У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 670/306/17

Головуючий у 1-й інстанції: Потапов О.О.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

29 серпня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Войтюка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 13 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Віньковецького районного суду Хмельницької області з позовом до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про виплату пенсії.

Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 13 червня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 13 червня 2017 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу при виході на пенсію в 2007 році призначена і виплачувалась пенсія за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 відсотків заробітку.

Згідно з довідкою прокуратури Житомирської області від 23.09.2016 р. з 01 грудня 2015 р. працівникам прокуратури, до категорії яких він належав, відбулось підвищення заробітної плати, у зв'язку з чим він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Проте 13.10.2016 р. отримав відмову місцевого та 04 листопада 2016 року обласного Фонду в перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року), держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, яка діяла до 01.01.2015 року), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 №76-VIII (далі - Закон № 76) внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та ч. 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15.07.2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру", відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру", крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою 13 жовтня 2016 року про перерахунок пенсії, ч.ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України " Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому зазначені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.

Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

В той же час, не розповсюджується на спірні правовідносини і рішення висловлене в правовій позиції Верховного Суду України (постанова від 10.12.2013 справа № 21-348а13) тому, що спірні правовідносини у вказаній справі виникли у листопаді 2012 року, коли підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулювалися частинами 13 та 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті). Таким чином, нормами матеріального закону було визначено умови та порядок перерахунку пенсій, які призначені працівникам прокуратури. Також суд не приймає позицію висловлену Печерським судом м. Києва по аналогічній справі, оскільки для даної справи воно не має преюдиційного значення.

На противагу поточному законодавству України в контексті розгляду даної справи, з 15 грудня 2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача.

Аналогічна позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2017 року у справі № К/800/27464/16.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Також Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі "Великода проти України" від 03.06.2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Враховуючи зазначене, суд вважає передчасними заявлені позивачем вимоги, оскільки при перерахунку пенсії позивачу відповідач не може керуватися ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії ).

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ). У Рішенні від 02.03.1999 року N 2-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України.

Крім того, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова КМУ № 1013) з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, проте жодним чином не передбачено можливості та механізму перерахунку пенсій, які призначені відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Таким чином, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законами України, так як у останнього відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з підвищення розміру заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 13 червня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 01 вересня 2017 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.