open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
18.09.2017 Суддя Ізмайлов І. К..

Справа № 644/5725/17

Провадження № 2/644/2498/17

У Х В А Л А

18 вересня 2017 року м. Харків

Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Харкова Ізмайлов І.К., розглянувши заяву представника Комунального підприємства«Харківводоканал» про звільнення від сплати судових витрат,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою та просив стягнути на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 8097 грн. 29 коп.

Представником позивача подане клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В клопотанні представник позивача вказав, що підприємство існує на кошти які надходять від споживачів на оплату, посилається на скрутний стан підприємства, який стався не з вини підприємства, а в наслідок певних обставин та прогалини в законодавстві, головними з яких є невідповідність тарифів за послуги які надає підприємство його дійсним витратам, зазначає про наявність безнадійної заборгованості споживачів. Крім того, вказує, що несплата споживачами вартості отриманих послуг приводить до кредиторської заборгованості і залежності підприємства від кредиторів. Підприємство у зв'язку з цим має кредиторську і дебіторську заборгованість.

Суд, розглянувши клопотання, вважає необхідним відмовити в його задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно статті 82 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору.

В клопотанні представник позивача однобічно виклав обставини щодо стану підприємства та наявної заборгованості посилаючись на невідповідність розміру тарифів витратам підприємства, наявну безнадійну заборгованість споживачів перед підприємством, але жодним чином не відобразив, яка частина коштів надходить до підприємства від споживачів, які своєчасно і в повному обсязі сплачують за отримані послуги, та загалом не вказано, який розмір коштів надходить на рахунки підприємства з інших джерел, в тому числі шляхом стягнення заборгованості після ухвалення судових рішень через виконавчу службу або виконання таких рішень боржниками в добровільному порядку.

КП «Харківводоканал» є суб'єктом господарювання, що здійснює господарчу діяльність по наданню послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідно до чинного законодавства підприємство є виконавцем послуг з централізованого водовідведення холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньодомових систем).

Тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення формуються та встановлюються відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, та Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 29.11.2013 № 253, на підставі документів та розрахункових матеріалів, наданих суб'єктами природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. Рішення щодо встановлення тарифів приймаються Комісією на відкритих засіданнях шляхом всебічного та повного з'ясування позицій усіх учасників відкритих засідань, які проводяться після розгляду наданих заявником документів, аналізу результатів фінансово-господарської діяльності заявника відповідними підрозділами Комісії та підготовки їх пропозицій, і оформлюються постановами Комісії. Дані тарифи встановлені суб'єктами природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, ліцензування діяльності яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та застосовуються даними суб'єктами при розрахунках з усіма споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Комунальне підприємство «Харківводоканал» є таким суб'єктом і відповідно має право та можливість надавати такі дані. Тобто посилання представника на невідповідність тарифів є таким, що суперечить всім підставам їх призначення та процедурі їх вирахування. Суду не надано жодних обгрунтованих даних, які б підтверджували посилання представника позивача про таку невідповідність.

Крім того, з 01 січня 2016 року набрала чинності Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2757 від 12.11.2015 р. «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Харківводоканал», відповідно до якої Комунальному підприємству «Харківводоканал» встановлено єдині тарифи для всіх категорій споживачів м.Харкова та розмір тарифів збільшено у порівнянні з існуючим до 01 січня 2016 року. Причинами зміни тарифів є по-перше: прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. №670 в частині внесення змін до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, якою передбачається можливість формування окремих тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, які купують у підприємства питну воду з метою її подальшої реалізації споживачам, та які подають стічні води на очищення підприємств та по-друге, що діючі на цей час тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, були встановлені та введені в дію з 01.05.2015 р. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.03.2015р. № 872, але за період дії тарифів відбулося збільшення вартості електроенергії в порівнянні з вартістю, закладеною в тарифах.

З 04 листопада 2016 року набрали чинності постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 29.09.2016 року №1673 «Про внесення змін в постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 16 червня 2016 року №1141» (доповнення) та №1674 «Про внесення змін в постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 листопада 2016 року №2868» (доповнення), яким КП «Харківводоканал» для споживачів встановлені нові підвищені тарифи, які підвищилися від 9,6 % до 27,1 % для різних категорій споживачів. Причинами підвищення тарифів зазначено значне підвищення вартості електроенергії порівняно з вартістю що закладена в тарифах, які були встановлені в дію з 01.01.2016 року, оскільки за період дії тарифів відбулося підвищення вартості електроенергії.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що з 04 листопада 2016 року встановлений більший розмір тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення порівняно з початком 2016 року, суд вважає, що відповідно зазначеним нормативним документам, нові тарифи в достатній мірі відповідають наданим послугам та в певній мірі враховують витрати, що несе підприємство і посилання представника на протилежне не є обґрунтованими, суду не надано жодних документально підтверджених даних, які б свідчили, що тарифи за послуги надані споживачам підприємством є меншими за витрати, які несе підприємство і кошти які надходять на його баланс з різних джерел в тому числі і від споживачів позбавляють підприємство сплатити судовий збір у повному обсязі, будь-яких бухгалтерських даних, щодо розміру коштів, які надходять до підприємства від споживачів та з інших джерел суду не надано, і, відповідно що діяльність підприємства, яке є єдиним підприємством що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в місті, є збитковою.

Крім того, відповідно реєстру складеного Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Комунальне підприємство «Харківводоканал» є суб'єктом природної монополії у сфері водопостачання та водовідведення, що надає послуги з водопостачання та водовідведення в місті Харкові та Харківській області. Відповідно до інформації, розміщеної на сайті підприємства, Комунальне підприємство «Харківводоканал», є юридичною особою, має самостійний баланс, основними видами діяльності підприємства зокрема є: забір, очищення та постачання вод та каналізація, відведення й очищення стічних вод. Тобто Комунальне підприємство «Харківводоканал» є суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Послугою централізованого водопостачання користуються споживачі (фізичні та юридичні особи), які мешкають та/або розташовані в межах м. Харкова.

В розумінні змісту Закону України «Про захист економічної конкуренції» послуга централізованого водопостачання є товаром. Відповідно до статті 5 Закону України «Про природні монополії» ринок централізованого водопостачання перебуває у стані природної монополії. Одним з видів діяльності Комунального підприємства «Харківводоканал», є надання послуг централізованого водопостачання. Отже, послуга централізованого водопостачання розглядається як товар, який не має замінників. Централізоване водопостачання є послугою, яка не має замінників внаслідок технологічних особливостей конкуренції на зазначеному ринку. Таким чином, товарними межами ринку є послуги централізованого водопостачання. Територіальними межами ринку є територія міста Харкова на якій розташовані мережі водопостачання, що перебувають у власності або користуванні Комунального підприємства «Харківводоканал». Враховуючи, що цей ринок перебуває у стані природної монополії, конкуренція на ньому відсутня. Приймаючи, до уваги наведене, відповідно до статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Комунальне підприємство «Харківводоканал», має ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку централізованого водопостачання в межах території міста Харкова на якій розташовані мережі водопостачання, що перебувають у його власності або користуванні. Жодна конкуренція на ринку централізованого водопостачання та водовідведення відсутня, як і відсутня альтернатива щодо придбання послуг централізованого водопостачання та водовідведення споживачами інакше, ніж у Комунального підприємства «Харківводоканал».

Суду не надано жодних документальних даних, що витрати підприємства становлять більш ніж кошти, які надходять підприємству. Надана суду інформація щодо дебіторської та кредиторської заборгованості свідчить лише про наявність у підприємства заборгованості, але це знову ж таки не підтверджує, що підприємство є збитковим і кошти які надходять на його баланс з різних джерел в тому числі і від споживачів позбавляють підприємство сплатити судовий збір у повному обсязі. Будь-яких бухгалтерських даних, щодо розміру коштів, які надходять до підприємства від споживачів та з інших джерел суду не надано.

Крім того, представник підприємства не наголосив на певних аспектах господарської діяльності підприємства в тому числі: не вказано про наявність чи відсутність у підприємства субсидій, дотацій, не надана інформація щодо фінансування з боку органів місцевого самоврядування та не вказано, про певний порядок оподаткування послуг які надає підприємство споживачам.

Посилання на заборгованість населення перед підприємством та про наявність заборгованості інших підприємств перед Комунальним підприємством «Харківводоканал» жодним чином не відображає майновий стан підприємства.

Також суд звертає увагу, що подаючи до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, підприємство просить стягнути з боржників, не лише суму боргу за надані послуги, але і індекс інфляції та 3% річних від простроченої суми, що можна вважати своєрідним захистом законодавцем прав підприємства від несвоєчасного виконання боржниками своїх зобов'язань передбачених законом і в певній мірі компенсації за несвоєчасні розрахунки з підприємством.

Посилання представника позивача на необхідність підприємства виплачувати першочергові платежі, в тому числі виплачувати заробітну плату працівникам, знову таки не свідчить про неможливість оплачувати судовий збір при зверненні до суду, а лише констатує факт, про наявність деяких видів витрати, які повинно нести підприємство.

Відповідно Закону України «Про судовий збір», судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Представник позивача в клопотанні посилається на рішення Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі», яким було вказано, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд зауважує, що відповідно Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість звільнення від сплати судового збору, про що і просить представник в клопотанні, але ж при існуванні підстав для цього. Крім того, саме норми вказаного закону є своєрідним захистом від зловживання заявниками правом на звільнення від сплати судового збору, оскільки перш за все судовий збір, згідно Бюджетного кодексу України, надходить до спеціального фонду Держбюджету, розпорядником якого є Державна судова адміністрація України, та в подальшому направляється на забезпечення здійснення правосуддя та зміцнення матеріально-технічної бази судів. Вказані цілі, відповідно до Бюджетного кодексу, фінансуються із спеціального фонду винятково за рахунок судового збору. Це кошти, які мають цільовий характер. Даний платіж справляється з огляду на те, що розгляд кожної справи буде здійснюватися з витрачанням деяких коштів. І саме ці витрати суду має компенсувати особа, що до нього звертається. За допомогою судового збору державі частково компенсуються видатки на суди та здійснення судочинства.

Таким чином, жодного порушення прав позивача, які б перешкоджали доступу до суду та ускладнювали цей доступ, суд не вбачає і підприємство має можливість на здійснення цього права в порядку передбаченому законом після сплати судового збору в розмірі передбаченому законом.

Крім того, представник позивача сплату судового збору за подачу позову чи наказу до суду відносить в графу витрат. Проте суд звертає увагу,що після розгляду позовної заяви сума судового збору буде компенсована боржником у разі задоволення позовної заяви, шляхом стягнення цих коштів з боржника на користь підприємства.

Суд, розглянувши заяву представника Комунального підприємства «Харківводоканал», приймаючи до уваги, що представником позивача суду не надано достатньо обґрунтованих та документально підтверджених доказів на підтвердження того, що майновий стан підприємства перешкоджає йому сплатити судовий збір в розмірі встановленому чинним законодавством в повному обсязі, приходить до висновку, що звільнення позивача від сплати судового збору є необгрунтованим і вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання.

Суд, керуючись ст.82,293 ЦПК України, статтею 8 ЗУ «Про судовий збір»,

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання представника Комунального підприємства «Харківводоканал» про звільнення від сплати судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.К. Ізмайлов

Джерело: ЄДРСР 68955807
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку