Єдиний унікальний номер № 225/3587/17

Провадження № 2-о/225/357/2017

Головуючий у справі ОСОБА_1

Дзержинський міський суд Донецької області

РІШЕННЯ

Іменем України

14 липня 2017 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого суддіМигалевича В.В.,

з участю:

секретаря Федорцової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за заявоюОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, заінтересована особа Торецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року представник заявника ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_4 народилася 28 червня 2017 року в м. Донецьку Донецької області, батьком якої є ОСОБА_5, а матірю ОСОБА_3.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що заявник знаходиться у шлюбі з ОСОБА_5, зареєстрованому 09 вересня 2011 року виконавчим комітетом Юнокомунарівської міської м. Єнакієвого Донецької області, за актовим записом № 144.

28.06.2017 року на тимчасово окупованій території в м. Донецьку Донецької області у Донецькому республіканському центрі охорони материнства та дитинства Донецької області ОСОБА_3 народила доньку, вагою 3550,00 грамів.

Оскільки територія м. Донецька не підконтрольна Україні, та заявник отримала лікарське свідоцтво про народження дитини та свідоцтво про її народження з печаткою незаконно створеної установи ДНР, що використовуються на тимчасово окупованій території, тому вони є недійсними та не створюють правових наслідків.

З цих підстав представник заявника звернувся до Торецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з метою оформлення державної реєстрації народження доньки заявниці та отримати свідоцтво про народження встановленого зразка. Однак йому було відмовлено в реєстрації народження та видачі свідоцтва про народження, з зазначених вище підстав, а саме що представлені ним документи не підтверджують факт народження дитини. При цьому, було розяснено право на звернення до суду з заявою про встановлення факту народження.

Вичерпавши всі можливі дії щодо реєстрації народження своєї дитини, заявник змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту її народження.

Представник заявника за довіреністю в судове засідання не зявився, просив розглянути справу за його відсутністю, вказав, що заявлені вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні.

Представник заінтересованої особи Торецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не зявився, тому суд розглядав справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.7 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до копії паспорту громадянина України, оглянутої судом в судовому засіданні ОСОБА_3 народилася 08 січня 1989 року, є уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).

Відповідно до копії паспорту громадянина України, оглянутої судом в судовому засіданні ОСОБА_5 народився 23 лютого 1986 року, є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про шлюб, заявник по справі знаходиться у шлюбі з ОСОБА_5, зареєстрованому 09 вересня 2011 року виконавчим комітетом Юнокомунарівської міської ради м. Єнакієвого Донецької області, за актовим записом № 144 (а.с. 8).

Після реєстрації шлюбу подружжя обрало спільне прізвище ОСОБА_5 (а).

Враховуючи, що згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи, суд приходить до висновку, що сукупність наданих заявником доказів дозволяють зробити висновок про доведеність заявником факту народження дитини ОСОБА_4 в м.Донецьку Донецької області.

При цьому, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року№ 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», територія м. Донецька Донецької області, де народилася донька заявниці на даний час є тимчасово окупованою територією.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів від 7 листопада 2014 р. № 1085 із змінами та доповненнями м. Донецьк віднесено до населеного пункту, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження через окупацію території незаконними збройними формуваннями, тому всі документи, видані органами так званої «Донецької народної республіки» є недійсними та не створюють юридичних наслідків.

У звязку із неможливістю виконання повноважень відділами державної реєстрації актів цивільного стану Донецької та Луганської областей в районі проведення антитерористичної операції, їх повноваження здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за межами цих територій. Кожен громадянин України, який переселився з району проведення антитерористичної операції, має право звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану на його вибір для вирішення питань, що входять до їх компетенції.

При цьому, бланки суворої звітності, в тому числі документи про державну реєстрацію актів цивільного стану, які були видані на цих територіях після 01.12.2014 року не є документами територіальних органів Міністерства юстиції України.

Тому отримане в м. Донецьку лікарське свідоцтво про народження дитини та свідоцтво про її народження не створять для заявника юридичних наслідків.

В той же час, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави члени ООН зобовязані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v.Turkey, 18.12.1996 §45) обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, але у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобовязання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96).

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», встановлює обовязковість прецедентів Європейського суду для національних судів України та впроваджує в українське судочинство практику європейських стандартів прав людини. Згідно ст. 17 цього Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У звязку з цим суд зазначає наступне.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованоюпостановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Крім цього, відповідно до ч. 1ст. 144 СК України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Положеннями ч. 1ст. 7 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Згідно ч. 2, 3, 4ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Оскільки отримане заявником по справі лікарське свідоцтво про народження дитини та свідоцтво про її народження є недійсними, то підставою для державної реєстрації народження дитини є виключно рішення суду про встановлення факту народження дитини в певний час.

При чому згідно ч.3 ст. 257-1 ЦПК України передбачено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявник та її дитина, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтво про народження її доньки, виданого державним органом України.

Керуючись ст. ст.10, 60, 212 ,214, 215, 223, 234, 256, 257-1 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заявлені вимоги задовольнити повністю.

Встановити факт, що 28 червня 2017 року громадянка України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНН НОМЕР_1, уродженка м. Єнакієве Донецької області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в м. Донецьку Донецької області (Україна), у Донецькому республіканському центрі охорони материнства та дитинства Донецької області, народила першу дитину жіночої статі ОСОБА_4.

Записати матірю дитини ОСОБА_4, громадянку України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНН НОМЕР_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Записати батьком дитини ОСОБА_4, громадянина України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНН НОМЕР_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Суддя: