Єдиний державний реєстр судових рішень
233 № 233/2935/15-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка кримінальне провадження за №12014040480000523 від 17.12.2014 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кочубеївка Чутівського району Полтавської області, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого ,-
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.115, 128, ч.2 ст. 365 КК України -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ст.128, ч.2 ст.365 КК України.
Відповідно до ч.3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
У зв`язку з тим, що головуючий суддя ОСОБА_1 та суддя ОСОБА_3 , яка входить до складу колегії суддів, будуть перебувати у щорічній відпустці, пізніше вирішити питання доцільності продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 18 серпня 2017 року не представляється можливим, тому судвідповідно до ст. 331 КПК України з`ясовує питання доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор наполягав на продовженні обвинуваченому ОСОБА_7 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, на які посилається прокурор не знаходять свого підтвердження. Належна процесуальна поведінка обвинуваченого може бути забезпечена шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника, просив змінити щодо нього запобіжний захід на домашній арешт, оскільки в його користуванні знаходиться автомобіль, і він по виклику зобов`язується прибувати, окрім того він має постійне місце мешкання, має дружину, яку не бачив два роки.
Вислухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов до таких висновків.
Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 05 березня 2015 року ОСОБА_7 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2017 року ОСОБА_7 запобіжний західу вигляді тримання під вартоюбув продовжений до 18 серпня 2017 року включно.
Згідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115 ч. 1, 128, 365 ч.2 КК України перебуває на стадії судового розгляду, у теперішній час судом призначено комплексну судову медико - криміналістичну експертизу на виконання вимог ухвали Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2016 року, проведення якої потребує значного часу та яка на теперішній час не проведена.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, про те, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Також, суд оцінює ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, суворість можливого покарання, у разі встановлення вини ОСОБА_7 у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній є мешканцем Полтавської області, місця проживання на території Донецької області не має. Крім того, судом враховано, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі,може ухилитися від виконання процесуальних дій, які слід виконати згідно ухвали Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2016 року.
Зазначені ризики виправдовують продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, на думку суду, доводи сторони захисту, про те що належна процесуальна поведінка обвинуваченого може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є не спроможними; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, є виправданим за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, згідно правових позицій Європейського суду з прав людини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Кочубеївка Чутівського району Полтавської області, громадянину України, який має вищу освіту, одружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутській установі виконання покарань №6» Донецькій області строком 60 (шестидесяти) днів, тобто до 29 вересня 2017 року включно.
Копії ухвали вручити прокурору, обвинуваченому і направити начальнику Державної установи «Бахмутській установі виконання покарань (№6)» в Донецькій області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Судді:
