open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 509/2268/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

за участю прокурорів Тімошевського А.В., Боднар Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, адміністративні матеріали та протокол про адміністративне корупційне правопорушення, які надійшли від Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, холостого, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, в період з 02.06.2016 р. по 19.08.2016 р. працюючого головним державним інспектором ВА ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, не судимого, зареєстрованого та проживаючого : ІНФОРМАЦІЯ_3, -

В С Т А Н О В И В :

23 червня 2017 року, до Овідіопольського райсуду Одеської області, від УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НПУ, надійшли адміністративні матеріали та протокол про адміністративне корупційне правопорушення № 224 від 22.06.2017 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1, з яких вбачається, що останній, будучи особою яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави з 19.08.2016 року, без поважних причин, несвоєчасно подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, за останнім місцем роботи в ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2016-й рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, чим порушив вимоги фінансового контролю, що відноситься до адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП не визнав мотивуючи це відсутністю у своїх діях події та складу адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, а тому просив суд, закрити провадження по справі на підставі ст. 247 КУпАП та з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, виходячи з наступного.

Вирішуючи справи цієї категорії, суд керується Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини.

Стаття 19 Конституції України встановлює - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує – кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості Закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків осіб – національні органи зобов’язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

При цьому, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об’єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об’єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Диспозиція цієї норми щодо об’єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб’єкт цього

правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння і для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Частиною 1 ст. 45 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов’язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня».

Разом з тим у з випадках, передбачених ч. 2 ст. 45 Закону, тобто в разі припинення здійснення діяльності - цей термін взагалі не визначено.

Відсутність законодавчо визначеного терміну подання декларації в разі припинення діяльності - унеможливлює безумовну констатацію несвоєчасності такого подання.

Суд звертає увагу на те, що системний аналіз вжитого в абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону формулювання «припиняє діяльність» дає підстави стверджувати, що термін «припинення» за загальним правилом (ст. 36 Кодексу законів про працю України) - співвідноситься із терміном «звільнення» як ціле і частина, охоплюючи останнє. Це саме випливає з аналізу норм інших спеціальних нормативно-правових актів, зокрема з положень Закону України «Про державну службу» (ст. 83), Закону України «Про статус народного депутата України» (ст. 4) тощо, де зазначена термінологія підміняється одна одною.

Разом з тим із цього правила є винятки. Так, Закон України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402) розрізняє терміни «звільнення» (статті 112-118) та «припинення» (статті 119-125), а отже, розмежовує їх, передбачаючи різні підстави для настання таких юридичних фактів.

Наведені положення цього Закону повністю кореспондують зі ст. 126 Конституції України, яка також розмежовує ці поняття. Аналогічний підхід використано законодавцем щодо припинення повноважень судді Конституційного Суду України та його звільнення (ст. 149-1 Конституції України).

Беручи до уваги положення ст. 7 КУпАП, згідно з якою «застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом», тобто яка передбачає чітке виконання передбачених законом норм, а отже, забороняє притягнення особи до адміністративної відповідальності за аналогією, тобто унеможливлює застосування по аналогії норм, що закріплюють склад правопорушень.

Конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх, відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає – орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 256 КУпАП передбачено – у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються : дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та інше.

З протоколу № 224 від 22.06.2017 р. вбачається, що 24.05.2017 р. до Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України за вихідним № 32-195-17, з прокуратури Одеської області надійшли матеріали перевірки УВБ ГУ ДФС в Одеській області стосовно колишнього головного державного інспектора відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 щодо несвоєчасної подачі декларації осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проведеною перевіркою Управлінням захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України встановлено, що 02.07.2013р. ОСОБА_1 було присвоєно 11 ранг державного службовця. Наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 02.06.2016 № 7-О ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного інспектора відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи ІІ рангу».

ОСОБА_1 є особою який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави з 19.08.2016 р. відповідно до наказу № 95-О ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, після звільнення з посади відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, як суб’єкт декларування, несвоєчасно подав за місцем роботи декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2016 рік. Відповідно до абз. 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», вказані дії містять ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 6 Закону України «Про державну службу», інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б» віднесено до посад категорії «В» державної служби. Тобто, посада головного державного інспектора відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області відноситься до посад категорії «В» державної служби. Таким чином, у відповідності до п.п. «В» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 був державним службовцем та на нього поширюється дія цього Закону, і він є суб’єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов’язаного з корупцією. 13.03.2007 року ОСОБА_1 склав та підписав присягу державного службовця та з 05.07.2007 має відповідний стаж державної служби.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону, особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Згідно вимог ч. 1, п. 1 ст. 45 Закону «Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» особи, зазначені у п. 1, підпункті «В» статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Таким чином, як стверджується у протоколі, ОСОБА_1 є суб’єктом декларування і на виконання зазначених вимог законодавства був зобов’язаний подати електронну декларацію у строк до 01.04.2017 року.

Проте, ОСОБА_1, в порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», до 01.04.2017 р. не подав свою електронну декларацію, будучі обізнаним щодо обов’язку подати декларацію (стаж державної служби з 05.07.2007 року, особисто ознайомлений 19.08.2016 року з повідомленням про обов’язок державного службовця подати декларацію про доходи).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 14, ст.159), Верховна Рада України постановила внести зміни у Законі України «Про запобігання корупції» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056) із наступними змінами: «п. 6. Розділ XIII "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 5-1 такого змісту: «5-1. Продовжити до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до цього Закону подають таку декларацію вперше»».

На виконання зазначених вимог законодавства ОСОБА_1, як суб’єкт декларування який подає декларацію вперше, відповідно до вказаного закону був зобов’язаний подати електронну декларацію у строк до 01.05.2017 року.

Проте, ОСОБА_1, будучі обізнаним щодо обов’язку подати таку декларацію, в порушення вимог пункту 5-1 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», до 01 травня 2017 не подав свою електронну декларацію, а подав таку декларацію у порядку і спосіб визначений цим Законом лише 05 травня 2017 року.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено дату подачі декларації ОСОБА_1, а саме 05 травня 2017 року що підтверджується роздруківкою даної сторінки, відповідним рапортом та відповіддю за підписом Голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 зареєстрованою в Департаменті захисту економіки Національної поліції України за № 4320 від 03.03.2017 року, в якій зазначено, що дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі Реєстр) співпадає з фактичною датою подання суб’єктом декларування документів до Реєстру.

Згідно відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції за вих. № 93-05/16382/118 від 23.05.2017, актом обстеження окремих функцій інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний держаний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстру) від 25.01.2017, засвідчено некоректну роботу програмного забезпечення в період з 01.01.2017 по 19 годину 30 хвилин 04.01.2017 року. З метою створення належних умов для суб’єктів декларування адміністратором Реєстру ДП «УСС» спільно з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, протягом 24 – 28 березня 2017 року здійснювалися заходи з оптимізації та переконфігурування обчислювальних ресурсів, що потребувало декількох зупинок та перезапусків окремих компонентів та ІТС Реєстр в цілому. Вжиття невідкладних заходів дозволило забезпечити функціонування Реєстру та реалізувати суб’єктами декларування обов’язок щодо подання електронних декларацій відповідно до законодавства.

Отже, під час роботи Реєстру подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме з 01.01.2017 до 01.04.2017 було 81 календарних днів (за вичетом 9-ти днів некоректної роботи Реєстру), а з 01.04.2017 до 01.05.2017 було 30 календарних днів (загалом з 01.01.2017 до 01.05.2017 - 111 календарних днів) для заповнення декларації, які ОСОБА_1 не використав для своєчасної подачі декларації.

При цьому, у протоколі вказана дата вчинення правопорушення: 05.05.2017 р., а дата виявлення правопорушення: факт встановлення складу правопорушення пов’язаного з корупцією згідно протоколу є дата надходження матеріалів зареєстрованих в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області (ЖЄОЗП №23324) тобто 16.06.2017 р.

Крім того, суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення, пов’язаного з корупцією, складається уповноваженою на те посадовою особою, зокрема посадовою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) та Національного агентства з питань запобігання корупції (п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП), і повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Однак, згідно ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами ВРУ, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами КМУ, а також виданими відповідно до них актами МВС України, іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, згідно Закону України «Про засади державної антикорупційної політики у Україні на 2014-2017 р.р.» - не передбачено повноваження посадових осіб Національної поліції України щодо проведення будь-яких перевірок з метою запобігання, виявлення та припинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, а тому на думку суду, всі докази, отримані на підставі вказаної перевірки Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України і додані до вищевказаного протоколу № 224 від 22.06.2017 р. є недопустимими, враховуючи, що перевірка була проведена неуповноваженою на те особою, а також, що факт несвоєчасного подання ОСОБА_3 декларації був виявлений працівниками УВБ ГУДФС в Одеській області, які всупереч вимог ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» направили вказані матеріали перевірки не до НАЗК, які повноважні Законом здійснювати побідні перевірки, а до прокуратури Одеської області, які в свою чергу за вих. № 32-19-17 направила вказані матеріали до УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НПУ з метою проведення перевірки.

Отже, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 45 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», якою передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями – без визначення термінів подання декларації, тому на думку суду, відсутність законодавчо визначеного терміну подання декларації в разі припинення діяльності унеможливлює безумовну констатацію несвоєчасності такого подання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також факт того, що ОСОБА_1 припинив свою діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави з 19.08.2016 р. – суд дійшов висновку про неможливість безумовної констатації несвоєчасності подачі ним електронної декларації в строк до 01.04.2017 р. та з урахуванням Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», яким визначено концепцію якості Закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні та про відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону» та у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків осіб – національні органи зобов’язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, а тому вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи, суд вважає, що в даному випадку у діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення пов’язаного з корупцією, передбачено ч. 1 ст. 172-6 КупАП, у зв’язку з чим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закриває провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно вказаної особи за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7,36,172-6,247,251,252,256,276 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня її отримання.

Суддя Гандзій Д.М.

Джерело: ЄДРСР 67724939
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку