ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2017 року м. КиївК/800/35940/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач),

суддів: Головчук С.В.,

Стародуба О.П.,

при секретарі: Борілло Ю.В.,

за участю:

Опанасенка А.В., представника Міністерства юстиції України;

Юровського А.Г., представника Політичної партії «Руський блок»,

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Руський блок», третя особа Державна реєстраційна служба України, про заборону діяльності, за касаційною скаргою Політичної партії «Руський блок» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року,

в с т а н о в и в :

У квітні 2014 року Міністерство юстиції України звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просило заборонити діяльність Політичної партії «Руський блок», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року згідно свідоцтва № 1608, з підстав наявності в діях вказаної політичної партії ознак, передбачених статтею 5 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2365-III (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон № 2365-III), спрямованих, зокрема, на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, позов задоволено. Заборонено діяльність Політичної партії «Руський блок», зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року (свідоцтво № 1608).

У касаційній скарзі голова Політичної партії «Руський блок», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Міністерство юстиції України заперечило проти задоволення зазначеної касаційної скарги, просить таку залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, оскільки такі постановлені судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Державна реєстраційна служба України у письмових запереченнях просить відмовити відповідачеві в задоволенні касаційної скарги, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року залишити без змін.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Міністерством юстиції України 30 березня 2001 року зареєстровано Політичну партію «Руський блок», про що видано свідоцтво № 1608. Юридична адреса місто Севастополь, пр. Генерала Острякова, будинок 23, квартира 29.

Головою Політичної партії «Руський блок» являється ОСОБА_1 .

У пункті 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395/2011, визначено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, з питань реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону № 2365-III політична партія може бути за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Міністерство юстиції України беручи до уваги зазначені норми права та статті, наявні в мережі Інтернет на сайтах rusblok.org.ua, rusblok.net, де на думку позивача зазначено про обставини, передбачені статтею 5 Закону № 2365-III, та містяться відповідні протизаконні про захоплення влади заклики; матеріали відеозйомки, наявні у відкритому доступі та трансльовані телебаченням, в яких, на думку Міністерства юстиції України, представники Політичної партії «Руський блок» здійснюють аналогічні заклики та посилання; постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 березня 2014 року у справі за позовом виконкому Миколаївської міської ради до політичних партій, зокрема, Миколаївської обласної організації Партії «Руський блок», про обмеження зібрань, якою, на думку позивача, встановлено протиправність дій відповідача; листи Служби безпеки України та народного депутата України, в яких, як стверджує Міністерство юстиції України, зазначено про обставини діяльності керівників партії, спрямовані на захоплення державної влади, звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Міністерством юстиції України доведено обставини закликів до вчинення дій із захоплення державної влади в Автономній Республіці Крим з боку відповідача Політичної партії «Руський блок», та визнання реалізації таких закликів у вигляді створення формування, яке сприяло захопленню влади. Обставина здійснених від імені Політичної партії «Руський блок» закликів до повалення влади, яка встановлена судом, та ситуація, коли частину країни було окуповано, є достатньою підставою для застосування такого заходу реагування як заборона діяльності партії.

Так, відповідно до частини 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

За приписами частини 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Згідно статті 11 зазначеної Конвенції кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Відповідно до частини 1 статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Частиною 1 статті 64 Конституції України закріплено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Разом з тим, частина 2 статті 64 Конституції України не відносить право на свободу утворення політичних партій до переліку тих свобод, які ніким і в жодний спосіб не можуть бути обмежені. Це свідчить, що Основний Закон України допускає додаткове унормування законом загальних засад утворення і діяльності політичних партій за умови дотримання загальнодемократичних принципів.

Конституцією України передбачено загальні засади утворення і діяльності політичних партій. Статтею 37 Основного Закону України встановлено заборону утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, а також політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.

З метою забезпечення дії встановлених конституційних обмежень і у зв`язку з необхідністю створення передумов для реалізації громадянами права на свободу утворення політичних партій, Конституція України відносить до відання законодавчої влади визначення засад утворення і діяльності політичних партій (пункт 11 частини 1 статті 92).

Саме на реалізацію наведених приписів Основного Закону України прийнято Закон № 2365-ІІІ, відповідно до статті 2 якого політична партія це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Положеннями статті 5 вказаного Закону встановлено обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій. Так, утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: 1) ліквідацію незалежності України; 2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 4) підрив безпеки держави; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 7) посягання на права і свободи людини; 8) посягання на здоров`я населення. Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.

У відповідності до частини 6 статті 17 Конституції України на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

В обґрунтування позовних вимог Міністерство юстиції України посилалось на порушення Політичною партією «Руський блок» положень статті 5 Закону № 2365-ІІІ. На підтвердження своєї правової позиції надало суду низку роздруківок з веб-сайтів, в тому числі і роздруківки з веб-сайту Політичної партії «Руський блок», відеоматеріали, листи Служби безпеки України та народного депутата України.

Під час розгляду справи суди встановили, і це підтверджується матеріалами справи, що лідер Політичної партії «Руський блок» ОСОБА_1 23 лютого 2014 року на мітингу в місті Севастополі, від імені партії, повідомив про початок створення силових структур самооборони та закликав всіх фізично здорових чоловіків записуватись до її загонів для боротьби. Відеозапис міститься за посиланням: http://www.youtube.com/watch?v=G0okuNsMjf4.

Дослідивши вказаний відеозапис колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що Політична партія «Руський блок», від імені якої на мітингу виступав її голова ОСОБА_1 , порушила вимоги статті 5 Закону № 2365-ІІІ щодо заборони створення силових (воєнізованих) формувань, а також цілеспрямовано розпалювала ворожнечу між жителями окремих регіонів України.

Судом встановлено, що подібного роду публічні виступи голови Політичної партії «Руський блок» ОСОБА_1 , з закликами до формувань загонів самооборони та вчинення певних дій, повідомленням про запис осіб, що бажають стати учасниками загонів за адресою АДРЕСА_1 , та заклики до повалення влади, відбувалися, також, 24 лютого 2014 року та 25 лютого 2014 року. Адреса Велика Морська, 16 є адресою Політичної партії «Руський блок», згідно з інформацією, зазначеною на сайті rusblok.net, який належить голові партії.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції визнала безпідставними посилання представника Політичної партії «Руський блок», що сайти rusblok.org.ua та rusblok.net не є офіційними сайтами партії, оскільки суд першої інстанції дослідив інформацію, надану представником позивача у судовому засіданні та наявну у вільному доступі з мережі Інтернет (сайт whois.nic.ru), відповідно до якої 14 квітня 2014 року був зареєстрований сайт rusblok.net, особа, яка зареєструвала вказаний сайт ОСОБА_2 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса B Morskaya 16, Sevastopol.

Належність вказаного сайту партії підтверджується також тим, що на ньому розміщені номери газети «Руський блок», яка є друкованим виданням Політичної партії «Руський блок» та зареєстрована в Державній реєстраційній службі України, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації з сайту dig.ua, який є джерелом публічної інформації про доменні імена, домен rusblok.org.ua зареєстровано 6 травня 2013 року, змінено 11 квітня 2014 року. З наведеного встановлено, що інформацію на даному сайті було змінено через два дні після подання Міністерством юстиції України до суду даного позову про заборону діяльності Політичної партії «Руський блок», що підтверджується роздруківкою з сайту dig.ua.

12 квітня 2014 року на сайті незалежної онлайн-газети «Новый Севастополь» було розміщено інтерв`ю голови Політичної партії «Руський блок» ОСОБА_1 , в якому він підтвердив, що сайт ІНФОРМАЦІЯ_2 / є офіційним сайтом партії, та що він поновив свою роботу під новою назвою: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане інтерв`ю міститься за посиланням: http://new-sebastopol.com/news/novosti_sevastopolya/Sayt_politicheskoy_partii_Russkiy_blok_vosstanovil_svoyu_rabotu.