open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 914/2389/16
Моніторити
emblem
Справа № 914/2389/16
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Рішення /25.09.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /29.08.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /25.07.2017/ Господарський суд Львівської області Постанова /21.06.2017/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /06.06.2017/ Вищий господарський суд України Постанова /22.02.2017/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /31.01.2017/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /28.12.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.12.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Рішення /28.11.2016/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /31.10.2016/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /24.10.2016/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /03.10.2016/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /19.09.2016/ Господарський суд Львівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року

Справа № 914/2389/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів

Корсака В.А., Сибіги О.М., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Заступника прокурора Львівської області

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2017

у справі № 914/2389/16 Господарського суду Львівської області

за позовом

в.о. керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Радехівської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області

до

ТОВ "В.Д.С. Агро"

про

внесення змін договору

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивача-1

не з'явився

- позивача-2

не з'явився

- відповідача

не з'явився

- ГПУ

Томчук М.О.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року в.о. керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Радехівської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Д.С. Агро" про внесення змін до договору оренди землі в частині орендної плати в запропонованій ним редакції.

28.10.2016 позивачем подано заяву про зміну предмету позову, яка прийнята та розглянута судом (а.с. 35-36). Заява мотивована допущеною в прохальній частині позовної заяви помилкою, яка полягає в тому, що розмір орендної плати розрахований без урахування індексу інфляції, у зв'язку з чим, ця помилка підлягає виправленню.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.11.2016 (суддя Крупник Р.В.) у даній справі позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди землі шляхом викладення пункту 9 у запропонованій позивачем редакції. Відмовлено у задоволенні позовних вимог заявлених прокурором в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 (у складі головуючого Дубник О.П., суддів: Матущака О.І., Скрипчук О.С.) вказане судове рішення місцевого суду скасовано в частині внесення змін договору та в цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позові, в іншій частині - залишено без змін.

Не погоджуючись судовими рішеннями, Заступник прокурора Львівської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Радехівська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та Товариство з обмеженою відповідальністю "В.Д.С. Агро" не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 24.09.2007 між Радехівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ТзОВ "В.Д.С. Агро" (орендарем) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Радехівському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2007 за № 040745901134.

Договір укладено на 15 років.

За умовами цього договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для обслуговування викупленого комплексу виробничих приміщень (господарського двору), яка знаходиться на території Завидчанської сільської ради (за межами населеного пункту), загальною площею 6,5201 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 911001,00 грн. (13,97 грн. за 1 кв. м).

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 9110,01 грн. в рік та 759,17 грн. в місяць. Плата за оренду землі зараховується на спеціальний бюджетний рахунок №33213812700439 ГУДК у Львівській області Завидчанської сільської ради.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.09.2016 № 2328/0/26-16-АП нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 65201 кв. м по вул. Центральній, 160 у с. Завидче (за межами населеного пункту) з урахуванням коефіцієнту індексації становить 2044703,36 грн. (а.с. 37).

У пункті 34 договору сторони визначили, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Уразі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Предметом даного судового позову є вимога прокурора в інтересах позивачів про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати, яка мотивована тим, що сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення відповідних змін до договору.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції погодився з доводами прокурора щодо необхідності приведення діючого договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства. В той же час, судом відмовлено у задоволенні позовних вимог заявлених прокурором в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, у зв'язку з недоведеністю порушення прав та інтересів держави в особі цього органу. Суд також послався на те, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області не має права вимагати внесення змін до договору, стороною якого воно не є.

Постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано зазначене рішення суду в частині внесення змін до договору, мотивована тим, що належним орендодавцем земельної ділянки є Київська обласна державна адміністрація, оскільки Радехівська районна державна адміністрація втратила відповідні повноваження орендодавця.

Колегія суддів дійшла до висновку, що прийняті у справі судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Щодо висновків судів про наявність підстав для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати у зв'язку із визначенням статтею 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку, колегія вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають судовій практиці Верховного Суду України при розгляді аналогічних спорів щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 288 Податкового кодексу України, частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 30 Закону України "Про оренду землі".

Також суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що Радехівська районна державна адміністрація в інтересах якої прокурором заявлено даний позов втратила повноваження орендодавця з огляду на зміни, які відбулися у земельному законодавстві.

В той же час, висновки судів про те, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області не правомочне ініціювати внесення змін в договір оренди землі, а також про відсутність порушення прав та інтересів держави в особі цього органу, колегія вважає передчасними з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача у власність, користування, оренду, встановлення розміру орендної плати є складовими поняття щодо розпорядження землею.

Згідно з ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Як вбачається із змісту договору і не оспорюється сторонами, орендодавцем є Радехівська районна державна адміністрація, яка на час укладення договору діяла у межах повноважень, встановлених ст. 122 Земельного кодексу України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06. 09.2012 № 5308-VI, який набрав чинності 01.01.2013, внесені зміни до Земельного кодексу України і статтю 122 викладено в новій редакції, де у частині 4 зазначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Президентом України 08.04.2011 видано Указ № 445/2011 "Про Державне агентство земельних ресурсів України", яким затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України.

Відповідно до зазначеного Положення, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, а його територіальні представництва здійснюють повноваження на місцях.

Тобто , починаючи з 01.01.2013 до Головного управління Держземагентства у Львівській області перейшли права щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення для всіх потреб.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 422 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів реорганізовано шляхом перетворення у державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, територіальним органом якого є Головне управління Держгеокадастру Львівській області.

Отже , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області є тим повноважним територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який уповноважено розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться у межах Львівської області, у власність або у користування для всіх потреб.

Як вбачається з договору оренди землі від 24.09.2007, за цільовим призначенням передана відповідачу в оренду земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення та знаходиться на території Завидчанської сільської ради (за межами населеного пункту) (п.п.1,16, а.с.19). В той же час, в своїх додаткових поясненнях до позовної заяви Радехівська районна адміністрація звертала увагу суду на те, що земельна ділянка, відносно якої виник спір, за цільовим призначенням належить саме до земель сільськогосподарського призначення (а.с.31).

Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, зробивши недостатньо обґрунтований висновок про те, що належним орендодавцем земельної ділянки є Київська обласна державна адміністрація. Цей висновок суду є недостатньо обґрунтованим також з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору оренди в частині заміни орендодавця Радехівської районної адміністрації її правонаступником - Київською обласною державною адміністрацією.

Судами попередніх інстанцій не надано ніякої правової оцінки правовідносинам сторін в розрізі змін, які відбулись у законодавстві, стосовно переходу права розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення для всіх потреб до Головного управління Держземагентства у Львівській області. Відповідних висновків тексти судових рішень не містять.

Отже , не врахувавши, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області було правомочне на час подання позову ініціювати внесення змін до договору оренди землі від 24.09.2007, господарські суди дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

У зв'язку з визначеними Господарським процесуальним кодексом України повноваженнями Вищого господарського суду України як касаційної інстанції слід враховувати, що згідно з частиною другою статті 1117 названого кодексу касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, оскільки господарські суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення без повного дослідження усіх обставин справи у колегії суддів відсутні підстави визнати рішення судів попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Судові рішення попередніх інстанцій наведеним вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2016 у справі № 914/2389/16 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і О. М. Сибіга

В. О. Швець

Джерело: ЄДРСР 67500853
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку