26.06.17Справа № 336/2553/17

Пр. № 2-а/336/268/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Щасливої О.В.,

розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними і зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в розрахунку позивачеві пенсії за віком згідно із ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1 з 18 квітня 2017 року пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передували зверненню з заявою про призначення пенсії за віком, виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Позивач посилається на те, що він до квітня 2017 року перебував на обліку в головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, отримуючи пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 18 квітня 2017 року знаходиться на обліку в Шевченківському об’єднаному управлінні і отримує пенсію за віком, призначену згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При постановці на облік і призначенні позивачу пенсії за віком відповідач неправомірно застосував показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу за 2007 рік, тоді як в 2017 році повинен був виходити з показника середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передували зверненню з заявою про призначення пенсії, тобто за 2014-2016 роки.

Такий розрахунок є невірним, оскільки сталося не переведення з одного виду пенсії на інший, а було вперше призначено пенсію за іншим законом.

18 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак відповідач 3 травня 2017 року письмово повідомив, що при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший обґрунтовано застосований показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2007 рік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 327 від 23.04.2012 року.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, такими, що посягають на його право на призначення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передували зверненню з заявою, тому просить про задоволення позову.

Ухвалою суду про відкриття провадження від 25.05.2017 року постановлено про проведення судового розгляду в скороченому провадженні.

З письмових заперечень відповідача випливає, що позивач з 18 травня 2017 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя і отримує пенсію за віком, на яку був переведений відповідно до його заяви від вказаної дати. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснено у відповідності до ч. 3 ст. 45 до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Зокрема, згідно з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 327 від 23.04.2012 року, при переведенні позивача на інший вид пенсії було враховано показник заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік.

У зв’язку з викладеним просить про відмову у задоволенні позову.

З’ясувавши обставини справи і перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 18 квітня 2017 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя і отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В квітні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування показника середньої заробітної плати згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із, в задоволення якої листом начальника управління від 03.05.2017 року відмовлено (а. с. 10).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

В силу ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Частиною першою ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів органу Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

З наведених положень законодавства про пенсійне забезпечення випливає, що порядок призначення різних видів пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, регламентовано різними законами, зокрема, Законом № 2262-ХП та Законом № 1058-ІУ, відповідно до ч. 3 ст. 45 якого переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за баженням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону для призначення пенсії.

Наведені положення ст. 45 Закону України № 1058-ІУ свідчать про те, що частиною третьою статті 45 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Між тим пенсія, яку отримував позивач до 18 квітня 2017 року, була призначена за іншим Законом, а саме: за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому у даному випадку мало місце призначення пенсії, розрахунок якої належало здійснювати у відповідності до ст. 26, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За змістом ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень та про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

З огляду на викладене суд вбачає всі підстави для захисту права позивача в обраний ним спосіб і зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 18 квітня 2017 року на загальних підставах відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передували зверненню з заявою про призначення пенсії за віком, виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Вирішуючи питання про покладення на відповідача видатків зі сплати правової допомоги, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

За змістом ч. 3 ст. 90 КАС України граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, які в силу ст. 87 КАС відносяться до судових витрат, встановлюється законом.

В силу Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Наданими суду фактичними даними, якими є договір про надання юридичних послуг від 03.03.2017 року, розрахунок витрат на правову допомогу, що отримав ОСОБА_1, квитанція про сплату цих витрат (а. с. 11-15), підтверджено доводи позивача про те, що він поніс відповідні видатки.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування цих витрат, суд вважає, що на всі види правових послуг, перелічених в додатку до договору (а. с. 15), адвокатом, який спеціалізується на наданні правової допомоги саме в сфері правовідносин, що врегульовані законодавством про адміністративне судочинство, було витрачено не більше однієї години, тому вважає за необхідне задовольнити відповідну вимогу частково – у сумі, що дорівнює сорока відсоткам прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі на час звернення позивача до суду.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 159-162, 183^{2, 185, 186 КАС України, суд}

ПОСТАНОВИ В:

Позов ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в проведенні розрахунку пенсії за вікомОСОБА_1 з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 18 квітня 2017 року відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2014-2016 роки), забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Суму сплаченої правової допомоги в розмірі 640 грн. присудити ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Решту вимог про стягнення видатків з правової допомоги адвоката залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання в суд першої інстанції протягом десяти днів після отримання копії постанови.

Суддя О.В. Щаслива