Провадження № 2/359/1224/2017

Справа № 359/1347/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» серпня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

при секретарі - Шляхетко Ю.В., Степаненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Київського квартирно-експлуатаційного управління (КЕУ) про визнання незаконним та скасування рішення житлової комісії військової частини, поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання житла, -

встановив:

20.02.2017 позивач ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з даним позовом до відповідачів Військової частини НОМЕР_1 та Київського квартирно-експлуатаційного управління, з вимогами: визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2012 року №10 про перенесення дати зарахування на квартирний облік капітана ОСОБА_1 , з 30.07.1994 року на 30.11.1996 року; зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити його на квартирному обліку з 30.07.1994 року та надати позивачу та його сім`ї житлове приміщення (квартиру) в м.Борисполі Київської області для постійного проживання згідно до існуючих норм житлової площі (а.с.1-6).

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (в послідуючому правонаступниками стали в/ч НОМЕР_3 , а потім в/ч НОМЕР_1 ) №99 від 27 липня 1994 року позивача було зачислено до списку особистого складу частини на всі види забезпечення і допущено до тимчасового виконання обов`язків посади бортового інженера-бортового оператора авіаційного загону (на ТУ-134) транспортної авіаційної ескадрильї. Також він був зареєстрований та постійно проживав у гуртожитку в/ч НОМЕР_2 .

30.07.1994 він звернувся з рапортом до командира частини з проханням зачислити на квартирний облік для отримання житлової площі, а 30.09.1994 року житловою комісією військової частини НОМЕР_2 було прийнято рішення про зачислення позивача на квартирний облік. 07 травня 2005 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №135 позивача було звільнено у запас за пунктом 63, підпункт «Г» (у зв`язку зі скороченням штатів). В кінці грудня 2016 року позивач звернувся до секретаря житлової комісії військової частини НОМЕР_1 з метою дізнатися про рух його черги і отримав відповідь про те, що було перенесено дату його зарахування на квартирний облік з 30.07.1994 року на 30.11.1996 рік на підставі вимоги, що надійшла із Київського КЕУ.

Пізніше, на його вимогу позивач отримав витяг з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2012 року №10, в якому було зазначено, що відповідно до вимог Київського КЕУ №303/25/6-1737 від 07.11.2012 року про проведення перевірки облікових справ безквартирних військовослужбовців та осіб звільнених у запас, з метою приведення квартирного обліку до вимог чинного законодавства та про необхідність переносу дат зарахування на квартирний облік зазначених осіб, які були зараховані на квартоблік рішеннями житлових комісій Бориспільського гарнізону з порушенням вимог законодавства, комісія вирішила,- перенести дату зарахування на квартирний облік капітана ОСОБА_1 , який на час прийняття рішення про зарахування на квартирний облік не був прописаний в м.Бориспіль, з 30.07.1994р. на дату першої реєстрації при військовій частині м.Бориспіль - 30.11.1996 року

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник повністю підтримали позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини, просили позов задовольнити, уточнили, що в позовній заяві допущена описка, оскільки про порушення свого права позивач дізнався в кінці 2016 року, а не 2015 року, як помилково зазначено в одному з абзаців позовної заяви.

Додатково, будучи допитаний в якості свідка в порядку ст.184 ЦПК України позивач ОСОБА_1 повідомив суду, що паспорт він отримував у 1996 році, тобто після зарахування до особового складу військової частини за місцем служби, тому в ньому відсутні відомості про його реєстрацію до листопада 1996 року. Після звільнення з військової служби він протягом трьох років житло не отримав, та як йому було відомо, таке житло в м.Борисполі військовослужбовцям не надавалось. В кінці 2016 року він почув, що мають виділяти квартири військовослужбовцям НОМЕР_1 та вирішив перевірити чергу. Він звернувся до військової частини НОМЕР_1 , де від офіцеру, який завідує архівом, дізнався, що дата його зарахування на квартирний облік перенесена з 1994 на 1996 рік. Він звернувся за юридичною допомогою та за порадою свого представника в лютому 2017 року звернувся до військової частини де отримав копії документів зі своєї особової справи, зокрема виписку з протоколу щодо оскаржуваного ним рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2012 року. Він стверджує, що на засідання житлової комісії його не викликали, про прийняте рішення не повідомляли.

Представники відповідача військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні позов не визнавали, підтримали подані до суду письмові заперечення а також заяву про застосування строку позовної давності (а.с.48-52,63-64).

Так, військова частина НОМЕР_1 не погоджується з даним позовом та заперечує в повному обсязі, визнає, що протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2012 року №10 дату зарахування на квартирний облік позивача перенесено з 30.07.1994 року на 30.11.1996 рік, та зазначає, що згідно п.15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіки ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. № 470, на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Комісія вирішила перенести дату зарахування на квартирний облік капітана ОСОБА_1 , який на час прийняття рішення про зарахування на квартоблік не був прописаний в м.Бориспіль, з 20.07.1994 року на дату першої реєстрації при військовій частині м. Бориспіль 30.11.1996 року. Вважають, що дату зарахування на квартирний облік позивача правомірно перенесено з 30.07.1994 року на 30.11.1994 року. також зазначають, що станом на дату судового розгляду позивач перебуває на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 та входить до Списків військовослужбовців Бориспільського гарнізону, які мають право на позачергове отримання житла, а також, що відповідно до п. 4.1 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, які перебувають на квартирному обліку у ЗС України, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень). Порядок надання жилих приміщень для постійного проживання також регламентований Інструкцією. Зокрема, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання за рішенням КЕВ (КЕЧ) району, погодженим з гарнізонною житловою комісією (абз. 1 п. 4.4 Інструкції). Список розподілу жилої площі для постійного проживання розробляється КЕВ (КЕЧ) району відповідно до загальної та пільгових черг гарнізону. У гарнізоні міста Києва Список розподілу постійного житла розробляється Київським квартирно- експлуатаційним управлінням (абз. 2 п. 4.4 Інструкції). Після погодження головою гарнізонної житлової комісії Список розподілу постійного житла направляється КЕВ (КЕЧ) району до Служби правопорядку для перевірки (абз. З п. 4.4 Інструкції). Після проведення перевірки та за відсутності зауважень Служби правопорядку Список розподілу постійного житла візується помічником начальника гарнізону з правової роботи і затверджується начальником гарнізону. У гарнізоні міста Києва Список розподілу постійного житла погоджується начальником гарнізону (абз. 5 п. 4.4 Інструкції). Після затвердження (погодження) Список розподілу постійного житла разом з першими примірниками облікових справ (додаток 7) подається керівником КЕВ (КЕЧ) району на перевірку до ГКЕУ ЗС України, (абз. 6 п. 4.4 Інструкції). Після перевірки ЕКЕУ ЗС України Список розподілу постійного житла розглядається Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України. Список розподілу постійного житла в гарнізоні міста Києва перед розглядом Комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України перевіряється юридичною службою МО України на відповідність вимогам законодавства. Рішення (пропозиції) Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України є остаточними для розгляду керівником квартирно-експлуатаційного органу, головою гарнізонної житлової комісії та начальником гарнізону. Список розподілу постійного житла, погоджений Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України, повертається ГКЕУ ЗС України разом із завіреною копією протоколу засідання Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України до гарнізону, а у гарнізоні міста Києва подається головою Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України на затвердження Міністру оборони України. КЕВ (КЕЧ) району подає затверджений начальником гарнізону витяг зі Списку розподілу постійного житла у гарнізоні, погоджений протоколом засідання Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України (додаток 21), разом з документами, що знаходяться в облікових справах (додаток 7), до виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районної державної адміністрації для видачі ордера, а в закритому військовому містечку КЕВ (КЕЧ) району видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення (абз. 1 п. 4.5 Інструкції).

Представники відповідача зазначають, що позивач просить суд зобов`язати військову частину НОМЕР_4 надати йому квартиру всупереч порядку, визначеному Інструкцією, що свідчить про безпідставність його позову.

Вони також просять відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав спливу строку позовної давності, посилаючись на те, що позивач мав об`єктивну можливість дізнатися про перенесення дати зарахування на квартирний облік, але зазначеним правом не скористався, посилаючись на те, що згідно з Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011 (п.2.2.1), що списки військовослужбовців, які зараховані на облік, списки осіб, яку користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, та списки осіб, які не підтвердили своє право перебувати на квартирному обліку, вивішуються для загального ознайомлення у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. А також розміщуються на веб-сайтах органів військового управління та на веб-сайті МО України в мережі Інтернет з урахуванням вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Представник відповідача Київського квартирно-експлуатаційного управління в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає, що КЕУ є неналежним відповідачем та підтримав подані до суду письмові заперечення (а.с.35-37), за змістом яких Київське квартирно-експлуатаційне управління в межах своїх повноважень та відповідно до Положення про київське квартирно-експлуатаційне управління, затвердженого ТВО начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ від 24.09.2013 №139, організовує контроль за правильністю ведення в гарнізонах у межах відповідальності обліку військовослужовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, а також дотримання законності під час розподілу жилих приміщень, веде контрольні списки працівників Збройних Сил України. Звертає увагу, що рішення щодо прийняття на облік приймається житловою комісією військової частини.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши в порядку ст.184 ЦПК України в якості свідка позивача ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, звільненим у запас, перебував на військовій службі з 01 серпня 1990 року по 01 червня 2005 року за п.63 підпункт «Г» (у зв`язку зі скорочення штатів), має вислугу років у ЗС: квалендарну 14 років 09 місяців, пільгову 22 роки 02 місяці, що підтверджується його послужним списком (а.с.15-17) та наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 7 травня 2005 року №135 (а.с.135).

Зокрема, після закінчення навчання у Харківському вищому військовому авіаційному училищі, з 27 липня 1994 року позивач був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (а.с.7,15).

Як вбачається з довідки, виданої Харківським військовим університетом від 24 червня 1994 року №150 позивач ОСОБА_1 під час навчання житловою площею не забезпечувався, проживав в гуртожитку холостяків (а.с.7).

Встановлено, що на підставі рапорту позивача лейтенанта ОСОБА_1 від 27.07.1994 року, рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 30.07.1994 року (протокол №18) позивач був зарахований на квартирний облік із сім`єю в кількості 2 особи (позивач та дружина), при цьому, як зазначено у виписці з протоколу, ст.лейтенант ОСОБА_1 проходить службу в частині з 27.07.1994 року, в м.Борисполі зареєстрований тимчасово з 1994 року за адресою- в/ч НОМЕР_3 (а.с.18).

Також встановлено, на підставі рапорту позивача бортового інженеру, бортового оператору ОСОБА_1 від 30.09.1994 року, були внесені зміни в квартирний облік, а саме: рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 30.09.1994 року (протокол №23) позивач був зарахований на квартирний облік із сім`єю в кількості 3 особи (позивач, дружина та син), при цьому, як зазначено у виписці з протоколу, ст.лейтенант ОСОБА_1 проходить службу в частині з 27.07.1994 року, в м.Борисполі зареєстрований тимчасово з 1994 року за адресою- в/ч НОМЕР_3 (а.с.10).

Та обставина, що відповідач Військова частина НОМЕР_1 є правонаступником реформованої військової частини НОМЕР_2 , в подальшому НОМЕР_3 , визнано представниками відповідачів в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, чинній на момент зарахування позивача на квартирний облік, було визначено, що військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 Житлового кодексу України.

За загальним правилом, визначеним ст.ст.36,37 Житлового кодексу УРСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік у випадках і в порядку, встановлюваних Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР, громадян може бути взято на облік і не за місцем їх проживання (ч.1 ст.36).

Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв`язку з виходом на пенсію (ч.1 ст.37).

Порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок регулюється житловим законодавством і Положенням про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України (введене в дію наказом Міністра оборони України від 23 грудня 1992 р. №220 з наступними змінами).

Згідно з п. 34 Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України (введене в дію наказом Міністра оборони України від 23 грудня 1992 р. N 220, з наступними змінами), що було чинне на момент зарахування позивача на квартирний облік всі питання, пов`язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби.

При цьому датою постановки на квартирний облік вважається день, коли буде винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.

Військовослужбовці беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром останньої, і перебувають на цьому обліку до одержання жилого приміщення за винятком випадків: поліпшення житлових умов, завдяки якому відпала необхідність у наданні іншого жилого приміщення; переведення до нового місця служби; засудження (крім умовного) до позбавлення волі на строк понад шість місяців; подання таких, що не відповідають дійсності, відомостей, які стали підставою для взяття на облік, або вчинення командуванням неправомірних дій при вирішенні цього питання (п.п.11, 13).

За змістом Положення було передбачено (відповідна норма збереглася і в Положенні про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, введеному в дію наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 №20,чинному на момент звільнення позивача у запас) військовослужбовці та члени їх сімей мають право до одержання жилого приміщення прописатися за адресою військової частини.

А також, що на кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку, довідка про те, чи перебуваються члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих комітетах місцевих Рад) (п.12).

Як вбачається з долучених до позовної заяви завірених військовою частиною НОМЕР_1 письмових документах, необхідні документи, передбачені Положенням про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, містяться в обліковій справі позивача.

Таким чином встановлено, що при взяття позивача на квартирний облік 30.07.1994 року було дотримано вимоги чинного на той час законодавства, яке визначало порядок забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців.

Відповідно до вимог ч.9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Згідно з витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2012 року №10, у п.11 порядку денного розгляд питання про переніс (зміну) дати зарахування на квартирний облік військовослужбовців та осіб, звільнених у запас зазначено, що на підставі п.15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов в Українській РСР , відповідно до якого на квартирний облік беруться потребуючи поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті…, рішення МО України від 03.03.2012 №2685/з, наказу МО України від 16.07.2012 року №467 «Про введення в дію рішення колегії про забезпечення квартобліку безквартирних військовослужбовців та осіб. звільнених у запас, що перебувають на квартобліку у ЗС Україн», вимог Київського квартирно-експлуатаційного управління №303/25/6-1737 від 07.11.2012 року про проведення перевірки облікових справ безквартирних військовослужбовців та осіб звільнених у запас з метою приведення квартирного обліку до вимог чинного законодавства та про необхідність переносу дат зарахування на квартирний облік зазначених осіб, які були зараховані на квартирний облік рішеннями житлових комісій Бориспільського гарнізону з порушенням вимог законодавства, комісія вирішила: перенести дату зарахування на квартирний облік капітана ОСОБА_1 , який на час прийняття рішення про зарахування на кварти облік не був прописаний в м.Бориспіль, з 30.07.1994 року на дату першої реєстрації при військовій частині м.Бориспіль 30.11.1996 року (а.с. 20).

Суд прийшов до висновку, що зазначене рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 є незаконним та підлягає скасуванню, враховуючи наступне.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення, а також з пояснень сторін встановлено, що раніше ухвалене рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 30.07.1994 року про зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік не скасовано.

Згідно з вимогами п.п.11,17 Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, датою постановки позивача на квартирний облік є дата винесення рішення житловою комісією військової частини, тобто 30.07.1994 року, і саме цією датою має визначатись черговість надання жилого приміщення позивачу за часом прийняття на облік (внесення до списків осіб, які користуються правом першочергового та позачергового отримання жилих приміщень).

Всупереч твердженням представників відповідачів дата зарахування позивача на квартирний облік не може бути пов`язана із датою його реєстрації у в/ч НОМЕР_1 , а саме з 30.11.1996 року відповідно до відмітки в паспорті позивача, оскільки сам паспорт на ім`я позивача серії НОМЕР_5 був виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 21 листопада 1996 року (а.с.21-23), в той час як особового складу військової частини позивач був зарахований з 27.07.1994 року (а.с.7).

Крім того, та обставина, що позивач був зареєстрований у військовій частині за адресою в/ч НОМЕР_3 за місцем служби з 1994 року підтверджується виписками з протоколів від 30.07.1994 №18 та від 30.09.1994 №23 (а.с.10,18).

Не заперечується відповідачами і та обставина, що позивач є таким, що потребував та потребує поліпшення житлових умов, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , правонаступниками якої є військова частина НОМЕР_3 та НОМЕР_1 , взятий на квартирний облік за місцем служби, що не суперечить вищенаведеним вимогам ч.1 ст.37 Житлового кодексу УРСР.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про безпідставність тверджень відповідачів про те, що рішення житлової комісії від 30.07.1994 року щодозарахування на квартирний облік позивача було ухвалене з порушенням вимог законодавства.

Крім того встановлено, що оспорюване позивачем рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2012 року №10 було винесено з порушенням встановленого порядку, визначеного «Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженою наказом Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011.

Так, відповідно до вимог п.2.16 Інструкції, військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання жилого приміщення.

Підстави та порядок зняття з обліку та виключення зі списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, визначені, зокрема в п.2.18 Інструкції, в якому зазначено, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов у випадках, передбачених законодавством, за місцем перебування на квартирному обліку, унаслідок чого зникла потреба в наданні жилого приміщення; отримання за рахунок житлових фондів МО України жилого приміщення для постійного проживання; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 1 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу); обрання для постійного місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством.

Також зазначено, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, виключаються зі списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, у разі якщо вони були необґрунтовано включені до цих списків або втратили право на отримання жилого приміщення в пільговому порядку.

Рішення про зняття з обліку та виключення зі списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, приймається житловою комісією військової частини, яка зарахувала військовослужбовця на облік, або її правонаступником. Рішення письмово доводиться до відома військовослужбовця у п`ятнадцятиденний строк із зазначенням причин зняття з обліку.

Суд також звертає увагу, що за змістом а.2.19 Інструкції КЕВ (КЕЧ) району має право клопотати перед командуванням військової частини та житловою комісією військової частини про зняття з обліку військовослужбовця чи особи, звільненої з військової служби, облікові справи яких не пройшли щорічну перереєстрацію, у випадку, коли ними не надано: Ф-3; Ф-5 (у разі звільнення з військової служби довідка надається військовим комісаріатом); Ф-7 (у разі звільнення з військової служби довідка надається військовим комісаріатом).

Житлова комісія військової частини повинна в місячний строк провести засідання, на якому в присутності особи, щодо якої надійшло клопотання КЕВ (КЕЧ) району (або уповноваженої ним іншої особи), розглянути зазначене клопотання та прийняти відповідне рішення. Копія витягу з протоколу видається (надсилається) військовослужбовцю чи особі, звільненим з військової служби, питання щодо яких розглядалося на засіданні, та надсилається до КЕВ (КЕЧ) району і житлової комісії гарнізону в п`ятнадцятиденний строк з дня проведення засідання.

У разі надання військовослужбовцем чи особою, звільненими з військової служби, довідок, які підтверджують неможливість проходження ними щорічної перереєстрації облікових справ у встановлений строк, та наявності довідок, вказаних в абзаці першому цього пункту, житлова комісія військової частини зобов`язана на черговому засіданні розглянути питання про перереєстрацію облікової справи цього військовослужбовця, про що скласти відповідний протокол.

Копія витягу з протоколу надсилається військовослужбовцю чи особі, звільнених з військової служби, питання яких розглядалося на засіданні, до КЕВ (КЕЧ) району та житлової комісії гарнізону в п`ятнадцятиденний строк з дня проведення засідання (п.2.19 Інструкції).

Будь-яких належних і допустимих доказів того, що позивач був зарахований на квартирний облік внаслідок подання відомостей, що не відповідають дійсності, або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік, відповідачами суду надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.

Не надано також доказів того, що оспорюване позивачем рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2012 року (протокол №10) було письмово доведено до відома позивача у визначений Інструкцією п`ятнадцятиденний строк.

При цьому той факт, що засідання житлової комісії 27.11.2012 року без присутності позивача, відповідачами не оспорюється, докази того, що позивач викликався (повідомлявся) про таке засідання суду також надані не були.

Враховуючи викладене, а також показання допитаного в судового засіданні позивача ОСОБА_1 щодо часу та обставин, за яких йому стало відомо про оспорюване рішення та, відповідно про порушення його прав та законних інтересів, а саме в кінці 2016 на початку 2017 року, суд пришов до висновку, що строк позовної давності позивачем не порушений. При цьому суд враховує, що будь-яких належних і допустимих доказів того, що завірені уповноваженими службовими особами Військової частини НОМЕР_6 копії документів, зокрема оспорюваного рішення, були видані позивачу за інших обставин та в інший час, відповідачем суду надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.

А також вважає необґрунтованими та недоведеними твердження відповідачів про те, що позивач мав об`єктивну можливість дізнатися про перенесення дати зарахування на квартирний облік, скориставшись своїм право на ознайомлення зі Списками військовослужбовців, які зараховані на облік, списками осіб, яку користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, та списки осіб, які не підтвердили своє право перебувати на квартирному обліку, оскільки чинне законодавство прямо передбачає обов`язок житлової комісії військової частини повідомляти військовослужбовця про прийняте рішення письмово. І таких доказів письмового повідомлення відповідачами суду надано не було.

На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що позов в частині вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення житлового комісій військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2012 року №10 про перенесення дати зарахування на квартирний облік капітана ОСОБА_1 з 30.07.1994 року на 30.11.1996 року, а також щодо зобов`язання поновити позивача на квартирному обліку з 30.07.1994 року, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Водночас суд зауважує, що Київське квартирно-експлуатаційне управління не є належним відповідачем у вищевказаному спорі, оскільки право позивача на перебування на квартирному обліку з дати ухвалення рішення житловою комісією з 30.07.1994 року було порушено саме незаконним рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , та саме до повноважень житлової комісії військової частини належить зарахування на квартирний облік та ведення списків військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання), та списків осіб, які користуються правом першочергового (позачергового) одержання жилих приміщень.

Щодо іншої частини вимог до військової частини 20.02.2017 про зобов`язання надати позивачу та його сім`ї житлове приміщення (квартиру) в м.Борисполі Київської області для постійного проживання згідно до існуючих норм житлової площі, суд прийшов до висновку, що такі вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки, як було зазначено вище, черговість надання жилого приміщення позивачу має визначатись за часом прийняття на облік (внесення до списків осіб, які користуються правом першочергового та позачергового отримання жилих приміщень) (а.с77-92) та задоволення таких вимог порушить права осіб, які перебувають в черзі на квартирному обліку перед ним.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, а також з урахуванням висновків суду щодо належного відповідача, фактично понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору (а.с.31,32) підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача - Військової частини НОМЕР_1 в сумі 640 грн., виходячи зі встановленої ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за однією задоволеною судом вимогою немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215,267 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення житлового комісій військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2012 року №10 про перенесення дати зарахування на квартирний облік капітана ОСОБА_1 з 30.07.1994 року на 30.11.1996 року.

Зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку з 30.07.1994 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_7 (код НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП ФО НОМЕР_9 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 гривень (шістсот сорок гривень).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Муранова-Лесів