open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 379/725/16-ц

2/379/246/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

31.07.2017 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Василенка О.М.

при секретарі: Сальник О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дельта»», про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом в якому просить суд визнати недійсним договір добровільного страхування №004-28133-031212 від 03.12.2012, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» з однієї сторони і ОСОБА_1, з другої сторони, та у відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнити позивача від сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог він посилається на те, що вказаний договір №004-28133-031212 від 03.12.2012 укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 є недійсним оскільки при його укладенні було допущено порушення норм, встановлених Законом України «Про захист прав споживачів» (ст.ст. 11, 18), Законом України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 55). Представник позивача обґрунтовує недійсність правочину наступним: неналежна поінформованість позичальника з боку відповідача про умови договору; кредитний договір містить вимоги щодо страхування; умови кредитного договору містять сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час, день та місце розгляду справи оповіщені належно, про причини неявки суд не повідомили, проте представник позивача надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ТОВ «Дельта Банк» в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи належним чином оповіщений, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Страхова компанія «Дельта»» в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи належним чином оповіщений, про причини неявки суд не повідомив.

Судом встановлено, що 03.12.2012 року позивачем ОСОБА_1 здійснено пропозицію (оферту) №004-28133-031212 ПАТ "Дельта Банк" на умовах, визначених в пропозиції, і з відповідно до Правил надання банківських послуг при здійсненні кредитуванні фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», затверджені рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» від «18» липня 2012р. (протокол № 392) і Тарифів Банку, зазначених в п. 2.6 Частини 2 Пропозиції, що є невід'ємною частинок Пропозиції, укласти Договір з Позичальником, в рамкам якого: відкрити поточний рахунок з використанням платіжної картки в національній валюті України - гривні, далі - "Рахунок", згідно п. 2.1 Частини 2 Пропозиції; оформити платіжну картку платіжної системи, згідно п. 2.5 Частини 2 Пропозиції; встановити Позичальнику ліміт Кредитної лінії у сумі 15 000 грн. на день укладення договору та на строк, відповідно до умов, визначених у пунктах 2.3. та 2.4. Частини 2 Пропозиції.

20 березня 2013 року, згідно протоколу №14 рішенням Ради директорів АТ «Дельта банк» затверджені Правила банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк». Через 30 календарних днів з моменту оприлюднення цих Правил на офіційному сайті Банку /сайті Delta Premier нижченаведені документи будуть викладені в новій редакції, а саме - в редакції таких Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», із переходом до Клієнтів та Банку усіх прав та обов'язків, що виникли відповідно до вищезазначених у ньому пункті документів, в їх редакції за такими Правилами відповідно до виду обраних банківських послуг: Правила надання банківських послуг фізичним особам за поточними рахунками з використанням платіжної картки у національній та іноземній валюті, затверджені рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» від «27» жовтня 2010р. (протокол № 294); Пропозиція АТ «Дельта Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб - клієнтів Delta Premier, затверджена рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» від «11» липня 2012 р. (протокол № 390); Правила надання банківських послуг при здійсненні кредитування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», затверджені рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» від «18» липня 2012 р. (протокол М 392): Пропозиція АТ «Дельта Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, затверджена рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» від «22» серпня 2012 р. (протокол № 398).

Таким чином, згідно умов Пропозиції Правил надання банківських послуг при здійсненні кредитування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» правовідносини за кредитним договором регулюються останніми, проте через те, що вказані правила втратили чинність, в подальшому всі визначення в кредитному Договорі вживаються у значенні, встановленому Правилами банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» від 20.03.2013р. протокол №14.

Відповідно до п. 2.1 Частини 3 Пропозиція набуває чинності з дати підписання Банком та скріплення її печаткою.

Представник позивача вважає, що при укладанні вищевказаного кредитного договору порушені права останнього як споживача, оскільки при його укладенні було допущено порушення норм, встановлених Законом України «Про захист прав споживачів» (ст.ст. 11, 18), Законом України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 55). Позивач обґрунтовує недійсність наступним: неналежною поінформованістю позичальника з боку відповідача про умови договору; кредитний договір містить вимоги щодо страхування; умови кредитного договору містять сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. В силу ч. 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною 3 ст. 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як вбачається, кредитний договір підписаний його сторонами, і в п. 7.1. частини 3 пропозиції зазначено, що складовою та невід'ємною частиною цієї пропозиції є Правила та Тарифи Банку, з якими позичальник попередньо ознайомлений, повністю згоден, їх зміст розуміє й положення яких зобов'язується неухильно дотримуватися.

Отже, суд приходить до висновку, що договір добровільного страхування №004-28133-031212 від 03.12.2012, укладений між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта Банк» укладено з дотриманням ст. 207 ЦК України.

03.12.2012 позичальник, страховик, уклав з ПрАТ «СК «Дельта» договір добровільного страхування №004-28133-031212 в інтересах Вигодонабувача - АТ «Дельта Банк» для страхування відповідальності позичальника в розмірі загальної заборгованості останнього перед АТ «Дельта банк» за кредитним договором.

Відповідно до частини 3 договору страхування страхова сума - 15000 грн., що дорівнює сумі кредиту; місячний тариф - 1,00%; щомісячний загальний страховий платіж - 150 грн. Договір страхування набув чинності з дати його укладання.

Відповідно до п. 1.5. частини 3 пропозиції позивач доручив Банку здійснити перерахування грошових коштів, з кредитних коштів, для сплати страхових платежів на користь страхової компанії ПрАТ «СК «Дельта».

Пунктом 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, які затверджені постановою НБУ від 10.05.2007р. № 168, встановлено, що банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі по надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються, зокрема, сума кредиту; детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням кредиту та укладанням договору про надання споживчого кредиту.

Згідно з визначенням, наданим у ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що надання кредиту та його супроводження, зокрема, обслуговування, є фінансовою послугою та підпадає також під визначення послуги, яке надане у статті 1 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування, в силу ст. 980 ЦК України, можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані (зокрема) з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (ст.982 ЦК України).

Як вбачається договір добровільного страхування №004-28133-031212 від 03.12.2012 містить предмет договору страхування (п. 2.), страхові випадки (3.5.1., 3.5.2., 3.5.3.), розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума) (п. 3.9.), розмір страхового платежу і строки його сплати (п.п. 3.11., 3.13., 3.14.), строк договору (п.3.15.).

Суд приходить до висновку, про необґрунтованість посилань позивача, що умови кредитного договору щодо послуг страхування і нав'язаною відповідачем страховою компанією є несправедливими.

За частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Окрім того, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на порушення норм встановлених ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме стосовно плати за обслуговування кредитного ліміту, оскільки дана умова передбачена п. 1.5 тарифів на обслуговування платіжних карток, і позивач своїм підписом підтвердив про ознайомлення з ними (тарифами), в тому числі і з платою за обслуговування кредитного ліміту.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» виконав всі зобов'язання по вищевказаному договору, надавши обумовлені договором грошові кошти позивачу у повному обсязі, проти чого не заперечував у позовній заяві представник позивача.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Волевиявлення сторін по справі при укладанні договору було вільним, без примусу, ризики з отриманням кредиту позивачем приймались без всяких умов. Кредитний договір від 03.12.2012 року чи окремі пункти цього договору не визнавалися недійсними з підстав, що заявлені в позові по даній цивільній справі, що розглядається.

Суд вважає безпідставними посилання представника позивача на порушення відповідачем норм Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні та виконанні договору.

Так, згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, або виконанням обов'язків найманого працівника. Послуга-діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно ч.1 ст. 11 вищевказаного Закону України між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», абзацем 16 ч.1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» врегульовується питання щодо відомостей, які кредитодавець має повідомити споживачеві до укладення договору споживчого кредиту, а ст. 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - щодо відомостей, які банк має надавати споживачеві як власному клієнту на його вимогу.

Положення частин 4-11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачають такі права споживача, які за своїм змістом можливо реалізувати лише під час виконання договору споживчого кредиту. Зокрема, це право споживача протягом певного терміну відкликати згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин, не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах, достроково повернути споживчий кредит, не бути примушеним достроково повернути суму споживчого кредиту у разі незначних порушень договору, бути захищеним від суспільного поширення інформації про несплату боргу тощо. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, яка забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Права споживачів на стадії виконання кредитного договору передбачаються також положеннями ст. 1056-1 ЦК України, ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч.2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», згідно з якими банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами, за винятком випадків, встановлених законом.

Не доведено представником позивача та не встановлено судом, що відповідач порушив положення ст.ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п.п. 2.4, 2.5, 3.6, Правил надання банками України інформації позивачу по справі як споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. №168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. №541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності).

Кредитний договір підписаний сторонами по справі без зауважень, без застережень.

Перед підписанням договору, позивачу по справі була надана банком інформація правового характеру, про що свідчать підписи позивача. Згідно ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика вважається нечесною, якщо вводить споживача в оману, зокрема, стосовно ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Представником позивача не наведено жодних обставин, стосовно яких позивача введено в оману при укладенні договору, а також стосовно яких його вибір був несвідомим.

Істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

З тексту укладеного оспорюваного договору вбачається, що такі умови договором передбачено, відтак жодних підстав вважати, що при його укладенні позивача введено в оману та приховано інформацію про продукцію (кредит), внаслідок чого його вибір був несвідомим - відсутні.

Тобто, всі умови договору сторони погодили, без будь-яких заперечень.

Тому, беручи до уваги викладене вище, діючи при вирішенні спору відповідно до положень статей 10, 60 ЦПК України щодо доведеності обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог, та наданих у підтвердження цьому доказів, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні даного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 203, 207, 215, 216, 638 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 169, 197, 213-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дельта»», про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які не були присутні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення складено 04.08.2017.

Головуючий:О. М. Василенко

Джерело: ЄДРСР 68508754
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку