УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 686/20911/16-ц

Провадження № 22-ц/792/620/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Спірідонової Т.В.,

суддів – Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар – Кошельник В.М.,

за участю: представників апелянтів – ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників позивача – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2017 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок,

встановила:

В жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати недійсними договори купівлі-продажу (№№ 2187; 2188; 2189; 2190), що посвідчені 19.12.2014 р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8:

- земельної ділянки площею 1,6 га, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул.Західно-Окружна, кадастровий номер 6810100000:33:001:0072, реєстраційний номер нерухомого майна: 501992268101;

- земельної ділянки площею 1,6 га, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул.Західно-Окружна, кадастровий номер 6810100000:33:001:0073, реєстраційний номер нерухомого майна: 502040068101;

- земельної ділянки площею 3 га, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул.Західно-Окружна, кадастровий номер 6810100000:33:001:0069, реєстраційний номер нерухомого майна: 502883368101;

- земельної ділянки площею 3 га, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул.Західно-Окружна, кадастровий номер 6810100000:33:001:0070, реєстраційний номер нерухомого майна: 502830268101,

а також повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани" вказані вище земельні ділянки.

________________________________________________________________________________

Головуюча в першій інстанції – ОСОБА_9

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія :20

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 20.04.2007 року рішенням зборів учасників СТОВ «Агрофірма «Гречани» було затверджено нову редакцію статуту товариства, згідно якої новими його учасниками стали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.03.2016 року визнано недійсним зазначене рішення зборів учасників товариства. Під час незаконного перебування ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у статусі учасників товариства ОСОБА_10, як його директором, були вчинені незаконні та невигідні правочини з відчуження активів товариства. Так, 19.12.2014р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_12 посвідчено договора купівлі-продажу, за якими відповідачі набули у власність земельні ділянки по вул.Західно-Окружній у м.Хмельницькому. Товариством продано спірні земельні ділянки відповідачам як на шкоду своїй статутній діяльності, так і в порушення мораторію на продаж земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки є складовою земельної ділянки, яка залишилася не розпайованою землею, що надавалася в колективне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Реалізація товариством частини земельної ділянки, що мала цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, порушує мораторій на продаж таких земель. Ціна правочинів не відповідає ринковій вартості земельних ділянок і є заниженою, а самі правочини укладені на користь пов'язаних із товариством осіб.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2017 року позов задоволено частково. Визнано недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, розташованих по вул.Західно-Окружна у м.Хмельницькому, від 19.12.2014 року, укладені Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Гречани» та посвідчені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8:

- за реєстровим номером 2187, укладений з ОСОБА_6 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:33:001:0072 площею 1,6 га,

- за реєстровим номером 2188, укладений з ОСОБА_6 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:33:001:0073 площею 1,2 га,

- за реєстровим номером 2189, укладений з ОСОБА_7 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:33:001:0069 площею 3,0 га,

- за реєстровим номером 2190, укладений з ОСОБА_7 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:33:001:0070 площею 3,0 га.

Зобов’язано ОСОБА_6 повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» земельні ділянки з кадастровим номером 6810100000:33:001:0072 площею 1,6 га та з кадастровим номером 6810100000:33:001:0073 площею 1,2 га, що розміщені по вул. Західно-Окружна у м.Хмельницькому.

Зобов’язано ОСОБА_7 повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» земельні ділянки з кадастровим номером 6810100000:33:001:0069 площею 3,0 га, з кадастровим номером 6810100000:33:001:0070 площею 3,0 га, що розміщені по вул. Західно-Окружна у м. Хмельницькому.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.

В апеляційних скаргах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянти посилаються на те, рішеннями судів не встановлено незаконність перебування ОСОБА_10 на посаді директора товариства. Представником позивача не було надано доказів зв’язку між Державним актом на право колективної власності на землю та земельними ділянками, які відчужені за оспорюваними договорами. Судом першої інстанції не було враховано, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Представник апелянтів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 –ОСОБА_1 та представник апелянта ОСОБА_7- ОСОБА_2 апеляційні скарги підтримали, просять їх задовольнити.

Представники позивача СТОВ «Агрофірма «Гречани» – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Третя особа без самостійних вимог – приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 повідомлений належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. п. 1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_10 зі сторони СТОВ «Агрофірма «Гречани» підписано договора купівлі-продажу земельних ділянок за відсутності у нього повноважень та всупереч статуту товариства. ОСОБА_2 того, договора купівлі-продажу земельних ділянок укладені всупереч мораторію на продаж земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Однак зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Встановлено, що відповідно до п.1.1, 1.4 статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани», затвердженого установчими зборами учасників 20.04.2007 року та зареєстрованого 04.09.2007 року за №16681070008000446, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» є підприємством, заснованим на базі КСП «Гречани», що реорганізується і утворене на засадах угоди громадянами, шляхом об'єднання їх підприємницької діяльності, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про господарські товариства», «Про власність», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності. Товариство є правонаступником реорганізованого КСП «Гречани» (т.1 а.с.190-196).

Відповідно до п.1.1 статуту Колективного сільськогосподарського підприємства «Гречани» підприємство створено шляхом реорганізації акціонерного сільськогосподарського підприємства закритого типу «Гречани» та є правонаступником усіх його майнових та немайнових прав та обов’язків (т.1 а.с.148-171).

Отже, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» є правонаступником колективного Сільськогосподарського підприємства «Гречани» та Акціонерного сільськогосподарського товариства закритого типу «Гречани».

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.09.1998 року №532 «Про передачу земель у колективну власність АТЗТ «Гречани» у колективну власність АТЗТ «Гречани» передано земельну ділянку загальною площею 160,0 га (т.1 а.с.83).

29.10.1998 року акціонерному сільськогосподарському підприємству закритого типу «Гречани» видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №854, згідно з яким зазначеному підприємству передано у колективну власність 160,0 га землі в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Додатком №1 до Державного акту визначено список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю (т.1 а.с.24).

28.08.2013 року Хмельницькою міською радою прийнято рішення №70 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.09.1998 року № 532 «Про передачу земель у колективну власність АТЗТ «Гречани», а саме: викладено п. 1 в наступній редакції:

1. Передати у власність Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» (ідентифікаційний код 05529646), що є правонаступником АСТЗТ «Гречани», земельні ділянки: по вул.Вокзальній, 138, площею 3,1800 га, цільове призначення - несільськогосподарські угіддя (господарський двір); по вул.Лезневській, площею 0,1266 га, цільове призначення - несільськогосподарські угіддя (господарський двір); по вул.Західно-Окружній, площею 37,3102 га, цільове призначення - несільськогосподарські угіддя, землі тимчасової консервації, залуження»;

доповнено п.1 підпунктом наступного змісту:

1.1. передати в запас міста земельні ділянки: по вул. Західно-Окружній площею 17,0 га; по вул. Нижній Береговій площею 2,1 га».

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області у подальшому за заявами від 28.10.2014 року на підставі відповідно поданої документації із землеустрою земельна ділянка по вул.Західно-Окружній, площею 37,3102 га, була поділена на окремі земельні ділянки, у тому числі: площею 3га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0069), площею 3га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0070), площею 1,6га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0072), площею 1,2га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0073) (т.1 а.с.85).

На зазначені земельні ділянки за адресою: м.Хмельницький, вул.Західно-Окружна Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» видано Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції: свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.11.2014 року, індексний номер 29516555 - на земельну ділянку площею 1,6га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0072); свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.11.2014 року, індексний номер 29519376 - на земельну ділянку площею 1,2га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0073); свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.11.2014 року, індексний номер 29566011 - на земельну ділянку площею 3га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0069); свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.11.2014 року, індексний номер 29562930 - на земельну ділянку площею 3га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0070) (т.1 а.с.207, 235; т.2 а.с.14, 40).

18.12.2014 року проведені загальні збори учасників СТОВ «Агрофірма «Гречани», за результатами яких було вирішено: з метою поповнення обігових коштів товариства здійснити відчуження усіх належних товариству на праві власності, земельних ділянок у м.Хмельницькому по вул. Західно-Окружній (т.1 а.с.189).

19.12.2014 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» в особі директора ОСОБА_10 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 Відповідно до п.1.1, 1.2, 1.3 договору продавцем передано у власність покупця, а покупцем прийнято у власність земельну ділянку площею 1,6 га, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Західно-Окружна, із наступною характеристикою земельної ділянки: площа - 1,60000 га, цільове призначення – землі сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя, землі тимчасової консервації, залуження; кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:33:001:0072. Земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 29516555, виданого Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 14.11.2014 року (т.1 а.с.188).

19.12.2014 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» в особі директора ОСОБА_10 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 Відповідно до п.1.1, 1.2, 1.3 договору продавцем передано у власність покупця, а покупцем прийнято у власність земельну ділянку площею 1,2 га, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, вул.Західно-Окружна, із характеристикою: площа - 1,20000га, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя, землі тимчасової консервації, залуження; кадастровий помер земельної ділянки - 6810100000:33:001:0073. Земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 29519376, виданого Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 14.11.2014 року (т.1 а.с.220).

19.12.2014 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» в особі директора ОСОБА_10 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 Відповідно до п.1.1, 1.2, 1.3 договору продавцем передано у власність покупця, а покупцем прийнято у власність земельну ділянку площею 3га, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Західно-Окружна, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя, землі тимчасової консервації, залуження, кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:33:001:0069. Земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 29566011, виданого Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 17.11.2014 року (т.2 а.с.1).

19.12.2014 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» в особі директора ОСОБА_10 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 Відповідно до п.1.1, 1.2, 1.3 договору продавцем передано у власність покупця, а покупцем прийнято у власність земельну ділянку площею 3га, що знаходить за адресою: Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Західно-Окружна, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя, землі тимчасової консервації, залуження, кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:33:001:0070. Земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 29562930, виданого Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 17.11.2014 року (т.2 а.с.27).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.03.2016 року (справа №924/182/15), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016 року, визнано недійсним рішення зборів учасників СТОВ «Агрофірма «Гречани» від 20.04.2007 року, оформлене протоколом № 3 від 20.04.2007 року, яким вирішено, зокрема, прийняти до складу засновників СТОВ «Агрофірма «Гречани» ОСОБА_13 і ОСОБА_10 з пайовими внесками 43 і 42 відсотки відповідно (т.1 а.с.5-12).

Загальні підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними вищевказаних договорів купівлі-продажу, представник позивача посилався на те, що товариством відчужувались земельні ділянки на шкоду статутній діяльності товариства неуповноваженим на підписання договорів директором ОСОБА_10 та всупереч мораторію на продаж земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України).

При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

ОСОБА_2 того, управління товариством також здійснюють його органи – загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України). За системним аналізом норм ЦК України (статті 99, 145, 147), ГК України (стаття 89), Закону України «Про господарські товариства» (статті 58, 59, 62, 63) виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов’язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

При цьому частиною четвертою статті 92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов’язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган товариства діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами товариства, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов’язок відшкодувати завдані товариству збитки. Однак закон ураховує, що питання щодо визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій відноситься до внутрішніх взаємовідносин юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Частина третя статті 92 ЦК України містить виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Разом з тим обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Відповідно до статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів. Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 ЦК України).

За таких обставин, з урахуванням норм статті 98 ЦК України та приписів статей 92, 203, 215, 241 цього Кодексу, рішення загальних зборів учасників товариства є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства, вони мають обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. Таким чином, якщо суд визнає недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, воно є недійсним з моменту його прийняття.

Проте для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства (директором) з третьою особою, з огляду на порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом визнане недійсним у судовому порядку рішення загальних зборів учасників товариства про обрання (призначення) виконавчого органу, згідно з яким виконавчий орган діяв на момент укладення договору.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року у справі №6-72цс17 та від 13.03.2017 року у справі №6-147цс17.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представником позивача не надано доказів того, що відповідачі діяли недобросовісно, знали або за всіма обставинами не могли не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства чи про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень. При цьому не знайшли підтвердження у судовому засіданні доводи предстаника позивача щодо пов’язаності ОСОБА_10, як представника продавця, та ОСОБА_7, як покупця спірних земельних ділянок, оскільки сама по собі наявність в них однієї адреси проживання не свідчить про характер стосунків між ними, наявність родинних відносин.

Помилковими є висновки суду першої інстанції щодо визнання спірних договорів купівлі-продажу укладеними всупереч мораторію на продаж земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із ст.19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення визначені як окрема категорія земель. Землями сільськогосподарського призначення Кодекс визнає землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Наведене свідчить, що визначення поняття "землі сільськогосподарського призначення" насамперед пов'язано з використанням їх для такої цілі, як виробництво сільськогосподарської продукції, що зумовлено їх природними властивостями.

Стаття 22 Земельного кодексу України визначає види використання сільськогосподарських земель, які відповідають їх цільовому призначенню, та осіб, які мають право на отримання таких земель у власність та у користування. Згідно частини 1 статті 23 Земельного кодексу України землі повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Пріоритетність правового режиму цих земель передбачає необхідність їх цільового використання.

Окрему групу суб'єктів сільськогосподарського землевикористання становлять громадяни, яким землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського товаровиробництва. Правовий режим наведених видів землевикористання встановлюється Земельним кодексом України та спеціальними законами. Натомість порядок використання земельних ділянок, наданих у власність для товарного сільськогосподарського виробництва, спрямований на ведення такого виробництва на ринкових товарних засадах, коли продукти виробляються не для власного споживання виробника, а для продажу, тобто споживання іншими членами суспільства.

Здійснення прав власника землі передбачає дотримання ним обов'язків, пов'язаних з володінням земельною ділянкою, першочерговим з яких згідно з пунктом "а" частини першої статті 90 Земельного кодексу України визначено обов'язок забезпечення її використання за цільовим призначенням.

Стаття 1 Закону України "Про землеустрій" передбачала, що цільове призначення земельної ділянки- це її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку.

Наведене свідчить, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються у власність або передаються у користування, за конкретними цілями використання поділяються на види. Віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення до того чи іншого виду позначається на їх правовому режимі (порядку використання), який відповідає їх цільовому призначенню (використанню).

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу і є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв'язку з чим гарантоване Конституцією право власності на землю має набуватися і реалізовуватися громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підпунктом "б" пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція на дату укладання спірних угод) запроваджено мораторій на купівлю-продаж та інші способи відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності юридичних осіб та громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства та власникам земельних часток (паїв), крім обміну земельної ділянки на іншу відповідно до закону, передачі їх у спадщину та вилучення земель для суспільних потреб.

Відповідно до підпункту "б" пункту 15 розділу X (Перехідні положення) Земельного кодексу України (редакція на дату укладання спірних угод) передбачено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2016р., не допускається: купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Проте, наведене обмеження не поширюється на право приватної власності на земельні ділянки іншого призначення (виду використання), які перебувають у власності громадян та юридичних осіб.

Право власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» на спірні земельні ділянки підтверджуються свідоцтвами про право власності на нерухоме майно, які в установленому порядку не визнано недійсними.

Відповідно до зазнач ених свідоцтв про право власності, витягів з Державного реєстру речових право на нерухоме майно, витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (кадастрові номера: 6810100000:33:001:0069; 6810100000:33:001:0070, 6810100000:33:001:0072, 6810100000:33:001:0073) цільове призначення та категорія земель зазначена: 01.13. землі сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя, землі тимчасової консервації, залуження (т.1 а.с.207-209, 235-237, т.2 а.с.14-16, 40-42).

Посилання представників позивача на те, що рішення Хмельницької міської ради від 28.08.2013 року №70 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.09.1998 року №532» у судовому порядку визнано незаконним та скасовано не заслуговують на увагу, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2017 року скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 року (справа № 924/817/16) та провадження у справі припинено.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. За змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК. Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Тому, безпідставним є посилання на факт невиконання сторонами зобов’язань як на підставу для визнання недійсними оспорюваних договорів. ОСОБА_2 того, факт неотримання товариством коштів від продажу земельних ділянок за оспорюваними договорами купівлі-продажу частково спростовано в ході судового розгляду справи, оскільки ОСОБА_6 надано квитанції про сплату згідно укладених ним договорів їх повної ціни 29.12.2014 року, відповідачем ОСОБА_7 таких квитанцій не надано.

Доводи позивача щодо заниження ціни продажу в оспорюваних договорах свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшли, оскільки вартість земельних ділянок визначено відповідно до звітів про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виконаних Земельно-аграрним центром «Карат».

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що помилковим є висновок суду першої інстанції про визнання недійсними договорів-купівлі земельних ділянок та зобов’язання відповідачів повернути земельні ділянки. У зв’язку з цим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити у задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча /підпис/ ОСОБА_14

Судді: /підпис/ ОСОБА_15

/підпис/ ОСОБА_16

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.В. Спірідонова