241/739/17

3/241/235/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2017 року смт. Мангуш

Суддя Першотравневого районного суду Донецької області Демочко Дмитро Олександрович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрован та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2017 року до Першотравневого районного суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Для розгляду цієї справи автоматизованою системою документообігу суду визначений суддя Демочко Д.О.

Ознайомившись зі справою про адміністративне правопорушення, вважаю необхідним заявити самовідвід по даній справі за таких підстав.

Так, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 тривалий час працював на посаді голови Першотравневого районного суду Донецької області.

Згідно ч.1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Частиною 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до вимог, передбачених ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України за № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2; 4; 7 та 11 до Конвенції» передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п.66 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Мироненко і Мартенко проти України" наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Засуб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У відповідності до п.70 зазначеного рішення Європейського суду з прав людини у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_2 Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв’язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є законність.

Як вбачається зі ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтями 7 та 246 КУпАП передбачається: «Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності», «Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в судах визначається цим Кодексом та іншими законами України».

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Враховуючи вищевикладене, суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала самовідвід судді. Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, при розгляді даної заяви про самовідвід, слід застосувати аналогію права.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1, перебував тривалий час посаді голови Першотравневого районного суду Донецької області, тобто був моїм колегою, а тому з метою виключення сумнівів в безсторонності та неупередженості судді, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід по даній адміністративній справі.

Керуючись п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст.129 Конституції України, ст.7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.7,246 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Заявити по справі про адміністративне правопорушення №241/739/17 (провадження 3/241/235/2017) відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст172-6 КУпАП самовідвід.

Повернути справу до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Демочко