Справа № 2а-2216/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2011 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Чернявська Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Приморському районі м. Одеси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, їй фактично виплачувалося 10% від мінімальної пенсії за віком. Таким чином, просить перерахувати та стягнути невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу, виходячи із вимог Закону.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи вважаю, що позовні вимоги за період з 29 вересня 2010 року підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року, є особою, яка віднесена до соціальної групи як дитина війни. Даний факт підтверджується копією паспорта громадянки України, пенсійним посвідченням.
Виходячи із того, що позивач має правовий статус дитини війни, то на неї розповсюджуються всі пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема її право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 зазначеного Закону.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
На підставі ст.6 названого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.11 цього закону, якою визначено певні умови отримання підвищення пенсії інвалідам.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», отже, з цього часу відновлено ст.6 Закону в повному обсязі.
Рішенням Конституційного суду України по справі N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.
При цьому у п. 6 Конституційний Суд України зазначив, що рішення у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Виходячи з того, що редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 01 січня 2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, то з 22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законами України «Про державний бюджет на 2009 рік», «Про державний бюджет на 2010 рік»зміни до законодавства з приводу нарахування соціальної допомоги дітям війни не вносилися.
У розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, забезпечення його здоровя, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та соціальної допомоги, допомоги сімям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України.
Таким чином, посилання УПФ України в Приморському районі м. Одеси на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»є неспроможним, та судом до уваги не приймається.
Згідно ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений в 2010 році у розмірі: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривні, з 1 грудня 734 грн.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що здійснення перерахунку пенсії є виключною компетенцією Управління пенсійного фонду України та його органів, суд вважає за необхідне вимоги позивача задовольнити, шляхом зобовязання Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок та забезпечити проведення виплати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 29 вересня 2010 року за виключенням виплачених сум.
Керуючись ст.ст. 7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163, 122, 183-2 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо не нарахування та невиплати, як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством починаючи з 29 вересня 2010 року по 22 квітня 2011 року, за виключенням виплачених за зазначений період сум.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Приморського районного
суду міста Одеси ОСОБА_2