Провадження № 2/361/399/17

17.07.2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Латенко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки», третя особа: Броварська центральна районна лікарня про стягнення невиплаченої заробітної плати,

установив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки», третя особа: Броварська центральна районна лікарня про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Позивач зазначала, що 06 січня 2004 року між нею та ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» було укладено строковий трудовий договір, відповідно до умов якого вона була прийнята на роботу до служби звукозапису та відтворення відповідача на посаду звукооператора до закінчення театрального сезону 2003/2004 років, але 16 липня 2004 року дія вказаного трудового договору, за взаємною згодою сторін, була продовжена на невизначений строк зі збереженням посади.

02 червня 2010 року, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, вона звернулася за медичною допомогою до Броварської центральної районної лікарні, де при обстеженні у неї було діагностовано лівосторонній катаральний гайморит та кісту правої гайморової пазухи, в зв'язку з чим було призначено амбулаторне лікування та заведено листок непрацездатності № 010782.

07 червня 2010 року, у зв'язку з ускладненням перебігу захворювання, їй була зроблена операція - пункція гайморових пазух та продовжено термін лікування, а відповідно і листок непрацездатності по 12 червня 2010 року.

11 червня 2010 року її було оглянуто лікарською комісією та продовжено термін лікування та листок непрацездатності до 15 червня 2010 року.

15 червня 2010 року лікарем було проведено риноскопію носової порожнини та виявлено набряк зліва та гній у пазухах у великій кількості. На основі результатів риноскопії, аналізів крові та сечі, лікарем було у позивача діагностовано загострення хронічного одонтогенного гнійного верхньощелепного синуситу, тому було продовжено лікування та лікарняний листок до 22 червня 2010 року.

Також, в день обстеження позивача лікарем (15.06.2010р.) вона повідомила лікарю, що у неї ще задовго до захворювання була запланована дуже важлива поїздка за кордон, яку їй просто не можна було відмінити, на що лікар зазначила, що амбулаторний режим не обмежує свободу пересування пацієнта і якщо поїздка спрямована в південні краї, то це навпаки, навіть сприятиме процесу її одужання, тому позивач не вагаючись поїхала.

22 червня 2010 року її було направлено на рентген-обстеження за результатами якого було встановлено, що хвороба ще не відступила, адже було діагностовано двосторонній гайморит в стадії набухання.

Зазначені обставини підтверджуються записами у її медичній картці амбулаторного хворого.

23 червня 2010 року вона вийшла на роботу, здала свій лікарняний лист начальнику служби звукозапису та відтворення і приступила до роботи.

Згідно виписок по клієнтському картковому рахунку за місяць виданих АКБ «Уксоцбанк» 13.10.2015 р., відповідач 29 червня 2010 року перерахував на її картковий рахунок заробітну плату за першу половину червня 2010 року в розмірі 2700 грн., а 30 червня 2010 року в рахунок заробітної плати за другу половину червня 2010 року - 2584 грн. 53 коп. У вказані виплати була включена також допомога по тимчасовій непрацездатності.

02 липня 2010 року керівництвом Театру позивачу було повідомлено, що її листок непрацездатності №010782 визнано таким, що продовжений з порушенням закону, тому виходить, що з 17 червня 2010 року і по 22 червня 2010 року вона була відсутня на робочому місці без поважних причин, у зв'язку з чим буде вирішуватись питання щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Також відповідачем було запропоновано позивачу дати пояснення з приводу вказаних вище обставин.

У своїх поясненнях вона зазначала, що з 03 червня 2010 року і по 22 червня 2010 року, вона дійсно хворіла, і, навіть, на момент написання пояснень ще також не повністю вилікувалась, а щодо поїздки, пояснила, що вона мала намір написати заяву за власний рахунок на час поїздки, але керівництвом Театру їй було повідомлено, що якщо вона перебуває на лікарняному, то цього робити не потрібно.

05 липня 2010 року відповідачем було прийнято рішення про її звільнення з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, про що було видано наказ № 106-к, в якому серед іншого було зазначено, що 02 липня 2010 року Театр отримав офіційну відповідь міськрайонної поліклініки м. Бровари № 1263 від 30 червня 2010 року на запит Театру, в якій її лікарняний лист з 16 червня 2010 року по 22 червня 2010 року визнано таким, що продовжений з порушенням закону за відсутності особи, тому при здійсненні остаточного розрахунку при звільненні, слід утримати грошові кошти за 6 днів, виплачені їй з 16.06.2010р. по 22.06.2010р., згідно з наданим лікарняним листом № 010782.

Цього ж дня відповідачем було вручено позивачу трудову книжку та на розрахункову картку було перераховано кошти в сумі 2162,28 грн. в рахунок компенсації невикористаної відпустки за період з 06.01.2010р. та заробітної плати за 4 дні липня 2010 року, з яких було утримано заробітну плату за 6 днів роботи на суму 1171,20 грн.

Таким чином, вона фактично була звільнена тому, що лікар помилково поставила дату продовження лікарняного з 16.06.2010р., а не з 15.06.2010р. коли вона була у неї на прийомі, і тому вийшло так, що вона продовжила лікарняний без пацієнта, що є незаконним.

З огляду на вказані обставини, рішення лкарні про «фактичне анулювання листа непрацездатності» і в свою чергу рішення Театру про її звільнення виглядали законними і тому в неї не було підстав для їх оскарження, тому позивач і не стала подавати до суду, зробивши для себе висновок, що «помилка лікаря» не тільки на операційному столі, може серйозно зашкодити людини.

Однак, 24 грудня 2013 року у позивача виникла необхідність в консультації лікаря уролога, що змусило її звернутись до Броварської ЦРЛ, про що було внесено запис у медичну картку. Після відвідування лікаря уролога, позивач понесла здавати картку до реєстратури і по дорозі, читаючи записи у ній, виявила, що лікар, яка виписувала їй листок непрацездатності в 2010 році, не помилилась, а вона просто постійно неналежно ставилась до свого обов'язку щодо правильного ведення медичної документації, адже остання кожного разу продовжувала її лікарняний без присутності позивача, крім того, як виявилось і лікарська комісія 13 червня 2010 року продовжила її листок непрацездатності без присутності позивача, адже вона була в лікарні лише 11 червня 2010 року про, що є запис у медичній картці. Також в медичній картці були якісь незрозумілі виправлення, які побудили у позивача сумніви в законності анулювання лікарняного листа. Саме тому вона почала звертатись із заявами до Театру, Броварської ЦРЛ та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з проханням надати їй копії листка непрацездатності, щоб вона могла пересвідчитись у тому, що він дійсно визнано таким, що продовжений з порушенням закону (анульований), але до цього часу його копії позивачу не було надано, про що свідчать копії відповідей вказаних установ на її заяви.

Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.163-164), позивач просила суд стягнути з ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» на її користь невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму 1458,24 грн. та понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 гривень, сплачені нею відповідно до договору про надання правової допомоги № 36/16, укладеного між нею та ТОВ «Юридична компанія «Юніті» 07 жовтня 2016 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні позовній заяві, просили суд задовольнити позов у повному обсязі з урахування заяви про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» Буйвол Д.І. та Волошенюк В.П. позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення в повному обсязі.

В судовому засіданні представник третьої особи Броварської центральної районної лікарні Корнійко Л.О. позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення в повному обсязі. Також направили до суду письмові пояснення, які просили врахувати при ухваленні судом рішення.

Судом встановлено, що 06 січня 2004 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» було укладено строковий трудовий договір, відповідно до умов якого вона була прийнята на роботу до служби звукозапису та відтворення відповідача на посаду звукооператора до закінчення театрального сезону 2003/2004 років. 16 липня 2004 року дія вказаного трудового договору, за взаємною згодою сторін, була продовжена на невизначений строк зі збереженням посади (а.с.6).

Відповідно до виписок з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1, 02 червня 2010 року у неї було діагностовано лівосторонній катаральний гайморит та кісту правої гайморової пазухи, в зв'язку з чим було призначено амбулаторне лікування та заведено листок непрацездатності № 010782. 07 червня 2010 року їй була зроблена операція - пункція гайморових пазух та продовжено термін лікування, а відповідно і листок непрацездатності по 12 червня 2010 року. 11 червня 2010 року її було оглянуто лікарською комісією та продовжено термін лікування та листок непрацездатності до 15 червня 2010 року. 15 червня 2010 року лікарем було проведено риноскопію носової порожнини та виявлено набряк зліва та гній у пазухах у великій кількості. На основі результатів риноскопії, аналізів крові та сечі, лікарем було у позивача діагностовано загострення хронічного одонтогенного гнійного верхньощелепного синуситу, тому було продовжено лікування та лікарняний листок до 22 червня 2010 року (а.с.7-9).

Згідно виписок по клієнтському картковому рахунку за місяць виданих АКБ «Уксоцбанк» 13.10.2015 р., відповідач ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» 29 червня 2010 року перерахував на картковий рахунок позивача ОСОБА_1 заробітну плату за першу половину червня 2010 року в розмірі 2700 грн., а 30 червня 2010 року в рахунок заробітної плати за другу половину червня 2010 року - 2584 грн. 53 коп. У вказані виплати була включена також допомога по тимчасовій непрацездатності (а.с.11-12).

З письмових матеріалів справи вбачається, що з приводу запиту відповідача ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» від 29.06.2010р. № 362 про видачу листка непрацездатності позивачу ОСОБА_1 з 03.06.2010р. по 22.06.2010р. було проведено службове розслідування заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності ОСОБА_8, виконуючим обов'язки завідувача поліклінікою ОСОБА_9 та районним ЛОР - лікарем ОСОБА_10 Перевіряючи достовірність листка непрацездатності № 010782, були досліджені: - картка амбулаторного хворого ОСОБА_1; -журнал реєстрації видачі листків непрацездатності; - журнал ЛОР - операцій; - журнал лікарської ЛОР - комісії; - журнал обліку рентген-обстежень; - журнал реєстрації загальних аналізів крові; - журнал реєстрації аналізів сечі; - журнал реєстрації аналізів крові на глюкозу.

За результатами перевірки встановлено наступне.

Листок непрацездатності № 010782 на ім'я ОСОБА_1 відкрито в Броварській поліклініці з 03.06.2010р. за дозволом голови лікарсько-консультативної комісії. Хворій був призначений амбулаторний режим та лікування.

07.06.2010 р. хворій була зроблена операція та продовжено листок непрацездатності по 12.06.2010 р.

11.06.2010 р. в п'ятницю, так як 12.06.2010 р. випадало на вихідний день, лікарсько-консультативною комісією листок непрацездатності продовжено з 13.06.2010р. по 17.06.2010р.

Відповідач востаннє була на прийомі у лікуючого ЛОР - лікаря 15.06.2010р. Того ж дня відповідно до записів в журналах реєстрації аналізів позивач зробила аналізи крові та сечі.

П. 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001р. № 455 передбачено, що видача чи продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем.

Лікуючий лікар продовжила листок непрацездатності № 010782 з 18.06.2010 р. по 22.06.2010 р. наперед, без огляду хворої, що є порушенням вищезгаданого п. 1.7 Інструкції.

Позивач свого лікуючого лікаря не повідомляла про наміри виїзду за межі України.

Висновок перевірки - порушення лікуючим лікарем інструкцій та наказів, що регламентують правила видачі листка непрацездатності, порушення позивачем ОСОБА_1 амбулаторного режиму лікування, а листок непрацездатності №010782 на ім'я ОСОБА_1 з 16.06.2010 р. виданий необґрунтовано.

У своїх поясненнях позивач ОСОБА_1 зазначала, що з 03 червня 2010 року і по 22 червня 2010 року, вона дійсно хворіла, і, навіть, на момент написання пояснень ще також не повністю вилікувалась, а щодо поїздки, пояснила, що вона мала намір написати заяву за власний рахунок на час поїздки, але керівництвом Театру їй було повідомлено, що якщо вона перебуває на лікарняному, то цього робити не потрібно (а.с.13).

Згідно наказу ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» №106-к від 05 липня 2010 року, позивача ОСОБА_1 звільнено із посади звукооператора служби звукозапису та відтворення на підставі п.4 ст.40 КЗпП у зв'язку із порушенням трудової дисципліни та відсутності на роботі з 17.06.2010р. по 22.06.2010р. без поважних причин (прогул). Компенсація відпустки за період з 06.01.2010 року по день звільнення складає 14 днів (а.с.14).

Відповідно до листа виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №1136-08 від 20 квітня 2015 року, виконавчою дирекцією Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за результатами детального вивчення архівної документації відділу експертизи тимчасової непрацездатності та якості медичних послуг встановлено, що перевірка по вищевказаному листку непрацездатності в період червня - липня 2010 року не проводилась (а.с.17).

Згідно заяви ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» №143 від 27 квітня 2017 року, на підставі заяви позивача ОСОБА_1 було утримано суму в розмірі 1458,24 грн. із заробітної плати оплата лікарняного за рахунок соцстраху (а.с.57,147-151).

Дослідивши письмові матеріали справи та вислухавши пояснення сторін в судовому засіданні, суд дійшов до висновку, що нарахування оплати лікарняного позивача ОСОБА_1 за рахунок соцстраху проведено не було, а утримання відбулося і відбулося воно із заробітної плати.

Відповідно до ст. 127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ст. 128 КЗпП України, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, яка належить до виплати працівникові.

З матеріалів справи судом встановлено, що із заробітної плати позивача ОСОБА_1 було відраховано більше 40 % від суми, яка була нарахована при звільненні.

Також, відповідно до ст. 129 КЗпП України, не допускається відрахування з компенсаційних виплат, а в даному випадку відрахування відбулось і з компенсації за невикористану відпустку (1 день).

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, утримання суми в розмірі 1458,24 грн. із заробітної плати позивача ОСОБА_1 у зв'язку із визнанням листка непрацездатності таким, що виданий з порушенням закону, є незаконним, а отже відповідні позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Правилами ст.84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанції до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно із Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» витрати на правову допомогу компенсуються за участь особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, компенсуються іншою стороною у сумі, що не перевищує 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи.

Відповідно до пунктів 47, 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Позивач ОСОБА_1 понесла такі витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги №36/16 від 07 жовтня 2016 року, рахунком на оплату №37 від 07 жовтня 2016 року, квитанцією про оплату послуг з надання правової допомоги від 07 жовтня 2016 року та актом прийому-передачі наданих послуг від 29 листопада 2016 року (а.с.18,19,74).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 гривень, сплачені нею відповідно до договору про надання правової допомоги № 36/16, укладеного між нею та ТОВ «Юридична компанія «Юніті» 07 жовтня 2016 року, підлягають задоволенню.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується із відповідача в дохід Держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, суд вважає за можливе стягнути із відповідача на користь Держави судовий збір в розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 127-129 КЗпП України, ст.ст.3, 10, 57, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути із Державного підприємства «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму в розмірі 1458 (одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім) грн. 24 коп.

Стягнути із Державного підприємства «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнути із Державного підприємства «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» на користь Держави судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення в частині стягнення присудження працівникові виплати заробітної плати допускається до негайного виконання не більше ніж за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Сердинський