open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року

Справа № 910/18506/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Шевчук С.Р.,

Демидової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року у справі №910/18506/16 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання договорів недійсними,

за участю представників:

Позивача: Кириленко О.П., дог. б/н від 24.07.2017 року,

Відповідача: Разумов М.А., дог. б/н від 24.07.2017 року.

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Одеський коровай" (далі - ПАТ "Одеський коровай", Товариство, Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк", Банк, Відповідач) про визнання недійсними, з моменту укладення, іпотечних договорів від 30.08.2010 року, зареєстрованими за номером 8468 і номером 8470, і від 26.08.2011 року за номером 9894, та від 12.06.2014 року за номером 3007, а також, визнання недійсними з моменту укладення договорів застави від 30.08.2010 року за номером 8474 і від 02.04.2012 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2016 року позов ПАТ "Одеський коровай" задоволено повністю, а саме: визнано недійсними з моменту укладання, іпотечний договір від 30.08.2010 року, укладений між ПАТ "Одеський коровай" і ПАТ "Сбербанк", посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 8468, іпотечний договір від 30.08.2010 року, укладений між ПАТ "Одеський коровай" і ПАТ "Сбербанк", посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 8470, договір застави від 30.08.2010 року, укладений між ПАТ "Одеський коровай" і ПАТ "Сбербанк", посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 8474, іпотечний договір від 26.08.2011 року, укладений між ПАТ "Одеський коровай" і ПАТ "Сбербанк", посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 9894, іпотечний договір від 12.06.2014 року, укладений між ПАТ "Одеський коровай" і ПАТ "Сбербанк", посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 3007, та договір застави від 02.04.2012 року, укладений між ПАТ "Одеський коровай" і ПАТ "Сбербанк", про передачу в заставу виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг "Булкін".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Одеський коровай" відмовлено повністю.

У поданій касаційній скарзі та письмових поясненнях до неї, ПАТ "Одеський коровай", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 92, 98, 190, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 66 Господарського кодексу України, ст.ст. 41, 42, 46 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 42, 22, 32, 34, 36, 43, 53 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції у даній справі.

ПАТ "Сбербанк", у своєму письмовому відзиві, посилаючись на безпідставність доводів та вимог ПАТ "Одеський коровай", викладених у касаційній скарзі, просив залишити постанову суду апеляційної інстанції у даній справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вказувалось вище, вимогами ПАТ "Одеський коровай" у даній справі є визнання недійсними, з моменту укладення, іпотечних договорів від 30.08.2010 року, зареєстрованими за номером 8468 і номером 8470, і від 26.08.2011 року за номером 9894, та від 12.06.2014 року за номером 3007, а також, визнання недійсними з моменту укладення договорів застави від 30.08.2010 року за номером 8474 і від 02.04.2012 року, з посиланням на положення ст.ст. 92, 97, 98, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, і на те, що вказані угоди про передачу в іпотеку/заставу майна, перелік якого міститься у позовній заяві, які фактично були спрямовані на відчуження майна на суму, що становить більше 50% відсотків майна цього Товариства, було укладено без відповідного на те рішення загальних зборів учасників ПАТ "Одеський коровай".

Суд першої інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 92, 98, 190, 203, 215, 241, 572, 575 Цивільного кодексу України, ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", п. 11.3. Статуту ПАТ "Одеський коровай", та представлених доказів по справі, встановивши, що спірними договорами, зокрема, іпотечними договорами від 30.08.2010 року, та наступними договорами іпотеки і застави, забезпечувались зобов'язання за кредитним договором від 24.06.2010 року на суму, що значно перевищувала 50% відсотків майна Позивача яке, крім іншого, відноситься до цілісного майнового комплексу, без відповідного на те рішення загальних зборів Товариства або подальшого такого схвалення спірних правочинів, дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними, з моменту укладення, іпотечних договорів від 30.08.2010 року, зареєстрованих за номером 8468 і номером 8470, і від 26.08.2011 року за номером 9894, та від 12.06.2014 року за номером 3007, а також, договорів застави від 30.08.2010 року за номером 8474 і від 02.04.2012 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, з посиланням на ст.ст. 98, 159, 241, 261 Цивільного кодексу України, ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", п. 11.3 Статуту ПАТ "Одеський коровай", і на те, що загальна вартість майна Товариства, переданого Банку в іпотеку/заставу за спірними правочинами від 30.08.2010 року не перевищувала 50% майна цього Товариства, тоді як його Наглядова рада, яка діяла в межах наданих їй на те загальними зборами акціонерів Позивача відповідних повноважень, 22.06.2010 року прийняла рішення про передачу в заставу/іпотеку нерухомого та рухомого майна, на підставі якого і було укладено відповідні договори, які в подальшому було схвалено самим Товариством шляхом укладення договорів страхування заставного майна та підписання актів його моніторингу, дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними оскаржуваних угод, у зв'язку з чим, скасувавши рішення суду першої інстанції, прийняв нове рішення - про відмову в позові.

Щодо спливу строку позовної давності про застосування якого заявляв Відповідач у даній справі, то суд апеляційної інстанції, встановивши відсутність порушень прав та інтересів Позивача під час укладення спірних правочинів і у зв'язку з цим - безпідставність позовних вимог та відмову у такому позові, дійшов висновку про те, що позовна давність у даному спорі застосуванню не підлягає.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, згідно ст. 34 цього ж Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно доводів Позивача та представлених ним доказів у справі, укладання спірних договорів про передачу в заставу/іпотеку майна загальною вартістю 149831212,08 грн., що значно перевищує 50% майна цього Товариства фактично мало на меті відчуження майна, яке належить до єдиного цілісного майнового комплексу ПАТ "Одеський коровай". При цьому, як стверджував Позивач, жодних рішень щодо надання згоди на укладання вказаних значних правочинів загальними зборами Товариства, як вищим його органом управління з питань передачі в іпотеку (відчуження) майна та рішень щодо їх схвалення, взагалі не приймалося. Тому, на думку Позивача, рішення № 24/06/2010, яке було прийнято Наглядовою радою Товариства 22.06.2010 року, щодо передачі Банку в іпотеку/заставу майна, на підставі якого і було укладено спірні договори, було прийнято з перевищенням вказаним органом своїх повноважень, що на його думку є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

У зв'язку з цим, частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними умовами для дійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При цьому, за приписами статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником юридичної особи з перевищенням повноважень, створює, змінює та припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Крім того, частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Водночас, згідно ст. 97 цього ж Кодексу, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариства є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 159 Цивільного кодексу України також встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.

Водночас, згідно ст. 23 Закону України "Про господарські товариства", управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.

Згідно ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, яка діяла на момент укладення кредитного договору), загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. До виключної компетенції загальних зборів належить: визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства; внесення змін до статуту товариства; прийняття рішення про анулювання викуплених акцій; прийняття рішення про зміну типу товариства; прийняття рішення про розміщення акцій; прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства; прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства; прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій; затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них; затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства; затвердження річного звіту товариства; розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами; прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій; прийняття рішення про форму існування акцій; затвердження річних дивідендів у розмірі, що перевищує їх обсяг, встановлений абзацом другим частини другої статті 30 цього Закону; прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів; обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради; прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради; обрання голови та членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень; затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень; прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора); затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства; обрання комісії з припинення акціонерного товариства; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом або положенням про загальні збори товариства. Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесено вирішення й інших питань.

При цьому, частину 2 статті 33 Закону України "Про господарські товариства" у лютому 2011 року було доповнено новим пунктом 22 (згідно із Законом України від 03.02.2011 року № 2994-VI) за яким, до виключної компетенції загальних зборів віднесено, зокрема, прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства", значний правочин - це правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

Водночас, відповідно до ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочинів до категорії значних правочинів. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів. Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради. Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості. Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом не більш як одного року, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної вартості. Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цим розділом, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законодавством або статутом акціонерного товариства. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

В наступному, у лютому 2011 року в статтю 70 Закону України "Про акціонерні товариства" було внесено зміни, зокрема, щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств, а саме: абз. 3 ч. 2 вказаної статті Закону викладено у редакції про те, що рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості, а ч. 3 викладено таким чином, що у випадку, якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.

У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22.06.2010 року рішенням Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Одеський коровай", оформленого протоколом № 22/06/2010, було вирішено, зокрема, погодити відкриття невідновлювальної кредитної лінії в АТ "Сбербанк Росії" з лімітом 83751030,00 грн. строком на 60 місяців зі сплатою 17% річних для рефінансування кредитів в АТ "Укрексімбанк" із щомісячним графіком погашення кредиту, починаючи з 05.01.2011 року (пункт 1), а також, вирішено погодити відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 5248970,00 грн. строком на 60 місяців із сплатою 17% річних з метою поновлення оборотного капіталу із вільним графіком погашення кредиту (пункт 2). З метою забезпечення зобов'язань перед банком (зазначених в п.п. 1, 2 порядку денного) вирішено передати банку в іпотеку/заставу визначене рішенням майно, загальною залишковою балансовою вартістю 57015863,14 грн. та надати голові правління Товаритсва повноваження на укладення та підписання договорів про відкриття кредитних ліній, договорів іпотеки/застави та інших документів, пов'язаних з підписанням вищевказаних договорів (пункти 3, 4).

На підставі вищезазначеного рішення, 24.06.2010 року між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк), правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", та ВАТ "Одеський коровай" (Позичальник), правонаступником якого є ПАТ "Одеський коровай", було укладено договір про відкриття кредитної лінії №18-В/10 (далі - Кредитний договір 1) та договір про відкриття кредитної лінії № 17-В/10 (далі - Кредитний договір 2).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Кредитного договору 1 Відповідач відкриває Позивачу мультивалютну відновлювальну кредитну лінію, ліміт якої складає 20551153,05 російських рублів.

В наступному, положення вказаних пунктів неодноразово змінювалися, у зв'язку з чим, ліміт кредитної лінії складає 46035672,90 грн.

Згідно п.п. 1.1., 1.2. Кредитного договору 2, з урахуванням внесених змін, Відповідач відкриває Позивачу мультивалютну відновлювальну кредитну лінію з лімітом 240065992,00 російських рублів.

Умовами, кожного з Кредитних договорів (пункти 2.1.) було визначено, що належне виконання Позичальником кредитних зобов'язань забезпечується, зокрема: іпотекою нежитлових будівель та споруд, загальною площею 13418,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, які належать ВАТ "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності; заставою основних засобів, які належать ВАТ "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності; іпотекою будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська (вул. Хворостіна), буд. 47, які належать ВАТ "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності; іпотекою будівлі гуртожитку, загальною площею 2548,0 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14-А, які належать ВАТ "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності; іпотекою нежилого приміщення, загальною площею 66,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 68, яке належить ВАТ "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності; іпотекою нежилого приміщення, загальною площею 137,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 38/1, яке належить ВАТ "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності; іпотекою нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 190,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 3, яке належить ВАТ "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності; іпотекою нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 188,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорська дорога, буд. 29, яке належить ВАТ "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності; іпотекою житлового приміщення першого поверху, загальною площею 91,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 17, яке належить ВАТ "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності; іпотекою житлового приміщення першого поверху, загальною площею 139,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Глушко, буд 22, яке належить ВАТ "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності; іпотекою житлового приміщення першого поверху, загальною площею 99, 4 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, буд 41-А, яке належить ВАТ "Одеський коровай" (ідентифікаційний код 00376886) на праві власності.

В подальшому, 30.08.2010 року, на виконання умов Кредитних договорів 1, 2, між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", як Іпотекодержателем, і ВАТ "Одеський коровай", як Іпотекодавцем, було укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 8468 (далі - Договір № 8468), згідно п. 3.1. якого, предметом іпотеки є: нежилі будівлі та споруди загальною площею 13418,3 кв.м., а саме: літ. "А, А1, А2" за планом земельної ділянки - основні, загальною площею 9388,3 кв.м., літ. "Б" за планом земельної ділянки - майстерня, загальною площею 333,2 кв.м., літ. "В" за планом земельної ділянки - склади, загальною площею 815,8 кв.м., літ. "Г" за планом земельної ділянки - виробниче, загальною площею 195,3 кв.м., літ. "Д" за планом земельної ділянки - пральня, загальною площею 327,9 кв.м., літ. "Е" за планом земельної ділянки - майстерня, загальною площею 183,0 кв.м., літ. "Ж" за планом земельної ділянки - підсобне, загальною площею 44,6 кв.м., літ. "З" за планом земельної ділянки - сховище, загальною площею 175,1 кв.м., літ. "И" за планом земельної ділянки - склад, загальною площею 138,8 кв.м., літ. "К" за планом земельної ділянки - насосна, загальною площею 117,6 кв.м., літ. "Л" за планом земельної ділянки - склад, загальною площею 188,8 кв.м., літ. "М" за планом земельної ділянки - гараж-склад, загальною площею 135,0 кв.м., літ. "Н" за планом земельної ділянки - бокси, загальною площею 201,1 кв.м.; літ. "О" за планом земельної ділянки - автомайстерня, загальною площею 1017,6 кв.м., літ. "П" за планом земельної ділянки - прохідна, загальною площею 156,2 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Петрова Генерала, буд. 14, які належать Іпотекодавцю на праві власності згідно зі свідоцтвом про право власності на нежилі будівлі та споруди САА № 452419, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 23.05.2003 року на підставі наказу ФДМУ з додатками по Одеській області з переліком від 29.07.1997 року № 17-АТ. Предмет іпотеки зареєстровано за Іпотекодавцем Одеським МБТІ 03.06.2003 року, номер запису 654, стор. 2, кн. 26 неж. Вартість цього нерухомого майна згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 26493040, виданим КП "Одеське МБТІ" 22.06.2010 року, складає 11430793,00 грн. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 2,7609 га, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І - ОД № 00337, виданого Одеською міською радою 20.03.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 137.

Відповідно до п. 3.2. Договору № 8468 за взаємною згодою сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 28782190, 00 грн.

Крім того, 30.08.2010 року між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Іпотекодержатель) і ВАТ "Одеський коровай" (Іпотекодавець), було укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 8470 (далі - Договір № 8470), за яким (п. 3.1.) предмет іпотеки за цим договором є будівля гуртожитку, загальною площею 2548,0 кв.м., житловою площею 1720,8 кв.м., реєстраційний номер 9963247, за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Петрова Генерала, буд. № 14-а, яка належить Іпотекодавцю на праві власності згідно зі Свідоцтвом про право власності на будівлю гуртожитку № 017047, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 18.01.2002 року на підставі переліку нерухомого майна, що передано у власність ВАТ "Одеський коровай" від 07.12.2000 року, наказу ФДМУ від 29.07.1997 року № 17-АТ, розпорядження Малиновської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.10.2001 року № 848/01-04. Предмет іпотеки зареєстровано за Іпотекодавцем Одеським МБТІ 21.01.2002 року, номер запису 1345-стор. 151-кн. 15 неж.

Вартість нерухомого майна згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 26448447, виданим КП "Одеське МБТІ" 17.06.2010 року, складає 839190,71 грн.

В пункті 3.2. Договору № 8470 визначено, що за взаємною згодою сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 6461804,00 грн.

Також, 30.08.2010 року між ПАТ "Дочірній банк Збербанку Росії" (Заставодержатель) і ВАТ "Одеський коровай" (Заставодавець) було укладено договір застави, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за номером 8474 (далі - Договір № 8474).

У Додатку № 1 до Договору № 8474 (з урахуванням змін та доповнень до цього договору) визначено опис предмета застави (опис основних засобів), що розташований в м. Одесі, вул. Прохоровська, буд.47.

Згідно п. 3.1. Договору № 8474 предметом застави є обладнання та інші основні засоби, які належать Заставодавцю на праві власності, що підтверджується балансовою довідкою № 04-ОФ/30-9 від 30.08.2010 року. Предмет застави, що передається в заставу Заставодержателю, визначений у додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною. Балансова вартість предмету застави за договором складає 35399517,42 грн., без ПДВ.

За взаємною згодою сторін загальна вартість предмету застави складає 22542237,08 грн. (п. 3.2. Договору № 8474).

В наступному, 26.08.2011 року між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Іпотекодержатель) і ВАТ "Одеський коровай" (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 9894 (далі - Договір № 9894), згідно п. 1.1. якого в забезпечення виконання зобов'язань Боржника - ПАТ "Кримхліб" (95013, АРК, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 00381580), які випливають із договору про відкриття кредитної лінії від 26.08.2011 року № 04-Н/11/16/ЮО, укладеного між Боржником та Іпотекодержателем, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене в п. 3.1. договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 9894 предметом іпотеки за договором є: нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 139,9 кв.м., яке розташоване за адресою: Одеська область, місто Одеса, проспект Глушка Академіка (проспект Димитрова), буд. 22, яке належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення першого поверху, виданого 02.04.1999 року Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому державним нотаріусом 25.12.1998 року, реєстровий № 1-4461, нежитлове приміщення магазину загальною площею 137,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вул. Космонавтів, будинок 38/1, яке належить Іпотекодавцю на праві власності згідно з рішенням господарського суду Одеської області, справа №24/183-09-5348 від 25.02.2010 року та рішення господарського суду Одеської області, справа № 24/183-09-5348 від 21.12.2009 року, нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 90,9 кв.м., яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 3, яке належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення першого поверху, виданого 02.04.1999 року Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом 25.12.1998 року, реєстровий № 1-4465, будівлі та споруди, загальною площею 8733,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Прохоровська (вул. Хворостіна), буд. 47, а саме: літ. "А, А1" - будівля головного виробничого корпусу, літ. "Ж" - будівля газорегуляторного пункту, літ. "Н" - будівля для солі та матеріалів, літ. "П" - будівля для зберігання запасі води, літ. "К" - будівля компресорної станції, літ. "Б" - будівля котельної, літ. "М", "Л" - будівля матеріального складу; літ. "В" - будівля прохідної та відділу кадрів, літ. "И" - будівля ремонтних майстерень, літ. "О" - будівля столярних майстерень, літ. "Д" - будівля трансформаторної підстанції, літ. "С" - рампа з навісом, літ. "Р" - споруда складу БЗБ. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності згідно з рішенням господарського суду Одеської області, справа №9/4-06-370 від 27.01.2006 року. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 0,9566 га та перебуває у строковому платному користуванні Іпотекодавця згідно з договором оренди землі, укладеним між Іпотекодавцем і Одеською міською радою 31.03.2010 року, посвідчений нотаріально за реєстровим № 794, та зареєстрованим в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради 21.04.2010 за №779. Кадастровий номер земельної ділянки - 5110137300:29:003:0007, цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будівель та споруд хлібозаводу № 2.

За умовами Договору № 9894 (п. 3.2.) за взаємною згодою сторін загальна заставна вартість предмету іпотеки складає 24601469,00 грн.

Згідно п. 4.2.3. Договору № 9894 за рахунок предмету іпотеки Іпотекодержатель має право за рахунок предмету іпотеки задовольнити всі свої вимоги у відповідності з договором, в тому числі шляхом прийняття предмета іпотеки у власність або продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Крім того, з метою забезпечення зобов'язань за вказаними Кредитними договорами, 02.04.2012 року між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Заставодержатель) і ВАТ "Одеський коровай" (Заставодавець) було укладено договір застави (далі - Договір застави), за яким було передано в заставу виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг "Булкін", які належать Заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 112126 від 10.09.2009 року, свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 34594 від 15.09.2003 року, випискою з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг № 34594 від 10.02.2012 року, випискою з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг № 112126 від 10.02.2012 року, видані Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та договором № ТіС-130/11 від 20.10.2011 року, який укладений між Заставодавцем і ЗАТ "Холдинг Т і С".

Майновими правами, які передаються в заставу за договором є: виключне право на використання знаку для товарів та послуг "Булкін", виключне право дозволяти використання знаку для товарів та послуг "Булкін", виключне право перешкоджати неправомірному використанню знаку для товарів та послуг "Булкін", в тому числі, забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (п. 3.1. Договору застави).

Згідно п. 3.2. Договору застави за взаємною згодою сторін вартість предмету застави складає 44569582,00 грн.

Також, 12.06.2014 року між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Іпотекодержатель) і ПАТ "Одеський коровай" (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріально та зареєстрований за номером 3007 (далі - Договір № 3007), відповідно до умов якого (п. 3.1.) предметом іпотеки за договором є: нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 139,9 кв.м., розташоване за адресою: Одеська область, м.Одеса, проспект Глушка Академіка (проспект Димитрова), буд. 22, яке належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення першого поверху, виданого 02.04.1999 року Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому державним нотаріусом 25.12.1998 року, реєстровий № 1-4461. Право власності за Іпотекодавцем зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 306675351101, номер запису про право власності: 4876866, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу: 18605008 від 05.03.2014, нежитлове приміщення магазину загальною площею 137,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 38/1, яке належить Іпотекодавцю на праві власності згідно з рішенням господарського суду Одеської області, справа № 24/183-09-5348 від 25.02.2010 року та рішення господарського суду Одеської області, справа №24/183-09-5348 від 21.12.2009 року. Право власності за Іпотекодавцем зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором 12.06.2014 року, номер запису про право власності: 59826325, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 382896651101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу 2289700 від 12.06.2014 року, нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 90,9 кв.м., яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 3, яке належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення першого поверху, виданого 02.04.1999 року Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому державним нотаріусом 25.12.1998 року, реєстровий № 1-4465. Право власності за Іпотекодавцем зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.03.2014 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 307292551101, номер запису про право власності: 4885951, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу: 18640484 від 05.03.2014 року, будівлі та споруди, загальною площею 8733,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Прохоровська (вул. Хворостіна), буд. 47, а саме: літ. "А", "А1" - будівля головного виробничого корпусу, літ. "Ж" - будівля газорегуляторного пункту, літ. "Н" - будівля для солі та матеріалів, літ. П" - будівля для зберігання запасі води, літ. "К" - будівля компресорної станції, літ. "Б" - будівля котельної, літ. "М", "Л" - будівля матеріального складу, літ. "В" - будівля прохідної та відділу кадрів, літ. "И" - будівля ремонтних майстерень, літ. "О" - будівля столярних майстерень, літ. "Д" - будівля трансформаторної підстанції, літ. "С" - рампа з навісом, літ. "Р" - споруда кладу БЗБ. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності згідно з рішенням господарського суду Одеської області, справа № 9/4-06-370 від 27.01.2006 року. Право власності за Іпотекодавцем зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.03.2014 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 306405151101, номер запису про право власності: 4873047, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу: 18588247 від 04.03.2014 року. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 0,9566 га та перебуває у строковому платному користуванні Іпотекодавця згідно з договором оренди землі, укладеним між Іпотекодавцем і Одеською міською радою 31.03.2010 року, посвідчений нотаріально за реєстровим № 794, та зареєстрованим в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради 21.04.2010 року за № 779. Кадастровий номер земельної ділянки - 5110137300:29:003:0007, цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будівель та споруд хлібозаводу № 2.

Згідно п. 3.2. Договору № 3007 загальна заставна вартість предмету іпотеки складає 22873 930,00 грн.

При цьому, як було встановлено судом першої інстанції, згідно фінансової звітності поданої до податкових органів, а також з примітки до балансу Позивача за 2009 рік, вбачається, що чисті активи ПАТ "Одеський коровай" на початок 2009 року склали 57876000,00 грн., а на кінець 2009 року - 90327000,00 грн.

Таким чином, заставна вартість майна за Договорами № 8468, № 8470 і № 8474, які було укладено між сторонами 30.08.2010 року, становила 57786231,08 грн., тобто - 64% вартості майна ПАТ "Одеський коровай", а наступні договори, укладені між сторонами 26.08.2011 року, 02.04.2012 року і 12.06.2014 року для забезпечення виконання тих же кредитних зобов'язань, що і попередні договори, в сукупності складали заставну суму 92044981,00 грн., що також перевищило 50% вартості майна цього Товариства за даними його річної фінансової звітності за відповідний звітний рік.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції, встановивши вказані обставини справи та правильно врахувавши вищезазначені вимоги норм матеріального права щодо їх застосування в даних конкретних спірних правовідносинах і, зокрема, встановлені статтею 159 Цивільного кодексу України та статтею 70 Закону України "Про акціонерні товариства" (у тому числі - з урахуванням внесених змін) стосовно порядку укладання значних правочинів, ринкова вартість майна або послуг, за якими перевищує 25 та 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, що є виключною компетенцією загальних зборів, при чому, у першому випадку - за наявності простої більшості голосів, а в другому - трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості, чого в даному випадку дотримано не було, як і не було схвалено в наступному відповідним рішенням загальних зборів ПАТ "Одеський коровай", обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у даній справі.

При цьому, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи Відповідача про наступне схвалення договору застави від 02.04.2012 року та договору іпотеки від 12.06.2014 року рішеннями загальних зборів Позивача, відповідно, від 05.03.2012 року та від 25.04.2014 року, про наявність яких заперечував під час судового розгляду представник Позивача, оскільки згідно даних офіційного веб-сайту Агенства з розвитку інфраструктури фондового ринку України та річного звіту ПАТ "Одеський коровай" у вказаний спірний період питання про погодження відчуження майна на суму, що становить більше 50% майна цього Товариства та рішення з цього приводу загальними зборами Позивача не приймалось.

Щодо іншого періоду укладання спірних правочинів, а саме: 2010 - 2011 років, то матеріали справи також не містять даних про наявність рішення загальних зборів ПАТ "Одеський коровай" про надання згоди на відчуження майна на суму, що становить більше 50% майна цього Товариства, або ж про наступне схвалення такими зборами спірних правочинів.

Стосовно строку позовної давності, про застосування якого було заявлено Відповідачем у справі, то суд першої інстанції вірно посилаючись на те, що спірні правочини є взаємопов'язаними, оскільки укладені для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними угодами від 24.06.2010 року, а останній спірний правочин про таке забезпечення було укладено у 2014 році, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків строку позовної давності, який у даному випадку пропущено не було.

Вказані висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів касаційної інстанції, у повній мірі відповідають обставинам справи та були зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права, та з дотриманням процесуальних норм.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, який, відповідно до положень ст.ст. 99 та 101, 11112 Господарського процесуального кодексу України, під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього ж Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не приділив у повній мірі уваги, як вимогам вищезазначених норм матеріального права, так і обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення даної справи і, зокрема, щодо вартості майна переданого в забезпечення виконання зобов'язань та вартості активів ПАТ "Одеський коровай" у відповідний звітний рік.

Так, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову, та приймаючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції вказував тільки на те, що станом на момент укладення спірних угод, саме 30.08.2010 року, до виключної компетенції загальних зборів не було віднесено затвердження угод на відчуження майна, а згідно Статуту ПАТ "Одеський коровай" такі повноваження були надані Наглядовій раді цього Товариства, яка фактично і приймала рішення про укладення кредитних угод та відповідних угод на забезпечення їх виконання. При цьому, апеляційний господарський суд вказував і на те, що загальна вартість заставного майна, переданого Банку, не перевищувала 50% вартості майна Товариства, тоді як після укладення спірних угод відбулось наступне схвалення таких правочинів шляхом укладення шляхом укладення додаткових договорів, договорів страхування заставного майна та підписання актів його моніторингу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, крім вищезгаданих положень норм матеріального права, зокрема, визначених статтею 159 Цивільного кодексу України та статтею 70 Закону України "Про акціонерні товариства", не врахував у повній мірі та належним чином те, що Статутом ПАТ "Одеський коровай" фактично не було врегульовано питання укладання значних угод, вартість майна за якими перевищувала 25% вартості майна цього Товариства, у зв'язку з чим, згідно положень згаданого Закону України "Про акціонерні товариства", в даному випадку слід було застосовувати саме його положення, чого у при вирішенні даного спору саме в суді цієї інстанції фактично дотримано не було.

У зв'язку з цим, судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки і тим обставинам, що відповідно до угод від 30.08.2010 року укладених для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними угодами, вартість заставного майна на той час уже склала загалом 64% вартості майна ПАТ "Одеський коровай" яке, крім іншого, входило до єдиного майнового комплексу, без відповідного на те рішення загальних зборів цього Товариства, що є порушенням ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

При цьому, посилаючись на те, що в даному випадку мало місце наступне схвалення спірних правочинів вчиненням певних дій про які зазначалось вище, суд апеляційної інстанції не врахував те, що положення статті 241 Цивільного кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки Позивач є акціонерним товариством для якого законодавством та статутом визначено повноваження його органів управління, зокрема, повноваження загальних зборів учасників товариства, у тому числі - його виключні повноваження, до яких відноситься і питання прийняття рішення про вчинення значного правочину ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, реалізація яких відбувається тільки шляхом проведення таких загальних зборів, а ніяким іншим способом.

Згідно ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вказане, постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позову у даній справі не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому така підлягає скасуванню.

Водночас, рішення суду першої інстанції у даній справі, яке було прийнято у відповідності до вимог норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм, є законним і обґрунтованим, а тому, вказане судове рішення підлягає залишенню його без змін.

У зв'язку із задоволенням касаційної скарги, з урахуванням положень ст. 49 ГПК України про розподіл судових витрат, господарський суд відшкодовує витрати стороні, на користь якої відбулося рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року скасувати повністю, а рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2016 року у справі № 910/18506/16 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на користь Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" 9921,60 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору, сплаченого за розгляд касаційної скарги.

Зобов'язати господарський суд міста Києва відати відповідний наказ.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Шевчук С.Р.

Демидова А.М.

Джерело: ЄДРСР 68903917
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку