КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2017 р. Справа№ 927/619/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зеленіна В.О.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників

від позивача: Мова І.В., дов. № 1328 від 20.12.2016р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Сосницької

районної державної адміністрації

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2017р.

по справі № 927/619/17 (суддя - Кушнір І.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі

Чернігівської філії Публічного акціонерного

товариства"Укртелеком"

до Управління соціального захисту населення Сосницької

районної державної адміністрації

про стягнення 130939,02 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" подано позов до Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації про стягнення 130939,02грн. боргу по компенсації вартості телекомунікаційних послуг наданих позивачем пільговим категоріям споживачів в період з 01.11.2015 по 30.12.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як оператором телекомунікацій надаються телекомунікаційні послуги споживачам, яким згідно із Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" встановлено пільги з оплати їх вартості. Відповідно до чинного законодавства на Відповідача, як розпорядника бюджетних коштів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, покладено обов'язок здійснювати розрахунки з постачальниками послуг пільговим категоріям громадян. Разом з тим, в порушення вимог чинного законодавства кошти на відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів в період з 01.11.2015 по 30.12.2016, на рахунок позивача від відповідача не надійшли, у зв'язку з чим виник заявлений до стягнення борг.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2017р. у справі № 927/619/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" заборгованість в сумі 130939 грн. 02 коп. та 1964 грн. 09 коп. на відшкодування судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2017р. у справі № 927/619/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.08.2017р. апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації у справі № 927/619/17 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зеленін В.О., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017р. у справі № 927/619/17 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 29.08.2017р.

22.08.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2017р. у справі № 927/619/17 без змін.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 за № 2017 -ІІІ.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Категорії громадян, яким надано пільги з оплати послуг зв'язку, визначені Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги категоріям споживачів, визначених вказаними Законами, з урахуванням встановлених їм пільг.

Звертаючись до суду, позивач просить стягнути з відповідача 130939,02 грн. боргу по компенсації вартості телекомунікаційних послуг наданих позивачем пільговим категоріям споживачів в період з 01.11.2015 по 30.12.2016, відповідно до наданого розрахунку.

Згідно зі ст.17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Відповідно до ч.6 ст.6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно зі ст.63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" реалізація обов'язкових цільових державних і місцевих програм соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме статтею 23 передбачено, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів на засадах адресності та цільового використання.

Згідно з ч.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв'язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В силу ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність.

Зі змісту підпункту "б" пункту 4 частини 1 ст.89 та ч.5 ст.102 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній у спірному періоді) вбачається, що до видатків місцевих бюджетів належать, в тому числі видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку наданих пільговим категоріям громадян, що проводяться за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за №256 було затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок), який визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, в тому числі компенсаційних виплат за пільговий зв'язок.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за №256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, при цьому, зобов'язання сторін по даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.

Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації згідно з Положенням про управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 20.01.2017 за №9 (далі - Положення), утворюється головою районної державної адміністрації, входить до районної державної адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань (п.1 Положення).

Відповідно до п.п.2,3 п.4 Положення основними завданнями управління в межах реалізації державної політики на території району у сфері соціального захисту населення, зокрема, є: забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення, призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України

Управління відповідно до визначених повноважень виконує такі функції, в тому числі, організовує, в межах своєї компетенції, роботу щодо надання населенню пільг з оплати послуг зв'язку; забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП) (пп.29, 35 п. 5 Положення).

Пунктом 3 Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення, тобто в даному випадку, Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації.

У відповідності до пунктів 10-11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Уповноважений орган, у свою чергу, щомісяця має звірити інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією що надходить від підприємства та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадити розрахунки, до уточнення цієї інформації.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у спірному періоді надсилав на адресу відповідача разом із супровідними листами за №168 від 06.05.2016, №11/325 від 10.06.2016, №11/326 від 10.06.2016, №340/11 від 23.06.2016, №377/11 від 18.07.2016, №11/516 від 09.08.2016, №11/603 від 06.09.2016, №11/143 від 07.10.2016, №11/816 від 10.11.2016, №11/879 від 07.12.2016, №11/926 від 12.01.2017 розрахунки вартості послуг, наданих пільговикам, за формою "2-а пільга" та акти звіряння розрахунків за формою "3-а пільга".

У відповідях на листи позивача, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за №256 відповідач зазначав, що Управління не може прийняти від ПАТ "Укртелеком" розрахунки вартості послуг за формою "2-а пільга" та акти звіряння розрахунків за формою "3-а пільга", оскільки відповідач є головним розпорядником коштів державного бюджету, але на 2016 рік не передбачено фінансування видатків на надання пільг з послуг зв'язку.

Позивачем була надіслана відповідачу претензія про стягнення заборгованості по компенсації пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 131601,52 грн. №14-12/229 від 22.05.2017.

У листі від 01.06.2017 №04-13/1321 відповідач не визнає суму заборгованості, зазначену у претензії в зв'язку з тим, що в дану суму включена сума компенсації пільг за послуги зв'язку, яку не отримували пільговики (даними особами є особи, які померли або пільгами не користуються (недостатньо даних для розрахунку доходу за даний період) та пропонує позивачу провести звірку по даній заборгованості між сторонами та для її узгодження.

Так листами №11/156 від 12.06.2017 та №11/157 від 13.06.2017 позивачем були направлені розрахунок коригувань з 01.01.2016-31.12.2016 та три примірника акта звірки взаєморозрахунків суми основного боргу 130939,02 грн. за період з 01.11.2015 по 31.12.2016 по компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги відповідно.

У листі від 16.06.2017 №04-13/1402 щодо розгляду претензії відповідач зазначив, що як бюджетна установа може мати бюджетні зобов'язання лише при наявності на це бюджетних призначень.

Відповідач, як бюджетна установа згідно п.п.3 п.5 ст.22 Закону України "Про державний бюджет України" отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у рішенні про місцевий бюджет. Такі повноваження у рішенні про районний бюджет на 2016 рік Управлінню соціального захисту не надавались. Сосницькою районною радою була прийнята програма "Районна програма надання інших пільг окремим категоріям громадян Сосницького району на 2016-2020 роки", але кошти на відшкодування наданих пільговим категоріям громадян послуг зв'язку не планувались і не надходили. Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з послуг зв'язку не приймались управлінням від ПАТ "Укртелеком", так як не було призначень на відповідний бюджетний рік. Відповідач також зазначає, що п.п.1,2 ст.23 Бюджетного кодексу України вказано, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності бюджетного призначення, встановленого рішенням про місцевий бюджет. Такі бюджетні призначення у 2016 році були відсутні не дивлячись на звернення до органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній категорії населення на території Сосницького району Чернігівської області.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач витрати понесені, позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах визначеним категоріям громадян за період з 01.11.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 130939,02 грн., не відшкодував.

Частина 2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на відсутність у державному бюджеті коштів, передбачених на відповідні видатки в 2016 році.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" зазначено, що: "Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань".

За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За таких обставин, Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із Закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Згідно з ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч.ч.1-4 ст.48 Бюджетного кодексу України.

У відповідності до листа Міністерства фінансів України від 30.06.2011 за № 31-07310-10-24/16584 "Щодо порядку обліку бюджетних зобов'язань" згідно із статтею 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України. Разом з тим, деякі програми, які відносяться до програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів). У зв'язку з цим та згідно з ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово - комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентської плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно з законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а посилання відповідача на те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не звільнюють його від обов'язку сплатити цю компенсацію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2017 у справі № 927/1039/16.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2017р. у справі № 927/619/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Сосницької районної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2017р. у справі № 927/619/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 927/619/17 повернути до Чернігівської суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді В.О. Зеленін

Л.Г. Смірнова