Справа № 640/11579/17

н/п 1-кс/640/6176/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

адвоката - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016220000001177 від 29.10.2016 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Борисівка Харківського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, зі слів має трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 ,2001р.н., ОСОБА_8 , 2006р.н., ОСОБА_9 , 2003р.н., не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

На обґрунтування клопотання орган досудового розслідування вказує, що 28 жовтня 2016 року ОСОБА_6 на території Харківського району Харківської області, організував та скоїв незаконне переправлення особи через державний кордон України, керував такими діями, за попередньою змовою в групі осіб, за наступних обставин.

Так, 26.10.2016 в другій половині дня, ОСОБА_6 , знаходячись на території села Борисівка Харківського району Харківської області, отримав під час розмови за телефоном з абонентським номером НОМЕР_1 від невстановленої під час досудового розслідування особи замовлення на незаконне, тобто без дотримання встановленого порядку перетину лінії державного кордону, переправлення громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_10 , з смт.Жовтневий на території Бєлгородської області Російської Федерації (далі по тексту РФ) до України та, діючи умисно, надав вказаній особі обіцянку організувати та здійснити таке незаконне, тобто в порушення встановленого Законом України «Про державний кордон України» режиму та порядку перетину державного кордону України, в обхід пунктів пропуску Державної прикордонної служби України, переправлення нелегального мігранта із вказаної держави.

Після цього, ОСОБА_6 , розробив план скоєння злочину, згідно з яким, мав намір організувати та керувати незаконним переправленням незаконного мігранта через державний кордон України за участі залучених ним осіб, які мешкають у прикордонній зоні на території України та добре знайомі з навколишньою місцевістю.

Цього ж дня, ОСОБА_6 , знаходячись в невстановленому місці на території Харківського району Харківської області за невстановлених під час слідства обставин, з метою організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, не ставлячи до відома про свої злочинні наміри, домовився з мешканцем с.Липці Харківського району Харківської області ОСОБА_11 , який є власником транспортного засобу мікроавтобусу марки «Volkswagen Transporter» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , про те, що останній за оплату послуг таксі доставить ОСОБА_10 від магазину з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на території смт Жовтневий Бєлгородського району РФ, до магазину на території села Вергелівка цього ж району, для здійснення подальшого незаконного переправлення вказаного громадянина Сирійської Арабської Республіки через лінію державного кордону України.

З метою конспірації своєї протиправної діяльності та уникнення спілкування з нелегальним мігрантом на початковому етапі вчинення злочину, на випадок викриття та припинення його протиправної діяльності правоохоронними органами, ОСОБА_6 в вечірній час 28.10.2016, знаходячись на території села Борисівка Харківського району Харківської області, діючи умисно, реалізовуючи вироблений ним план скоєння злочину, вступив в попередню змову в групі осіб направлену на незаконне переправлення особи через державний кордон України, з мешканцем цього ж села ОСОБА_12 , 1988 року народження та ще однією невстановленою під час слідства особою, які надали свою добровільну згоду на участь у скоєнні злочину, за попередньою змовою у складі групи осіб.

Далі, ОСОБА_6 , керуючи організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, узгодив та уточнив з ОСОБА_12 та невстановленою особою розроблений ним раніше план скоєння злочину, після чого, надав їм вказівку незаконно перетнути в ніч на 29.10.2016 лінію державного кордону України з РФ та, прибувши до магазину, розташованого в невстановленому під час слідства місці на території села Вергелівка Бєлгородського району Бєлгородської області, зустрітись там з ОСОБА_10 і незаконно, за винагороду, із дотриманням правил конспірації, тобто у відсутності сторонніх осіб та працівників Державної прикордонної служби України, переправити його в обхід пунктів пропуску, через державний кордон України до села Борисівка Харківського району Харківської області.

В цей же час, ОСОБА_11 , виконуючи замовлення ОСОБА_6 щодо надання послуг таксі, перетнув о 18:00 год. 28.10.2016 на своєму автомобілі марки «Volkswagen Transporter» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 пункт пропуску «Гоптівка» Державної прикордонної служби України, розташований на 38-му кілометрі траси «Харків Бєлгород» та прибув до магазину торгівельної мережі ПАТ «Магніт», розташованому по вулиці Матросова, 31 в смт.Жовтневий Бєлгородського району Бєлгородської області РФ, де здійснив о 21:05-21:28 год. посадку до вказаного автомобіля ОСОБА_10 і доставив його о 22:18 год. до невстановленого під час слідства магазину на території села Вергелівка Бєлгородського району вказаної держави.

Реалізуючи план скоєння злочину, ОСОБА_6 , після отримання під час розмови за телефоном від ОСОБА_11 вищевказаної інформації, з метою здійснення подальшої організації та керівництва незаконним переправлення осіб через державний кордон України, надав вказівку іншим співучасникам ОСОБА_12 та невстановленій особі незаконно перетнути в пішому порядку лінію державного кордону України з РФ і прибути до вищевказаного села Вергелівка, де зустрітись з ОСОБА_10 та незаконно переправити його, таким же чином, через державний кордон України до села Борисівка.

Відповідно до плану скоєння злочину та відведеним їм ОСОБА_6 ролям, ОСОБА_13 та невстановлена під час слідства особа, перетнули близько 21.30-22.50 год. 28.10.2016, поза пунктами пропуску Державної прикордонної служби України, лінію державного кордону в напрямку від села Борисівка Харківського району Харківської області до села Сонцівка Бєлгородського району Бєлгородської області РФ, де зустріли біля магазину на території вказаного населеного пункту ОСОБА_10 .

Діючи умисно, за попередньою змовою у групі осіб із ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та невстановлена під час слідства особа, в період часу з 23:16 год 28.10.2016 до 00:21 год. 29.10.2016 у відсутності сторонніх, дотримуючись правил конспірації, незаконно, тобто в порушення встановленого ст., ст. 8, 9, 12 Законом України «Про державний кордон України» N 1777-XII від 04.11.1991 режиму та порядку перетину державного кордону України, в порушення діючого відповідно до Закону України «Про прикордонний контроль» комплексу дій і системи заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону, в обхід пунктів пропуску Державної прикордонної служби України, переправити пішим порядком через лінію державного кордону України в напрямку від села Сонцівка Бєлгородського району Бєлгородської області РФ до села Борисівка Харківського району Харківської області, поблизу інформаційного показника Державної прикордонної служби України №1057, громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_10 .

Під час здійснення незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, ОСОБА_6 , в вечірній час 28.10.2016, діючи згідно плану скоєння злочину та відведеної собі ролі, знаходячись на території села Борисівка Харківського району Харківської області, діючи умисно, за попередньою змовою у групі осіб із ОСОБА_12 та невстановленою під час слідства особою, спостерігав за переміщенням працівників Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 вздовж лінії державного кордону з РФ, з метою попередити інших співучасників про їх прибуття в конкретне місце на кордоні.

26.07.2017 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 23ст. 332 КК України незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий вказав, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами оглядів предметів, протоколами допитів свідків: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , у тому числі, показами останнього під час слідчого експерименту та в судовому засіданні; протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації транспортних телекомунікаційних мереж у користуванні ОСОБА_6 від 14.12.2016; висновком експерта №38 від 16.06.2017; довідкою Держприкордонслужби щодо перетину кордону; ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 31.10.2016.

Допитаний в якості підозрюваного, ОСОБА_6 фактично свою вину визнав повністю.

Слідчий зазначив, що беручи до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, суспільну небезпеку вчиненого злочину та наявні у відповідності до ст. 177 КПК України наступні ризики, які дають достатньо підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме те, що перебуваючи на волі він зможе впливати на свідків та інших осіб, причетних до скоєння вказаного злочину, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, внаслідок чого уникнути передбаченого законом покарання.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, вказуючи на відсутність ризиків, та просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказуючи, що його підзахисний не має наміру переховуватися від слідства та суду, також про неможливість впливу на свідків, які вже допитані. Крім того, підозрюваний повністю визнає на теперішній час повідомлену підозру та сприяє слідству у встановленні об"єктивної істини у справі. Крім того, прокурором не обґрунтовано необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний повністю підтримав позицію захисника та вказав, що винним себе визнає повністю, співпрацює зі слідством.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_16 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за №12016220000001177 від 29.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

26.07.2017 об 11 год. 10 хв. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, що підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вплив на свідків, есперта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, оскільки до клопотання додані відповідні протоколи допиту свідків та відсутні жодні дані про влив на них підозрюваного; вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше не судимий; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Об`єктивних даних на підтвердження цих ризиків слідчому судді не надано.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 відмовити, у зв`язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п`яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризику, доведеного в судовому засіданні.

Слідчим суддею достовірно встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має трьох неповнолітніх дітей, матір інваліда 3-ї групи, престарілу бабусю, постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також з урахуванням вказаного вище ризику, доведеного слідчим та прокурором в суді; даних про особу підозрюваного, його сімейного стану, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурор не довів недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаного ризику, за відсутності даних про негативний влив підозрюваного з його сторони на процес кримінального провадження.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливе не лише при умові тримання ОСОБА_6 під вартою і вважає достатнім для досягнення вказаної мети застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, а саме, - цілодобового домашнього арешту на строк 60 (шістдесят) днів,тобто до 24 вересня 2017 року, з покладанням обов`язків, передбачених в ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

Ухвалив:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016220000001177 від 29.10.2016 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, відмовити.

Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши підозрюваному цілодобово залишати житло за вказаною адресою на строк 60 (шістдесят) днів,тобто до 24 вересня 2017 року.

Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора і суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту у якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

Ухвалу направити для виконання до відділення органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , через старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4 .

Встановити строк дії ухвали до 24 вересня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_6 в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Копію ухвали отримав _____________2017 р. ___ год. __хв.

___________________( ОСОБА_6 )