Головуючий у 1 інстанції - Якішина О.М.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року справа №220/873/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року у справі № 220/873/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області (далі - Управління) про: визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії на пільгових умовах; скасування рішення Управління від 11.05.2017 № 16 про відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах; зобов'язання Управління зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах згідно з п. «а» ст. 55 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), період роботи з 25.07.1990 по 16.03.2017 та призначити, нараховувати та виплачувати йому пенсію на пільгових умовах з 05.04.2017 відповідно до п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 20.07.1990 по 16.03.2017 він працював на Докучаєвському флюсо-доломітному комбінаті на посаді помічника машиніста локомотива, помічника машиніста тепловозу та помічника машиніста теплового агрегату, що дає йому право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII. 05.04.2017 він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, однак рішенням від 11.05.2017 йому було відмовлено, оскільки ним не підтверджений трудовий стаж, який дає право на пільгову пенсію. Вважає дії відповідача щодо відмови в призначення пенсії на пільгових умовах незаконними.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що 05.04.2017 позивач звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII. З метою призначення пенсії Управлінням були використані індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2, однак зарахувати до пільгового стажу періоди роботи не можливо в зв'язку з відсутністю даних про пільговий стаж. Рішенням від 11.05.2017 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах в зв'язку з відсутністю у позивача необхідного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, та неможливості проведення перевірки достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи у зв'язку з знаходженням підприємства-роботодавця на непідконтрольній Українській владі території. Вважає рішення законним, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року у справі № 220/873/17 позов задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконними дії Управління щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах.

Скасовано рішення Управління від 11.05.2017 № 16 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язано Управління зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_2, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах згідно з п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII, період роботи з 25.07.1990 по 16.03.2017.

Зобов'язано Управління призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах з 05.04.2017 відповідно до п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII.

Постанова мотивована тим, що позивачем надано трудову книжку з відповідними записами про наявний спеціальний стаж його робити та довідки, що підтверджують стаж його роботи, який дає право на призначення пенсії. Таким чином, суд першої інстанції вважає, що позивачем доведено факт своєї роботи у спірний період, а пенсійних орган не мав правових підстав відмовляти позивачу у призначенні пенсії за п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з метою недопущення призначення неналежної пенсії, а також підтвердження достовірності відомостей вказаних в наданих документах перевірка була необхідна, однак, провести перевірку достовірності документів, щодо підтвердження пільгового характеру роботи на підставі їх видачі немає можливості, тому врахувати періоди роботи в ПАТ «Докучаєвський ФДК», до стажу роботи що дає право на пенсію за вислугу років підстав не було.

Також, Управління бажає зазначити, що відповідач діяв чітко в межах положень законодавства України, керуючись при цьому п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII, п. 20 Постанови КМУ від 12.08.1993 №637, п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), п.п. 2.3 ст. 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупований території України" (із змінами) (далі - Закон № 1207-VII), а тому визнання дій Управління незаконними не має підстав.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули. Провести судове засідання у режимі відеоконференції у Великоновоселківському районному суді Донецької області не виявилось можливим в зв'язку з відсутністю в цьому суді інтернет-зв'язку. Відповідно до приписів частини восьмої статті 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, суд відкладає розгляд справи, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи. Згідно частини четвертої статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а апеляційний суд не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_2 з 20.07.1990 по 29.09.1997 працював помічником машиніста локомотива залізничного цеху у Докучаєвському флюсо-доломітному комбінаті, з 30.09.1997 по 28.02.2014 - помічником машиніста тепловозу залізничного цеху, а з 01.03.2014 по 16.03.2017 - помічником машиніста тягового агрегату залізничного цеху, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача серії БТ-І №6498712 (а. с. 24-25).

Відповідно до даних трудової книжки позивача та довідки ПАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» від 11.11.2016 № 3788, Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат на підставі рішення Докучаєвської міської ради від 25.05.1994 № 138 перейменовано у Докучаєвський державний флюсо-доломітний комбінат.

Постановою КМУ від 28.12.1998 та наказом ГАК «Укррудпром» від 09.08.1998 № 208 Докучаєвський державний флюсо-доломітний комбінат реорганізований у Докучаєвський державний флюсо-доломітний комбінат ДАК «Укррудпром» України. На підставі наказу Державного комітету промислової політики України та фонду державного майна України від 17.03.2000 № 27/541 та наказу ГАК «Укррудпром» від 11.07.2000 № 250 Докучаєвський державний флюсо-доломітний комбінат ДАК «Укррудпром» України реорганізовано у ВАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат».

На підставі Закону України від 17.09.2008 № 514-VI «Про акціонерні товариства», на виконання вимог протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «ДФДК» № 1-2011 від 29.03.2011, наказу № 296 від 31.03.2011 ВАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» перейменовано у ПАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» (а. с. 12).

Колегією суддів встановлено і не оспорюється сторонами, що 05.04.2017 позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII.

До заяви, на підтвердження свого трудового стажу, позивачем надані наступні документи: копії паспорта та ідентифікаційного коду, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копії трудової книжки, копія військового квитка та диплому, довідка ПАТ «ДФДК» про пільговий стаж роботи, індивідуальні відомості на застраховану особу за період з 01 січня 2000 року по 31 березня 2017 року, копії розпоряджень та наказів по підприємству щодо переведення, введення в дію державного класифікатора професій, припинення трудового договору та перейменування підприємства (а. с. 26-27).

Рішенням відповідача № 16 від 11.05.2017 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII, оскільки період роботи позивача у ПАТ «Докучаєвський ФДК» підтверджується документами, виданими підприємством, яке фактично знаходиться на непідконтрольній території України, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, і провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи в ПАТ «Докучаєвський ФДК» та підстав їх видачі немає можливості, відповідно немає підстав для зарахування цього періоду роботи як такого, що дає право на пенсію за вислугою років. Крім того, згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу зарахувати до пільгового стажу періоди роботи не має можливості в зв'язку з відсутністю даних про пільговий стаж (а. с. 26-28).

Не погодившись із відмовою у призначенні пенсії та не зарахуванням спірного періоду роботи до спеціального стажу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Пенсійне забезпечення громадян, які мають право на призначення пенсії за вислугою років, врегульовано частиною 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV). Пенсії за вислугу років призначаються у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Відповідно до п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на залізничній роботі.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_2 з 20.07.1990 по 29.09.1997 працював помічником машиніста локомотива залізничного цеху у Докучаєвському флюсо-доломітному комбінаті, з 30.09.1997 по 28.02.2014 - помічником машиніста тепловозу залізничного цеху, а з 01.03.2014 по 16.03.2017 - помічником машиніста тягового агрегату залізничного цеху.

Колегія суддів зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами. Записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідною печаткою підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.

Відповідно до довідки від 27.02.2017, виданої ПАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», позивач дійсно працював у Докучаєвському флюсо-доломітному комбінаті помічником машиніста локомотива залізничного цеху у Докучаєвському флюсо-доломітному комбінаті (розпорядження № 501 від 25.07.1990), з 30.09.1997 по 28.02.2014 - помічником машиніста тепловозу залізничного цеху (розпорядження № 392 від 30.09.1997), виконував водіння потягів, перевезення вантажів, працював з повним робочим днем, інших робіт не виконував. Дана професія дає право на пенсію за вислугою років, що передбачено п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII (а. с. 13).

Відомості, зазначені у цій довідці, відповідають записам про роботу, здійсненим у трудовій книжці позивача та підтверджують факт роботи позивача на займаних посадах.

Отже, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що позивачем надано трудову книжку з відповідними записами про наявний спеціальний стаж його робити та довідки, що підтверджують стаж його роботи, який дає право на призначення пенсії.

Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Позивачем для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії було надано відповідачу дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до яких за позивача, як за найманого робітника, страхувальником - Докучаєвським флюсо-доломітним комбінатом вносилися страхові внески за період з 01.01.2000 по 31.03.2017.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт своєї роботи у спірний період, а пенсійних орган не мав правових підстав відмовляти позивачу у призначенні пенсії за п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII.

Стосовно посилань відповідача на те, що управління не може зарахувати до спеціального стажу період роботи позивача у зв'язку з знаходженням роботодавця позивача на тимчасово непідконтрольній Україні території, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи, у зв'язку з знаходженням підприємств на території, непідконтрольній Українській владі та не перереєстрації його на території підконтрольній Українській владі.

Статтею 46 Конституції України кожному громадянину гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Колегія суддів вважає, що дії управління при відмові у призначенні пенсії позивачу є непропорційними заявленій легітимній меті (підтвердження спеціального характеру роботи позивача), тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже відповідач у даному випадку не врахував те, що позивач позбавлений можливості надати додаткові докази на підтвердження свого пільгового стажу, оскільки всі первинні документи залишились на тимчасово окупованій території.

За таких умов колегія суддів вважає відмову пенсійного органу у призначенні пенсії за приписами п. «а» ст. 55 Закону № 1788-XII такою, що не відповідає діючому законодавству України, а тому рішення, яке перешкоджає отриманню пенсії позивачем, підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вказане, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до п.1 статті 45 Закону № 1788-ХІІ, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає з днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося на пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги ОСОБА_2, в зв'язку з чим вони правильно задоволені місцевим судом.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року у справі № 220/873/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя І.В.Сіваченко

Судді О.О.Шишов

О.О.Чебанов