Дата документу 28.07.2017

№ 554/4483/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 липня 2017 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Полтавській області (далі - Відповідач) про стягнення одноразової грошової допомоги,

в с т а н о в и в :

6 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якому просив:

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області прийняти його рапорт та документи про нарахування одноразової грошової допомоги, як інваліду П групи, що втратив працездатність поліцейського (70 %), пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Полтавській області нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу, як інваліду II групи, що втратив працездатність поліцейського (70 %), пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» абз. 3 п. 15 у розмірі 324800 гривень.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що згідно наказу від 17 жовтня 2016 року № 342 о/с його з 20 жовтня 2016 року звільнено зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію», де він перебував на посаді старшого інспектора-чергового управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Полтавській області, за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) з вислугою 24 роки 07 місяців 02 дні, в пільговому обчисленні - 26 років 00 місяців 11 днів при нарості у нього права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні за 14 років.

У січні 2017 року відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0563008 йому встановлена друга група інвалідності з ураженням ОРА з 1 грудня 2016 року - захворювання пов'язані з проходженням служби в ОВС.

В зв'язку з цим він звернувся до відповідача про виплату йому одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) та надав відповідні документи.

На вказане звернення у виплаті ОГД йому було відмовлено, про що його повідомлено листом за підписом заступника начальника Головного Управління Національної поліції в Полтавській області Захарченка Д. А. від 15 травня 2017 року за № 586/115/29/01-17.

Таку відмову та дії відповідача вважає незаконними, а тому просить зобов'язати його провести виплату ОГД, як інваліду другої групи, захворювання якого пов'язані з проходженням служби в ОВС

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідач надіслав на адресу суду заперечення, в яких, аналізуючи зміст пункту 3 статті 98 Закону України «Про Національну поліцію» зазначив, що, на його думку, визначення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків в органах внутрішніх справ не є підставою для призначення одноразової грошової допомоги, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання представник відповідача не явився, в зв'язку з чим суд розцінив його дії як небажання брати участь у розгляді справи та розглянув її за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з наведеного, суд, повно та обєктивно з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що надані позивачем докази є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

У період з серпня 1986 по грудень 1997 року позивач перебував на службі у Збройних силах України, а з липня 2002 по 20 жовтня 2016 року працював в органах внутрішніх справ та Національної поліції України на різних посадах.

17 жовтня 2016 року ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з посади старшого інспектора-чергового управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Полтавській області відповідно до наказу № 342 о/с з вислугою 24 роки 07 місяців 02 дні, в пільговому обчисленні - 26 років 00 місяців 11 днів (а. с. 7).

Листом Головного Управління Національної поліції в Полтавській області від 15 травня 2017 року за № 586/115/29/01-17 позивача повідомлено про те, що йому відмовлено у призначенні ОГД, оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років (а. с. 31).

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію України» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Такий порядок визначався частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію», якою було встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІІІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначених положень, постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (п. 1 Порядку № 850).

Відповідно до п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату ОГД, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності.

Із аналізу зазначених положень слідує, що виникнення права особи на виплату одноразової допомоги пов'язується законодавцем безпосередньо із фактом встановлення йому інвалідності. Тобто таке право виникає з дня встановлення інвалідності, зазначеного в довідці медико-соціальної експертної комісії, та може бути реалізоване особою протягом наступних трьох років від цієї дати.

Таким чином, днем виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи, є вказана у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0563008 дата встановлення інвалідності, а саме 11 січня 2017 року (а. с. 29), відповідно, від цієї дати упродовж трьох років за позивачем зберігається право на отримання цієї допомоги.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Національної поліції України здійснити виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму (на день виплати) суд зазначає таке.

Пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок зазначених причин.

Наказом МВС України № 4 від 11 січня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за № 163/28293, який набрав чинності 29 лютого 2016 року.

Порядком № 4 визначено механізм та умови виплати ОГД поліцейському, право на яку встановлено спеціальним законом, що регулює відповідну сферу діяльності (тобто Законом України «Про Національну поліцію»).

Наказом МВС України від 12 вересня 2016 року № 916 «Про внесення змін до Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» внесені зміни до «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» від 29 січня 2016 № 163/28293, а саме пункту 5 розділу 1.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Порядку № 4 ці порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4 роз'яснено значення терміну «пов'язаного з проходженням служби в поліції», що визначає випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського. Так, пов'язаною з проходженням служби в поліції (пункти 4, 6 частини першої статті 97 Закону) є обставина, яка виникла внаслідок отриманого захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Суд зазначає, що згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0563008 позивач є інвалідом ІІ групи, причиною інвалідності якого є захворювання, пов'язані з проходженням служби в ОВС, в зв'язку з чим норми Закону України «Про Національну поліцію» на ці правовідносини не поширюються, а тому в даному випадку застосуванню підлягають норми Порядку № 850, в п. 3 якого зазначено, що ОГД призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності ІІ групи.

Таким чином, суд констатує, що на даний час питання про ОГД особам, які отримали інвалідність при звільненні з поліції, а травму в ОВС урегульовані, а тому суд приходить до висновку про зобов'язання Головного управління Національної поліції України виплатити ОГД у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності позивачу в сумі 324800 грн. (1624 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності) х 200 = 324800 грн.).

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони обґрунтовані та законні, заперечення подані відповідачем не відповідають вимогам чинного законодавства, а дії відповідача вчинені не відповідно до наданих йому повноважень.

Керуючись статтями 6-14, 71, 159-163 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області прийняти рапорт та документи ОСОБА_1 про нарахування одноразової грошової допомоги, як інваліду П групи, що втратив працездатність поліцейського (70 %), пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4;

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як інваліду II групи, що втратив працездатність поліцейського (70 %), пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» абз. 3 п. 15 у розмірі 324800 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів із дня її отримання.

Суддя А. Г. Савченко