Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 квітня 2013 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Середньої Н.Г.,

при секретарі Шириновій А.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дубровської В.М.,

представника третьої особи - органу опіки та піклування виконкому Довгинцівської районної у місті ради Шелест Н.О.

у відсутність відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна, стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернулася до суду 07.08.2012 р. з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання дитини. Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є матір'ю відповідачки ОСОБА_4, у якої ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_6. Батьком дитини є ОСОБА_5 Дитина проживає з нею, знаходиться на її утриманні, батьки хлопчика, його вихованням та утриманням не займаються, сином на цікавляться. Батько дитиною не цікавиться з народження. Мати також не приділяла дитині належної уваги до турботи, а з грудня 2011 року зовсім покину дитину на неї. Просила позбавити відповідачів батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_7, призначити її опікуном дитини та стягнути аліменти та з відповідачів на її користь на утримання дитини.

У судовому засіданні позивачка на вимогах наполягала з підстав, викладених в позовній заяві, суду пояснила, що мати хлопчика фактично покинула дитину, де зараз знаходиться їй не відомо. ОСОБА_4 зловживала спиртними напоями, обманювала її, що влаштується на роботу та змінить своє ставлення до дітей. Відповідач має ще старшого хлопчика, щодо якого позбавлена батьківських прав, дитина також проживає з нею - позивачем. Відповідач сплачує аліменти на утримання дитини, картка на отримання яких знаходиться у неї. Однак вихованням сина він не займається, провідував дитину всього кілька разів. ОСОБА_6 має розмовні вади, потребує додаткових занять, хворіє. Разом з тим, вона не може в повній мірі опікуватись дитиною, оскільки у хлопчика є батьки. Просила позбавити відповідачів батьківських прав та призначити її опікуном, припинити стягнення аліментів на дитину з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, та стягнути на її користь, на утримання онука у розмірі ? частини доходу , але не менше 30 % від прожиткового мінімуму до досягнення ОСОБА_7 повноліття. В такому ж розмірі просила стягнути аліменти з відповідача ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що з матір'ю дитини ОСОБА_4 сім'я розпалась незадовго після народження хлопчика, він повернувся проживати до батьків. Через зайнятість по роботі та напружені стосунки з позивачем він дитину відвідує не часто, однак аліменти виплачує постійно в розмірі, що нараховується.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про дату слухання була повідомлена у встановленому законом порядку.

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дубровська В.М. вважала, що позовні вимоги слід задовольнити в інтересах дитини.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконкому Довгинцівської районної у м. Кривому Розі ради суду пояснила, що з батьками дитини проведені бесіди, вважає, що зв'язок з дитиною ними не втрачено , у зв'язку з чим не доцільно позбавляти їх батьківських прав.

Вислухавши учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі є батьками малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11 - копія свідоцтва про народження), який проживає разом з бабусею ОСОБА_1 (а.с. 9 - копія свідоцтва, а.с.13 - копія довідки, а.с. 14 - акт, а.с. 15 - копія акту).

Згідно акту обстеження умов проживання від 19.11.2012 року в квартирі позивача проживають її внуки, умови проживання задовільні, наявна дитяча кімната, яка обладнана необхідним (а.с. 60 - акт).

Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України, у випадках: якщо вони не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що, розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

У судовому засіданні встановлено, що батько дитини - відповідач ОСОБА_5 залишив ОСОБА_4 з дитиною, так як сімейне життя у них не склалося та став проживати разом з своїми батьками. ОСОБА_5 працює газоелектрозварювальником ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». На утримання дитини сплачує аліменти у розмір ? частини доходу, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 19 - довідка, а.с. 65, а.с. 81 - рішення). Як пояснив відповідач та доведено матеріалами справи, він рідко відвідує сина, за що і був притягнений до адміністративної відповідальності (а.с. 80 - постанова). Враховуючи викладені обставини, які свідчать про винну поведінку відповідача, який не в повній мірі виконує свої батьківські обов'язки, а також те, що однією з причин такої поведінки є напружені стосунки з позивачем, висновок органу опіки та піклування щодо недоцільності позбавлення його батьківських прав, суд вважає, що в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, попередити відповідача ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виховання сина та покласти на орган опіки та піклування - виконком Довгинцівської районної у місті ради контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 щодо сина ОСОБА_6, то в цій частині вимоги слід задовольнити.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 дитиною не опікується, утриманням та вихованням сина не займається (а.с. 14 - акт, а.с. 15 - копія акту). Вказані обставини підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 Будучи обізнаною, що у суді розглядається позов про позбавлення її батьківських прав, вона у судове засідання так і не з'явилась. ОСОБА_4 не працює, вказаної нею, в письмових поясненнях адреси - не існує (а.с. 97). Жодних переконливих, на думку суду доказів, які б свідчили що така поведінка відповідача ОСОБА_4 є вимушеною, суду не надано. З цих підстав, суд не приймає до уваги висновок органу опіки та піклування щодо недоцільності позбавлення матері батьківських прав щодо дитини.

Згідно ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування.

Оскільки суд позбавляє батьківських прав лише одного з батьків дитини - матір ОСОБА_4, то відповідно призначити позивача опікуном дитини та стягнути аліменти на її користь підстав не має.

Керуючись ст. ст. 164, 180, 183 СК України, ст. 58, 60 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212- 215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав у відношенні дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В решті позовних вимог - відмовити.

Попередити відповідача ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та покласти на орган опіки та піклування - виконком Довгинцівської районної у місті ради контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Н. Г. Середня