-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
——————————————————————
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2012 р.
Справа № 1570/1936/2012
Категорія:8.2.
Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –
ОСОБА_1
судді –
ОСОБА_2
судді –
ОСОБА_3
за участю секретаря
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Пенсійного фонду України про визнання незаконними та протиправними дій та бездіяльності, визнання незаконними та скасування актів та рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _5 звернувся до суду із позовом до Пенсійного фонду України та просив визнати незаконними та протиправними дій та бездіяльності, визнати незаконними та скасувати акти та рішення, зобов'язати вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року був залишений без розгляду адміністративний позов ОСОБА_5 в частині вимог до Пенсійного фонду України про визнання дії та бездіяльності відповідача та підпорядкованих йому управлінь м.Одеси незаконними і такими, які суперечать матеріальному та процесуальному праву, застосованих на стадії досудового врегулювання адміністративно-правового спору; було відмовлено ОСОБА_5 у відкритті провадження в частині вимог до Пенсійного фонду України про визнання незаконними та скасування актів «По факту відмови від підпису»№№1,2,3,4,5,6 від 10.11.2011 року, актів «Про встановлення факту неподання звітності»за період 2004-2009рр. №№1096, 1097, 1098, 1099, 1100, 1101 від 10.11.2011 року, актів «Про встановлення факту неподання звітності»за період 2004-2009рр. №№131, 132, 133, 134, 135, 136 від 20.02.2012 року; був залишений без руху адміністративний позов ОСОБА_5 в частині вимог до Пенсійного фонду України про визнання незаконними та скасування рішень «Про накладення адміністративних санкцій»за період 2004-2009рр. №№3839, 3840, 3841, 3842, 3843, 3844 від 10.11.2011 року; зобов’язання відповідача та підпорядковані йому управління м.Одеси утриматись від скоєння дій, направлених на поновлення пред’явлення в подальшому яких-небудь фінансових санкцій; зобов’язання відповідача та підпорядковані йому управління м.Одеси видати довідку про відсутність заборгованості по сплаті збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для пред’явлення державному реєстратору; зобов’язання відповідача відшкодувати матеріальну та моральну шкоду; зобов’язання відповідача відшкодувати витрати на послуги пошти та послуги друку, та повідомлено позивача про необхідність в строк до 06 квітня 2012 року усунути недоліки та роз’яснити, що в іншому випадку позов в цій частині буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану ухвалу в частині відмови ОСОБА_5 у відкритті провадження в частині вимог до Пенсійного фонду України про визнання незаконними та скасування актів «По факту відмови від підпису»№№1,2,3,4,5,6 від 10.11.2011 року, актів «Про встановлення факту неподання звітності»за період 2004-2009рр. №№1096, 1097, 1098, 1099, 1100, 1101 від 10.11.2011 року, в частині залишення без розгляду позовних вимог до Пенсійного фонду України про визнання дії та бездіяльності відповідача та підпорядкованих йому управлінь м.Одеси незаконними та такими, які суперечать матеріальному та процесуальному праву, застосованих на стадії досудового врегулювання адміністративно-правового спору, та в частині залишення без руху позовних вимог до Пенсійного фонду України про визнання незаконними та скасування рішень «Про накладення адміністративних санкцій»за період 2004-2009рр. №№3839, 3840, 3841, 3842, 3843, 3844 від 10.11.2011 року; зобов’язання відповідача та підпорядковані йому управління м.Одеси видати довідку про відсутність заборгованості по сплаті збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для пред’явлення державному реєстратору; зобов’язання відповідача відшкодувати матеріальну та моральну шкоду; зобов’язання відповідача відшкодувати витрати на послуги пошти та послуги друку, прийнятою з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову про відкриття провадження .
Особи, що беруть участь у справі, про дату , час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі ,в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією й законами України
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України , кожному гарантується право на захист його прав ,свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом ,ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді ,до підсудності якого вона віднесена .
Відповідно до ч.1,4 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом
або іншими законами. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Але незважаючи на вищенаведене суд 1-ої інстанції дійшов , у порушення вимог ч.1,4 ст.99 КАС України, до помилкового висновку ,що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами ОСОБА_5 до Пенсійного фонду України про визнання дії та бездіяльності відповідача та підпорядкованих йому управлінь м.Одеси незаконними та такими, які суперечать матеріальному та процесуальному праву, застосованих на стадії досудового врегулювання адміністративно-правового спору, позбавивши позивача його права на розгляд його справи в адміністративному суді ,до підсудності якого вона віднесена, так як кінцевою датою звернення до суду,відповідно до ч. 4 ст.99 КАС України, була 25.03.2012 року, яка не була пропущена
Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Апеляційний суд вважає правомірним залишення без руху позовних вимог до Пенсійного фонду України про визнання незаконними та скасування рішень «Про накладення адміністративних санкцій»за період 2004-2009рр. №№3839, 3840, 3841, 3842, 3843, 3844 від 10.11.2011 року; зобов’язання відповідача та підпорядковані йому управління м.Одеси видати довідку про відсутність заборгованості по сплаті збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для пред’явлення державному реєстратору; зобов’язання відповідача відшкодувати матеріальну та моральну шкоду; зобов’язання відповідача відшкодувати витрати на послуги пошти та послуги друку, прийнятою з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову про відкриття провадження, так як позивачем не було сплачено судовий збір, який він був зобов’язаний сплатити.
Відповідно до ст.17 КАС України до компетенції адміністративних судів відносяться, та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що акти «По факту відмови від підпису»№№1,2,3,4,5,6 від 10.11.2011 року, акти «Про встановлення факту неподання звітності»за період 2004-2009рр. №№1096, 1097, 1098, 1099, 1100, 1101, від 10.11.2011 року - не мають обов’язкового характеру та не тягнуть за собою юридичних наслідків для позивача, а тому вони не є рішенням у розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції –правомірно відмовив у відкритті провадження , так як вищевказані акти не є рішенням суб’єкта владних повноважень (правовим актом індивідуальної дії), тому що не закріплюють результат вирішення справи та не встановлюють конкретні правові наслідки, тому перевірка законності та правильності зазначених актів не відноситься до компетенції адміністративних судів.
За таких обставин ,апеляційний суд доходить до висновку, що у зв’язку з порушенням норм процесуального права ,що призвело до неправильного вирішення питання про залишення без розгляду в частини позовних вимог ОСОБА_5 до Пенсійного фонду України про визнання дії та бездіяльності відповідача та підпорядкованих йому управлінь м.Одеси незаконними та такими, які суперечать матеріальному та процесуальному праву, застосованих на стадії досудового врегулювання адміністративно-правового спору, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково , ухвалу суду 1-ої інстанції в цій частині скасувати із направленням справи до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття провадження).
Керуючись: ст. ст. 185, ч.1ст. 195,196, п.3 ч.1. ст.199,п.4 ч.1 ст.202, ч.3ст. 205, 206,254 КАС України, апеляційний суд –
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково , а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року – скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_5 до Пенсійного фонду України про визнання дії та бездіяльності відповідача та підпорядкованих йому управлінь м.Одеси незаконними та такими, які суперечать матеріальному та процесуальному праву, застосованих на стадії досудового врегулювання адміністративно-правового спору із направленням справи до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду в цій частині (вирішення питання про відкриття провадження).
В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 року –залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в частині залишення без змін безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді:
скопійовано
-
скопійовано
-
