Провадження № 2/205/1719/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

за участю секретаря Романової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 17 березня 2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.3-7).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24 березня 2015 року близько 12 годин 30 хвилин їхав на своєму автомобілі НОМЕР_1 по автодорозі Павлоград-Дніпро в напрямку м. Дніпра. В районі 230 км +300 м (транспортної розв’язки на м. Новомосковськ) заглух двигун його автомобіля, і він з’їхав з проїзної частини на обочину та зупинився. У цей час ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2, порушивши Правила дорожнього руху України, допустив зіткнення з автомобілем позивача, який стояв нерухомо на узбіччі. Внаслідок зіткнення позивачу заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини, а автомобілю було завдано механічні ушкодження.

За даним фактом були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.286 КК України та розпочато досудове розслідування №12015040000000327.

Постановою слідчого від 29 вересня 2015 року зазначене кримінальне провадження закрито, у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року із відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.

Згідно з висновком судового експерта - автотоварознавця ОСОБА_3 № 067/15 від 30 квітня 2015 року сума матеріального збитку на момент ДТП 24 березня 2015 року, заподіяна як власнику транспортного засобу в результаті пошкодження автомобіля НОМЕР_3, складає 74 453,40 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 як власника наземного транспортного засобу була застрахована в «Страховій компанії «Уніка» ( поліс № АІ / 3074296 ), ліміт якої становить 50 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просить суд, стягнути із ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на свою користь матеріальну шкоду в сумі 49 000,00 грн.; стягнути із ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в сумі 25 453,40 грн. та франшизу в сумі 1 000,00 грн.; стягнути із відповідачів на свою користь в рівних судові витрати на загальну суму 1 744,50 грн.

Позивач в особі свого представника за договором адвоката - ОСОБА_4, в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. До суду представник надав письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач – ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки у судове засідання не повідомив, письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надсилав.

Співвідповідач - ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», в особі свого законного представника, в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення в матеріалах справи (а.с.66). Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надсилав.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного договору страхування, на вимогу відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суд, з’ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов’язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Судом встановлено, що 24 березня 2015 року приблизно о 12 годині 30 хвилин водій автомобіля «СHERY JAGGI», реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 рухаючись по автодорозі Знам’янка-Луганськ-Ізваріне у Новомосковському районі Дніпропетровської області з боку міста Донецьк у напрямку м. Дніпропетровськ, на 230 км + 300 м вказаної автодороги раптово втратив свідомість внаслідок чого виїхав за межі проїжджої частини на праве узбіччя, де стався наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_5, та зіткнення вказаного автомобіля із задньою частиною автомобіля «DAEWOO NEXIA», реєстраційний номер АE 1489 BC під керуванням водія ОСОБА_1, який стояв на правому узбіччі автодороги у попутному напрямку.

В результаті зіткнення було смертельно травмовано пішохода ОСОБА_5 та отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості пасажири автомобіля «DAEWOO NEXIA» - малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7 (а.с.10-24).

Постановою слідчого управління ГУМВС України в Дніпропетровській області від 29 вересня 2015 року закрито кримінальне провадження за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, відносно ОСОБА_2, у зв’язку з відсутністю доказів складу кримінального правопорушення.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн. (а.с.25-26).

У відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно висновку експерта-автотоварознавця № 067/15 від 30.04.2015 року матеріальний збиток завданий власнику автомобіля НОМЕР_5 в результаті його пошкодження складає 74 453.40 грн. (а.с.28-34).

За змістом ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Також встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», про що свідчить поліс №АІ/3074396, строком дії з 07.10.2014 року по 06.10.2015 року (а.с.57).

Позивач звертався до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» із заявою про відшкодування шкоди, яку йому було завдано внаслідок ДТП, але страхова компанія так і не здійснила перерахування коштів (а.с.58).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором).

За ст.. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи,визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За змістом ст. 28 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана у тому числі й із пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Оскільки, обов’язок співвідповідача ОСОБА_2, перед позивачем по відшкодуванню шкоди завданої внаслідок ДТП, забезпечений полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальник, в свою чергу, зобов'язався сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України "Про страхування", у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування.

За п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У відповідності до ст..1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, як вбачається із п. 4 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" ( із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, довіреності тощо).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди, завданої нею іншій особі, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до положень ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок, у зв’язку із чим, є збитками позивача.

Отже, враховуючи вищевикладене, із ОСОБА_2 як з винної особи, належить стягнути на користь позивача різницю між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди в сумі 25 453,40 грн. та суму франшизи в розмірі 1 000,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є в повній мірі обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, внаслідок чого слід стягнути із ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 49 000,00 грн.; стягнути із ОСОБА_2, на корить ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 25 453,40 грн. та суму франшизи в розмірі 1 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, суд враховує, що позовні вимоги належать до задоволення, від оплати судових витрат сторони не звільнені, тому із ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», на корить ОСОБА_1 належать до стягнення судові витрати в сумі 1 744,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 22, 23, 979-999, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 року, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст.10,11, 59, 60, 61, 79, 88, 197, 209, 212, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, – задовольнити.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1, РНОКПП: 20582006692, матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 49 000,00 грн. (сорок дев’ять тисяч грн.. 00 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_6, на корить ОСОБА_1, РНОКПП: 20582006692, матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 25 453,40 грн. (двадцять п’ять тисяч чотириста п’ятдесят три грн.. 40 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_6, на корить ОСОБА_1, РНОКПП: 20582006692, суму франшизи в розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча грн.. 00 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_6, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», на корить ОСОБА_1, РНОКПП: 20582006692, в рівних частках судові витрати в сумі 1 744,50 грн. (одна тисяча сімсот сорок чотири грн.. 50 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційнускаргупротягом10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: В.С. Шавула