загальним строком 39 років 11 місяців та 10 днів, у тому числі строк пільгової служби у Збройних Силах в період з 01 січня 1985 року по 01 жовтня 1992 року на пільгових умовах один місяць служби за півтора. Також просив зобовязати ЦО УПФУ м. Миколаєва починаючи з 26.01.2017 року провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням стажу у період військової служби 39 років 11 місяців та 10 днів, враховуючи фактично сплачені суми коштів.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.

18.09.2017 року надійшло заперечення проти позову від ЦО УПФУ м. Миколаєва Центрального обєднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, в якому зазначено, що позов відповідачем не визнається у повному обсязі з наступних підстав. Так, щодо зарахування стажу роботи на пільгових умовах відповідач, посилаючись на положення ст. 24 Закону №1058-IV, п. «в» ч. 3 ст. 56, ст.ст. 57, 62 Закону України № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» зазначив, що трудова книжка позивача не містить записів про проходження позивачем військової служби у складі діючої армії у період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обовязку, перебування в партизанських загонах і зєднаннях). Також для підтвердження такого стажу у разі відсутності запису у трудовій книжці, позивачем на надано довідки за формою додатку №2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, а тому в Управління відсутні підстави для відповідного зарахування стажу з 01.01.1985 по 01.10.1992 на пільгових умовах. Щодо можливості зарахування до страхового стажу позивача періоду з 01.01.2014 по 31.12.2006 зазначив, що з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється з за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Однак у цій системі відсутні дані щодо позивача за вказаний період, а тому відсутні підстави для зарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивача. Крім того вказав, про можливість зарахування до страхового стажу згаданого періоду у разі надання позивачем довідки про нарахування суми грошового забезпечення за зазначений період, як це передбачено Порядком обчислення та сплати сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, не сплачених у період з 01.01.2004 р. до 31.12.2006 р.....(затв. постановою КМУ від 08.09.2004 №1185). Проте таку довідку позивач не надав. Щодо періоду зарахування до страхового стажу позивача періоду з 01.01.2007 по 20.02.2010 відповідач також посилався на відсутність даних в системі персоніфікованого обліку. Вважають, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Просили розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду зазначеного позову за загальними правилами.

Розглянувши справу в порядку скороченого провадження одноособово, дослідивши повідомлені позивачем у матеріалах справи письмові докази та оцінивши заперечення відповідача в сукупності, проаналізувавши приписи чинного законодавства України, за внутрішнім переконанням та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, суд, з посиланням на чинне національне законодавство, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами є адміністративно-правовими та врегульовані положеннями КАС України і застосовуються судом на момент їх виникнення.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей зазначених у трудовій книжці, в період з 01.09.1972 по 20.02.2010 ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Збройних Силах.

З розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію та довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 21.06.2017 р. вбачається, що у період з 20.08.1987 року по 03.08.1992 року ОСОБА_1 проходив службу у віддаленій місцевості (Приморський Край), яка зараховується один місяць служби за півтора (а.с. 14, 16).

З 21.12.2010 року позивач ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області як отримувач військової пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За відомостями трудової книжки позивач з 18.01.2011 року продовжував працювати.

В подальшому, після досягнення 60-річного віку, з 26.01.2017 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва і отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р.( далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016р. №988 управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва було реорганізовано шляхом злиття в Центральне обєднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.

Як вбачається із наданого відповідачем розрахунку стажу ОСОБА_1, при призначенні пенсії за віком до його страхового стажу були враховані такі періоди: з 01.09.1972 по 31.12.2003 (31 рік 4 місяці 0 днів) - військова служба; з 01.01.2011 по 31.12.2016, а всього стаж - 37 років 4 місяці 0 днів.

Не зараховано стаж військової служби з 20.08.1987 року по 03.08.1992 року на пільгових умовах та страховий стаж з 01.01.2004 по 20.02.2010.

Згідно поданих заперечень до суду відповідач обґрунтував не зарахування стажу роботи на пільгових умовах положеннями ст.ст. 56,57,62 Закону України № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», а саме тим, що трудова книжка позивача не містить записів про проходження ним військової служби у складі діючої армії у період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обовязку, перебування в партизанських загонах і зєднаннях), а довідки за формою додатку №2 до Порядку № 637 не надано. Щодо зарахування до страхового стажу періоду з 01.01.2014 по 20.02.2010 посилався на відсутність даних щодо позивача за цей період в системі персоніфікованого обліку та відсутність довідки про нарахування суми грошового забезпечення з 01.01.2014 по 31.12.2006.

Із такими твердженнями відповідача суд не погоджується, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове обчислення цього періоду військовослужбовцям, які проходили військову службу у віддалених районах СРСР.

Зокрема, Законом СРСР «Про загальний військовий обов'язок» від 12 липня 1967 року №1950-VII і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року №193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.

Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року №1545-ХХІІ встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно пункту 4 цієї постанови строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у абзаці першому пункті 1 цієї постанови, у календарному обчислені, а в разі проходження цієї служби відповідно до умов, визначених у пункті з цієї постанови, або які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

Крім того, згідно п.2.1 Положення Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530 особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: дійсна військова служба, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому разі обчислюється в порядку, установленому законодавством СРСР, якщо цим Положенням не передбачено більш пільгових умов зарахування часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (перелік внутрішніх військ СРСР наведений у додатку 1 до цього Положення).

Додатком 2 встановлено періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, один місяць служби за півтора місяця: у віддалених місцевостях СРСР, перелічених у пункті 4 цього додатка, - зі строків, зазначених у цьому пункті, зокрема це служба у Приморському краї.

Із наявного у матеріалах справи копії розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію, довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 21.06.2017 року вбачається, що з 20.08.1987 р. по 03.08.1992 р. ОСОБА_1 проходив службу у віддаленій місцевості Приморського краю (а.с. 14, 16).

Також, із вищевказаного розрахунку вбачається, що пільговий період з 20.08.1987 р. по 03.08.1992 р. вже був предметом дослідження при призначенні пенсії за вислугу років органами Пенсійного фонду України та застосовувався при розрахунку вислуги років саме у пільговому обчисленні.

Крім того, наявність стажу служби на пільгових умова підтверджується наявним в матеріалах справи копією Витягу з Наказу № 35 від 20.02.2010.

За такого, вказаний період проходження військової служби позивача у відділених районах колишнього СРСР необхідно розрахувати у пільговому обчисленні, а саме як один місяць за півтора і такий пільговий стаж потрібно зарахувати до стажу його трудової діяльності.

Проте, позивач заявляє вимогу про зарахування до стажу строк пільгової служби у Збройних Силах в період з 01 січня 1985 року по 01 жовтня 1992 року, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме за період з 20.08.1987 р. по 03.08.1992 р.

Далі, в обґрунтування дій відповідача щодо не зарахування при розрахунку пенсії до страхового стажу періоду з 01.01.2004 року по 20.02.2010 року відповідач посилався на відсутність у системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж та грошове забезпечення.

Слід зазначити, що на період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. набув чинності та діяв Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV.

Проте, проведений судом аналіз пенсійного законодавства свідчить, що з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року діяв перехідний період, під час якого військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ не підлягали загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню, а компенсація та облік страхових внесків стосовно вказаної категорії громадян відбувались у спеціальному порядку, визначеномуприкінцевими положеннями Закону від 09.07.2003 року №1058-IV

Так, у відповідності до абзацу восьмого пункту 3 розділуXVПрикінцевих положень Закону від 09.07.2003 року №1058-IVпередбачено, що зарахування періодів військової служби до страхового стажу осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб інших військових формувань, що утворюються відповідно до законів України, провадиться шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному фонду.

У відповідності до підпункту 9 пункту 14 розділуXVПрикінцевих положень Закону від 09.07.2003 року №1058-IV(в редакції, на час спірних правовідносин) Кабінету Міністрів України було доручено щорічно передбачати в проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік кошти для сплати Пенсійному фонду сум несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідні роки служби щодо осіб, які не набули (не набудуть) права на пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»

На виконання наведених положеньЗакону від 09.07.2003 року №1058-IV,постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004р. №1185 «Про реалізацію деяких положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було затверджено Порядок обчислення та сплати сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не сплачених у період з 1 січня 2004р. до 31 грудня 2006р., щодо осіб, які не набули (не набудуть) право на пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та осіб, звільнених з військової служби, які виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в подальшому - Порядок).

За змістом пунктів 1 та 2 наведеного Порядку передбачено, що обчислення та сплата сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування щодо осіб, які проходили службу у Збройних Силах, інших військових формуваннях, органах внутрішніх справ та інших органах, утворених відповідно до законів України, що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно ізЗаконом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які, зокрема, набули право на отримання пенсії згідно ізЗаконом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбаченихЗаконом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - суми страхових внесків обчислюються за кожен місяць служби окремо виходячи із сум грошового забезпечення, що були нараховані особі за відповідні періоди служби. Суми страхових внесків обчислюються на підставі виданих військовими частинами, військовими комісаріатами та іншими уповноваженими на це органами довідок про нараховані суми грошового забезпечення за формою, що встановлюється правлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 9 Порядку також передбачено, що інформація про періоди проходження служби та одержані доходи вноситься до системи персоніфікованого обліку відповідним управлінням на підставі вищезазначених документів, виданих військовими частинами, військовими комісаріатами та іншими уповноваженими на це органами.

Також, згідно п. 3 Порядку сума страхових внесків, що підлягає сплаті щодо осіб, зазначених в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього Порядку, обчислюється управлінням Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах за місцем проживання, до якого особа звернулася за призначенням пенсії, а довідки про нараховані суми грошового забезпечення відповідному управлінню Пенсійного фонду України подаються особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього Порядку, особисто разом із заявою про призначення пенсії.

Вищенаведений аналіз свідчить, що в період спірних правовідносин з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року сплата відповідних страхових внесків військовослужбовцями та особами начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ не здійснювалась, а зарахування періодів служби цієї категорії громадян відбувалось шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному фонду, на підставі довідок про нараховані суми грошового забезпечення, виданих військовими частинами, військовими комісаріатами та іншими уповноваженими на це органами При цьому, держава взяла на себе зобовязання передбачати кошти на відповідні дотації в Державному бюджеті України.

Крім цього суд враховує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону № 1788-ХІІ). Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою KM України від 12.08.1993 р. №637 для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи не точні записи про періоди роботи на підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У матеріалах справи міститься копія трудової книжки позивача та витяг із наказу №35 від 20.02.2010 р., із яких вбачається що у спірний період позивач проходив службу у Збройних Силах, а тому у суду немає сумнівів, що він отримував за це винагороду у виді заробітної плати як військовослужбовець.

Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що період проходження позивачем військової служби з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року повинен був бути зарахований до страхового стажу.

Далі, щодо іншого спірного періоду з 01.01.2007 р. по 20.02.2010 р. суд зазначає наступне.

Частиною 1статті 24 цього Закону передбачено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Абзацом 5 частини 1статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV(в подальшомуЗакон від 09.07.2003 року №1058-IV) передбачено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною 1статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»визначено, що реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, частиною 1статті 12-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»також передбачено, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цьогоЗакону; здійснює контроль, у тому числі спільно з органами доходів і зборів, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків ведуть органи пенсійного фонду.

Отже, ведення персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у відповідності доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»таЗакону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»є виключною компетенцією та обовязком органів Пенсійного Фонду України, а тому ненадання структурним підрозділом Пенсійного фонду, відповідних довідок на підтвердження стажу та заробітної плати, в тому рахунку через відсутність даних у персоніфікованому обліку, не може бути підставою для обмеження прав осіб, звільнених з військової служби.

Крім того, статтею 64 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що територіальні органи Пенсійного Фонду мають право отримувати від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб-підприємців відомості, повязані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Та обставина, що роботодавець не надав належних даних про відрахування із заробітної плати позивача, а також відсутність з боку відповідача контролю персоніфікованого обліку надходження страхових внесків роботодавця не може позбавити позивача його конституційного права на отримання пенсії.

Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що періоди служби позивача з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2007 по 20.02.2010 повинні бути зараховані до страхового стажу. За такого, з урахуванням пільгового періоду служби з 01.01.1985 р. по 01.10.1992 р. та періодів з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2007 року по 20.02.2010 року, загальний стаж ОСОБА_1 у період військової служби становитиме 39 років, 11 місяців, 10 днів (з 01.09.1972 року по 20.02.2010 року).

Стаття 19 Конституції Українипередбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини 3статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при вчиненні передбачених законодавством дій щодо призначення пенсії ОСОБА_1 відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме: зобовязати Центральне обєднане Управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його служби у Збройних Силах з 01.09.1972 року по 20.02.2010 рік загальним строком 39 років 11 місяців та 10 днів, у тому числі строк пільгової служби у Збройних Силах в період з 20.08.1987 року по 03.08.1992 року на пільгових умовах один місяць служби за півтора; зобовязати Центральне обєднане Управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області починаючи з 23.02.2017 року (в межах строку позовної давності) провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням стажу у період військової служби 39 років 11 місяців та 10 днів, враховуючи фактично сплачені суми коштів.

За правилами ст.267 КАС України, суд який ухвали в судове рішення в адміністративній справі має право зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, податки у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Виходячи з наведеної норми процесуального законодавства та з метою судового контрою за виконанням судового рішення, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача у місячний строк надати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 11, 158-163, 167, 183-2, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати Центральне обєднане Управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його служби у Збройних Силах з 01.09.1972 року по 20.02.2010 рік загальним строком 39 років 11 місяців та 10 днів, у тому числі строк пільгової служби у Збройних Силах в період з 20.08.1987 року по 03.08.1992 року на пільгових умовах один місяць служби за півтора.

Зобовязати Центральне обєднане Управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області починаючи з 23.02.2017 року провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням стажу у період військової служби 39 років 11 місяців та 10 днів, враховуючи фактично сплачені суми коштів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зобовязати Центральне обєднане Управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області подати до суду звіт про виконання цього судового рішення у місячний строк з дня набрання постановою законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Суддя А. В. Біцюк

Джерело: ЄДРСР 69301978
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку