ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 вересня 2017 року м. Київ К/800/26731/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо неповідомлення його про право на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; зобов`язати письмово проінформувати його про право на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову; водночас порушив питання поновлення пропущеного строку звернення до суду касаційної інстанції.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2017 року касаційна скарга, з урахуванням приписів статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалася без руху в зв`язку з встановленням її недоліку із наданням строку для його усунення.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки.

Проаналізувавши наведені позивачем підстави поновлення пропущеного строку звернення до суду касаційної інстанції та надані останнім докази (конверт), приходжу до висновку, що такий строк не пропущено.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України, з 22 червня 2002 року перебуває на квартирному обліку разом із членами своєї родини у Південному регіональному управлінні ДПС України.

Рішенням гарнізонної житлової комісії від 13 листопада 2012 року (протокол №6) позивача відновлено у списках осіб, які перебувають на квартирному обліку, разом із членами родини в кількості 4-х осіб з 14 червня 2002 року в позачерговому порядку під номером один.

Питання соціального захисту військовослужбовців регулюються правовими нормами спеціального законодавства України, в тому числі Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина 1 статті 9 Закону № 2011-XII).

За приписами частини 1 статті 12 вказаного Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Абзацом 4 частини 1 статті 12 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їх для отримання жиле приміщення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728 (далі Порядок №728), установлено механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство інфраструктури, Адміністрація Державної прикордонної служби. Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Національна гвардія, Управління державної охорони, Державне космічне агентство та Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації визначають щороку в межах бюджетних призначень для забезпечення житлом військовослужбовців на відповідний бюджетний рік видатки на надання грошової компенсації за належні для отримання військовослужбовцями та членами їх сімей жилі приміщення, а Державна служба з надзвичайних ситуацій - видатки на надання грошової компенсації за належні для отримання особами, звільненими з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, та членами їх сімей жилі приміщення.

За змістом пункту 9 Порядку № 728, зокрема, Міністерство оборони України щороку протягом I кварталу після визначення загальної суми видатків на надання компенсації розподіляють її між військовими частинами, військовими комісаріатами та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями), в яких ведеться облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням часу взяття військовослужбовців та членів їх сімей на такий облік та/або включення їх до списку осіб, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень.

В свою чергу, пунктом 10 Порядку № 728 встановлено, що житлові комісії військових частин, військових комісаріатів та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) (далі - житлові комісії) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір.

Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються документи, передбачені пунктом 11 Порядку № 728.

В подальшому, на підставі пункту 12 Порядку № 728 житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.

Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, військовими комісарами та начальниками житлово-експлуатаційних установ (організацій), після чого в порядку, визначеному, зокрема, Міністерством оборони України, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, подаються на затвердження відповідно Міністрові оборони (абзац 2 пункту 12 Порядку № 728).

Приписами пункту 13 Порядку № 728 передбачено, що, зокрема, Міністерство оборони України, надає компенсацію шляхом перерахування коштів на поточний рахунок особи, що має право на її отримання.

Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» кошти на виконання Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та членів їх сімей, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.1999 року №2166 передбачені не були.

Згідно статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розподіл коштів за напрямами (об`єктами, заходами) за бюджетними програмами, серед яких є бюджетна програма «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» (код 1002070) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №389-р від 27.05.2016 року затверджено Розподіл за напрямами (об`єктами) коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2016 рік, згідно з додатком, відповідно до якого видатки на надання грошової компенсації за належні для отримання військовослужбовцями та членами їх сімей жилі приміщення не передбачено.

Враховуючи те, що в 2016 році коштів для надання компенсації за належне для отримання жиле приміщення особам, які перелічені у п. 2 Порядку №728, Адміністрації Державної прикордонної служби, як головному розпоряднику бюджетних коштів Державної прикордонної служби України, не виділялися, а реалізації права на грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення (в тому числі інформування щодо виникнення права на компенсацію і її орієнтовний розмір) починає діяти з моменту передбачення коштів у Державному бюджеті України для Адміністрації Державної прикордонної служби за відповідною бюджетною програмою, суди дійшли правильного висновку щодо відсутності в діях відповідача протиправної бездіяльності щодо неповідомлення позивача про його право на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п`ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник