ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2017 року Чернігів Справа № 825/1060/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Пушенко О.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Цигури Я.С., Жогіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 06.07.2017 звернувся до суду з адміністративним позовом до 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, в якому просить суд:

зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2014-2015 роки у розмірі місячного грошового забезпечення, визначеного у відповідності до п. 19.3 розділу XIX Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом МНС від 10.06.2008р. № 447, з урахуванням фактично виплачених сум;

зобов'язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, визначеного у відповідності до п. 3 розділу XVIII Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту затвердженої наказом МВС від 23.04.2015р. № 475, з урахуванням фактично виплачених сум;

зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, визначеної у розмірі у відповідності до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Свої вимоги позивач мотивує тим, що Згідно ч. 2 ст. 129 Кодексу Цивільного захисту України, особам рядового і начальницького складу цивільного захисту надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового і матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Не зважаючи на вимоги Кодексу Цивільного захисту України грошова допомога на оздоровлення за 2014-2016 роки Відповідачем не була виплачена у повному обсязі (у розмірі місячного грошового забезпечення). Чинне законодавство України не передбачає обмеження встановленого розміру виплати матеріальної допомоги на оздоровлення у разі відбуття працівника у відпустку для осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів ДСНС України. Кодексом Цивільного захисту України чи іншими Законами не передбачено право адміністрації скорочувати розмір матеріальної допомоги на оздоровлення або обмежувати її кошторисом але адміністрація на свій розгляд визначає її розмір тому чи іншому службовцю не зважаючи на законодавчо чітко визначений розмір - місячне грошове забезпечення. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд в їх задоволенні відмовити, зазначили, що грошова допомога була виплачена позивачеві відповідно до вимог бюджетного законодавства, а саме в межах затвердженого кошторисом фонду грошового забезпечення. Представники відповідача також наполягають на тому, що порушення вимог законодавства про грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу також не було допущено, оскільки відповідні нормативно-правові акти встановлюють лише верхню межу допомоги на оздоровлення, не виключаючи, однак, можливість її виплати у меншому розмірі. Відповідач вважає, що законодавство виключає можливість здійснювати нарахування і виплату матеріальної допомоги за попередні роки, а також більше ніж один раз на рік. Так, відповідно до п. 20.5 Інструкції 447, матеріальна допомога за минулий рік у поточному році не виплачується, а п. 20.1 Інструкції 447 та п. 1 розділу XIX Інструкції 475 зазначають, що допомога може виплачуватись один раз на рік. Крім того, відповідач погоджується з тим, що у 2014 році позивач дійсно не отримував матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки не звертався з вмотивованим рапортом до керівництва 1 ДРПЗ У ДСНС України у Чернігівській області, а підставою для виплати особі матеріальної допомоги є рапорт особи рядового і начальницького складу з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу.

Щодо позовної вимоги про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у відповідності до Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», то відповідач вважає, що в Законі йде мова про "нараховані доходи", разом з цим матеріальна допомога була виплачена позивачу виходячи саме з нарахованої грошової допомоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій з 10.06.2013 відповідно до наказу ДСНС № 311 від 05.06.2013, про що свідчить запис у трудовій книжці позивача (а.с. 31-32). Позивач проходив службу у 1 Державному пожежно-рятувальному загоні Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області.

Позивач 03.07.2017 був звільнений зі служби в органах ДСНС України згідно із наказом № 226 о/с від 26.06.2017.

Протягом періоду 2015-2016 років ОСОБА_4 нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення, як вид грошового забезпечення, в тому числі за 2015 рік - 1219,00 грн. та за 2016 рік - 1500,00 грн., що є меншим за розмір грошового забезпечення ОСОБА_4. нарахованого протягом 2015-2016 років. В 2014 році ОСОБА_4 матеріальна допомога на оздоровлення не нараховувалась. Про зазначені обставини свідчить довідка про доходи позивача № 173 від 23.11.2016 (а.с. 8).

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Кодексу цивільного захисту України порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформаціЇ.

Підпунктом 3 п. 5 цієї Постанови надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Суд зауважує, що у 2014 і 2015 роках спірні відносини регулювались чинною на той час Інструкцією про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженою Наказом МНС 10.06.2008 № 447 (далі - Інструкція 447). Ця Інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах і підрозділах цивільного захисту Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Пунктами 1.3, 1.4 Інструкції 447 визначено, що до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, визначених у кошторисі органу управління (підрозділу) на грошове забезпечення особового складу.

Відповідно до п 20.1 Інструкції 447, особам рядового і начальницького складу, в тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням начальника органу управління (підрозділу) один раз на рік може надаватися матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, при наданні щорічної основної відпустки в розмірах, що не перевищують їх місячного грошового забезпечення.

П. 20.2 Інструкції закріплює, що підставою для виплати особі рядового і начальницького складу матеріальної допомоги є рапорт особи рядового і начальницького складу з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ начальника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати (із обов'язковим зазначенням суми) зазначеної матеріальної допомоги. Визначення розміру місячного грошового забезпечення для обрахунку вищезазначеної матеріальної допомоги проводиться у порядку, визначеному пунктом 19.3 цієї Інструкції (п. 20.3 Інструкції 447).

При визначенні розміру матеріальної допомоги до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться: посадові оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія (у розмірі, що не перевищує розміру, затвердженого Положенням про преміювання осіб рядового і начальницького складу (пункт 5.1 цієї Інструкції), які встановлені особі рядового або начальницького складу на день звернення (п. 19.3 Інструкції 447).

З аналізу наведеного, суд приходить до висновку, що чинним на період 2014-2015 роки законодавством встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення надається особам рядового і начальницького складу на підставі рапорту військовослужбовця і в межах асигнувань кошторису, один раз на рік. Інструкцією встановлена верхня межа розміру нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення. Законодавцем вказано, що сума матеріальної допомоги не може перевищувати розмір місячного грошового забезпечення військовослужбовця, однак законодавцем не вказано, яка мінімальна межа розміру допомоги, з чого виплаває, що не встановлена заборона щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги у меншому розмірі аніж місячне грошове забезпечення військовослужбовця.

ОСОБА_4 в 2014 році не отримував матеріальну допомогу на оздоровлення, оскільки не звертався з вмотивованим рапортом до керівництва 1 ДРПЗ У ДСНС України у Чернігівській області, про що свідчать копії рапортів позивача ОСОБА_5 ДПРЗ-1 УДСНС України у Чернігівській області.

Щодо матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік, то порядок її надання встановлюється Інструкцією про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 квітня 2015 року N 475 (далі - Інструкція 475).

Ця Інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу зі служби цивільного захисту.

Відповідно до п. 3 Інструкції № 475 до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, визначених у кошторисі органу управління (підрозділу) на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу (п. 7 Інструкції 475).

Згідно із п. 1 Розділу ЧIЧ Інструкції 475 особам рядового і начальницького складу, в тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням начальника органу управління (підрозділу) один раз на рік може надаватися допомога для оздоровлення в розмірах, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Підставою для виплати особі рядового і начальницького складу допомоги для оздоровлення є рапорт особи рядового і начальницького складу з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ начальника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати грошової допомоги для оздоровлення (із обов'язковим зазначенням суми) (п. 2 Розділу ЧIЧ Інструкції 475).

Відповідно до п. 3 Розділу ЧIЧ Інструкції 475 визначення розміру місячного грошового забезпечення для обрахунку допомоги для оздоровлення проводиться у тому ж порядку, що і при обрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначеному пунктом 3 розділу XVIII цієї Інструкції.

При визначенні розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань до розрахунку місячного грошового забезпечення беруться: посадові оклади, оклади за спеціальним званням, доплати і надбавки постійного характеру та щомісячна премія у розмірі, що не перевищує розміру, затвердженого положенням про преміювання осіб рядового і начальницького складу (пункт 1 розділу V цієї Інструкції), які встановлені особі рядового або начальницького складу на день звернення (п. 3 розділу XVIII Інструкції 475).

Отже, інструкцією про випалу грошового забезпечення, що врегульовує питання виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в 2016 році встановлено ті самі вимоги, вона надається один раз на рік, на підставі рапорту військовослужбовця, в межах бюджетних асигнувань органу цивільного захисту та не може перевищувати розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця. Отже знову ж таки законодавством встановлена верхня межа розміру матеріальної допомоги - місячне грошове забезпечення особи рядового і начальницького складу, однак нижня межа розміру такої допомоги законодавством не визначена.

Представниками відповідача в судове засідання було надано копію кошторисів на 2014-2015 роки, а також довідки від 14.07.2017 № 01-17/618 та № 01-17/619, з яких вбачається, що бюджетних асигнувань для виплати матеріальної допомоги на оздоровлення 1 Державному пожежно-рятувальному загону Управління ДСНС України у Чернігівській області у 2016 році було передбачено 378300,00 грн. та на 2015 рік 315800,00 грн. Для виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення необхідна сума 756700,00 грн в 2016 році та 548400,00 грн. в 2015 році, що перевищує кошторисні призначення відповідача на ці витрати.

Суд вважає, що відповідач не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості (збільшення видатків з Державного бюджету України), здійснювати виплату матеріальної допомоги на оздоровлення особам рядового та начальницького складу у розмірі, що перевищує кошторисні призначення.

Враховуючи, що законодавцем не заборонено виплачувати військовослужбовцям цивільного захисту матеріальну допомогу на оздоровлення один раз на рік в сумі, що є меншою розміру місячного грошового утримання такого військовослужбовця, тому суд приходить до висновку про правомірність дій 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 в 2015, 2016 роках грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 1219,00 грн. та 1500,00 грн.

Щодо ненарахування та невиплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення в 2014 році, то суд вважає, що такі дії відповідача також є правомірними, оскільки ОСОБА_4 сам не звертався до керівництва 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з рапортом для виплати матеріальної допомоги на оздоровлення.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_4 про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2014-2016 роки у розмірі місячного грошового забезпечення, визначеного у відповідності до п. 19.3 розділу XIX Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом МНС від 10.06.2008р. № 447 та у відповідності до п. 3 розділу XVIII Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту затвердженої наказом МВС від 23.04.2015р. № 475, з урахуванням фактично виплачених сум.

Щодо позовних вимог про зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_4 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, визначеної у розмірі у відповідності до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з підстав того, що відповідачем не порушено строків виплати доходів позивач, оскільки нарахування та виплата матеріальної допомоги на оздоровлення відбулось на підставі та в межах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що 1 Державним пожежно-рятувальним загоном Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області було виплачено ОСОБА_4 матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі, що відповідає вимогам Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом МНС від 10.06.2008р. № 447 та Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту затвердженої наказом МВС від 23.04.2015р. № 475, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА _4 відмовити в задоволенні позову.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур