open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 806/240/17
Моніторити
Ухвала суду /15.02.2024/ Касаційний адміністративний суд Постанова /08.01.2024/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.11.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.10.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.09.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.09.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.08.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.08.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Рішення /17.07.2023/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд Ухвала суду /07.06.2023/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.05.2023/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд Ухвала суду /11.05.2023/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд Постанова /11.04.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /10.04.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /25.09.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /31.08.2017/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.06.2017/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.06.2017/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.05.2017/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Постанова /26.04.2017/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд Ухвала суду /24.01.2017/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 806/240/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /15.02.2024/ Касаційний адміністративний суд Постанова /08.01.2024/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.11.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.10.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.09.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.09.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.08.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.08.2023/ Сьомий апеляційний адміністративний суд Рішення /17.07.2023/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд Ухвала суду /07.06.2023/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.05.2023/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд Ухвала суду /11.05.2023/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд Постанова /11.04.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /10.04.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /25.09.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /31.08.2017/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.06.2017/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.06.2017/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.05.2017/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Постанова /26.04.2017/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд Ухвала суду /24.01.2017/ Житомирський окружний адміністративний суд Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"31" серпня 2017 р. Справа № 806/240/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників відповідача: Байдали І.Г., Кобилинського В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" квітня 2017 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2017 р. № 0000011302, вимоги про сплату боргу від 10.01.2017 р. № Ф-0000031302 та рішення від 10.01.2017 р. № 0000041302 ,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2017 року № 0000011302 на суму 103 821,06 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 січня 2017 року № Ф-0000031302 на суму 7561,16 грн.;

- рішення від 10 січня 2017 року № 0000041302 на суму 756,12 грн. Головного управління ДФС у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки, на яких ґрунтується прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення щодо донарахування податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_7 зі сплати податку на доходи фізичних осіб, які слугували підставою для нарахування штрафних санкцій за несплату даного доходу та спричинили донарахування єдиного соціального внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу, суперечать чинному законодавству. Вказує, що оскаржувані рішення винесені контролюючим органом при поверхневому дослідженні обставин справи, без врахування зауважень позивача, викладених в запереченнях на акт документальної планової виїзної перевірки № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21.12.2016 року, всіх обставин та документів. На думку позивача, контролюючий орган невірно визначив суму валових витрат ФОП ОСОБА_7, понесених при здійсненні господарської діяльності, що в свою чергу, призвело до неправильного визначення суми чистого оподаткованого доходу - прибутку ФОП ОСОБА_7, з якого сплачується ПДФО та нараховується єдиний соціальний внесок. Щодо валового доходу ФОП ОСОБА_7 в частині надання послуг на суму 3833242,13 грн. вказує, що виручка від наданих послуг отримана у негрошовій формі - шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог (взаємозаліку), що передбачено ч.1 ст.601 Цивільного кодексу України. Зазначає, що позивачем неодноразово припинялися розрахунки з контрагентами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: з ТОВ "Клуб Сиру" на суму 62 466,09 грн.; з ТОВ "Еко" - 862,44 грн.; ТОВ "Імперія жирів" на суму 31 356,04 грн.; з ТОВ "МК "Галичина" на суму 363 936,75 грн.; з ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" на суму 1 389,25 грн. Разом з ПДВ 460 010,56 грн. Наголошує, що витрати на придбання товарів у формі взаєморозрахунків є самостійною формою розрахунків за придбаний товар, що не оспорюється податковим органом, та не є частиною безготівкової форми розрахунків, як це визначає податковий орган. Також зазначає, що допущена помилка у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік не впливає на розмір сукупних валових витрат та не завищує валові витрати ФОП ОСОБА_7, а тому доводи представників контролюючого органу про наявність такого завищення не відповідають фактичним обставинам справи та є хибними.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень Житомирської ОДПІ на проведення документальної планової виїзної перевірки від 24.11.2016 № 515 та № 522, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наказу Житомирської ОДПІ № 1227 від 14.11.2016 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2016 року, працівниками Житомирської ОДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, що проживає за адресою: м.Житомир, пров.Скельний, 9 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами перевірки Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області складено акт № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21 грудня 2016 року (том 1, а.с. 19-47).

Згідно розділу III акту № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21.12.2016 перевіркою були встановлені наступні порушення:

- пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: неналежне ведення обліку доходів і витрат за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, книга обліку доходів і витрат на перевірку не надана;

- пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями). Встановлено завищення валових витрат в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на 382 610,22 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми чистого оподаткованого доходу у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на 382 610,22 грн., в результаті чого занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 всього у сумі 69 214,04 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (із змінами та доповненнями), а саме ФОП ОСОБА_7 занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на 382 610,22 грн., що призвело до заниження суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 34,7% на 7 561,16 грн. (том 1, а.с. 46).

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті, ФОП ОСОБА_7 29 грудня 2016 року було надіслано на адресу начальника Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки №7193/13-05/НОМЕР_3 від 21.12.2016 (том 1, а.с.50-53) та пояснювальну записку від 29.12.2016 (том 1, а.с. 54).

Внаслідок розгляду поданих позивачем заперечень контролюючим органом на адресу ФОП ОСОБА_7 надіслано відповідь на заперечення (том 1, а.с. 55-58).

Контролюючим органом було здійснено розрахунок оподаткованого доходу до акту перевірки ФОП ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_3, м.Житомир, пров.Скельний, 5 (том 1, а.с. 60).

За результатами проведеної перевірки та на підставі акту № № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21.12.2016 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області винесено: податкове повідомлення-рішення № 0000011302 від 10 січня 2017 року, яким позивачу збільшено грошове з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 103 821 грн. 06 коп., а саме: 69214,04 грн. за податковими зобов'язаннями та 34 607,02 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. (том 1, а.с. 59).

Враховуючи заниження ФОП ОСОБА_7 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 34,7% на 7 561,16 грн., Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 січня 2017 року № НОМЕР_4, відповідно до якої вимагає сплатити 7 561,16 грн. (том 1, а.с. 61).

Контролюючим органом було здійснено розрахунок штрафної санкції за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. (том 1, а.с. 62).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області винесено рішення № 0000041302 від 10 січня 2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого ФОП ОСОБА_7 нараховано 756,12 штрафних санкцій. (том 1, а.с. 63).

Не погоджуючись із винесеними контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, вимогою про сплату боргу та рішенням про застосування штрафних санкцій та вважаючи їх необґрунтованими позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган при винесенні оскаржуваних податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2017 року № 0000011302, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 січня 2017 року №Ф-0000031302 та рішення № 0000041302 від 10 січня 2017 року діяв правомірно, а тому позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України).

Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.2 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно пп.16.1.12 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

У відповідності до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що плата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Статтею 163 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Підпунктом 164.1.3. пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету.

Положеннями пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Згідно п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

У відповідності до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Положеннями пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI визначено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Надаючи правову оцінку виявленим контролюючим органом порушенням, зазначених в акті перевірки №7193/13-05/НОМЕР_3 від 21 грудня 2016 року та правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0000011302 від 10 січня 2017 року колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік (том 1, а.с. 15-17) та додатку Ф4 до декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік, ФОП ОСОБА_7 самостійно визначив суму одержаного доходу у розмірі 13 256 303,08 грн. та вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних із господарською діяльністю, в тому числі: вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 11 838 816,61 грн.; витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату - 307 272,54 грн.; інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг - 749 955,12 грн. Сума чистого оподатковуваного доходу - 360 259,61 грн. (том 1 а.с. 18)

Згідно з пп.2.1.2 п.2.1 розділу II акту перевірки № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21 грудня 2016 року контролюючим органом встановлено, що ФОП ОСОБА_7 в порушення вимог п.177.2 ст.177 та п.177.4 ст.174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI в податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, безпідставно включено до складу інших витрат суму витрат по послугах з передпродажної підготовки товару, які фактично ФОП ОСОБА_7 не понесені та не підтверджені первинними документами, чим завищено інші витрати в сумі 382 610,22 грн., внаслідок чого встановлено завищення валових витрат в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на 382 610,22 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми чистого оподаткованого доходу у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на 382 610,22 грн.

Як встановлено зі змісту акту перевірки № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21 грудня 2016 року, вказані порушення виникли у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_7 завищено суму витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, а саме витрати, означені у графі 7 "Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг" у 2015 р. - на 382610,22 грн., в результаті віднесення до складу інших витрат суму по послугах з передпродажної підготовки товару, які фактично ФОП ОСОБА_7 не понесені та не підтверджені будь-якими первинними документами. В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_7 надано до перевірки акти приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), в яких зазначено, що ФОП ОСОБА_7 (виконавець) надав маркетингові послуги та послуги з передпродажної підготовки продукції замовникам: ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат", ТОВ "Сандора", TOB "Клуб сиру", ТОВ "Імперія жирів" та інші контрагенти, які є постачальниками ТМЦ для ФОП ОСОБА_7 Так, ФОП ОСОБА_7, купуючи продукцію у ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат", ТОВ "Сандора", ТОВ "Клуб сиру", ТОВ "Імперія жирів" та інших постачальників, реалізовував її кінцевому споживачу та іншим покупцям та отримував за це від вищезазначених постачальників винагороду за маркетингові послуги та послуги з передпродажної підготовки продукції, яка: враховувалась кожного місяця у вигляді відсотку від суми придбаного та проданого ФОП ОСОБА_7 товару. Ці маркетингові послуги та послуги з передпродажної підготовки продукції оформлювались актами приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), де ФОП ОСОБА_7 виступає у ролі виконавця, а ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат", ТОВ "Сандора", ТОВ "Клуб сиру", ТОВ "Імперія жирів" та інші - у ролі замовника. Дані акти свідчать про те, що ФОП ОСОБА_7 як виконавцем, надано маркетингові послуги та послуги з передпродажної підготовки продукції змовнику та отримано за це певну винагороду у вигляді грошових коштів. Однак, суми отриманого доходу ФОП ОСОБА_7 за надані маркетингові послуги та послуги з передпродажної підготовки продукції на розрахунковий рахунок виконавця (ФОП ОСОБА_7.) не надходили, а відповідно до договорів взаємозаліку та договорів на поставку товару, відбувався взаємозалік розрахунків між контрагентами та зарахування зустрічних однорідних вимог між ФОП ОСОБА_7 (виконавцем) та замовниками (ПАТ "Звенигородський виноробний комбінат", ТОВ "Клуб сиру", ТОВ "Імперія жирів" та іншими постачальниками ТМЦ для ФОП ОСОБА_7.). Тобто, ФОП ОСОБА_7 купував у вищезазначених контрагентів продукцію і здійснював оплату за дану продукцію за мінусом суми винагороди за маркетингові послуги та послуги з передпродажної підготовки продукції. Отже, враховуючи вище викладене, ФОП ОСОБА_7 завищено суму інших витрат у розмірі 382 610,22 грн., які фактично не понесені та не підтверджені будь-якими первинними документами. (том 1, а.с. 30-31).

Крім того, згідно пп.2.1.3 п.2.1 розділу II акту перевірки № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21 грудня 2016 року, перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_7, встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб, в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені у розділі 2.1.2. "Визначення загального оподатковуваного доходу, моментально підтверджених витрат, пов'язаних з діяльністю, чистого оподатковуваного доходу". В порушення пп.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_7, період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. занижено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті у бюджет, на загальну суму 69214,04 грн. (том 1, а.с. 32).

Згідно пп.2.3.4 п.2.3 розділу II акту перевірки № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21 грудня 2016 року, перевіркою правильності нарахування єдиного внеску із сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% встановлено заниження ФОП ОСОБА_7 в періоді з 01.01.2015 по 31.12.2015 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу з урахуванням максимальної величини, у розмірі 34,7% на загальну суму 7 561,16 грн. (том 1, а.с.44).

В обґрунтування своєї позиції, представниками позивача наголошувалось, що позивачем неодноразово припинялися розрахунки з контрагентами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: з ТОВ "Клуб Сиру" на суму 62 466,09 грн.; з ТОВ "Еко" - 862,44 грн.; ТОВ "Імперія жирів" на суму 31 356,04 грн.; з ТОВ "МК "Галичина" на суму 363936,75 грн.; з ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" на суму 1 389,25 грн. Разом з ПДВ 460 010,56 грн.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

Відповідно до п.2 ст.6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням зазначеного, а також висновків, викладених у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.

Дана правова позиція також викладена у листі ДФС України від 09.06.2016 №12672/6/99-99-15-02-02-15.

З метою перевірки фактичних обставин справи та підтвердження або спростування виявлених порушень, закріплених в акті перевірки № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21 грудня 2016 року, судом першої інстанції було досліджено низку договорів між ФОП ОСОБА_7 та його контрагентами, за якими проводилися розрахунки шляхом зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог.

Так, відповідно до розділу 1 договору про надання послуг № 77М від 01.01.2015 між ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" (замовник) та ФОП ОСОБА_7 (виконавець), товаром за цим договором є сири тверді, сири плавлені та інша молочна продукція, вироблена ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат". За цим договором Виконавець на вибір Замовника надає маркетингові та послуги з передпродажної підготовки товару: вивчення попиту на товар, аналіз динаміки попиту; дослідження кон'юктури ринку; проведення дегустацій та презентацій Товару; проведення промоакцій за участю замовника; розміщення інформації про товар на інформаційних листівках.

Згідно розділу 1 договору про надання послуг № 77М від 01.01.2015, за надані Виконавцем послуги Замовник сплачує Виконавцеві грошову винагороду в розмірі, погодженому сторонами в додатку № 1 до Договору (том 1, а.с. 64-67).

На підтвердження реальності операцій із зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог по договору про надання послуг № 77М від 01.01.2015 позивачем надані копії: акту виконаних робіт № 06.1 від 30.06.2015 на суму 153,79 грн.; акту виконаних робіт № 06.1 від 31.07.2015 на суму 120,90 грн.; акту виконаних робіт № 06.1 від 31.08.2015 на суму 108,15 грн.; акту виконаних робіт № 06.1 від 30.09.2015 на суму 240,32 грн.; акту виконаних робіт № 06.1 від 31.10.2015 на суму 175,17 грн.; акту виконаних робіт № 06.1 від 30.11.2015 на суму 267,12 грн.; акту виконаних робіт № 12.1 від 31.12.2015 на суму 323,80 грн. (том 1, а.с. 68-74).

Суд зазначає, що позивачем не було надано Додатку №1 до Договору про надання послуг № 77М від 01.01.2015, що унеможливлює визначення розміру передбаченої грошової винагороди за вказаним договором.

Також слід зазначити, що зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог як спосіб розрахунку та отримання винагороди не передбачений умовами даного договору.

В матеріалах справи відсутні жодні належні та достатні докази на підтвердження реальності надання ФОП ОСОБА_7 послуг щодо яких були здійснені операції по зарахуванню (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог, зазначених у договорі про надання послуг № 77М від 01.01.2015 ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат".

Позивачем під час проведення перевірки та в ході судового розгляду не було надано первинних документів, які б підтверджували понесення ним витрат відповідно до наданих актів виконаних робіт. Крім того, на вимогу суду представниками позивача не надано чітких пояснень та документів щодо визначення та розрахунку сум (вартості робіт), зазначених у актах виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначені позивачем витрати щодо надання послуг ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" відповідно до договору про надання послуг № 77М від 01.01.2015 та щодо яких були здійснені операції по зарахуванню (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог не знайшли свого підтвердження та не підкріплені жодними належними та достатніми доказами.

Також, судом було досліджено Договір про дистрибуцію № 64 від 01.01.2013 між ПАТ "Звенигородський сирний комбінат" (Підприємство) та ФОП ОСОБА_7 (Дистриб'ютор). Відповідно до розділу 1 вказаного договору, за даним Договором Підприємство зобов'язується продати, а Дистриб'ютор прийняти, оплатити та провести реалізацію молочної продукції на умовах та в строки, передбачені цим договором. Положеннями розділу 2 Договору про дистрибуцію № 64 від 01.01.2013, зокрема, визначено, що Підприємство зобов'язується надавати Дистриб'ютору знижку від вартості продукції: а)максимально 3% на групу твердих сирів за умови виконання плану на сир в головах, блоках, фасований (вклад кожного з видів 1% до розміру знижки); б) максимально 3% на групу плавлених сирів за умови виконання плану на плавлені сири в брикетах, плавлені сири в кремах, плавлені сири в порціях (вклад кожного з видів 1% до розміру знижки); в) 1,5% за виконання плану на сир кисломолочний. Згідно розділу 4 Договору, розрахунки за кожну отриману Дистриб'ютором від Підприємства партію Продукції, згідно накладних, здійснюються шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок або в касу Підприємства. Форма розрахунків: безготівкова - платіжне доручення завірене банком або готівкова - прибутковий касовий ордер Підприємства. (том 2, а.с. 203-204).

Надані позивачем копії видаткових і податкових накладних не містять інформації щодо розміру та обсягу зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог відносно послуг, наданих за Договором про дистрибуцію № 64 від 01.01.2013. Позивачем під час проведення перевірки та в ході судового розгляду не було надано первинних документів, які б підтверджували понесення ним витрат за вказаним договором. На вимогу суду першої інстанції представниками позивача не було надано чітких пояснень та документів щодо визначення та розрахунку розміру наданої знижки, загальних витрат та обсягів зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог за Договором про дистрибуцію № 64 від 01.01.2013.

Колегія суддів зазначає, що умовами Договору про дистрибуцію №64 від 01.01.2013 не передбачено можливість зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог в порядку, визначеному ст.601 Цивільного кодексу України, а в матеріалах справи відсутні додаткові угоди до даного договору, якими б передбачалася така можливість зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначені позивачем витрати щодо надання послуг ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" відповідно до Договору про дистрибуцію №64 від 01.01.2013 та щодо яких були здійснені операції по зарахуванню (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог не знайшли свого підтвердження та не підкріплені жодними належними та достатніми доказами.

Встановлено, що між ФОП ОСОБА_7 (Замовник) та ТОВ "Еко" (Виконавець) укладено договір про надання послуг від 01.01.2012 №01/01-М відповідно до розділу 1 якого по даному договору Виконавець на вибір Замовника надає наступні маркетингові послуги: розміщення товару Замовника в місцях продажу в торговій мережі Виконавця згідно до погоджених Сторонами Договору у додатках до цього Договору умов розміщення; вивчення, дослідження та аналіз споживчого попиту на товар Замовника в мережі магазинів Виконавця; внесення товару Замовника до інформаційних баз Виконавця; збір і розповсюдження інформації про Товари на умовах та в обсязі, погоджених сторонами договору; дослідження кон'юктури ринку Товару; розміщення інформації про Товар і інформаційних листівках "ЕКО пропозиція"; інформування покупців, які перебувають у магазинах Виконавця, про товар, що випускається із використанням торговельної марки Замовника, а саме надання необхідної та доступної інформації згідно Закону України "Про захист прав споживачів". Розділом 5 вказаного договору визначено, що за надання послуг, передбачених даним Договором, Замовник щомісячно сплачує виконавцю 4% від суми оплаченого Товару, який було поставлено на підставі Договору поставки № від 01.01.2012 між ТОВ "ЕКО" та ФОП ОСОБА_7 за попередній місяць до надання послуг Виконавцем. Оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, вказаний у цьому Договорі, на підставі виставленого рахунку, протягом 7 (семи) днів з моменту його виставлення. Грошові зобов'язання за даним договором можуть бути припинені шляхом проведення заліку зустрічних вимог однорідних вимог, строк виконання яких настав відповідно до вимог чинного законодавства України. (том 1, а.с. 75-78).

На підтвердження реальності операцій із зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог по договору про надання послуг № 01/01-М від 01.01.2012 позивачем надані копії: акту надання послуг № 5535 від 28.02.2015 на суму 186,59 грн. та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2015 на суму 186,59 грн.; акту надання послуг № 6230 від 31.03.2015 на суму 216,64 грн. та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2015 на суму 216,64 грн.; акту надання послуг № 14488 від 31.09.2015 на суму 206,86 грн. та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.09.2015 на суму 206,86 грн.; акту надання послуг № 18586 від 31.12.2015 на суму 72,50 грн. та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.12.2015 на суму 72,50 грн. (том 1, а.с. 81-90).

Колегія судів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні жодні належні та достатні докази на підтвердження реальності надання ФОП ОСОБА_7 послуг, зазначених у договорі про надання послуг № 01/01-М від 01.01.2012.

Позивачем під час проведення перевірки та в ході судового розгляду не було надано первинних документів, які б підтверджували понесення ним витрат відповідно до наданих актів надання послуг. Крім того, на вимогу суду першої інстанції представниками позивача не надано чітких пояснень та документів щодо визначення, розрахунку сум (вартості робіт), зазначених у актах надання послуг, жодних документів щодо видів наданих послуг згідно договору.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначені позивачем витрати щодо надання послуг ТОВ "ЕКО" відповідно до договору про надання послуг № 01/01-М від 01.01.2012 та щодо яких були здійснені операції по зарахуванню (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог не знайшли свого підтвердження та не підкріплені жодними належними та достатніми доказами.

Відповідно до умов Генерального договору дистрибуції № 67/1 від 14.09.2009 між ТОВ "Імперія жирів" (Продавець) та ФОП ОСОБА_7 (дистриб'ютор), метою укладання цього Договору є, включаючи, але не обмежуючись цим: взаємовигідне співробітництво між Сторонами; організація ритмічної поставки й реалізації Продукції (у повному обсязі та асортименті) відповідно до погодженого між Сторонами обсягу продажів (Додаток №1); досягнення Дистриб'ютором погодженого із Продавцем рівня кількісної дистрибуції; забезпечення наявності на складах Дистриб'ютора повного асортименту Продукції в необхідних обсягах (Додаток № 5); дослідження потенційних можливостей ринку; надання Дистриб'ютором інших послуг Продавцеві, спрямованих на просування Продукції на ринку України. (том 1, а.с. 91-102).

Відповідно до п.4.1 розділу 4 Генерального договору дистрибуції № 67/1 від 14.09.2009, за умови виконання плану продажів Продукції (п.3.1.1, 3.1.3, 3.2.5) Продавець відшкодовує Дистриб'ютору всі попередньо погоджені між Сторонами витрати, які пов'язані із організацією, підготовкою та здійсненням Дистриб'ютором продажів Продукції.

На підтвердження реальності операцій із зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог по Генеральному договору дистрибуції № 67/1 від 14.09.2009 позивачем надані копії: акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 05.01.2015 на суму 4 335,79 грн. та договору взаємозаліку від 05.01.2015 на суму 4 335,79 грн.; акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.01.2015 на суму 4 000,00 грн. та договору взаємозаліку від 22.01.2015 на суму 4 000,00 грн.; акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.04.2015 на суму 10 328,68 грн. та договору взаємозаліку від 08.04.2015 на суму 10 328,68 грн.; акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.06.2015 на суму 1 600,00 грн. та договору взаємозаліку від 22.06.2015 на суму 1 600,00 грн.; акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.07.2015 на суму 5159,27 грн. та договору взаємозаліку від 20.07.2015 на суму 5159,27 грн.; акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.10.2015 на суму 5 932,30 грн. та договору взаємозаліку від 16.10.2015 на суму 5 932,30 грн. (том 1, а.с. 103-114).

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні жодні належні та достатні докази на підтвердження реальності надання ФОП ОСОБА_7 послуг, зазначених у Генерального договору дистрибуції № 67/1 від 14.09.2009 та щодо яких були здійснені операції по зарахуванню (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог. Позивачем під час проведення перевірки та в ході судового розгляду не було надано первинних документів, які б підтверджували понесення ним витрат, не визначено вид таких витрат та їх склад, відповідно до наданих актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та договорів взаємозаліку. Крім того, на вимогу суду першої інстанції представниками позивача не надано чітких пояснень та документів щодо визначення та розрахунку сум (вартості робіт), зазначених у актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

В матеріалах справи відсутні додаткові угоди до Генерального договору дистрибуції №67/1 від 14.09.2009, якими б передбачалася можливість зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог в порядку, визначеному ст.601 Цивільного кодексу України.

Так, зокрема, неможливо встановити, як саме визначалась сума маркетингових послуг наданих позивачем ТОВ "Імперія жирів", оскільки у основному договорі, додаткових угодах та в актах виконаних робіт не зазначено формулу та методику обрахування даних сум. Також відсутні дані щодо методики обрахунку сум по наданих послугах з ТОВ "Імперія жирів", оскільки умовами договору не передбачено та в актах прийому-передачі розрахунок також відсутній, натомість надані акти взаємозаліку з відповідними даними. Крім того, позивачем в ході проведення перевірки та судового розгляду не надано первинних документів, які б підтверджували понесення витрат з проведення ФОП ОСОБА_7 робіт (наданих послуг) по дослідженню кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки щодо товару Замовника у роздрібній мережі на території м.Житомира та Житомирської області.

Надані ФОП ОСОБА_7 акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) не містять інформації щодо змісту та обсягів надання цих послуг, що унеможливлює зробити висновок стосовно факту певної господарської операції.

Зазначені в актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) послуги не відповідають передбаченим у Генеральному договорі дистрибуції № 67/1 від 14.09.2009.

Відповідно до змісту наявної у матеріалах справи копії "Акції зі стимулювання збуту продукції ТМ "Маселко" для гуртових клієнтів ПП "Мартиненко" м.Житомир встановлено, що за менеджер отримує приз (премію у розмірі 4000 грн. (том 6, а.с. 71), що в свою чергу є доходом, а не витратами, як зазначає позивач. Крім того, не надано методику розрахунку отриманої суми винагороди (призу) в розмірі 4000,00 грн., а лише вказано фіксовану суму.

Не надано методику розрахунку отриманої суми винагороди (призу) також і до положення про трейд-маркетингову активність, в якому бюджет щодо стимулювання продажів гуртових клієнтів дистриб'ютора визначений фіксованим розміром у 4000,00 грн. (том 6, а.с. 70) та до звітів про нарахування квартального бонусу. (том 6, а.с. 72-75)

Стосовно доводів позивача про понесення витрат у зв'язку із брендуванням торгових точок слід зауважити наступне. Так, відповідно до наявної у матеріалах справи копії звіту про підтвердження брендування торгових точок, протягом квітня-травня 2015 року було проведення брендування наступних торгових точок: ФОП Янчинський ларьок №5 Малинський ринок; ФОП Янчинський ларьок №3 Малинський ринок; ФОП ОСОБА_8 с.Жубровичі, вул.Леніна, 25 маг.Берізка; ТОВ "Силав" м.Бердичів, вул.Житомирська, 53. Вартість брендування однієї точки - 400,00 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 1600, 00 грн. (том 6, а.с. 76).

На підтвердження факту здійснення брендування позивачем надані фотокопії архітектурних об'єктів із нанесенням графічних елементів ТМ "Maselko" (том 6, а.с. 77-80).

Суд зазначає, що зазначені фотокопії не можуть свідчити про факт брендування конкретних та визначених торгових точок, а саме: ФОП Янчинський ларьок № 5 Малинський ринок; ФОП Янчинський ларьок № 3 Малинський ринок; ФОП ОСОБА_8 с.Жубровичі, вул.Леніна, 25 маг.Берізка; ТОВ "Силав" м.Бердичів, вул.Житомирська, 53, оскільки не містять необхідної інформації щодо місцезнаходження об'єкта, його індивідуальних ознак.

Крім того, позивачем на вимогу суду не надано договорів на підтвердження факту брендування торгових точок. Наявний звіт про підтвердження брендування торгових точок не підкріплений жодними первинними документами щодо розрахунку вартості наданих послуг та підтверджували факт підтвердження брендування зазначених торгових точок.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначені позивачем витрати щодо надання послуг ТОВ "Імперія жирів" відповідно до Генерального договору дистрибуції № 67/1 від 14.09.2009 та щодо яких були здійснені операції по зарахуванню (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог не знайшли свого підтвердження та не підкріплені жодними належними та достатніми доказами.

Між ТОВ "Клуб Сиру" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_7 (Дистрибутор) укладено дистрибуторський договір № КП-573 від 01 травня 2014 року. (том 1, а.с. 115-121).

Згідно розд. 2 вказаного договору, Сторони об'єднують свої зусилля для створення та розвитку системи постачання населення Продукцією, а також просування Продукції на Території дистрибуції. При цьому, Сторони, в порядку та на умовах даного Договору, здійснюють наведений комплекс заходів: Постачальник постачає Дистрибутору Продукцію виключно для її подальшого перепродажу Дистрибутором на умовах цього Договору, а Дистрибутор приймає поставлену Продукцію та оплачує її ціну в строки та в порядку, передбаченому Договором; Дистрибутор продає Продукцію Замовникам, які знаходяться на Території дистрибуції, зазначеній в п. 3.1 даного Договору; Дистрибутор може надавати Постачальнику рекламні, інформаційні та інші послуги, спрямовані на просування на ринку Продукції під торговельною маркою "Клуб Сиру" у порядку та згідно з умовами, передбаченим цим Договором та Додатками до нього.

Відповідно до розд. 5 дистрибуторського договору № КП-573 від 01.05.2014, ціна певної партії Продукції визначається на підставі Переліку цін для Дистрибуторів чинного на дату поставки Продукції та зазначається Сторонами в Заявці та видатковій (товарній) накладній на відповідну партію Продукції. Дистрибутор зобов'язується оплатити поставлену Продукцію шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника не пізніше спливу наданої Постачальником відстрочки платежу, зазначеної в п.5.3 Договору. Дистрибутор має право на отримання знижки на Продукцію в розмірі 3% за умови дотримання протягом звітного тижня за умови дотримання фінансової дисципліни.

Водночас, як встановлено із наявної у матеріалах копії Додатку №6 "Мотиваційні виплати (премії)", за умови виконання Плану закупівель Продукції за звітний період, Дистрибутор має право на отримання мотиваційної виплати (премії). Розмір мотиваційної виплати (премії) розраховується від вартості Продукції, придбаної Дистрибутором у звітному періоді, за який нараховується мотиваційна виплата (премія), за мінусом повернень Продукції, здійснених Дистрибутором у вищезгаданому звітному періоді окремо за виконання плану закупівель по твердим сирам та маслу. Якщо за результатами звітного періоду Дистрибутор виконав План закупівель менше, ніж на 90%, то він втрачає право на отримання мотиваційної виплати (премії). У разі виконання Дистрибутором, за результатами звітного періоду Плану закупівель на 90% і більше %- розмір мотиваційної виплати (премії) за виконання Плану закупівель розраховується наступним чином: 90-99% виконання плану закупівель - 0,5% (розмір мотиваційної виплати (премії) за виконання плану закупівель); 100 і більше % виконання плану закупівель - 2% (розмір мотиваційної виплати (премії) за виконання плану закупівель). (том 1, а.с. 135)

На спростування виявлених контролюючим органом порушень та підтвердження реальності операцій із зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог по дистрибуторському договору №КП-573 від 01 травня 2014 року позивачем було надано копії: акту приймання-передачі наданих послуг від 30.01.2015 та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.01.2015 на суму 8 596,27 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 27.02.2015 та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.02.2015 на суму 8 770,46 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 19.03.2015 та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.03.2015 на суму 10 479,44 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 06.04.2015 та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.04.2015 на суму 1 031,06 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 20.05.2015 та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.05.2015 на суму 4 866,08 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2015 та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.05.2015 на суму 4 537,22 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 14.07.2015 та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.07.2015 на суму 2 396,64 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 05.08.2015 та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.08.2015 на суму 6 068,46 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 21.09.2015 та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.09.2015 на суму 6 187,74 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 16.10.2015 та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.10.2015 на суму 4 404,32 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 21.12.2015 та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.12.2015 на суму 5 128,40 грн. (том 1, а.с. 138-159).

Позивачем під час проведення перевірки та в ході судового розгляду не було надано первинних документів, які б підтверджували понесення ним витрат відповідно до наданих актів прийому-передачі наданих послуг та актів про зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, на вимогу суду представниками позивача не надано чітких пояснень та документів щодо визначення та розрахунку наданої знижки, сум мотиваційної виплати (премії) за виконання плану закупівель та додаткового плану закупівель, зазначених у актах прийому-передачі наданих послуг.

Умовами дистрибуторського договору № КП-573 від 01 травня 2014 року не передбачено можливість зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог в порядку, визначеному ст.601 Цивільного кодексу України, а в матеріалах справи відсутні додаткові угоди до дистрибуторського договору № КП-573 від 01 травня 2014 року, якими б передбачалася така можливість зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначені позивачем витрати щодо надання послуг ТОВ "Клуб Сиру" відповідно до дистрибуторського договору № КП-573 від 01 травня 2014 року та щодо яких були здійснені операції по зарахуванню (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог не знайшли свого підтвердження та не підкріплені жодними належними та достатніми доказами.

Встановлено , що між ПрАТ "Галичина" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_7 (Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір №50/11/14 від 24.11.2014 (том 1, а.с. 160-164).

Згідно п.1.2 розд. 1 даного договору, Постачальник надає, а Дистриб'ютор приймає комплекс прав та обов'язків посередника маркетингової, рекламної, торгівельно-посередницької діяльності, в тому числі щодо пошуку покупців, реалізації Продукції (Товарів) узгоджених торгових марок придбаної у Постачальника, за встановленими останнім цінами з метою розширення ринків збуту на території, визначеній даним договором. Пунктом 2.3 розд. 2 договору визначено, що оплата кожної конкретної партії Товару здійснюється на умовах 100% передоплати, згідно умов Додатку № 3, у розмірі, вказаному у виставленій Постачальником податковій накладній. Відповідно до п.2.6 розд. 2 договору, оплата додаткових маркетингових послуг з передпродажної підготовки Товару, наданих Дистриб'ютором, відповідно до п.1.2 цього договору з метою привернення уваги споживачів до продукції Постачальника та подальшого зростання об'ємів продажу продукції. Послуги здійснюються на підставі окремих актів виконаних робіт підписаних обома Сторонами.

Відповідно до Додатку № 2 "Комерційна політика" до Дистриб'юторського договору №50/11/14 від 24.11.2014, для дистриб'юторів та партнерів передбачена система нарахування бонусів та надання знижок (том 1, а.с. 167-168).

Крім того, між ПрАТ "Галичина" (Замовник) та ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) було укладено Договір про надання маркетингових послуг № 02/15-М від 01.01.2015, відповідно до умов якого маркетингові послуги здійснюються за наступними напрямками: передпродажна підготовка товару (розташування на вітринах, розміщення рекламних плакатів тощо); можливості та перспективи ведення комерційних операцій по постачанню товару; визначення діючих та потенційних конкурентів на ринку виробництва та постачання товарів, аналогічних продуктів; загальна характеристика умов роботи конкурентів; загальна характеристика обігу продукції конкурентів; розрахунки цін, відомості про їх динаміку; ступінь розвитку ринкової інфраструктури; попит на товар, що поставляється, перспективи його розвитку; інформація про потенційних споживачів товару, що поставляється; можливість, доцільність та перспективність проведення рекламних акцій. Замовник після підписання актів виконаних робіт щомісяця до 20 числа виплачує Виконавцю за надані за цим Договором маркетингові послуги в розмірі, визначеному в актах приймання виконаних робіт залежно від виконаних робіт. Підставою для оплати є Акт приймання виконаних робіт. Оплата здійснюється готівковими грошовими коштами в національній валюті України в безготівковому вигляді шляхом перерахування Замовником необхідних сум на розрахунковий рахунок Виконавця. (том 1, а.с. 173-174).

На підтвердження факту надання позивачем ПрАТ "Галичина" дистриб'юторських, та маркетингових послуг, передбачених вищезазначеними договорами та проведення зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог, позивачем були надані копії: акту № 2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2015 на суму 5 556,41 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.01.2015 на суму 5 556,41 грн.; акту приймання виконаних робіт № 3 на суму 2 785,09 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.02.2015 на суму 2 785,09 грн.; акту приймання виконаних послуг №4 на суму 11 978,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.02.2015 на суму 11 978,00 грн. (том 1, а.с. 189-194); акту приймання виконаних послуг № 2 на суму 13 726,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.03.2015 на суму 13 726,00 грн.; акту приймання виконаних робіт № 3 на суму 9 621,68 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.03.2015 на суму 9 621,68 грн.; акту приймання виконаних робіт № 3 на суму 5 363,36 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.04.2015 на суму 5 363,36 грн. (том 1, а.с. 197-202); акту приймання виконаних послуг № 3 на суму 13 726,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.04.2015 на суму 13 726,00 грн. (том 1, а.с. 205-206); акту приймання виконаних робіт № 4.1 на суму 2 093,98 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.05.2015 на суму 2 093,98 грн.; акту приймання виконаних послуг № 4.2 на суму 13 726,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.05.2015 на суму 13 726,00 грн.; акту приймання виконаних послуг № 5.2 на суму 13 726,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.06.2015 на суму 13 726,00 грн.; акту приймання виконаних робіт № 5.1 на суму 3 565,68 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.06.2015 на суму 3 565,68 грн. (том 1, а.с. 209-216); акту приймання виконаних робіт № 6.1 на суму 6 174,61 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.07.2015 на суму 6 174,61грн.; акту приймання виконаних послуг № 6.2 на суму 13 726,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.07.2015 на суму 13 726,00 грн. (том 1, а.с. 221-224); акту приймання виконаних послуг № 7.2 на суму 13 726,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.08.2015 на суму 13 726,00 грн.; акту приймання виконаних робіт № 7.1 на суму 6 977,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.08.2015 на суму 6 977,00 грн. (том 1, а.с. 227-230); акту приймання виконаних послуг № 8.2 на суму 13 726,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.09.2015 на суму 13 726,00 грн.; акту приймання виконаних робіт № 8.1 на суму 7 855,44 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.09.2015 на суму 7 855,44 грн. (том 1, а.с. 233-236); акту приймання виконаних послуг № 9.2 на суму 13 726,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.10.2015 на суму 13 726,00 грн.; акту приймання виконаних робіт № 9.1 на суму 3 487,43 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.10.2015 на суму 3 487,43 грн. (том 1, а.с. 239-242); акту приймання виконаних послуг № 10.2 на суму 12 980,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.11.2015 на суму 12 980,00 грн.; акту приймання виконаних робіт № 10.1 на суму 7 259,72 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.11.2015 на суму 7 259,72 грн.; акту приймання виконаних робіт № 11.1 на суму 7 251,31 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.12.2015 на суму 7 251,31 грн. (том 1, а.с. 245-250); акту приймання виконаних послуг № 11.2 на суму 12 830,00 грн. та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.12.2015 на суму 12 830,00 грн. (том 2, а.с. 3-4).

Позивачем під час проведення перевірки та в ході судового розгляду не було надано первинних документів, які б підтверджували понесення ним витрат відповідно до наданих актів приймання виконаних робіт, актів приймання виконаних послуг та актів про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, на вимогу суду першої інстанції представниками позивача не надано чітких пояснень та документів щодо конкретних типів та видів наданих позивачем маркетингових послуг та послуг із передпродажної підготовки, розрахунку їх вартості, що підтверджувалося б наявними у суб'єкта господарювання первинними документами.

Умовами зазначених договорів не передбачено можливість зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог в порядку, визначеному ст.601 Цивільного кодексу України, а в матеріалах справи відсутні додаткові угоди до дистриб'юторського договору №50/11/14 від 24.11.2014 та договору про надання маркетингових послуг №02/15-М від 01.01.2015, якими б передбачалася така можливість зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог.

Також між ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) та ПрАТ "Галичина" (Замовник) було укладено Договір про надання логістичних послуг № 02/12-Л від 31.12.2014, згідно умов якого Виконавець зобов'язується надавати комплекс наступних логістичних послуг: приймання товару за кількістю, якістю від вантажовідправника Замовника; зберігання в холодильних камерах продуктів харчування (Товару); навантаження/вивантаження товару; комплектацію товару для доставки в магазини згідно із заявками Замовника; транспортно- експедиційні послуги з доставки та повернення товару згідно із графіком доставки і заявок Замовника для клієнтів замовника; оформлення супровідних документів. Оплата за надані послуги проводиться щомісячно за фактом наданих Виконавцем послуг згідно з тарифами, передбаченими в Додатку №1, які є невід'ємною частиною цього договору. (том 1, а.с. 175-180).

На підтвердження факту надання позивачем ПрАТ "Галичина" логістичних послуг, передбачених даним договором та проведення зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог, позивачем були надані копії: акту приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2015 на суму 11 001,06 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог від 31.01.2015 на суму 11 001,06 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2015 на суму 9 435,79 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог від 31.01.2015 на суму 9 435,79 грн. (том 1, а.с. 185-188); акту приймання-передачі наданих послуг від 02.03.2015 на суму 7 297,72 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог від 02.03.2015 на суму 7 297,72 грн. (том 1, а.с.195-196); акту приймання-передачі наданих послуг від 14.04.2015 на суму 11 643,68 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог від 14.04.2015 на суму 11 643,68 грн. (том 1, а.с.203-204); акту приймання-передачі наданих послуг від 06.05.2015 на суму 10 203,14 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог від 06.05.2015 на суму 10 203,14 грн. (том 1, а.с.207-208); акту приймання-передачі наданих послуг від 16.06.2015 на суму 10 724,44 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог від 16.06.2015 на суму 10 724,44 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 09.07.2015 на суму 13 309,75 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог від 09.07.2015 на суму 13 309,75 грн. (том 1, а.с.217-220); акту приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2015 на суму 14 612,54 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог від 07.08.2015 на суму 14 612,54 грн. (том 1, а.с.225-226); акту приймання-передачі наданих послуг від 11.09.2015 на суму 14 603,23 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог від 11.09.2015 на суму 14 603,23 грн. (том 1, а.с.231-232); акту приймання-передачі наданих послуг від 06.10.2015 на суму 14 925,76 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог послуг від 06.10.2015 на суму 14 925,76 грн. (том 1, а.с.237-238); акту приймання-передачі наданих послуг від 13.11.2015 на суму 14 379,48 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог послуг від 13.11.2015 на суму 14 379,48 грн. (том 1, а.с. 243-244); акту приймання-передачі наданих послуг від 07.12.2015 на суму 16 212,45 грн. та акту про зарахування зустрічних позовних вимог послуг від 07.12.2015 на суму 16212,45грн. (том 2, а.с. 1-2).

Позивачем під час проведення перевірки та в ході судового розгляду не було надано необхідних первинних документів, які б підтверджували понесення ним витрат відповідно до наданих актів приймання-передачі наданих послуг та актів про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Представниками позивача на вимогу суду першої інстанції не надано Додаток № 1 до Договору про надання логістичних послуг № 02/12-Л від 31.12.2014, який є невід'ємною частиною цього договору, що також унеможливлює обрахування понесених позивачем витрат відповідно до визначених у Додатку № 1 тарифах.

Умовами вказаного договору не передбачено можливість зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог в порядку, визначеному ст.601 Цивільного кодексу України, а в матеріалах справи відсутні додаткові угоди до Договору про надання логістичних послуг №02/12-Л від 31.12.2014, якими б передбачалася така можливість зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначені позивачем факти та обсяг зарахування зустрічних позовних вимог послуг із контрагентом ПрАТ "Галичина" за дистриб'юторським договором № 50/11/14 від 24.11.2014, договором про надання маркетингових послуг № 02/15-М від 01.01.2015 та договором про надання логістичних послуг № 02/12-Л від 31.12.2014 не підтверджені відповідними первинними документами.

Здійснивши системний аналіз наявних у матеріалах справи договорів між ФОП ОСОБА_7, та контрагентами, за якими проводилися розрахунки шляхом зарахування (взаємозаліку) зустрічних однорідних вимог та дослідивши додані позивачем до вказаних договорів документи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та зазначає, що визначені платником податків інші витрати у розмірі 382 610,22 грн. не підтверджені будь-якими первинними документами.

Надані представниками позивача в ході судового розгляду документи не спростовують висновків, викладених у акті документальної планової виїзної перевірки № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21 грудня 2016 року.

Крім того, суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що відповідно до приписів п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2017 року № 0000011302 діяв правомірно, у межах та в порядку, визначеному чинним законодавством, а тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2017 року № 0000011302 не підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку правомірності винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 січня 2017 року № Ф-0000031302 та рішення № 0000041302 від 10 січня 2017 року про застосування штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21.12.2016, перевіркою було встановлено порушення ФОП ОСОБА_7 п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (із змінами та доповненнями).

Вказуючи про порушення позивачем вимог ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", контролюючий орган виходив з невірного відображення позивачем сум, на які нараховується єдиний внесок, зокрема заниження суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на 382 610,22 грн., що призвело до заниження суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 34,7% на 7 561,16 грн.

Згідно п.3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 499 від 20.04.2015 (надалі - Інструкція № 449), у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску.

Враховуючи заниження ФОП ОСОБА_7 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 34,7% на 7 561,16 грн., Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 січня 2017 року № НОМЕР_4, відповідно до якої вимагає сплатити 7561,16 грн. (том 1, а.с. 61).

За приписами ч.2 п.2 розділу IV, п.1 розділу VII Інструкції № 499, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску та застосовує до такого платника штрафні санкції (штрафи та пеня) у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Статтею.11 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.3 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Так, відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Контролюючим органом було здійснено розрахунок штрафної санкції за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. (том 1, а.с. 62).

Керуючись п.3 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області винесено рішення № 0000041302 від 10 січня 2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого ФОП ОСОБА_7 нараховано 756,12 грн. штрафних санкцій. (том 1, а.с. 63).

З урахуванням зазначених обставин, враховуючи підтвердження наявності порушень, викладених в акті перевірки № 7193/13-05/НОМЕР_3 від 21.12.2016 суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючий орган при винесенні вимоги про сплату та рішення про застосування штрафних санкцій діяв правомірно, у межах та в порядку, визначеному чинним законодавством, а тому позовні вимоги в цій частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 січня 2017 року № Ф-0000031302 та рішення №0000041302 від 10 січня 2017 року не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції оскільки позивачем у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік (том 1, а.с. 15-17) та додатку Ф4 до декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік, ФОП ОСОБА_7 самостійно визначено суму одержаного доходу у розмірі 13 256 303,08 грн. та вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних із господарською діяльністю, в тому числі: вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 11 838 816,61 грн.; витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату - 307 272,54 грн.; інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг - 749 955,12 грн. Сума чистого оподатковуваного доходу - 360 259,61 грн. (том 1 а.с. 18).

Колегія суддів ще раз наголошує, що згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" квітня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "31" серпня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 АДРЕСА_2

3- представнику позивача: ОСОБА_3 - АДРЕСА_1, 10029

4- відповідачу: Головне управління ДФС у Житомирській області вул.Юрка Тютюнника,7,м.Житомир,10003

- ,

Джерело: ЄДРСР 68587062
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку