-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2017Справа №910/8726/17
За позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»простягнення 4665 грн. 63 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Павлюк О.В. - представник за довіреністю № 08-03-05/66-17 від 16.05.2017;
від відповідача: не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
30.05.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 4665 грн. 63 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Ніссан, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу ЗАЗ1103, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7984895, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 порушено провадження у справі № 910/8726/17, розгляд справи призначено на 23.06.2017.
19.06.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем долучено до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник позивача у судовому засіданні 23.06.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 23.06.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103042345443.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.
У судовому засіданні 23.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови Галицького районного суду міста Львова від 11.01.2016 у справі № 461/12320/15-п (провадження № 3/461/10/16), яка набрала законної сили 22.01.2016, встановлено, що 05.12.2015 ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ЗАЗ1103, державний номер НОМЕР_2, порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Ніссан, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
08.12.2014 між ОСОБА_3 (страхувальник, вигодонабувач) та Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта», яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (страховик) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу 100-37№211/2033/14/1086816, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Ніссан, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до п. 1.11 Договору 100-37№211/2033/14/1086816 від 08.12.2014 строк його дії встановлено з 09.12.2014 по 08.12.2015.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до Дослідження № АХ3971АХ-15.12/5 1вип від 15.12.2015, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Асістанс» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16769/14 від 05.08.2014) на підставі ремонтної калькуляції № НОМЕР_1 від 14.12.2015 (система Audatex), вартість відновлювального ремонту автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного носу (Ез = 0,60) становить 7223 грн. 60 коп.
Відповідно до Страхового акту № СТО-15-8777/1 від 14.01.2016, складеного Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», розмір страхового відшкодування за Договором 100-37№211/2033/14/1086816 від 08.12.2014 становить 4059 грн. 10 коп.
Крім того, відповідно до Страхового акту № СТО-15-8777/2 від 01.02.2016, складеного Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», розмір страхового відшкодування за Договором 100-37№211/2033/14/1086816 від 08.12.2014 становить 606 грн. 53 коп.
Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування за Договором 100-37№211/2033/14/1086816 від 08.12.2014 становить 4665 грн. 63 коп.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 (страхувальник, вигодонабувач) за Договором 100-37№211/2033/14/1086816 від 08.12.2014 звернувся до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» із заявою про страхове відшкодування № 10 від 07.12.2015 (копія долучена позивачем до позовної заяви), в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування за вказаним договором добровільного страхування готівкою через банк - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».
Судом встановлено, що 04.02.2016 позивач сплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування у розмірі 289735 грн. 63 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 6193 від 04.02.2016, копія якого долучена позивачем до позовної заяви (призначення платежу - перерахування страхового відшкодування, пеня (відомість № 12 від 04.02.2016) згідно з Договором № 11/07-11-2/046 від 05.07.2010, без ПДВ).
19.06.2017 позивачем через канцелярію суду долучено до матеріалів справи копію Договору № 11/07-11-2/046 від 05.07.2010, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та який вказаний у призначенні платежу у платіжному дорученні № 6193 від 04.02.2016, відповідно до умов якого підприємство (позивач) перераховує на рахунок банку грошові кошти, призначені для виплати грошової винагороди, комісійної винагороди, заробітної плати та інших платежів працівникам та фізичним особам - клієнтам підприємства, а банк надає послуги по виплаті таких грошових коштів в системі грошових переказів «Аваль-Експрес» через каси банку та/або його структурних підрозділів.
Відповідно до п. 2.1.2 Договору № 11/07-11-2/046 від 05.07.2010 одночасно з перерахуванням грошових коштів підприємство надає банку одну зведену відомість виплат одержувачам (відомість) із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, дані паспорта, ідентифікаційного номера, суми до виплати одержувачу, загальної суми виплат та комісійної винагороди.
При цьому, позивачем долучено до позовної заяви витяг з відомості № 12 від 04.02.2016, яка вказана у призначенні платежу у платіжному дорученні № 6193 від 04.02.2016 (Додаток № 1 до Договору № 11/07-11-2/046 від 05.07.2010), в якій зазначено, що позивач здійснює виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 (отримувач) за страховим актом № СТО-15-8777/1 від 14.01.2016 у розмірі 4059 грн. 10 коп.
Крім того, позивачем через канцелярію суду 19.06.2017 долучено до матеріалів справи витяг з відомості № 12 від 04.02.2016, яка вказана у призначенні платежу у платіжному дорученні № 6193 від 04.02.2016 (Додаток № 1 до Договору № 11/07-11-2/046 від 05.07.2010), в якій зазначено, що позивач здійснює виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 (отримувач) за страховим актом № СТО-15-8777/2 від 01.02.2016 у розмірі 606 грн. 53 коп.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що 04.02.2016 позивач здійснив виплату страхового відшкодування за Договором 100-37№211/2033/14/1086816 від 08.12.2014 у загальному розмірі 4665 грн. 63 коп. шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (на підставі Договору № 11/07-11-2/046 від 05.07.2010).
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ЗАЗ1103, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7984895 із встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн. 00 коп. (відповідно до копії Полісу АІ/7984895, долученої позивачем до позовної заяви).
Судом встановлено, що 18.10.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/7984895 (заява щодо відшкодування страхової виплати в порядку регресу вих. № 16-292/09-06-06/11870 від 17.10.2016), яка була отримана відповідачем 20.10.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0208103683670.
Однак станом на дату розгляду справи у суді відповідач не здійснив позивачу виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/7984895.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором 100-37№211/2033/14/1086816 від 08.12.2014, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ЗАЗ1103, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7984895, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ЗАЗ1103, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Ніссан, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АІ/7984895).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.
Однак, з огляду на те, що в наданому позивачем Дослідженні № АХ3971АХ-15.12/5 1вип від 15.12.2015, складеному суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Асістанс» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16769/14 від 05.08.2014) на підставі ремонтної калькуляції № НОМЕР_1 від 14.12.2015 (система Audatex), встановлено коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1 (Ез = 0,60), суд зазначає, що врахування даного Дослідження для визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, є обов'язковим, так як відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну його страхувальником у межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») та, відповідно, розмір страхового відшкодування за Полісом АІ/7984895 обмежується даною вартістю.
Таким чином, єдиним належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у даному випадку є Дослідження № АХ3971АХ-15.12/5 1вип від 15.12.2015, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,60) становить 7223 грн. 60 коп.
При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-1304гс16, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Крім того, відповідно до п. 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Як встановлено судом, виплата страхового відшкодування за Договором 100-37№211/2033/14/1086816 від 08.12.2014 у розмірі 4665 грн. 63 коп. була здійснена шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» для отримання потерпілою особою (страхувальником) вказаної суми грошових коштів готівкою у банку.
Разом з тим, оскільки у платіжному дорученні № 6193 від 04.02.2016 зазначено, що виплата була здійснена без ПДВ, а у Дослідженні № АХ3971АХ-15.12/5 1вип від 15.12.2015 не вказано, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, визначена з ПДВ, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зменшення суми страхового відшкодування за вказаним договором добровільного страхування на розмір ПДВ.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7984895 становить 0 грн. 00 коп., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 50000 грн. 00 коп.
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7984895 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 4665 грн. 63 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (7223 грн. 60 коп.), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 4665 грн. 63 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позов у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186) страхове відшкодування у розмірі 4665 (чотири тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 63 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 30.06.2017
Суддя І.М. Отрош
скопійовано
-
скопійовано
-
