Справа № 461/2021/17 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 33/783/480/17 Доповідач: Голубицький С. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року м. Львів

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Львівської області

ОСОБА_1

з участю :

зацікавлених осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 03 квітня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, уродженку та мешканку м. Буськ Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючу на посаді начальника Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн.

в с т а н о в и в :

цією постановою ОСОБА_2Ю визнано винною у тому, що вона, працюючи на посаді начальника Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України у Львівській області при зверненні з письмовим запитом 02 березня 2016 року за № 882/03-28 до Пенсійного фонду Російської Федерації вказала у ньому відомості про ОСОБА_3, а саме : його прізвище, імя та по батькові, дату народження, вид пенсії ( статус пенсіонера Державної прикордонної служби України ), відомості про попереднє місце проживання в Автономній Республіці Крим та місце проживання на території Львівської області на час скерування запиту.

Сукупність вказаних відомостей про особу ОСОБА_3 відповідно доЗакону України « Про інформацію », Закону України « Про захист персональних даних » тарішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012є персональними даними, тобто конфіденційною інформацією про особу.

Таким чином, поширивши у листі від 02.03.2016 за № 882/03-28 до Пенсійного фонду Російської Федерації відомості про місце проживання ОСОБА_3 на час скерування запиту ОСОБА_2, як посадова особа володільця персональних даних, порушила вимоги ч. 3 ст. 10та ч. 1 ст. 24 Закону України « Про захист персональних даних », не забезпечила належний рівень захисту персональних даних ОСОБА_3, чим 02 березня 2016 року у м. Львові ( вул. Замарстинівська, 7 ) вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4ст. 188-39 КУпАП, а саме - недодержалась встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них та порушення права ОСОБА_3 на захист своїх персональних даних від незаконної обробки.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4, покликаючись на однобічність і неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду у постанові, фактичним обставинам справи, зазначає, що суд розглянув справу з порушенням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. В матеріалах справи відсутні оригінали запитів та належно завірені їхні копії, а наявні у справі незавірені копії запитів не можуть вважатися доказами. Крім того, у справі відсутні докази того, що зазначені у запиті дані про адресу проживання ОСОБА_3 : м. Буськ, вул. Львівська, 28, є дійсною адресою його місця проживання, і що ці відомості відносяться до категорії персональних даних особи. Вважає, що районний суд не дослідив усіх доказів у справі і постановив своє рішення на припущеннях та неприпустимих доказах, а вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення є недоведеною. Відтак, просить постанову районного суду у справі скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд, заслухавши виступи ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4 на підтримку апеляційної скарги, думку ОСОБА_3 про безпідставність доводів апеляційної скарги і законність постанови, пояснення сторін щодо обставин справи, дослідивши матеріали провадження, проаналізувавши доводи апеляції, встановив наступне.

Провадження у справі розпочато та справу розглянуто районним судом з порушенням вимог закону про адміністративну відповідальність.

Так, згідно вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Дії, які інкримінуються в вину ОСОБА_2 як адміністративне правопорушення мали місце 02.03.2016 і не відносяться до триваючих.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог ст.ст. 38, 247 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення був складений уповноваженою особою щодо ОСОБА_2 та розпочато провадження у справі 22.02.2017, більш ніч через одинадцять місяців з дня, коли вказані події мали місце, тобто з порушенням вимог закону щодо порядку і строків провадження у справі про адміністративні правопорушення.

Враховуючи, що протокол у справі про адміністративне правопорушення був складений з порушенням строків, передбачених ст. 38 КУпАП і провадження у справі розпочато з порушенням вимог ст. 247 КУпАП районний суд при надходженні вказаних матеріалів був зобовязаний не розглядаючи справу по суті винести постанову про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу і постановив у ній рішення з порушенням норм процесуального права передбачених законом про адміністративну відповідальність.

Враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право щоб провадження у справі було розпочато в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП, так само як і з метою захисту гарантованих законом своїх прав має право на те, щоб за межами цих строків провадження у справі щодо неї не було розпочато, апеляційний суд, не вдаючись до оцінки доказів у справі, вважає необхідним апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 задовольнити частково, постанову районного суду скасувати і провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу задовольнити частково. Постанову Галицького районного суду м. Львова від 03 квітня 2017 року щодо ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 188-39 КУпАП скасувати і провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у звязку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя : Голубицький С.С.