ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2017 року № 826/9288/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері»

до

Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Галіція Дистилері» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.03.2016р. №0000064020 та №0000074020.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України суд дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку ПАТ «Галіція Дистилері» за результатами якої 19.02.2016р. складено акт №160/28-10-40-20/31274359 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з контрактами: від 29.09.2014р. №29/09 з компанією - нерезидентом ООО ПИК ВКЗ «Золотой аист» (Республіка Молдова), від 06.08.2013р. №GD001/2013 з компанією - нерезидентом Oude Molen Distillery (Pty) Ltd (ЮАР), від 10.06.2011р. №20611GRIN50 з компанією - нерезидентом «SAVERGLASS» (Фек'єр, Франція), від 08.07.2013р. №07/2013 з компанією нерезидентом LITCO BEVERAGES (США)» (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами і доповненнями) від 23.09.1994р. №185/94-ВР, в частині несвоєчасного повернення валютних коштів:

- за контрактом від 29.09.2014р. №29/09 з компанією - нерезидентом ООО ПИК ВКЗ «Золотой аист» (Республіка Молдова) у сумі 682 399 доларів США, в тому числі: 30 000 доларів США на 2 дні; 16 375,00 доларів США на 5 днів; 110 529,00 доларів США на 326 днів; 116 760,00 доларів США на 299 днів; 116 805,00 доларів США на 292 дні; 116 781,00 доларів США на 264 дні; 58 383,00 доларів США на 130 днів; 116 766,00 доларів США на 95 днів.

Непогашена дебіторська заборгованість по контракту становить 636 024,00 доларів США.

Крім того, перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами і доповненнями) від 23.09.1994р. №185/94-ВР, в частині несвоєчасного повернення валютних коштів: за контрактом від 06.08.2013р. №GD001/2013 з компанією - нерезидентом Oude Molen Distillery (Pty) Ltd (ЮАР) у сумі 343 204,19 Євро на 15 днів та за контрактом від 08.07.2013р. №07/2013 з компанією нерезидентом LITCO BEVERAGES (США) у сумі 1 317 306,57 доларів США, в тому числі: 39 000,00 доларів США на 8 днів; 41 750,00 доларів США на 9 днів; 448 250,00 доларів США на 44 дні; 409 960,64 доларів США на 36 днів; 98 697,49 доларів США на 25 днів; 171,61 доларів США на 56 днів; 100 000,00 доларів США на 52 дні; 179 476,80 доларів США на 22 дні; за контрактом від 10.06.2011р. №20611GRIN50 з компанією - нерезидентом «SAVERGLASS» (Фек'єр, Франція) у сумі 25 067,72 Євро на 5 днів (п. 1 статті 102 ПК України).

Також встановлено порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині неподання декларації за І квартал 2014 року, за І квартал 2015 року, ІІ квартал 2015 року, ІІІ квартал 2015 року та за 2015 рік.

На підставі встановлених порушень відповідачем 10.03.2016р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0000074020, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 850,00грн. та №0000064020, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 11 567 604,99грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення від 10.03.2016р. залишені без змін.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 10.03.2016р. протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 вересня 2014 року між позивачем та компанією - нерезидентом ООО ПИК ВКЗ «Золотой аист» (Республіка Молдова) укладено контракт №29/09 на експорт коньячного спирту молодого, походження - Україна. Загальна сума контракту складається з суми вартостей всіх поставлених згідно контракту партій товару. Кількість товару - 500 000 літрів +/- 5%, по вартості 3,00 доларів США за 1 літр абсолютного алкоголю. Вимоги поставки - СРТ (згідно Інкотермс - 2010) - м. Твардіца, Республіка Молдова. Вимоги оплати - здійснюється в доларах США шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок продавця. Даний контракт вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2015 року.

В ході податкової перевірки відповідачем встановлено порушення строків надходження валютної виручки за вказаним контрактом за наступними митними деклараціями, а саме:

- від 24.11.2014р. №403020000/2014/001956 на суму 52 125,00 доларів США (або 786 891,51грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 22.02.2015р.;

- від 16.12.2014р. №403020000/2014/002120 на суму 52 131,00 доларів США (або 821 604,47грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 16.03.2015р.;

- від 16.12.2014р. №403020000/2014/002121 на суму 58 398,00 доларів США (або 920 374,79грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 16.03.2015р.;

- від 12.01.2015р. №403020000/2015/000008 на суму 58 380,00 доларів США (або 919 460,89грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 12.04.2015р.;

- від 12.01.2015р. №403020000/2015/000009 на суму 58 380,00 доларів США (або 919 460,89грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 12.04.2015р.;

- від 19.01.2015р. №403020000/2015/000063 на суму 58 410,00 доларів США (або 927 342,28грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 19.04.2015р.;

- від 19.01.2015р. №403020000/2015/000064 на суму 58 395,00 доларів США (або 927 104,13грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 19.04.2015р.;

- від 16.02.2015р. №403020000/2015/000236 на суму 58 410,00 доларів США (або 1 513 667,66грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 17.05.2015р.;

- від 16.02.2015р. №403020000/2015/000237 на суму 58 380,00 доларів США (або 1 513 123,37грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 17.05.2015р.;

- від 30.06.2015р. №403020000/2015/000991 на суму 58 383,00 доларів США (або 1 513 667,66грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 28.09.2015р.;

- від 04.08.2015р. №403020000/2015/001208 на суму 58 386,00 доларів США (або 1 267 997,02грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 02.11.2015р.;

- від 04.08.2015р. №403020000/2015/001209 на суму 58 380,00 доларів США (або 1 267 866,72грн.) з граничним терміном надходження валютної виручки 02.11.2015р.

Відповідно до виписок з банку від 23.02.2015р. №214021 та від 26.02.2015р. №244353 грошові кошти, які надійшли згідно зовнішньоекономічного контракту №29/09 від 29.09.2014р. у сумі 30 000,00доларів США (еквівалент 484 736,54грн.) та 16375,00 доларів США (еквівалент 454 621,09грн.) були зараховані на аналітичний рахунок (розподільчий рахунок) ПАТ «Банк Восток».

Надходження грошових коштів на поточний рахунок в іноземній валюті (у розмірі 25%) ПАТ «Галіція Дистилері», який відкрито в ПАТ «Банк Восток» за вказаними митними деклараціями підтверджено банківськими виписками:

- від 24.02.2015р. №214023 на суму 7 500,00 доларів США (еквівалент 212 184,14грн.);

- від 27.02.2015р. №244355 у сумі 4 093,75 доларів США (еквівалент 113 655,27грн.).

Під час перевірки контролюючим органом встановлено зарахування коштів від обов'язкового продажу в розмірі 75% на поточний рахунок позивача по наступним платіжним дорученням:

- від 24.02.2015р. №219795 на суму 22 500,00 доларів США (еквівалент 636 552,41грн.;

- від 27.02.2015р. №254210 на суму 12 281,25 доларів США (еквівалент 340 965,82грн.).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2014 року між позивачем (Покупець) та ООО ПИК ВКЗ «Молдавский Стандарт» (Республіка Молдова) (Постачальник) укладено контракт №МС/ГД-2014, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити коньячний спирт, витримки 5 років, міцністю 55-70%, митний код 2208208900, походження - Республіка Молдова, на умовах даного Контракту.

В подальшому, між позивачем (Покупець по контракту №МС/ГД-2014) (Боржник), ООО ПИК ВКЗ «Молдавский Стандарт» (Республіка Молдова) (Постачальник по контракту №МС/ГД-2014) (Новий кредитор) та ООО ПИК ВКЗ «Золотой аист» (Новий кредитор) укладені додаткові згоди №2 від 14.03.2015р. та №3 від 25.08.2015р. та акти про взаємозалік зустрічних однорідних вимог по контракту №29/09 від 29.09.2014р. на загальну суму 636 024,00 доларів США, а саме:

1. Акт про взаємозалік зустрічних однорідних вимог від 14.03.2015р. №б/н, згідно якого позивач та ООО ПИК ВКЗ «Золотой аист», станом на 14.03.2015р. мають зустрічні однорідні вимоги один до одного, термін виконання яких настав, вищевказаним актом підтверджують проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог по контракту №29/09 від 29.09.2014р. та по додатковій угоді №2 від 14.03.2015р. до контракту №МС/ГД-2014 від 25.09.2015р., а саме: згідно контракту №29/09 від 29.09.2014р. позивач є кредитором, а ООО ПИК ВКЗ «Золотой аист» - боржником по виконанню грошового зобов'язання у сумі 460 875,00 доларів США; згідно додаткової угоди №2 від 14.03.2015р. до контракту №МС/ГД-2014 від 25.09.2014р. позивач є боржником, а ООО ПИК ВКЗ «Молдавский Стандарт» є кредитором по виконанню грошового зобов'язання у сумі 460 875,00 доларів США; з моменту проведення заліку, вищевказані грошові зобов'язання Сторін однин перед одним на суму 460 875,00 доларів США припиняються.

2. Акт про взаємозалік зустрічних однорідних вимог від 25.09.2015р. №б/н, згідно якого позивач та ООО ПИК ВКЗ «Золотой аист», станом на 25.09.2015р. мають зустрічні однорідні вимоги один до одного, термін виконання яких настав, вищевказаним актом підтверджують проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог по контракту №29/09 від 29.09.2014р. та по додатковій угоді №3 від 25.09.2015р. до контракту №МС/ГД-2014 від 25.09.2015р., а саме: згідно контракту №29/09 від 29.09.2014р. позивач є кредитором, а ООО ПИК ВКЗ «Золотой аист» - боржником по виконанню грошового зобов'язання у сумі 175 149,00 доларів США; згідно додаткової угоди №3 від 25.09.2015р. до контракту №МС/ГД-2014 від 25.09.2014р. позивач є боржником, а ООО ПИК ВКЗ «Молдавский Стандарт» є кредитором по виконанню грошового зобов'язання у сумі 175 149,00 доларів США; з моменту проведення заліку, вищевказані грошові зобов'язання Сторін однин перед одним на суму 175 179,00 доларів США припиняються.

На думку контролюючого органу, позивачем порушено норми статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: надходження валютної виручки у сумі 30 000,00 доларів США з порушенням термінів розрахунків на 2 дні (граничний термін надходження валютних коштів 22.02.2015р., фактично валютні кошти надійшли на поточний рахунок позивача - 24.02.2015р.); надходження валютної виручки у сумі 16 375,00 доларів США з порушенням термінів розрахунків на 5 днів (граничний термін надходження валютних коштів 22.02.2015р., фактично валютні кошти надійшли на поточний рахунок позивача - 27.02.2015р.); надходження валютної виручки у сумі 110 529,00 доларів США з порушенням термінів розрахунків на 326 днів (граничний термін надходження валютних коштів 16.03.2015р. Станом на 05.02.2016р. кошти на поточні рахунки позивача не надходили); надходження валютної виручки у сумі 116 760,00 доларів США з порушенням термінів розрахунків на 299 днів (граничний термін надходження валютних коштів 12.04.2015р. Станом на 05.02.2016р. кошти на поточні рахунки позивача не надходили); надходження валютної виручки у сумі 116 805,00 доларів США з порушенням термінів розрахунків на 292 дні (граничний термін надходження валютних коштів 19.04.2015р. Станом на 05.02.2016р. кошти на поточні рахунки позивача не надходили); надходження валютної виручки у сумі 116 781,00 доларів США з порушенням термінів розрахунків на 264 дні (граничний термін надходження валютних коштів 17.05.2015р. Станом на 05.02.2016р. кошти на поточні рахунки позивача не надходили); надходження валютної виручки у сумі 58 383,00 доларів США з порушенням термінів розрахунків на 130 днів (граничний термін надходження валютних коштів 28.09.2015р. Станом на 05.02.2016р. кошти на поточні рахунки позивача не надходили); надходження валютної виручки у сумі 116 766,00 доларів США з порушенням термінів розрахунків на 95 днів (граничний термін надходження валютних коштів 02.11.2015р. Станом на 05.02.2016р. кошти на поточні рахунки позивача не надходили).

Однак, з даними висновками контролюючого органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Законом України від 06.11.2012 № 5480-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" доповнено частину першу статті 25 Закону України «Про Національний банк України» і Національному банку України надано повноваження щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до пунктів 1 постанов Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 20.11.2014р. №734, від 01.12.2014р. №758, від 03.03.2015р. №160, від 03.06.2015р. №354, від 03.09.2015р. №581, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з п. 1.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. №492, клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій (п. 5.3 Інструкції №492).

Відповідно до п. 5.3 Інструкції №492 на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів зараховуються такі кошти: через розподільні рахунки перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами).

Пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012, № 475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами (далі - вимога щодо обов'язкового продажу), для чого згідно з п. 6 вказаної постанови, уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 (далі - розподільчий рахунок).

Згідно з п. 3 Загальних положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004р. №280, Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі - Інструкція) встановлює порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями. За рахунками Плану рахунків відображаються операції, що визначені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідно до їх економічної суті.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством України не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, що не передбачають власне надходження іноземної валюти. Сторони зовнішньоекономічних операцій, здійснюючи експортно-імпортні операції, обґрунтовано виходили з того, що чинним законодавством передбачено їх право на застосування такої форми розрахунків, як зарахування (залік) зустрічних однорідних вимог.

Вказана правова позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.02.2015р. у справі №812/6331/13-а.

Щодо припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.09.1991р. №959-ХІІ, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 14 вказаного Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Одним із способів припинення зобов'язань, відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Аналогічні положення містяться в частині 3 статті 203 Господарського кодексу України, згідно якої, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до п. 1.10. Постанови Національного банку, від 24.03.1999р. № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

- вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

- вимоги однорідні;

- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

- між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання, тощо.

Спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України не забороняється припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням.

При цьому, виконання зобов'язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних грошових вимог за наявності належним чином оформлених документів є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції, вчинюваної ним відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631.

У той же час слід звернути увагу, що Постанова Правління НБУ, якою затверджено Інструкцію № 136, є чинною та не скасована.

Наведені вище висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 6 травня 2008 року (номер рішення в ЄДРСР 3402031; справа 21-1518во07)

Разом з тим згідно з вимогами п. 4.1 Постанови №136, банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки.

Згідно зі статтею 387 Господарського кодексу України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов'язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження НБУ вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.

Законом № 5480 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» внесено зміни до статей 25 та 44 Закону № 679 «Про Національний банк України», згідно з якими НБУ наділяється правом запроваджувати вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті, а також, встановлювати порядок проведення обов'язкового продажу та розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу.

Пунктом 2 Постанови № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» встановлена вимога щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами.

Таким чином, із системного аналізу чинного законодавства України випливає, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Вказана правова позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.07.2016р. у справі №804/14097/14.

Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по контракту від 29.09.2014р. №29/09, укладеного з компанією - нерезидентом ООО ПИК ВКЗ «Золотой аист» (Республіка Молдова) є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Щодо порушень статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного повернення валютних коштів за контрактом від 06.08.2013р. №GD001/2013 з компанією - нерезидентом Oude Molen Distillery (Pty) Ltd (ЮАР); за контрактом від 08.07.2013р. №07/2013 з компанією нерезидентом LITCO BEVERAGES (США) та за контрактом від 10.06.2011р. №20611GRIN50 з компанією - нерезидентом «SAVERGLASS» (Фек'єр, Франція), суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та компанією - нерезидентом Oude Molen Distillery (Pty) Ltd (ЮАР) 06.08.2013р. укладено імпортний контракт №GD001/2013 (контракт на російській мові), предметом якого є: спиртовой дистиллят, полученный путем перегонки виноградного вина, средней выдержки 3 года, объем - 36400 литров а/а +/-5% по цене 6,36 евро за литр абсолютного алкоголя; спиртовой дистиллят, полученный путем перегонки виноградного вина, средней выдержки 5 лет, объем - 18200 литров а/а +/-5% по цене 7,39 евро за литр абсолютного алкоголя. Общая сумма контракта составляет 366 002 евро +/- 5%. Условия поставки FCА (продукция, прошедшая таможенную очистку для экспорта, передается указанному покупателем перевозчику) - Грабоув, ЮАР, согласно Инкотермс - 2010. Условия оплаты - производятся в Евро банковским переводом на расчетный счет продавца. Комиссия за банковский перевод при оплате товара оплачивается покупателем. Настоящий контракт вступает в силу с момента его подписания обеими сторонами и действует до полного исполнения его сторонами, но не более чем до 31.12.2013г.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного контракту позивачем 24.10.2013р. здійснено авансовий платіж на користь компанії - нерезидента Oude Molen Distillery (Pty) Ltd (ЮАР) на загальну суму 343 199,93євро (еквівалент 3 772 444,71грн.), що підтверджується платіжним дорученням №072 від 24.10.2013р.

Компанією - нерезидентом Oude Molen Distillery (Pty) Ltd (ЮАР) поставлено товар згідно МД типу ІМ-40 ТН (тимчасова митна декларація) від 30.12.2013р. №3042 на суму 343 204,19євро (еквівалент 3 789 499,36грн.).

Контролюючим органом під час перевірки встановлено надходження товару на суму 343 199,93євро з порушенням термінів розрахунків на 15 днів (граничний термін надходження товару 22.01.2014р., фактично товар надійшов - 06.02.2014р.).

Крім того, судом встановлено, що 10.06.2011р. між позивачем та компанією - нерезидентом «SAVERGLASS» (Фек'єр, Франція) укладено контракт №20611GRIN50, предметом якого є: порожні скляні пляшки без декору, виготовлені у відповідності з французьким стандартом NFН 35-077, у кількості 90 000 пляшок по 0,7624 євро за одиницю. Загальна сума контракту 68616,00 євро. Згідно з додатково. Угодою 31 від 03.11.2011р., покупець купує додатково до кількості виробів, погоджених у контракті, також 22 540 штук виробів, виготовлених продавцем. В зв'язку з цим загальна сума контракту складає 85 800,50євро, з яких 85 800,50євро за 11 540 фактично виготовлених виробів по 0,7624 євро за одиницю. Умови оплати - у безготівковій формі на банківський рахунок продавця, у Євро. Умови поставки - СРТ - м. Буча, Тернопільська область, Україна, згідно умов Інкотермс - 2010. Контракт набуває чинності з моменту його підписання. Строк дії контракту до 31.12.2011р. Згідно додаткової угоди №2 від 30.03.2012р. строк дії контракту до 30.04.2012р.

На виконання умов вказаного контракту позивачем 11.10.2011р. здійснено авансовий платіж на суму 34 892,80євро (еквівалент 357 069,75грн.), що підтверджується платіжним дорученням.

Компанією - нерезидентом «SAVERGLASS» (Фек'єр, Франція) поставлено товар згідно МД типу ІМ-40, а саме: від 13.04.2012р. №930 на суму 21 774,14євро (еквівалент 228 686,63грн.) та від 13.04.2012р. №932 на суму 20 478,євро (еквівалент 215 074,33грн.).

Контролюючим органом під час перевірки встановлено надходження товару на суму 25 067,72євро з порушенням термінів розрахунків на 5 днів (граничний термін надходження товару 08.04.2012р., фактично товар надійшов - 13.04.2012р.).

Також, судом встановлено, що між позивачем та компанією нерезидентом LITCO BEVERAGES (США) 08.07.2013р. укладено контракт №07/2013 (на російській мові), предметом якого є: спиртовой дистиллят, полученный путем перегонки виноградного вина, средней выдержки 3 года, объем - 79745,7 декалитров абсолютного алкоголя по цене 5,38 долларов США за литр абсолютного алкоголя. Общая сумма контракта составляет 4 290 318,66 долларов США. Условия поставки DАР - склад покупателя (ЧАО «Галиция дистилери» г. Буча, Тернопольская область, Барыська, 8а), согласно Инкотермс - 2010. Отгрузка продукции должна быть произведена в срок до 31.07.2014г. условия оплаты - осуществляется в долларах США банковским переводом на счет продавца. Настоящий контракт вступает в силу с момента его подписания обеими сторонами и остается в силе до полного выполнения его условий сторонами.

На виконання умов контракту позивачем здійснено авансові платежі на загальну суму 1 477 391,04 доларів США (еквівалент 11 808 786,58грн.), а саме:

- від 15.08.2013р. №54 на суму 529000,00дол. США;

- від 23.08.2013р. №61 на суму 409960,64дол. США;

- від 29.11.2013р. №79 на суму 179 476,80дол. США;

- від 11.12.2013р. №89 на суму 34900,00дол. США,

- від 12.12.2013р. №90 на суму 44 576,80дол. США;

- від 16.12.2013р. №91 на суму 100 000,00 дол. США;

- від 15.01.2014р. №8 на суму 179 476,80дол. США.

Перераховані позивачем кошти за не отриманий товар були частково повернуті компанією нерезидентом LITCO BEVERAGES (США) на суму 80 779,31дол. США, а саме: від 21.11.2013р. №71009 на суму 39000,00дол. США; від 22.11.2013р. №77423 на суму 41 750,00дол. США; від 14.02.2014р. №77423 на суму 29,31дол. США.

Компанією нерезидентом LITCO BEVERAGES (США) поставлено товар згідно МД типу ІМ-40 ТН (тимчасова митна декларація) на суму 2 184 667,03дол. США, а саме: від 12.11.2013р. №2634 на суму 938 960,64дол. США, від 13.02.2014р. №184 на суму 178002,68дол. США, від 24.03.2014р. №380 на суму 357 024,22дол. США, від 11.04.2014р. №511 на суму 710 679,49дол. США та на суму 2 184 667,03дол. США, а саме: від 27.12.2013р. №3032 на суму 938 960,64дол. США, від 24.03.2014р. №379 на суму 178 002,68дол. США, від 07.05.2014р. №658 на суму 357 024,22дол. США, від 22.05.2014р. №751 на суму 710679,49дол. США.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено:

- надходження товару на суму 39000,00дол. США з порушенням термінів розрахунків на 8 днів (граничний термін надходження товару 13.11.2013р., фактично товар надійшов - 21.11.2013р.);

- надходження товару на суму 41750,00дол. США з порушенням термінів розрахунків на 9 днів (граничний термін надходження товару 13.11.2013р., фактично товар надійшов - 21.11.2013р.);

- надходження товару на суму 448250,00дол. США з порушенням термінів розрахунків на 44 дні (граничний термін надходження товару 13.11.2013р., фактично товар надійшов - 27.12.2013р.);

- надходження товару на суму 409960,64дол. США з порушенням термінів розрахунків на 36 днів (граничний термін надходження товару 21.11.2013р., фактично товар надійшов - 27.12.2013р.);

- надходження товару на суму 98697,49дол. США з порушенням термінів розрахунків на 25 днів (граничний термін надходження товару 27.02.2014р., фактично товар надійшов - 24.03.2014р.);

- надходження товару на суму 171,61дол. США з порушенням термінів розрахунків на 56 днів (граничний термін надходження товару 12.03.2014р., фактично товар надійшов - 07.05.2014р.);

- надходження товару на суму 100000,00дол. США з порушенням термінів розрахунків на 52 дні (граничний термін надходження товару 16.03.2014р., фактично товар надійшов - 07.05.2014р.);

- надходження товару на суму 179476,80дол. США з порушенням термінів розрахунків на 22 дні (граничний термін надходження товару 15.04.2014р., фактично товар надійшов - 07.05.2014р.).

Таким чином, на думку контролюючого органу позивачем порушено вимоги статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного повернення валютних коштів за контрактом від 06.08.2013р. №GD001/2013 з компанією - нерезидентом Oude Molen Distillery (Pty) Ltd (ЮАР); за контрактом від 08.07.2013р. №07/2013 з компанією нерезидентом LITCO BEVERAGES (США) та за контрактом від 10.06.2011р. №20611GRIN50 з компанією - нерезидентом «SAVERGLASS» (Фек'єр, Франція).

Однак, з даними висновками контролюючого органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до абз. 14 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Згідно з абз. 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 321 Митного кодексу України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Крім того, ВМД є документом, що містить відомості про товар та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує наявність у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим, підтверджує, а не встановлює права, обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових та господарських операцій, тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну.

При цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантажах товаросупровідного документа, наявність на якому запису митного органу «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є моментом фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України. Митне ж оформлення товарів як наступна подія після перетину митного кордону має інше правове значення.

Згідно з п.п. 1-3 статті 260 Митного кодексу України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією органом доходів і зборів бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) і рішення органу доходів і зборів за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може бути прийнято у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується органом доходів і зборів, але не більше ніж на 15 днів.

Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3 1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття органом доходів і зборів тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Відповідно до п. 9 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 3 статті 335 Митного кодексу передбачено, що разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: транспортні (перевізні) документи.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012р. №651, у графі 44 «Додаткова інформація/ Подані документи/ Сертифікати і дозволи» зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи, зокрема, про визначені п. 1-11 ч. 3 ст. 335 Митного кодексу України. Відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності) кінцевий термін його дії.

Отже, тимчасова митна декларація оформлюється, зокрема, на підставі відповідних транспортних (перевізних) документів на товар, відповідно, проставлення штампу митного органу «під митним контролем» з відповідною датою на транспортних (перевізних) документах завжди передує оформленню тимчасової митної декларації. Тобто дата перетину імпортованим товаром митного кордону України завжди передує даті оформлення тимчасової митної декларації на такий товар.

Згідно з Класифікатором документів, затвердженим наказом Мінфіну від 20.09.2012р. №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» коносаменту (Bill of Lading) відповідає код документа 2761.

Судом встановлено, що ТМД ІМ 40 ТН від 30.12.2013р. №3042 та додаткова декларація до тимчасової ІМ 40 ДТ від 06.02.2014р. №141 на товар вартістю 343204,19євро за контрактом від 06.08.2013р. №GD001/2013 з компанією - нерезидентом Oude Molen Distillery (Pty) Ltd (ЮАР) були оформлені, зокрема, на підставі коносаменту MSCUDP794482 від 17.11.2013р., про що зазначено у митних деклараціях у графі 44 під кодом 2761. Дата на відбитку штампу Південної митниці «під митним контролем» на коносаменті - 28.12.2013р. знаходиться в межах 90-денного строку від дати здійснення попередньої оплати 24.10.2013р.

За контрактом від 08.07.2013р. №07/2013 з компанією нерезидентом LITCO BEVERAGES (США) товар був отриманий згідно з наступними тимчасовими додатковими митними деклараціями: ТМД ІМ 40 ТН від 12.11.2013р. №2634 та додаткова декларація до тимчасової ІМ 40 ДТ від 27.12.2013р. №3032 на товар вартістю 938960,64 дол. США були оформлені, зокрема, на підставі коносаменту 543751 від 18.09.2013р., про що зазначено у митних деклараціях у графі 44 під кодом 2761. Дата на відбитку штампу Південної митниці «під митним контролем» на коносаменті - 10.11.2013р. знаходиться в межах 90-денного строку від дати здійснення попередньої оплати 15.08.2013р. та 23.08.2013р.; ТМД ІМ 40 ТН від 13.02.2014р. №184 та додаткова декларація до тимчасової ІМ 40 ДТ від 24.03.2014р. №379 на товар вартістю 178002,68 доларів США були оформлені, зокрема, на підставі коносаменту HLCUHOU131226040 від 21.12.2013р., про що зазначено у митних деклараціях у графі 44 під кодом 2761. Дата на відбитку штампу Південної митниці «під митним контролем» на коносаменті - 11.02.2014р. знаходиться в межах 90-денного строку від дати здійснення попередньої оплати 27.11.2013р.; ТМД ІМ 40 ТН від 24.03.2014р. №380 та додаткова декларація до тимчасової ІМ 40 ДТ від 07.05.2014р. №658 на товар вартістю 357024,22 доларів США були оформлені, зокрема, на підставі коносаменту 571809 від 07.02.2014р., про що зазначено у митних деклараціях у графі 44 під кодом 2761. Дата на відбитку штампу Південної митниці «під митним контролем» на коносаменті - 22.03.2014р. та ТМД ІМ 40 ТН від 11.04.2014р. №511 та додаткова декларація до тимчасової ІМ 40 ДТ від 22.05.2014р. №751 на товар вартістю 710679,49 доларів США були оформлені, зокрема, на підставі коносаменту 571808 та 571812 від 17.02.2014р. Дата на відбитку штампу Південної митниці «під митним контролем» на коносаментах - 10.04.2014р. - знаходиться в межах 90-денного строку від дати здійснення попередньої оплати 15.01.2014р.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Вказана правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду України від 18.05.2015р. у справі №21-471а15, від 21.09.2015р. у справі №816/114/15-а, постановах від 16.01.2012р. у справі №21-412а11, від 04.07.2011р. у справі №21-108а11.

Щодо порушення позивачем норм Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контрою» (зі змінами та доповненнями) в частині неподання декларації за І квартал 2014 року, за І квартал 2015 року, ІІ квартал 2015 року, ІІІ квартал 2015 року та за 2015 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контрою» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Суд зазначає, що штрафні санкції, застосовані до позивача податковим повідомленням - рішенням №0000074020 від 10.03.2016р. за своєю правовою сутністю є адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими ст. 238 Господарського кодексу України.

Вказане податкове повідомлення - рішення застосоване до позивача поза межами граничних строків на застосування таких санкцій, встановлених ст. 250 цього Кодексу. Так, при здійсненні розрахунку між позивачем і нерезидентами згідно вказаних вище контрактів штрафні (фінансові) санкції застосовані 10.03.2016р. (дата прийняття рішення контролюючим органом), тобто після спливу річного терміну з дня вчинення правопорушень.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 04.11.2014р. у справі №21-469а14.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок контролюючого органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 10.03.2016р. №000074020 та №0000064020 є безпідставними та неправомірними, а тому позов Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 174905,00грн. з бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.03.2016р. №000074020 та №0000064020.

Присудити з бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на користь Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 174905,00грн. (сто сімдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ять гривень).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук