КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 826/6188/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя -доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Горяйнова А.М.,

Парінова А.Б.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та просив:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича щодо невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо»;

- зобов'язати уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» та подати відповідну інформацію до Фонду;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідачів подати суду звіт про виконання даної постанови в термін не пізніше 5-ти робочих днів з дня набрання постановою законної сили.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо», а тому він протиправно не був включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягаює частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, між 25.09.2014 між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк Камбіо» було укладено додаткову угоду №1 до Договору №20-1511 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів в кінці строку, без права поновлення на користь третьої особи, згідно умов якого, враховуючи, що отримувачем подано письмову заяву (повідомлення) про набуття прав Вкладника відповідно до ст. 1063 Цивільного кодексу України та п.3.9 розділу 3 Договору, вважати вкладником у преамбулі Договору №20-1511 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів в кінці строку, без права поповнення на користь третьої особи від 25 вересня 2014 року наступну особу: ОСОБА_3.

Відповідно до довідки №22/623 від 12.03.2015 станом на 11.03.2015 залишок коштів на депозитному рахунку позивача становить 13539,53 доларів США, а саме: на рахунку НОМЕР_1, відкритому 25.09.2014, - 13 500 доларів США та на рахунку НОМЕР_2, відкритому 25.09.2014, - 39, 53 доларів США.

Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року № 788 ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04 грудня 2014 року №140 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації» розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Камбіо» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 05 грудня 2014 по 04 березня 2015 року.

Постановою Правління Національного банку України № 144 від 27 лютого 2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ «Банк Камбіо».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 46 від 02 березня 2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 02 березня 2015 року та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича.

На сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі ч. 3 ст. 18 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» опубліковано оголошення про те, що 06.03.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам зазначеного банку.

Дізнавшись про свою відсутність в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду, позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Камбіо» щодо вжиття заходів включення до Загального реєстру та здійснення відповідних виплат, що встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За результатами розгляду зазначеної заяви позивача, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Камбіо» листом №19/1011 від 02.04.2015 повідомила, що операції по рахунку за заявою позивача підпадають під ознаки, визначені ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтак після отримання відповіді про законність операцій, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення їх до відповідного реєстру.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що повноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» правомірно не включила позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування фізичних осіб.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (Далі - Закон №4452-VI).

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону №4452-VI.

Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно зі ст.26 вказаного Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до ч. 2 ст.37 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 ст.38 Закону №4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1)банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7)банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» не визначено жодної конкретної підстави, з переліку, наведеного у ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, нікчемності спірного договору банківського вкладу, а такі підстави як вчинення правочинів з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, необхідність звернення до правоохоронних органів або те, що правочини мають на меті штучне збільшення гарантованої суми, яка відшкодовується вкладникам Фондом гарантування, не є правовими підставами для визнання нікчемним правочину неплатоспроможного банку у відповідності до Закону №4452-VI.

Більш того, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження Уповноваженою особою не було надано жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів, які б підтверджували наявність причинно-наслідкового зв'язку між правочином, укладеним позивачем з ПАТ «Банк Камбіо», і неплатоспроможністю Банку та/або недобросовісність позивача при його укладанні чи наявність будь-яких інших правових підстав, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Стосовно посилань Уповноваженої особи ФГВФО на те, що операції по рахунку, на якому обліковуються кошти позивача, підпадають під ознаки нікчемності згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим, зареєстроване кримінальне провадження №22015000000000082 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк КАМБІО» злочину, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки вказані обставини не свідчать про нікчемність спірного правочину.

Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Разом із тим відповідачем не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу у даному випадку, так само відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави, що підтверджується також і наступним.

За змістом пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція) банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до пункту 10.12 Інструкції кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок.

На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.

В даному випадку перерахування коштів на депозитний рахунок позивача було здійснено з депозитного рахунку іншого вкладника банку, що повністю відповідає вимогам Інструкції.

З огляду на те, що кошти на депозитний рахунок позивача надійшли до визнання банку проблемним та до введення тимчасової адміністрації, позивач є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому посилання апелянта на нікчемність договору банківського вкладу не доведене жодними належними доказами у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладника відповідно до договору банківського вкладу, а тому, на переконання колегії суддів, така бездіяльність уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

Водночас, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав до задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з п. 2 ч. 4 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (далі - Порядок) Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Отже, загальний реєстр вкладників формується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виключно на підставі Переліку вкладників або додаткової інформації поданої Уповноваженою особою Фонду.

Фонд в силу вищезазначених норм законодавства зобов'язаний включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо» для здійснення виплат коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду за договором банківського вкладу після подання Уповноваженою особою Фонду інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги в цій частині передчасними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 14.12.2016 по справі №К/800/12897/16.

Колегія суддів свідома щодо наявності правового висновку Верховного Суду України у постанові від 16 лютого 2016 року у справі №826/2043/15, який зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку, належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Однак, вважає, що застосування норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у контексті спірних правовідносин є помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутством є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Пункт 2 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

З наведеного випливає, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, частиною третьою статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним Законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України.

Частина восьма статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлює, що дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на банки не поширюється.

В свою чергу норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачають особливу процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку, відмінну від порядку ліквідації банкрута, яка здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: виведення неплатоспроможного банку з ринку здійснюється на підставі відповідної постанови Правління Національного банку України за правилами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що не передбачає порушення справи про банкрутство в господарському суді.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що за суб'єктним складом відповідачів та характером виконуваних ними функцій дана справа є публічно-правовим спором, оскільки Фонд та уповноважена особа Фонду виконують владні управлінські функції, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у тому числі з виконання дій із забезпечення виведення банку з ринку та організації виплат відшкодувань за вкладами.

Згідно з частиною першою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини виникли між вкладником та Фондом і його Уповноваженою особою як наслідок запровадження процедури ліквідації банку, а не у межах процедури банкрутства, та без участі банку як боржника.

На переконання колегії суддів, даний спір з приводу виконання відповідачами функцій з організації виплати відшкодування за вкладами має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційних скарг є частково обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Натомість, судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, що зумовило винесення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, - з огляду на що колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення на користь третіх осіб від 25 вересня 2014 року №20-1511.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича включити інформацію про ОСОБА_3 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно Договору строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення на користь третіх осіб від 25 вересня 2014 року №20-1511.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча :

Судді :

Повний текст постанови виготовлено 30 червня 2017 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Горяйнов А.М.

Парінов А.Б.