Харківський окружний адміністративний суд _{61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3}

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 грудня 2010 р. № 2-а- 9304/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І,С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Україна" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова №0000172320/0 від 12.03.2010 року про донарахування зобов'язань з податку на прибуток і штрафних санкцій на загальну суму 151990,0 грн. і № 0000182320/0 від 12.03.2010 року про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість і штрафних санкцій на загальну суму 621955,50 грн. повністю.

В обґрунтовування позову посилався на вимоги Закону України „Про податок на додану вартість” та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова з податку на додану вартість на суму 621955,50 грн., та на Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" заниження податку на прибуток на загальну суму 151990,00 грн., прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги адміністративного позову та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000182320/0 від 12.03.2010 року, №0000172320/0 від 12 березня 2010 року прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку:

З 10.02.2010 року по 02.03.2010 року співробітниками ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Іресталь Україна" за період з 01.10.2007 року по 30.09.2009 рік.

За результатами перевірки складено акт перевірки №1198/232/34017064.

На підставі акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення №0000182320/0 від 12 березня 2010 року, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на прибуток на суму 118165,00 грн. основного платежу та 33825,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього 151990,00 грн.; та №0000172320 від 12 березня 2010 року, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість на суму 414637,00 грн. основного платежу та 207318,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього 621955,50 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень №0000182320/0 від 12 березня 2010 року та №0000172320 від 12 березня 2010 року в порядку п.п. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, ДПА у Харківській області.

Рішенням відповідача, а в подальшому рішеннями ДПА регіонального рівня, скаргу позивача було залишено без задоволення, відповідно рішення-повідомлення без змін.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою нарахування валового доходу по рядку 01.6 Декларацій „Інші доходи " та валових витрат, які були відображені підприємством у рядку 04.13 Декларацій "Інші витрати, крім визначених у рядках 04.1-04.12", встановлено, що згідно з даними оборотно-сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку 71 "Інший операційний дохід", 31.1 «Розрахунковий рахунок», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками», 68.5 «Розрахунки з іншими кредиторами», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 3772 "Розрахунки з іншими дебіторами", 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 95 «Інші фінансові витрати», банківських виписок з додатками, підприємством отримані доходи за 4 квартал 2007 року у сумі 26498,0 грн., у 2008 році - у сумі 762158,0 грн., за 9 місяців 2009 року - 123763,0 грн. та понесені витрати за 4 квартал 2007 року у сумі 90990,0 грн., за 2008 рік - 608556,0 грн., за 9 місяців 2009 року - 446146,0 грн.

З метою з'ясування показників, які були відображені підприємством по рядку 01.6 Декларацій та рядку 04.13 Декларацій, ДПІ Червонозаводського районі м. Харкова надало підприємству письмовий запит № 2199/10/07-015 від 25.02.2010 щодо пояснення та документального підтвердження сум доходів, відображених по рядку 01.6 та стр. 04.13 "Інші витрати" Декларацій з податку на прибуток за перевіряємий період.

Згідно з відповіддю ТОВ «Іресталь Україна» вх. ДПІ № 4586/10/ін від 01.03.2010, по рядку 01.6 Декларацій відображені доходи відповідно до п.п.4.1.2-4.1.6 (крім п.п.4.1.5 п.4.1 ст.4), п.п. 7.3.5 п.7.3 ст.7 п.п.11.3.6 п.11.3 ст.11 та по рядку 04.13 Декларацій відображені витрати відповідно ст.5, ст.7, п.п.8.1.4, п.8.1, п.п.8.3.7 п.8.3, п.п.8.4.3,8.4.7,8.4.8,8.4.10 п.8.4, п.п.8.9.4 п.8.9 ст.8, п.9.5, 9.6 ст.9, п.22.25 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та по рядку 04.13 Декларацій з податку на прибуток відображено витрати відповідно до ст.5, ст7, п.п.8.1.4, п.8.1, п.п.8.3.7 п.8.3, п.п.8.4.3, 8.4.7, 8.4.8, 8.4.10 п.8.4, п.п.8.9.4 п.8.9 ст.8, п.9.5, 9.6 ст.9, п.22.25 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року із змінами та доповненнями.

Перевіркою правильності застосування ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при визначенні показника по рядку 04.13 Декларацій з податку на прибуток було встановлено, що при перевірці документів: договори, рахунки-фактури, акти виконаних робіт (послуг), оборотно-сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками», 68.5 «Розрахунки з іншими кредиторами», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 3772 "Розрахунки з іншими дебіторами", 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 95 «Інші фінансові витрати», банківських виписок з додатками, а саме: послуги оренди, витрати сплачені за обслуговування банку складає: за 4 квартал 2007 року у сумі 90990,0 грн., за 2008 рік - 608556,0 грн., за 9 місяців 2009 року - 446146,0 грн.

Виходячи з аналізу приписів ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" судом встановлено, що нормами зазначеної статті оподатковуються операції особливого виду.

Однак формування витрат за операціями: товарообмінними (бартерними); страхової діяльності; з цінними паперами та деривативами; спільної діяльності на території України без створення юридичної особи; дивідендів; пов'язаними з борговими вимогами та зобов'язаннями; пов'язаними з довгостроковими договірними зобов'язаннями; пов'язаними з оподаткуванням неприбуткових установ і організацій; пов'язаними з особливостями оподаткування підприємств та організацій громадських організацій інвалідів; пов'язаними з особливостями оподаткування окремих платників податку; пов'язаними з віднесенням спеціальних продуктів дитячого харчування до продукції власного виробництва, що передбачено п.п.7.13.1 цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України; пов'язаними з оподаткуванням прибутку, отриманого від виконання угоди про розподіл продукції на підприємстві взагалі не встановлено.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що в ході перевірки підприємством не було надано первинних фінансово-господарських документів в підтвердження формування складу валових витрат (рядок 04.13 Декларацій з податку на прибуток - „Інші витрати"), у відповідності до п.п.8.1.4, п.8.1, п.п.8.3.7 п.8.3, п.п.8.4.3, 8.4.7, 8.4.8, 8.4.10 п.8.4, п.п.8.9.4 п.8.9 ст.8, п.9.5, 9.6 ст.9, п.22, 25 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97- ВР від 22.05.1997, що є порушенням приписів п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування підприємств", згідно яких не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

А отже, перевіркою було вірно встановлено завищення показників, відображених позивачем у рядку 04.13 Декларації "Інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12" всього на суму 2073259,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2007 року - 58242грн., за 2008 рік на суму 361582 грн., за 9 міс.2009 року на суму - 1653435,0 грн.

Крім того, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі наданих до перевірки документів - договорів, податкових накладних, рахунків на продаж ТМЦ, банківських виписок з додатками, касових книг з додатками, реєстрів виданих податкових накладних встановлено, що підприємством в порушення п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.10.2007. по 30.09.2009 в сумі 383461,0 грн за рахунок не вірного визначення бази оподаткування по товарам імпортного походження, реалізованих на території України.

При перевірці вантажно-митних декларацій встановлено, що по окремим видам товару ціна реалізації нижче за митну вартість, визначену в ВМД.

Крім того, за результатами виїзної позапланової документальної перевірки від 18.04.2008 № 1748/16-008/34017064 щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації за січень 2008 року у сумі 35073 грн, яку підприємство повинно було відкоригувати у наступних податкових періодах. Поточною перевіркою встановлено, що ТОВ "Іресталь Україна" не проводило коригування, у зв'язку з чим зменшення у сумі 35073,0 грн. відкориговано перевіркою за лютий 2008 року.

Таким чином, судом встановлено, що підприємством занижено податок на додану вартість всього на суму 414637,0 грн, в тому числі за лютий 2008 року на суму 68564,0 грн, за жовтень 2008 року, на суму 15393,0 грн, за листопад 2008 року на суму 136442,0 грн, за січень 2009 року суму 35852,00 грн., за лютий 2009 року на суму 28761,0 грн, за березень 2009 року на суму 84571,0 грн, за квітень 2009 року на суму 5585,0 грн, за травень 2009 року на суму 11057,0 грн, за липень 2009 року на суму 5317,0 грн, за серпень 2009 року на суму 23095,0 грн та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2009 року на суму 3896,0 грн.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону зазначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті, (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Згідно з п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (п.п.2.4 п.2 Положення). Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами. Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства (п.4.3 ст. 4 Закону).

Згідно з роз'ясненням ДПА України від 09.04.08 №7310/7/16-151, при подальшій реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначатимуться за правилами, встановленими п.4.1 ст.4 Закону, а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Статтею 259 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 261 МК України передбачає, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, (затвердженої Наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 N 307 (у редакції наказу Держмитслужби України від 18 квітня 2002 N 207) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 травня 2002 N 462/6750) митна вартість - вартість товару, що визначається відповідно до положень Закону України "Про Єдиний митний тариф" і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики.

Згідно з п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»обов'язок доведення того, що нарахування суми податкового зобов'язання, здійснене органом державної податкової служби відповідно до законодавства, є помилковим, покладається на платника податків.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що доводи, зазначені ТОВ "Іресталь Україна" у позові, не можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень - рішень, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Україна" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі. < Текст > < Сума задоволення > < Текст >

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2010 року.

Суддя підпис< Текст > ОСОБА_3

Постанова не набрала чинності.Оригінал знаходиться у справі.Копія.Вірно< Текст >

Суддя І.С.Чалий секретар Ж.Г.Елоян< Текст >