02.10.2017 Єдиний унікальний № 371/994/17 Провадження № 2/371/547/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

з секретарем Харченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» про зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати та видати довідку про заробітну плату встановленого зразка,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, посилаючись на ті обставини, що він перебував у трудових відносинах з Миронівським автотранспортним підприємством 09042 Київського обласного автоуправління. Після подій на Чорнобильській АЕС його було відряджено до зони відчуження для участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У період часу з 03 червня 1986 року по 07 червня 1986 року він приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та виконував роботи з організації перевезень людей і вантажу. На даний час він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, має другу групу інвалідності, захворювання, пов'язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

29 травння 2017 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачу нової довідки про заробітну плату встановленого законодавством зразка. 27 липня 2017 року листом № 39 відповідачем було відмовлено в перерахунку заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати, збільшити на 100 % тарифну ставку за період з 03 червня 1986 року по 07 червня 1986року та нарахувати премію в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за цей же період; зобов'язати відповідача надати нову довідку про заробітну плату встановленого зразка за період виконання ним робіт по ліквації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 03 червня 1986 року по 07 червня 1986 року.

В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача приватного акціонерного товариства «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» в судове засідання не з'явився. В надісланій до суду заяві голова правління ОСОБА_2 просив розглядати справу у відсутності представника товариства.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1, видане 12 квітня 2010 року Київською обласною державною адміністрацією, та вкладка до нього.

У 1986 році позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Миронівським автотранспортним підприємством 09042 Київського обласного автоуправління, працював водієм, що підтверджується записом в трудовій книжці позивача, даними довідки № 38 від 07.07.2017, виданої ПрАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243».

Правонаступником Миронівського автотранспортного підприємства 09042 Київського обласного автоуправління є приватне акціонерне товариство «Миронівське автотранспортне підприємство 13243», що підтверджується відомостями довідки ПрАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» № 41 від 27 липня 2017 року.

У період часу з 03 червня 1986 року по 07 червня 1986 року позивач знаходився у відрядженні в зоні відчуження, працював у місті Чорнобиль Київської області по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Такі обставини підтверджується даними довідки міністерства вугільної промисловості № 13/527 від 08 червня 1986 року, маршрутного листа.

Зі змісту довідки про заробітну плату № 38 від 07 липня 2017 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за роботу в зоні відчуження у період часу з 03 червня 1986 року по 07 червня 1986 рокубез збільшення тарифної ставки на 100 % та не нарахована премія в розмірі 60% тарифної ставки.

29 травня 2017 року позивач письмово звернувся до відповідача з проханням поновити його порушені права шляхом перерахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження.

Згідно листа від 27 липня 2017 року № 39 ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку заробітної плати за відсутності законних підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 70 вказаного Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами, з урахуванням рівня радіоактивного забруднення ізотопами цезію, складності виконуваних робіт і умов праці.

Статтею 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 pоку № 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Рада Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 pоку № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 pоку № 964 - у III, II, І зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС ВІТІ. 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100% тарифної ставки (посадового окладу).

З огляду на положення пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці, підвищеної у два рази.

Відповідно до п. 4 постанови Міністрів УРСР і Укрпрофради «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» від 10.06.1986 № 207-7 була встановлена премія працівникам, занятим в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі - 60 % тарифної ставки (посадового окладу). На доплату за роботу в надурочний час, святкові і вихідні дні премія не нараховувалась.

Оскільки в період часу з 03 червня 1986 року по 07 червня 1986 року ОСОБА_1 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в I-II зоні небезпеки, яка відноситься до території з найбільшим рівнем радіоактивного опромінення, суд дійшов висновку, що має бути проведений перерахунок заробітної плати позивача, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена з урахуванням вимог зазначених вище постанов, в тому числі тарифна ставка за період виконання робіт позивачем в I-II зоні небезпеки повинна бути підвищена на 100%, тобто в два рази, та нарахована премія в розмірі 60% тарифної ставки.

Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, що передбачено ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644 встановлено, що в разі, якщо особа відпрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця і пенсію призначають із заробітку, отриманого за фактично відпрацьований час у зоні відчуження, то слід видавати довідку встановлено зразка.

Отже, обов'язок щодо видачі довідок про заробітну плату особам, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, лежить на підприємстві, установі, організації, з якими особа перебувала у трудових відносинах під час виконання таких робіт.

Відповідно до ч.ч. 3 і 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи надані позивачем докази у їх сукупності, враховуючи, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними.

Згідно з правилами ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, ст.ст. 49, 97, 233 КЗпП України, ст. 14, 36, 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, п. 4 постанови Міністрів УРСР і Укрпрофради «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» від 10.06.1986 № 207-7, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57- 60, 64, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 294, 296, 360-7 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зобов'язати приватне акціонерне товариство «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1, зокрема збільшити на 100 % тарифну ставку за період з 03 червня 1986 року по 07 червня 1986 року та нарахувати премію в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за період з 03 червня 1986 року по 07 червня 1986 року з урахуванням відпрацьованого ним часу в зоні Чорнобильської АЕС в кількості 13 годин на добу.

Зобов'язати приватне акціонерне товариство «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» надати ОСОБА_1 нову довідку про заробітну плату встановленого зразка за період виконання ним робіт по ліквації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 03 червня 1986 року по 07 червня 1986 року.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» на користь держави 640 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук