ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017Справа №910/11964/17

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2про відшкодування шкоди у розмірі 20658 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 20658 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок пожежі, яка сталась 02.05.2017 у приміщенні кіоску (павільйону) в АДРЕСА_2, що належить ФОП ОСОБА_2, та розповсюдилась на розташований поруч кіоск, що належить ФОП ОСОБА_1, позивачу було завдано збитків у розмірі 20658,00 грн. вартості знищеного вогнем обладнання та пошкодженого товару, які просить стягнути з відповідача, посилаючись на положення ст. 1166 ЦК України та акт про пожежу Подільського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 порушено провадження у справі №910/11964/17, розгляд справи призначено на 11.09.2017.

11.08.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 11.09.2017 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.2017 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.09.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.05.2017 року у торгівельному павільйоні за адресою: АДРЕСА_2, який належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 сталася пожежа.

02.05.2017 членами комісії у складі провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Подільського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Дивнич О.М., а також інших осіб, був складений Акт про пожежу.

Як убачається з Акту про пожежу від 02.05.2017, який підписаний усіма членами комісії без будь яких зауважень щодо його змісту, вищевказаною пожежею було пошкоджено торгівельний павільйон Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Позивачем зазначено, що пожежею було пошкоджено: віконна рама та склопакет, вартість відновлення якої складає 4000 грн., що підтверджується рахунком-договором №411364 від 26.06.2017 року; вхідні двері, вартість відновлення яких складає 4000 грн., що підтверджується рахунком-договором №411382 від 26.06.2017 року; парасоля з логотипом "Чернігівське" 4х4 вартістю 2000 грн., що підтверджується актом прийому-передачі №ПТВ-000043 від 15.05.2017 року; охолоджувач V-100, вартість якого становить 5200 грн., що підтверджується актом прийому-передачі ПТВ-000705 від 08 вересня 2014 року.

Крім того, пожежею було пошкоджено товар позивача, який знаходився в холодильнику, внаслідок пошкодження товар втратив товарний вигляд та був утилізований позивачем, що підтверджується актом про знищення (утилізацію) неякісної продукції від 03.05.2017 року, в якому зазначено вартість утилізованого товару у розмірі 4700 грн.

Позивач, листом б/н та б/д звертався до відповідача з вимогою відшкодувати завдані збитки, які були спричинені майну Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв'язку з пожежею, що відбулась на території павільйону відповідача.

Факт направлення позивачем вказаного листа на адресу відповідача підтверджується копією фіскального чеку №2951 від 31.05.2017, що наявна в матеріалах справи.

Проте, ФОП ОСОБА_2 відповіді на лист не надав та завдану пожежею матеріальну шкоду не відшкодував, що і стало причиною для звернення позивача до суду із даним позовом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 Цивільного кодексу України).

Правові підстави стягнення шкоди, заподіяння якої не пов'язано з порушенням договірних зобов'язань, регулюється главою 82 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Зобов'язання, які виникають між сторонами внаслідок заподіяння даної шкоди, є позадоговірними (деліктними), єдиною підставою яких є правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 ЦК України).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Наявність збитків у відповідача через пожежу в розмірі 20658,00 грн. підтверджується рахунком-договором №411364 від 26.06.2017 року; рахунком-договором №411382 від 26.06.2017 року; актом прийому-передачі №ПТВ-000043 від 15.05.2017 року; актом прийому-передачі ПТВ-000705 від 08 вересня 2014 року; первинними документами (чеками) на підтвердження вартості утилізованого товару, копії яких наявні в матеріалах справи.

Щодо протиправної поведінки, як елементу цивільного правопорушення суд зазначає наступне.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулює Кодекс цивільного захисту України.

За приписами ст. 2 вказаного Кодексу пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

Крім того, в силу пп. 5 п. 10.2 ст. 10 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910), споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України.

Отже, протиправна поведінка відповідача полягає у бездіяльності щодо забезпечення пожежної безпеки кіоску та належного технічного стану і безпечного використання своїх енергоустановок.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок невиконання відповідачем вимог законодавства відбулася пожежа, якою було завдано шкоду майну позивача на загальну суму 20658 грн.

Як зазначалося вище, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Втім, відповідач під час розгляду справи не надав жодного доказу, який би свідчив про відсутність його вини чи протиправної бездіяльності, внаслідок якої було завдано майнову шкоду позивачу, як і не було надано доказів на спростування її розміру.

За вказаних обставин суд вважає, що в даному випадку є склад цивільного правопорушення, а між протиправними діями відповідача та шкодою безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (02232, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний код НОМЕР_2) майнову шкоду у розмірі 20658 (двадцять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.09.2017

Суддя О.А. Грєхова