ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017

Справа №910/12397/16

За позовом

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

До

Комунального підприємства «Київпастранс»

Про

відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 22 963,88 грн

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі - позивач) до Комунального підприємства «Київпастранс» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2016 було порушено провадження у справі № 910/12397/16, розгляд справи призначено на 31.08.2016.

31.08.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва був поданий письмовий відзив на позов.

У судове засідання 31.08.2016 представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 31.08.2016 судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 21.09.2016.

13.09.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення на відзив.

У судове засідання 21.09.2016 представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 21.09.2016 з'явився.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 21.09.2016 у було призначено судову автотоварознавчу експертизу на підставі ст. 41 ГПК України та зупинено провадження у даній справі.

23.01.2017 до відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшов лист від директора Київського НДІСЕ № 827/17/54 від 18.01.2017 про погодження проведення судової експертизи у строк понад два місяці разом з клопотанням судових експертів М.А. Пенткевича-Леня та С.В. Берегового про надання матеріалів, необхідних для проведення автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2017 провадження у справі № 910/12397/16 поновлено, задоволено клопотання судових експертів про надання матеріалів необхідних для проведення автотоварознавчої експертизи, погоджено проведення судової експертизи у справі № 910/12397/16 у строк більше двох місяців, зобов'язано сторін виконати вимоги, зазначені у клопотанні судових експертів про надання матеріалів необхідних для проведення автотоварознавчої експертизи.

У зв'язку з задоволенням клопотання судових експертів, ухвалою суду від 31.01.2017 зупинено провадження у справі № 910/12397/16.

11.05.2017 на адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за підписом директора інституту разом із матеріалами справи № 910/12774/16, в якому зазначено, що у зв'язку із невиконанням попередньої оплати експертизи, на підставі п. 1.13 «Інструкції призначення та проведення судових експертиз», ухвала суду щодо призначення судової економічної експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, залишається без виконання, а матеріали справи № 910/12397/16 повертаються до суду.

Розпорядженням керівника апарату № 05-23/1586 від 11.05.2017, у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Нечая О.В., відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/12397/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Спичака О.М. для розгляду справи № 910/12397/16.

Ухвалою суду від 18.05.2017 прийнято до свого провадження та поновлено провадження у справі № 910/12397/16, її розгляд призначено на 06.06.2017.

У судове засідання 06.06.2017 представники учасників судового процесу не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, а також необхідністю витребувати додаткові докази по справі, суд відклав розгляд зазначеної справи до 26.06.2017.

У судове засідання 26.06.2017 учасники судового процесу не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового процесу були повідомлені належним чином.

Відповідно до п.п. 3.9.1.- 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 ^{1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.}

^{За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.}

^{У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.}

^{Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.}

^{Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами.}

^{У судовому засіданні 26.06.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.}

^{Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -}

ВСТАНОВИВ:

17.02.2016 по бульвару Лесі Українки в м. Києві за участю автомобіля «Audi A8», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, що належить ОСОБА_4, та за участю тролейбуса «Богдан» д.р.н 1375, яким керував ОСОБА_5, що належить КП «Київпастранс», сталася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2016 у справі № 757/9555/16-п дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм тролейбуса «Богдан», реєстраційний номер 1375, ОСОБА_5 вимог п. 12.3 ПДР України, тобто скоїв правопорушення за яке передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2016 у справі № 757/9555/16-п ОСОБА_5 за здійснення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

09.11.2015 між позивачем (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 03048/4610/0000116 (надалі - Договір страхування), зі строком дії з 11.11.2015 по 10.11.2016, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе обов'язок по страхуванню автомобіля «Audi A8», реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі також - застрахований автомобіль).

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

ДТП, яка сталася 17.02.2016 відповідно до норм чинного законодавства, була визначена страховим випадком.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до звіту № 03-22/03, складеного 22.03.2016, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi A8», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 123 019,55 грн, а вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Audi A8», реєстраційний номер НОМЕР_1, (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 0) становить 123 019,55 грн.

На підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу відповідно до рахунку-фактури № 0000029699 від 04.03.2016, ПрАТ «СК «Уніка» було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 00187353 від 23.03.2016 транспортного засобу «Audi A8», реєстраційний номер НОМЕР_3, та встановлена сума страхового відшкодування у загальному розмірі 22 963,88 грн (з урахуванням франшизи в розмірі 100 000,00 грн).

Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту виконав належним чином, перерахувавши на рахунок Ауді Центр «Віпос» (страхове відшкодування зг. дог. № 030348/4610/0000116 від 09/11/2015, ОСОБА_4 д.н. НОМЕР_1) 22 963,88 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 010360 від 25.03.2016.

Зважаючи на те, що з вини ОСОБА_5, який керував тролейбусом «Богдан», сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення з автомобілем «Audi A8», реєстраційний номер НОМЕР_1, то він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний зазначеному автомобілю.

Згідно з п. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У зв'язку тим, що ОСОБА_5 під час скоєння ДТП працював у КП «Київпастранс», то останнє зобов'язане відшкодувати позивачу шкоду завдану його працівником, у зв'язку з ДТП, яка відбулася 17.02.2016 у м. Києві по бульвару Лесі Українки.

Враховуючи зазначене на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги ПрАТ «СК «Уніка» до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 22 963,88 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд позовні вимоги задовольняє в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Після виплати страхового відшкодування до позивача перейшло право вимоги щодо сплати шкоди в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 22 963,88 грн до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Наявність вини ОСОБА_7 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження застрахованого транспортного засобу, підтверджена постановою Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2016.

Законом України «Про страхування» передбачено, що цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів підлягає обов'язковому страхуванню (ст. 7 Закону)

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо) (абзац 2 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди».

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що станом на дату вчинення ДТП ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Таким чином, на підставі встановлених судом обставин, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, згідно зі ст. ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

З правового аналізу норм ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» слідує, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача у розмірі фактично виплаченого відшкодування (у розмірі понесених витрат), що виключає будь-яку залежність вказаного розміру від оцінки відновлювального ремонту та коефіцієнту зносу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15, яка вказує, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування (тобто у даному випадку - Позивача) визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу.

Судом установлено факт сплати позивачем за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу в сумі 22 963,88 грн, виходячи з фактичної вартості ремонту, визначеної особою, яка здійснювала відновлювальний ремонт автомобіля, а також у відповідності до експертного звіту, який також міститься в матеріалах справи.

Отже, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги, а розмір відшкодування, право вимоги виплати якого виникло у позивача до відповідача, обмежений лише фактичними витратами (платежами) страховика (позивача), здійсненими на користь страхувальника, за вирахуванням встановленої договором франшизи.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься електронне повідомлення про запрошення представника відповідача на огляд пошкодженого транспортного засобу, звіт експерта, а також відповідні сертифікат та кваліфікаційне свідоцтво суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) 22 963 (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн 88 коп. основного боргу та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн 00 коп. судового збору за розгляд позовної заяви.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

03.07.2017

Суддя Спичак О.М.