Справа №521/3558/17

Провадження №2/521/2939/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.,

при секретарі – Святецькій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення сум незаконно отриманих виплат по безробіттю, –

В С Т А Н О В И В:

Представник Одеського міського центру зайнятості звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення сум незаконно отриманих виплат по безробіттю, в якому просить суд стягнути заборгованість по виплаченій йому допомозі по безробіттю у сумі 9047,13 гривень. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 з 05 травня 2011 року (заява про надання статусу безробітного від 05.05.2011 року) по 07.03.2012 року (заява про зняття з обліку) перебував на обліку в Одеському міському центрі зайнятості як безробітний, згідно з наказом про надання статусу безробітного від 05.05.2011 року № НТ 110505. Відповідно до наказу про початок виплати допомоги по безробіттю від 05.05.2011 року № НТ 110505 виплату розпочато з 05.05.2011 року. Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Згідно п. 1 ст. 31. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку. Відповідач, за весь час вправно виконував лише всі настанови та рекомендації спеціалістів центру, ходив на співбесіди, відвідував семінари, при цьому не повідомивши центр про те, що отримує пенсію за вислугу років, при жодному наступному відвідуванні. Таким чином своєю непорядністю відповідач порушив, не тільки норми моралі, обдуривши спеціалістів центру, а й закону, а саме п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з яким застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно з п. З ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. На підставі інформації отриманої від Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси від 18.11.2016 № 19649/02 (додається) заступником начальника відділу працевлаштування населення центру, було проведене розслідування по факту надання відповідачем недостовірних даних, що мав місце під час перебування його на обліку в центрі і як результат прийняте рішення про повернення виплати в сумі 9047 грн. 13 коп., відповідно до наказу про повернення виплати допомоги по безробіттю від 08.12.2016 р. № НТ 161208 (додається). На виконання даного наказу були прийняті міри спеціалістами юридичного відділу центру, а саме відповідачу було направлено лист-претензію від 26.12.2016 р. вих. №3309/19/06 в якій висвітлені основні вимоги до відповідача. Та на сьогоднішній день 03.03.2017 року вимоги так і не виконані, сума боргу відповідача перед центром, отже і перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в розмірі 9047 грн. 13 коп. так і не перерахована на рахунок центру, що стало приводом для звернення з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розглянути справу в її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судові засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судових ухвал та повісток на адресу місця реєстрації, згідно довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області.

За таких обставин суд, зі згоди представника позивача, відповідно до положень статті 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та заяви представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно до п., п. 1, 2 Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 20.01.2015 № 41 (зі змінами) Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Служба складається з Центрального апарату Служби, Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості, районних, міських, районних у містах та міськрайонних центрів зайнятості, навчальних закладів державної служби зайнятості, центрів професійної орієнтації населення, інших підприємств, установ, організацій, утворених Службою.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року № 90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» до внесення змін до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» Служба продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, визначені Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення».

У відповідності до п. п. 1, 18, 19 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центри зайнятості здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Відповідно до Положення про Одеський міський центр зайнятості, затвердженого наказом Одеського обласного центру зайнятості 23.05.2016 р. № 112 Одеський міський центр зайнятості – є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості, центр виконує завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття. Центр є неприбутковою державною установою, що фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 на адресу директора Одеського МЦЗ, відповідач звертається з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, до вирішення питання щодо його працевлаштування, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В заяві вказується, що в даний час видами діяльності, що визначені частиною 3 статі 1 Закону України «Про зайнятість населення» не займається і не отримує пенсію на пільгових умовах. В заяві ОСОБА_1 власноруч написав, що не є членом особистого селянського господарства, не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не зареєстрований як фізична особа-підприємець. У розділі * 1. Заяви вказується зо заповнюється особою самостійно ( пенсію не отримую, не маю права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років. На виконання вимог зазначених у розділі * 1. Заяви, ОСОБА_1 власноруч написав, що повідомлений про відкриття розрахункового рахунку, пенсію отримує по інвалідності з 2007 року в розмірі 750 гривень. Проаналізувавши вищенаведену заяву, суд погоджується з правою позицією сторони позивача що відповідач був обізнаний що при призначенні пенсії за віком, він позбавлений права на отамання допомоги по безробіттю, тому що обставини щодо отримання пенсії за віком, мають зазначатися заявником в заяві особисто, а тому вимоги закону щодо яких призначення допомоги не допускається, роз’яснюються працівником Центру в обов’язковому порядку.

Наказом від 05.05.2011 року № НТ 110505 ОСОБА_2 надано статус безробітного, призначена допомога по безробіттю та прийнято рішення про початок виплати допомоги по безробіттю.

Матеріалами справи підтверджується, що 07.03.2012 ОСОБА_1 звернувся до директора Одеського Центру зайнятості з заявою про відмову від послуг служби зайнятості у зв’язку з сімейними обставинами. Наказом по Одеському обласному Центру зайнятості від 07.03.2012 року № НТ 120307 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю.

Як вбачається з листа Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, УПФУ в Малиновському районі повідомляє, що ОСОБА_1 значиться на обліку як отримувач пенсії з 18.06.2007 року у період з 18.06.2007 року по 30.06.2011 року отримував пенсію по інвалідності 111 групи. У період з 01.07.2011 року по теперішній час отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 1 ст. 31. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

У позовній заяві позивач вказує, що незважаючи на вище викладене відповідач, за весь час вправно виконував лише всі настанови та рекомендації спеціалістів центру, ходив на співбесіди, відвідував семінари, при цьому не повідомивши центр про те, що отримує пенсію за вислугу років, при жодному наступному відвідуванні. Отримавши копії позову з ухвалою про відкриття провадження по справі, відповідач зазначені обставини не спростував.

З цих підстав суд приходить до висновку, що відповідач порушив, норми Закону, зокрема п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з яким застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. З ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі інформації отриманої від Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси від 18.11.2016 № 19649/02 (додається) заступником начальника відділу працевлаштування населення центру, було проведене розслідування по факту надання відповідачем недостовірних даних, що мав місце під час перебування його на обліку в центрі і як результат прийняте рішення про повернення виплати в сумі 9047 грн. 13 коп., відповідно до наказу про повернення виплати допомоги по безробіттю від 08.12.2016 р. № НТ 161208 (додається).

На виконання даного наказу були прийняті міри спеціалістами з юридичного відділу центру, а саме відповідачу було направлено лист-претензію від 26.12.2016 р. вих. №3309/19/06 в якій висвітлені основні вимоги до відповідача. Та на сьогоднішній день 03.03.2017 року вимоги так і не виконані, сума боргу відповідача перед центром, отже і перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в розмірі 9047 грн. 13 коп. не перерахована на рахунок центру.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 ст. 1213 ЦК визначено, що особа, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов про стягнення сум незаконно отриманих виплат по безробіттю підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Керуючись п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 214, 224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Одеського міського Центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення сум незаконно отриманих виплат по безробіттю – задовольнити.

Стягнути зОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Одеського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 35358018, р/р 37174001004828 ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011) переплату допомоги по безробіттю в розмірі 9047 (дев’ять тисяч сорок сім) гривень 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії а разі відмови у перегляді, може бути оскаржене до апеляційного суду в десятиденний строк.

Головуючий: