Справа № 711/2691/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді: Казидуб О.Г.

При секретарі: Зайцевій О. І.

розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в інтересах Відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (далі Черкаська ТЕЦ) у квітні 2017 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, вказавши, що на ПАТ “Черкаське хімволокно” в особі Відокремленого підрозділу „Черкаська ТЕЦ” покладений обов’язок – забезпечення підприємств, установ, організацій та населення міста тепловою енергією для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Статтями 67, 68 Житлового Кодексу України та пунктом 14, 17, 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р. № 572 встановлено, що плата за використання теплової енергії власниками квартир (будинків), наймачами, орендарями вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами щомісяця не пізніше 10 наступного за розрахунковим місяця.

Позивач вказує, що відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений термін. Невиконання вимог щодо оплати за опалення та гаряче водопостачання відповідачі порушують інтереси підприємства.

Відповідач отримує послуги з тепло – водопостачання від ВП „Черкаська ТЕЦ”, але ухиляється від щомісячного перерахування оплати за опалення та гаряче водопостачання.

11 березня 2010 року між підприємством та відповідачем був укладений Договір № 37546 «Про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води», який вважається пролонгованим на наступні роки. Пунктом 9 Договору передбачено здійснення оплат щомісячно протягом року. Платежі вносяться не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим.

Так, станом на 01.02.2014 року відповідач заборгував за послуги ПАТ “Черкаське хімволокно” в особі ВП „Черкаська ТЕЦ” 3093,41 грн.

Попередження з вимогою погасити борг, пропозиції укласти договір на його реструктуризацію позитивного результату не дали.

Просять стягнути з відповідача на їхню користь борг в сумі 3093,41 грн. та судові витрати у розмірі 1600,00грн.

Представник позивача в судовому засіданні за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги уточнила та пояснила, що станом на 01.05.2017 року заборгованість відповідача перед ПАТ “Черкаське хімволокно” в особі ВП „Черкаська ТЕЦ” становить 10066,74 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення та пояснив, що відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист» інваліди мають 100% знижку плати за користування комунальними послугами. При цьому площа житла, на яку надається знижка при розрахунках за опалення становить 21 кв. м. опалювальної площі на кожну особу, яка проживає постійно у житловому приміщенні і має право на знижку плати та додатково 10,5 кв. м. на сім’ю. Враховуючи загальну площу його квартири, кількість осіб, що мають пільги та вищенаведену норму діючого законодавства щодо пільг інвалідам війни випливає, що він повинен сплачувати за 16,1 кв. м. Відповідач також суду пояснив, що умови договору в односторонньому порядку змінюватися позивачем не можуть. Але позивач, відповідно до оборотної відомості від 28.07.2017 вказав, що до січня 2013 року в передостанній графі, «Кількість пільговиків» зазначалося 3 особи, з лютого 2013 року - 2 особи. Тим самим, підтвердив що безпідставно зменшив кількість пільговиків у зрівнянні з тою, що зазначена в договорі та тим самим збільшив загальний розмір плати, звідки виникла заборгованість. Щодо розрахунку суми боргу відповідач зазначив, що в долученому до позовної заяви розрахунку боргу не вірно зазначений період з якого рахується сума боргу, оскільки відповідно до приписів ст. 256 та ст. 257 Цивільного кодексу України позовна давність, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу встановлюється тривалістю у три роки. Так як Позивач звернувся до суду 07.04.2017, то враховуючи строки позовної давності граничний можливий строк з якого необхідно починати розрахунок боргу це квітень 2014 року. Разом з тим, в розрахунку боргу в графі кількість пільг зазначено 2 (дві), що не відповідає дійсності та договору № 37546. З огляду на це розмір позовних вимог не може вважатися доведеним, а тому не підлягає задоволенню. Також зазначив, що ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. м опалювальної площі на кожну особу «яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку)». А тому, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача згідно ордеру адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала заперечення відповідача та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні надала пояснення, що з квітня 2007 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в департаменті як особа, яка має право на пільги за статусом інвалід війни II групи та разом зі своєю дружиною користується пільгами, зокрема, на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон). Пунктом 4 статті 13 Закону передбачено, що інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються 100- відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю). Крім того, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» від 06.08.2014 № 409 громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, установлено соціальну норму житла для централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. Пунктом 5 статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства І та II групи або інвалідами І групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни І групи та доглядає за ним, за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним. На сьогодні ОСОБА_1 та його дружині надається пільга, зокрема, на оплату централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Закону та постанови на 52,5 кв. метра, на решту опалювальної площі пільга не розповсюджується.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири № 21, по вулиці Чехова 125 в м. Черкаси (Свідоцтво про право власності Серія САА №522700 від 27.01.2004).

Таким чином, ОСОБА_1, як власник квартири, є споживачем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, що надає Черкаська ТЕЦ.

11.03.2010 ОСОБА_1 укладено Договір № 37546 з Черкаською ТЕЦ про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, відповідно до умов якого виконавець зобов’язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов’язується своєчасно (не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим) оплачувати надані послуги за встановленими тарифами.

Згідно з розрахунком Черкаської ТЕЦ, заборгованість відповідача по оплаті за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води станом на 01.05.2017 року становить 10066,74 гривень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк відповідно до вказівок закону, договору.

За змістом ст. 162 Житлового Кодексу України власник житла зобов’язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальній послуги” споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК).

Пунктом 5 статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства І та II групи або інвалідами І групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни І групи та доглядає за ним, за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним. На сьогодні ОСОБА_1 та його дружині надається пільга, зокрема, на оплату централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Закону та постанови на 52,5 кв. метра, на решту опалювальної площі пільга не розповсюджується, а тому посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. м опалювальної площі на кожну особу «яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку), суд оцінює критично.

Як вбачається із матеріалів справи 21 квітня 2014 року позивач звертався до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, але ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 травня 2014 року ВП «Черкаська ТЕЦ» в особі ПАТ «Черкаське хімволокно» було відмовлено у задоволенні заяви про видачу судового наказу відносно відповідача в порядку ст. 100 ЦПК України.

А тому, суд вважає, що строк позовної давності вважається перерваним, оскільки у період надання послуг відповідач користувався пільгою 100 % (інвалід війни) в межах санітарних норм, і най ого особовий рахунок надходили кошти з Державного бюджету.

За таких обставин, оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Черкаської ТЕЦ щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що виникла станом на 01.05.2017 в сумі 10066,74 гривень, підлягають задоволенню.

ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, що підтверджується довідкою Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 22.05.2017 № 389, а тому, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», він звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Крім того, як визначено у п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015) «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, сплачені позивачем судові витрати у вигляді судового збору необхідно компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 319, 322, 526 ЦК України, ст. ст. 162 ЖК України, ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 223 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в особі Відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВП “Черкаська ТЕЦ” ПАТ «Черкаське хімволокно» борг, який виник станом на 01.05.2017 року в сумі 10066,74 грн.

Судові витрати, сплачені як судовий збір в розмірі 1600 грн. 00коп., компенсувати ВП “Черкаська ТЕЦ” ПАТ «Черкаське хімволокно» за рахунок Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційному суду Черкаської області через суд першої інстанції на протязі 10 днів.

Головуючий:

ОСОБА_5