АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа
№ 525/511/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2345/17
Головуючийу 1-й інстанції Лисенко Н. В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2017 року
м. Полтава
Апеляційний
суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів : Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.
при секретарі: Маладиці Л.В.,
за участю: представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання об'єкту незавершеного будівництва (житлового будинку з господарськими будівлями) об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визначення розміру частки в об'єкті незавершеного будівництва,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з цим позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просила суд: визнати об?єкт незавершеного будівництва (житловий будинок з господарськими будівлями) об?єктом спільного сумісного майна подружжя з реальним розміром частки, визнати за нею право забудовника на ? частину побудованого але не зданого в експлуатацію житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з подальшим дозволом на введення в експлуатацію та реєстрацію права власності, визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,13 га, яка знаходиться за цією ж адресою.
Підстави позову вмотивовувала тим, що у період з 6 червня 1992 року по 10 грудня 2014 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. За його час за спільні кошти розпочали будівництво житлового будинку АДРЕСА_1, який на даний час є не добудованим, хоча на її думку його готовність складає 99 %, та не введеним в експлуатацію, оскільки відповідач з своєї ініціативи цього не здійснює. Крім цього житлового будинку за цією адресою розташовані господарські будівлі (гараж, погріб, літня кухня, літня душова, два сараї, огорожа, колодязь, заміщення-І, тротуарна плитка на піщаній основі).
Позивач вказує, що оскільки житловий будинок з господарськими будівлями будувався сторонами за спільні кошти у період шлюбу, її частка у ньому складає ? частину. Але всі документи та дозволи на будівництво були видані на ім?я відповідача ОСОБА_3.
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28 липня 2017 року позовні вимоги позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання об?єкту незавершеного будівництва (житлового будинку з господарськими будівлями об?єктом спільної сумісної власності подружжя, визначення розміру частки в об?єкті незавершеного будівництва - задоволено частково.
Визнано об?єкт незавершеного будівництва (житловий будинок з господарськими будівлями) АДРЕСА_1, об?єктом спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3.
Визнано позивача ОСОБА_5 співзабудовником побудованого під час шлюбу, але не введеного в експлуатацію об?єкта незавершеного будівництва (житлового будинку з господарськими будівлями), що розташований в АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З даним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_3 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим, оскільки судом неповно з'ясовано всі обставини справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам, та порушено норми матеріального права.
Вказує, на те, що не будучи житловим будинком з юридичної сторони об?єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей, як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов?язки.
Вважає, що позивач порушує діючі норми, проживаючи у не прийнятому в експлуатацію об?єкті.. Той факт, що будинок забезпечений електро-, газопостачанням ще не являється доказовою базою того, що об?єкт не є об?єктом незавершеного будівництва.
Порушує питання про недійсність технічного паспорту, виготовленого на ім?я позивача без його згоди, про залишення поза увагою відводу експерта ОСОБА_9, а також відсутність заяви про розподіл майна подружжя, та як наслідок безпідставне задоволення клопотання про проведення експертизи.
Окрім цього, з рішенням суду не погодився представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, подав на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, які були використані в процесі цього будівництва.
Законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно та об?єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстровано раніше в установленому законом порядку.
Суд, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, приходить до висновку про відхилення скарги.
Частково задовольняючи позовні вимоги про визнання об?єкту незавершеного будівництва спільною сумісною власністю та визнання позивача співзабудовником, місцевий суд виходив з доведеності будівництва подружжям спірного домоволодіння за спільні кошти, та наявності у позивача майнових прав на його частину.
Суд вважає такий висновок обґрунтованим, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 6 червня 1992 року між сторонами був укладений шлюб (а.с.31).
Рішенням № 170/5 від 24 листопада 1993 року Великобагачанської селищної Ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області надано дозвіл ОСОБА_3 на будівництво жилого будинку і господарських будівель та надано земельну ділянку площею 0,26 га для житлового будівництва, розташовану в АДРЕСА_1 (а.с.17). Актом про перенесення меж земельної ділянки в натуру від 2 грудня 1993 року встановлено в натурі межі земельної ділянки наданої для індивідуального житлового будівництва площею 0,25 га за рахунок земель селища Велика Багачка. Земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.18-19).
З архівного витягу з протоколу № 12 засідання виконавчого комітету Великобагачанської селищної Ради народних депутатів Полтавської області від 21 грудня 1993 року вбачається, що ОСОБА_3 надано земельну ділянку площею 0,25 га, що призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, та розташована в АДРЕСА_1 (а.с.30).
З ксерокопії Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 16 вересня 1996 року, вбачається, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,26 га, що призначена для обслуговування житлового будинку та обслуговування господарських будівель та, розташована на території Великобагачанської селищної ради Полтавської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землюза № 75 (а.с.а.с.14-15).
10 грудня 1993 року складений проект забудови земельної ділянки площею 2500 кв.м. індивідуального забудовника ОСОБА_3 (а.с.20).
Рішенням № 154/28 від 11 жовтня 1996 року Великобагачанської селищної Ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області відмінено рішення виконкому Великобагачанської селищної ради № 4/31 від 16 січня 1996 року про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 та передано ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,11 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_1 (а.с.23).
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2014 року шлюб між сторонами був розірваний (а.с.204). Дане рішення суду набрало законної сили 30 грудня 2014 року.
Відповідно до технічного паспорту житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, складеного 17 лютого 2016 року на замовлення ОСОБА_5, домоволодіння складається в цілому з житлового будинку літ. "А-1" (рік побудови 1997),гаража літ. Б (рік побудови 1997), погріба літ. В (рік побудови 1997), літньої кухні літ. Г (рік побудови 1997), літньої душової літ. Д (рік побудови 1997), сараю літ. Е (рік побудови 1997), сараю літ. Ж (рік побудови 1997), огорожі літ. № 1, колодязя літ. № 2, заміщення тротуарна плитка на піщаній основі - літ. І. Загальна площа житлового будинку літ. А-І складає 107,9 кв.м, з яких: жила площа становить 37,3 кв.м, допоміжна площа становить 70,6 кв.м. В склад приміщень будинку входять веранда площею 18,3 кв.м, коридор площею 10,9 кв.м, житлова кімната площею 12,6 кв.м, передня площею 24,4 кв.м, житлова кімната площею 15,4 кв.м, житлова кімната площею 9,3 кв.м, кухня площею 11,1 кв.м, санвузол площею 5,9 кв.м ( Т-1 а.с. 9-13).
Відповідно до технічного паспорту житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, складеного 18 червня 2016 року на замовлення ОСОБА_3 домоволодіння складається в цілому з житлового будинку літ. "А-1",літньої кухні літ. Б, б, погріба - літ. В,і, гаража літ. Г, вбиральні літ. Д, сараю літ. в, І, навіса літ. З, огорожі - № 1-3, колодязя питного - № 4. Загальна площа житлового будинку становить 106,3 кв.м, з яких житлова площа становить 61,5 кв.м, допоміжна площа становить 44,8 кв.м. Даний житловий будинок складається з веранди площею 18,2 кв.м, коридора площею 10,6 кв.м, кімнати площею 12,3 кв.м, кімнати площею 24,1 кв.м, кімнати площею 16,1 кв.м, кімнати площею 9,0 кв.м, кухні площею 10,5 кв.м, ванної площею 3,4 кв.м, вбиральні площею 2,1 кв.м. В технічному паспорті вказано, що даний житловий будинок з господарськими будівлями не зареєстровані в Департаменті ДАБІ у Полтавській області як об'єкт закінченого будівництва ( Т-1 а.с. 127-130).
Згідно висновків експертизи, проведеної в межах судового провадження (а.с. 219-238 Т-1) № 1 від 12 квітня 2017 року вбачається, що ринкова вартість (ціна) об'єкту незавершеного будівництва (житлового будинку з господарськими будівлями), розташованого в АДРЕСА_1 складає 670647 грн. Рівень готовності житлового будинку літ. А-1 в АДРЕСА_1 дорівнює 100%. Рівень готовності господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 дорівнює 100 %.
Нормами статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року№ 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 328 ЦК України, передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності на підставах, що не заборонені законом.
Нормами частин 1, 3 статті 355 ЦК України визначено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вирішуючи спори між подружжям про майно, спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Встановивши, що будівництво спірного будинку здійснювалося сторонами у період зареєстрованого шлюбу за спільні кошти, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання його об?єктом спільної сумісної власності подружжя.
При цьому доводи апелянтів щодо неправомірності такого висновку, оскільки будинок не введений в експлуатацію, є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.
Правовий аналіз статей 60, 63, 69 СК України та статей 328, 331, 368,372 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що об'єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.
За позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, урахувавши ті обставини, що спірний об'єкт незавершеного будівництва збудований за час шлюбу за спільні кошти подружжя та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя; будівництво його закінчено й він фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але не приймається до експлуатації і право власності на нього не оформлюється з вини відповідача; позивачка позбавлена можливості здійснити вказані дії, що перешкоджає їй реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу зазначеного майна, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачкою права на частину спірного об'єкта незавершеного будівництва.
(правова позиція ВСУ у справі № 6-47цс16 від 07 вересня 2016 року)
З урахуванням вищевикладеного, правомірним є висновок місцевого суду і про задоволення позовних вимог щодо визнання ОСОБА_5 співзабудовником спірного житлового будинку.
В свою чергу, доводи апелянтів з приводу неможливості визнання права власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстровано раніше в установленому законом порядку, не спростовують правомірності висновків місцевого суду, оскільки суд не ухвалював рішення про визнання права власності на житловий будинок з господарським будівлями, а лише визнав цей об'єкт спільною сумісною власністю подружжя.
Також з матеріалів справи вбачається, що призначення судової будівельно-технічної експертизи було здійснено судом з урахуванням заявленого клопотання відповідача про відвід експерта, чому надана відповідна правова оцінка (а.с. 209 -210 Т-1).
Не спростовують висновків місцевого суду і доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 в частині невірного обрахування судом розміру судового збору який підлягав сплаті при подачі позову. Так, апелянт зазначає, що при подачі позову позивачем необхідно було сплатити 4447 грн. 93 коп. однак позивачем заплачена значно менша сума.
При постановленні судового рішення місцевий суд не вирішив питання про судові витрати у справі.
У відповідності з вимогами ст. 220 ЦПК України якщо при постановленні основного рішення місцевий суд не вирішив питання про судові витрати у справі це питання вирішується шляхом постановлення у справі додаткового рішення.
Однак ці доводи не можуть бути підставою для скасування чи зміни основного судового рішення.
Суд не позбавлений можливості чи за власною ініціативою чи за заявою сторони постановити у справі додаткове рішення.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28 липня 2017 року не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 317 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційна скарги ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : /підпис/ П.С. Абрамов
Судді: /підпис/ С.Ю. Мартєв
/підпис/ Л.М. Хіль
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області П.С. Абрамов
