Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2017 р. Справа №805/2478/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б., за участю секретаря (помічника судді) Пидоненка Д.А., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод»

до Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 48309464 від 11 серпня 2015 року

Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» звернулося до суду з позовом до Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 48309464 від 11 серпня 2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що будучи необізнаним про відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги про сплату боргу № Ю-1-У виданої 12 травня 2015 року Мангуською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про стягнення з ПрАТ «Азовський машинобудівний завод» заборгованість у розмірі 72 703,76 гривень, у зв’язку з тим, що підприємство самостійно сплатило заборгованість, що підтверджується платіжними дорученнями від 14 серпня 2015 року та 03 вересня 2015 року.

Позивачу не направлялась у встановлений законом строк та спосіб постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги про сплату боргу № Ю-1-У виданої 12 травня 2015 року Мангуською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про стягнення з ПрАТ «Азовський машинобудівний завод» заборгованість у розмірі 72 703,76 гривень, що виключає можливість стягнення виконавчого збору за не виконання вказаної постанови у визначений строк, у зв’язку з чим вважає постанову про стягнення виконавчого збору протиправною.

Через канцелярію суду позивач надав клопотання від 12 липня 2017 року про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод», код ЄДРПОУ 32954671, є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с. 10).

14 грудня 2016 року позивач отримав постанову державного виконавця Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про закінчення виконавчого провадження № 48309464 від 05 грудня 2016 року, що була направлена згідно з супровідним листом від 05 грудня 2016 року № 4187 (а.с. 16).

З отриманої постанови про закінчення виконавчого провадження № 48309464 від 05 грудня 2016 року позивачу стало відомо про те, що на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби перебував виконавчий документ, а саме: вимога про сплату боргу № Ю-1-У видана 12 травня 2015 року Мангуською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про стягнення з приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» заборгованість у розмірі 72 703,76 гривень (а.с. 16).

Крім того, в постанові про закінчення виконавчого провадження № 48309464 від 05 грудня 2016 року зазначено, що заборгованість боржником сплачено у повному обсязі відповідно до платіжних доручень від 14 серпня 2015 року та 03 вересня 2015 року (а.с. 15).

Після чого, позивачу стало відомо про перебування на примусовому виконанні вимоги про сплату боргу № Ю-1-У виданої 12 травня 2015 року Мангуською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про стягнення з ПрАТ «Азовський машинобудівний завод» заборгованості у розмірі 72 703,76 гривень оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження до ПрАТ «Азовський машинобудівний завод» не надходило.

06 червня 2017 року Мангушським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області примусово було стягнуто з банківського рахунку ПрАТ «Азовський машинобудівний завод» 507 294,32 гривень, що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку 26006055870389 за 06 червня 2017 року (а.с. 12).

Позивач звернувся до Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з листом від 13 червня 2017 року № 61-63 з проханням надати постанови про закінчення виконавчих проваджень та постанов про стягнення виконавчого збору (а.с. 13).

Листом від 22 червня 2017 року за № 2074 Мангушський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надав ПрАТ «Азовський машинобудівний завод» засвідчену копію постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 48309464 від 11 серпня 2015 року (а.с. 14).

Отримавши постанову про стягнення виконавчого збору позивач звернувся до суду з позовом, для захисту своїх прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакцій, чинній на час відкриття виконавчого провадження та винесення оскаржуваної постанови) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Виходячи із аналізу цієї норми закону, державний виконавець може винести постанову про стягнення виконавчого збору після того, як спливе строк на самостійне виконання рішення суду. Крім того, державний виконавець повинен був перевірити, що боржник своєчасно отримав постанову про відкриття виконавчого провадження і тільки після цього виносити постанову про стягнення виконавчого збору та витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Підстави стягнення з боржника виконавчого збору має місце тоді, коли відсутнє з боку боржника самостійне виконання виконавчого документу у наданий боржнику постановою про відкриття виконавчого провадження строк самостійного виконання. Тобто боржник має бути обізнаний про відкриття виконавчого провадження та наданий у постанові про його відкриття строк самостійного виконання.

Отже, не направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження виключає правомірність стягнення з боржника виконавчого збору, адже в такому разі відсутня обізнаність боржника щодо відкриття виконавчого провадження та встановлений строк добровільного виконання, у разі не вчинення боржником дій з виконання під час перебігу якого виникне підстава для стягнення з боржника виконавчого збору, незалежно від вчинення самим державним виконавцем дій з примусового виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних норм, державний виконавець може винести постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, лише після того, як спливе строк на самостійне виконання рішення суду.

В матеріалах справи відсутня постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги про сплату боргу Ю-1-У від 12 травня 2015 року, виданої Мангуською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про стягнення з ПАТ «Азовський машинобудівний завод» на користь держави заборгованості у розмірі 72 703,76 гривень та докази направлення постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача.

Проте відповідачем 11 серпня 2015 року прийнята постанова ВП № 48309464 про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с. 15).

У свою чергу, статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця відкласти виконавчі дії у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, а тому відповідач повинен був пересвідчитися, що боржник своєчасно отримав постанову про відкриття виконавчого провадження і тільки після цього виносити постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

Отже, відповідач прийняв постанову про стягнення виконавчого збору, не пересвідчившись, що позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження.

За приписами ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому листі.

Відповідачем не надано жодного доказу щодо надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 48309464 на адресу позивача.

Отже, аналіз викладених норм права дає можливість дійти висновку, що на державного виконавця законом покладено низку обов’язків, за умовами послідовного дотримання яких у останнього виникало право на стягнення виконавчого збору, прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, направлення такої постанови боржнику рекомендованим листом, встановлення обставин щодо отримання боржником такої постанови.

При цьому, саме встановлення обставин щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження є вирішальним фактом при визначенні права державного виконавця на початок проведення виконавчих дій про примусовому виконанню виконавчого документу.

Тобто боржник має бути обізнаний про відкриття виконавчого провадження і мати можливість самостійного виконання.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, суд зазначає, що відповідачем не надано заперечень проти позовної заяви, та не надано жодного доказу щодо правомірності прийняття спірної постанови чи спростування позовних вимог, що зазначені в адміністративному позові.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 48309464 від 11 серпня 2015 року підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 48309464 від 11 серпня 2015 року – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 48309464 від 11 серпня 2015 року.

Повний текст постанови складено та підписано 04 вересня 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.